Уроки позакласного читання у 2 класі

УРОКИ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 2 КЛАСІ

З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

Автор:

Українець Т. І.

 

Уроки позакласного читання у 2 класі з використанням інтерактивних технологій. - 2014. – 148 с.

Малочернятинська ЗОШ І – ІІ ст.

 

 

Рецензент: Кондратюк А. Д. – директор Малочернятинської ЗОШ І – ІІ ступенів

 

У посібнику запропоновано 17 конспектів уроків позакласного читання, укладених відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та чинної програми (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1 – 4 класи. Київ. Видавничий дім «Освіта» 2012 р.).

Передбачено використання інтерактивних технологій навчання: ігри, кросворди, робота в творчих групах, завдання для формування бібліографічної компетентності тощо.

Для вчителів початкових класів та студентів педагогічних навчальних закладів.

 

Рекомендовано рішенням ради Старокостянтинівського районного методичного кабінету.

Протокол №____ від______________ 2014 року.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………. 3

 

Стежина до школи………………………………………………… 5

 

Осінь щедра, осінь золотава………………………………… 13

 

У колі рідної сім΄ї………………………………………………….. 23

 

Казка маленька, а розуму у ній багато………………… 27

 

До джерела народної мудрості……………………………. 34

 

Зимонька – зима…………………………………………………… 43

 

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття………………. 59

 

Цікавий світ навколо тебе………………………………….... 66

 

Людина починається з добра…………………………….. 75

 

Батьківщина – моя рідна Україна……………………….. 80

 

Казка в гості завітала…………………………………………... 91

Весна іде у рідний край………………………………………. 99

 

Вірші – поетичні картинки природи…………………… 104

 

З книгою жити – з добром дружити…………………… 107

 

Професій в світі так багато, а вибрать треба лиш одну…… 121

Буду я природі другом…………………………………………………………… 131

Материнська свята доброта………………………………………………….. 139

 

Висновки………………………………………………………………………………… 147

 

Література……………………………………………………………………………… 148

 

Вступ

Вирішення першочергового завдання сучасної школи – створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості – потребує використання нових резервів її початкової ланки. Особливо актуальною стала проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є однією з передумов інтелектуального й духовного розвитку.
Основними завданнями уроків роботи з дитячою книжкою, позакласного читання в 1-4 класах є формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів. Їх реалізація здійснюється поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду, обумовлюються методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку.
Підвищення ефективності уроків позакласного читання залежить від якості підготовки вчителя до проведення такого роду занять. Ця підготовка має бути поетапною та цілеспрямованою і повинна включати 4 етапи:
І - ознайомлення з науково-методичною та психолого–педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності;
ІІ - ознайомлення зі списком рекомендованої літератури для учнів
1-4 класів, вивчення фондів шкільної та міської бібліотек, добір творів для позакласного читання;
ІІІ - перспективне планування: тематика уроків позакласного читання;
типи уроків – традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти,
інтегровані уроки, уроки КВК);
ІV – складання конспектів уроків з урахуванням системного підходу та оптимальних психолого-педагогічних умов.
Коло читання, окреслене програмою, є орієнтованим. Визначаючи твори для позакласного читання, педагог враховує умови забезпечення дитячою літературою районних, шкільних, домашніх бібліотек.
Зміст програми реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях, шляхом проведення літературних ранків, вікторин, екскурсій.

 

Урок 1

Тема. Стежина до школи.

Мета: розширювати і поглиблювати знання учнів про школу, взаємовідносини з товаришами, розвивати навички швидкого та правильного читання, пам’ять, увагу,

виховувати доброзичливість, повагу до оточуючих.

Обладнання: макет журналу, картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Розповідь вчителя.

Перша сторінка нашого журналу – «Інформаційна».

Чи замислювалися ви над тим, скільки років школі? Звід­ки вона прийшла до нас?

Слово школа походить із давньогрецької мови. У греків школи з'явилися ще у VІ ст. до нашої ери. Це було місце, де діти проводили свій вільний час.

Довідкове бюро».

У ч е н ь 1. Та могли відвідувати школу не всі діти Стародавньої Греції, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів до школи не приймали, не хо­дили також до школи і дівчатка.

Учень 2. Школи були не однакові, а різні. У кожній із них навча­ли якогось одного предмета. Спочатку хлопчики ходили до школи, в якій їх учили читати, писати та рахувати. Із цієї школи вони переходили до іншої, де їх навчали співів, музики, поезії.

Учень 3. Завершувалося навчання в спеціальній школі, яка готувала май­бутніх воїнів. Тут хлопці загартовувалися, вчилися володіти різними вида­ми тогочасної зброї.

Учень 4. До нас, на наші слов'янські землі, школа прийшла тися­чу років тому. І була вона на початку дуже схожою своїми порядками на оту давньогрецьку. Так само вчилися в ній діти заможних людей, так само учні піднімалися сходинками наук.

 

Матеріал до уроку

Оповідання про осінь

Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв’язати її. Тепер він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив.

Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї:

— Зіно, на скільки питань задача?

— На троє, — відповіла Зіна. — А хіба ти не розв’язав?

— Не вийшла... Дай, Зіно, списати...

— Ой Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? — запитала Зіна.

Вона дала йому свій зошит.

Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. В третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32.

В своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

Учителька зібрала зошити для перевірки.

Наступного дня вона принесла зошити.

— У Павлика — п’ять, — сказала вчителька. — Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, — чотири. Помилку допустила...

Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.

 

В. Сухомлинський

 

Вірші

Молитва
Боже! Дай нам силу й розум,
Щоб ми в школі добре вчились,
Віру теплу, серце чисте,
Щоб неправді не корились.

Нам усім даруй здоров’я,
Згоду – учнівській родині.
Дай твій захист, волю й долю
Нашим людям в Україні.
Галина Чорнобицька
Вересень
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають – літа вже нема.
Хоч і тепло ще та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
Наталя Забіла
Андрійко-школярик
Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.
Наталя Забіла
Чого я вчуся?
Вдома вчить мене матуся,
В школі вчить мене учитель
І сама я пильно вчуся
Рідним словом говорити.
Вчусь не тільки говорити,
А й читати і писати,
Щоби здивувались діти,
Щоб раділи мама й тато.
Щоб пішла між люди слава,
Щоб сказали: «От, дитинка!
Пильна, мудра і ласкава
Ця маленька українка!»
Михайло Маморський

 

Жартун

В нас жартун у класі є –

Всім він прізвиська дає.

Каже: - Я мастак до жартів! –

Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою»― Савенка,

«Головою» ― «Головенка»,

А Саченкову ― «Сачок»,

Маслаченка ― «Маслачок»,

Зве Зарудного ― «Заруда»…

А його всі звуть:

«Зануда»!

(Г.Бойко)

 

 

Інсценівки

Муха

― Знову шум! Це що за лихо?

Неслухняні які діти!

На уроці треба ж тихо

У школі сидіти.

Мабуть, правила забули?

Сидіть так, щоб ви почули,

Як літає муха.

Вмить настала тиша в класі,

Тихо кожен слуха.

І тут вирвалось у Васі...

― Ну, а де ж та муха?

Проста арифметика

Викликає вчитель Люду,

Неуважну серед дітвори...

―Скільки буде

Десять поділити на три?

Розв'язати вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить.

― Так не гоже!

Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, —

Розділимо на трьох дівчаток,

То по скільки припаде?

― Зайвий клопіт,

І нащо мені це знать?

Я зварю їм картоплю,

Потовчу, — і хай їдять.

Вихідний день

Ти що, до школи хіба не йдеш? — запитує батько у Павлика.

Ні.

Чому?

Вчителька просила, щоб сьогодні до школи пішов ти.

 

Загадки

Вчить писати й рахувати,

І писати, і співати.

Всіх дітей довкола

Наша люба … (школа).

 

На базарі їх не купиш,

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш. (Знання)

 

Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, хто це уміє. (Письмо)

 

А у мене є торбинка,

Зошитам й книжкам хатинка.

Я й пенал туди кладу,

Як до школи з ним іду. (Ранець)

 

Не дерево, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розказує. (Книга)

 

 

Прислів’я та приказки

Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

За одного вченого дають десять невчених.

Добре того навчати, хто хоче більше знати.

Вчення – світ, а невчення – тьма.

Вік живи – вік учись.

Шануй учителя, як родителя.

 

Урок 2

Тема. Осінь щедра, осінь золотава. Мета:ознайомити учнів з ознаками осені, засобами зображення її поетами, письменниками, художниками; з красою художнього слова; розвивати читацькі навички, інтерес до читання; виховувати любов до природи рідного краю. Обладнання:книжкова виставка на тему «Осінь»; ілюстрації, малюнки, запис «Пори року». Хід уроку I. Мотивація навчальної діяльності. 1. Відгадування загадок. Голі поля, мокне земля, Дощ поливає. Коли це буває? (Восени) У садках, гаях блукає, Жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь) 2. Бесіда. Слухання музики («Осіння пісня» П. І. Чайковського). - Як звучить музика? - Які почуття викликає мелодія? II. Опрацювання нового матеріалу. 1. Інсценізація. - Діти, подивіться, хто до нас завітав. (З’являється дівчинка в костюмі осені: у руках кошик з яблуками і грушами, вінок з осіннього листя, декілька гілок горобини). О с і н ь.Добрий день і добрий час! Рада, діти, бачить вас! Не сама до вас прийшла — Я синочків привела. (Помахом руки вона запрошує до класу трьох хлопчиків у костюмах Вересня, Жовтня, Листопада. Осінь роздає їм дарунки: Вересню — кошик із плодами, Жовтню — вінок, Листопаду — горобину.) 2. Бесіда та загадки. - Як звати синочків Осені? 1. Кличуть нас ліси, поля, сади Назбирати осені плоди. Із дерев спадає листя жовте, То землею ходить місяць … (Жовтень). 2. У південний край землі Відлітають журавлі; Знов лункий шкільний дзвінок Нас покликав на урок, Як цей місяць звати? Прошу відгадати. (Вересень) 3. Краплі з неба, дахів, стріх, Дощ холодний, перший сніг. Почорнів без листя сад. Що за місяць? (Листопад) 3. Завдання учням. - Діти, які ви знаєте вірші про синів осені? 1-й у ч е н ь. Вересень Вересниться Вересень айстрами, жоржинами, журавлиним клекотом, де-не-де ожиною. Заграє до школярів Листячком та росами, І вітає вчителів Із початком осені. Недін Лариса   2-й у ч е н ь. Жовтень Листя жовте та червоне Легко з дерева злітає. Мов метелик, на дорозі З тихим шелестом сідає. 3-й у ч е н ь. Листопад Більше й більше листя з кленів Облітає з кожним днем! По траві іще зеленій Між дерев в саду ідем. Йдем по листу золотому, Мов по килиму м’якому, Що на весь посланий сад, — Здрастуй, місяць Листопад! М. Познанська 4. Слово вчителя. Осінь пішла. Вона мандруватиме полями, садами, гаями, лісами, одягатиме дерева і кущі в золоті шати, закутуватиме сірими туманами від затяжних осінніх дощів. А ми будемо читати вірші, оповідання, загадувати загадки, вчити прислів’я про осінь, запам’ятовувати її прикмети. Робота над твором «Осінь» - Чому осінь називають золотою? Чому про неї кажуть щедра? 5. Вправи з читання. 1) Читання та обговорення нових творів. 2) Читання вчителем вірша. 3) Читання вірша учнями ланцюжком. 4) Читання парами. 5) Вибіркове читання. Бесіда. - Про що співає журавлик? Прочитайте. - Який край наймиліший птахові? Прочитайте. 6. Робота з текстом. 1) Читання вчителем оповідання М. Слабошпицького «У гості до золотого лісу». 2) Бесіда за змістом. - Куди зібрався хлопчик із татом? - Які були дерева? - Що назбирали хлопчик і тато? - Чи доводилось вам бувати в осінньому лісі? - Чи сподобалась прогулянка хлопчикові? Чому ви так думаєте? 3) Читання учнями I частини (ланцюжком). 4) Читання II частини (парами). 5) Читання III частини (мовчки). 7. Фізкультхвилинка. Гуси-лебеді летіли, На лужок тихенько сіли, Посиділи, поклювали, Покрутились й дружно встали. 8. Хвилини поезії. Учні декламують напам’ять вірші про осінь, розповідають прислів’я, приказки про осінь та народні прикмети.

Матеріал до уроку

Довгими журавлиними ключами літо відлетіло у вирій.

Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку. Листя беріз — світло-жовтого кольору, дуба — темно жовтого, клена — жовтогарячого, а осини — червоного.

Засперечались Літо і Осінь: чиї квіти найгарніші?

- Мої квіти, — мовило Літо.

Змахнуло сонячним капелюшком — і враз земля вкрилась волошками, материнкою, ромашками.

З духмяної конюшини збирає солодкий сік бджола, ніжно визирають із трави зірочки гвоздики. Щедрі барви Літа!

- Мої квіти не гірші, — сказала Осінь і повела багряним рукавом.

Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Особливо пишно розквітли хризантеми. Вони були найрізноманітніших кольорів і відтінків — від зеленуватобілих до темно-червоних

«У гості до золотого лісу».

Дуже люблю, як осінь у нас починається. Не можу дочекатися, коли тато сяде близенько біля мене, погладить по голові й запитає:

— То що, козаче, чи не пора нам піти в гості до лісу?

— Як це не пора?! — вигукую. — Давно, давно пора!

— От завтра і йдемо... Там, мабуть, грибів — море. Хоч би швидко те завтра настало. Добре, що вночі люди

сплять. Уві сні легше ждати.

Хутенько стрибаю під ковдру й заплющую очі. І не знаю, чи мені сниться, чи уявляється ліс...

Жовтими хвилями ходить вітер по деревах... А між дерев, наче маленькі рибки, плаває листя, бігають наввипередки вухасті зайці, пирхають їжаки... Потім на далекій галявині загойдали могутніми рогами лосі...

Спав чи не спав, а вже ранок озивається батьковим голосом:

— А хто це не хоче йти до лісу?

— Хочу! Хочу! — відповідаю йому і стрибаю в штани. Вже й черевики в мене на ногах. І шнурки сам зав'язав.

Усе згоден робити, аби тільки до лісу йти...

Далеко попереду вже золотів ліс. Він виступає з легенького ранкового туману, наче острів із води. Виступає і на очах розростається, розростається. Ось уже нічого попереду, крім нього. Тільки ліс і ліс...

Повний ліс дерев!

І кожне стоїть у золотому листі й на золотому листі, віттям ледь-ледь похитує, верхівкою погойдує. Наче хоче зрушити з місця й ступити нам назустріч.

Я притуляюся вухом до стовбурів дерев і слухаю, як вони гудуть, мов телеграфні дроти. Може, це вони передають свої лісові вісті? А на гілках птахи сидять і розмови дерев підслухують. Ого, скільки їх у теплі краї не летить! Зимують удома. У своєму лісі.

А ми йдемо і йдемо під пташиними голосами і крилами. Шурхотимо по сухому листі, як по піску.

Нагинаємося до грибів, що повистромлювали свої капелюхи із сухої трави. Рвемо в колючій гущавині терен, який завис чорними краплями серед голочок і самотніх листків.

Уже аж під вечір з повними кошиками грибів і терну прийшли ми до свого двору. При воротах нас зустрів півень. Гребінь на голові горить, очі світяться, а він усе в кошик зазирає: що це ми принесли. Радісно сокорить, підстрибує і клює гриби. Зачули його сокоріння кури і з усіх боків сипонули.

— Оце я спеціально гриби збирав, щоб ви усі склювали, — сердито сказав я їм.

— Не бійся, всі не склюють, — заспокоїв тато.

А півень, мабуть, зрозумів, що я сказав. Бо відразу ж насупився, геть одійшов убік і сердито загукав на курей.

І мені стало шкода його, що не був з нами в лісі.

Але ж півень — не собака. Хіба ж його візьмеш із собою так далеко?

Він, мабуть, і сам це розуміє?!

Урок 3

Тема. У колі рідної сім΄ї.

Мета: пробуджувати в учнів інтерес до читання і перегляду книжок, підтримувати бажання читати і пізнавати нове; сприяти розвитку пізнавальних інтересів;

виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; дати можливість відчути радість від родинного оточення і спілкування.

Обладнання: виставка книг, малюнки дітей, магнітофон, запис пісні про родину.

Хід уроку:

І. Організація класу

- Добрий день, діти!

Яке чудове привітання!

«Добрий день»- це означає, що над нами мирне небо, що у нас хороше на серці.

-Добрийдень, сонце золоте!

Добрий день, небо голубе! Діти хором

Добрий день, усі люди!

Добрий день, мої друзі!

-Ось таким дружнім привітанням ми почнемо наш урок читання.

Урок 4

Тема. Казка маленька, а розуму у ній багато.

Мета: - поглиблювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; вчити визначати головну думку казки;

- розвивати вміння читати вголос, мовлення, пам’ять, увагу;

- виховувати інтерес до народної творчості, збагачувати

словниковий запас.

Хід уроку

Організація класу

2. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Слово вчителя.

 

Сьогодні у нас надзвичайний урок

У казку сьогодні ми зробимо крок.

Із казкою ми вже стрічались не раз,

І знову вона завітає у клас.

В казках є завжди перешкоди, та знаю:

Для творчих дітей їх ніколи не має.

Сьогодні у нас урок позакласного читання на тему: ” Казка маленька, а розуму у ній багато. ”. На вас чекає чарівний світ казки.

- Як казка прийшла до нас?

- “Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно ”,- так кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такої намистинки, мандрують рідним краєм фольклористи (у народі про них кажуть “казкарі”) і розшукують народних мудреців, які зберігають у пам’яті безліч народних оповідок, пісень, прислів’їв, казок.

- А які казки в запам’ятали найбільш?

- А чи замислювались ви над тим, чому живуть і не вмирають казки?

Робота над темою уроку.

1) Огляд виставки книжок.

- Погляньте на дошку. Ви бачите на ній розмаїття різних книжок. Тут ви бачите …

- Які книжки вам сподобалися?

- Які з них ви вже читали?

- Ці книжки принесли діти нашого класу є вони і в нашій шкільній бібліотеці, якщо ви побажаєте їх прочитати, то можете звернутись до своїх однокласників, або шкільного бібліотекаря.

- Як одним словом можна назвати твори, які містять ці книжки? (Казки)

- А тому: В казку вирушаєм разом,

Перешкоди всі пройдем,

А хто буде сумувати

Із собою не візьмем.

 

2) Розповідь вчителя

- Не за горами високими, не за морями глибокими, не за пісками сипучими, а у шкільній бібліотеці стояли у шафі на полицях книжки. Вечорами, коли читачі розходилися по домівках, герої творів оживали й починали веселитися, ділитися враженнями, розповідати про свої пригоди.

Якось увечері мешканці однієї з полиць розпочали суперечку, з’ясовуючи, кого з них більше люблять діти. Сперечались, сперечались, аж до бійки дійшли. Не витримала цього неподобства шафа, нахилилася, й усі книжки попадали на підлогу. Їхні герої розлетілися, хто куди. Що тут сталося! Дід Андрушка тягне з городу не ріпку, а щуку за хвоста. Омеля впіймав лисичку в ополонці та повісив сушити на сонці! Три поросятка сховалися під ріпкою, а вовк золоту рибку тягне неводом.

- Що ж робити? як допомогти героям повернутися до своїх казок?

- Треба негайно провести їх до країни Читанії – запропонував Знайко.(вивішуємо портрет Знайки)

- Там королева Казка неодмінно розставить кожного по своїх місцях!

- Тож вирушаймо у мандрівку і ми з вами, діти.

3)Казковий лабіринт.

- Шлях до країни Читанії лежать казковим лабіринтом. Для того, щоб не заблукати, треба триматися за провідну ниточку. А щоб вона не обірвалася вибирайте тільки правильні відповіді з трьох, які я вам запропоную.

1)Хатинка Баби Яги трималася на:

а) курячих ніжках;

б) слонячих вушках;

в) їжакових колючках.

2) У казці “Ріпка” останньою на допомогу прийшла:

а) кішка;

б) мишка;

в) собачка.

3) До приходу Червоної Шапочки у будинок до бабусі забрався вовк він:

а) ховався в ліжку;

б) грав на комп’ютері;

в) дивився телевізор.

4) Карета Попелюшки перетворилась на:

а) помідор;

б) гарбуз;

в) двокімнатну квартиру.

5) Чим був намащений солом’яний бичок?

а) сметаною;

б) медом;

в)смолою.

6) Яким був ключ у Буратіно?

а) золотим;

б) бронзовим;

в) дарев’яним.

7) У відомій казці Коза принесла козенятам:

а) молоко;

б) пепсі-колу;

в) жувальну гумку.

 

4) Читання листа незнайомця

 

- Нарешті вийшли з лабіринту! Перед нами розкинулося безмежне синє море.

- Дивіться,дивіться! –загукав Знайка.- Хвилі винесли на берег пляшку, а в ній лист. Давайте прочитаємо:

“ Доброго дня дорогі діточки! Зі мною трапилося нещастя: котився я доріжкою, а сильний вітер підхопив і відніс мене хтозна куди. Спочатку я опинився в незвичайному будинку, в якому жили мешканці: мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан, ведмідь- набрідь. Добре, що вони мені дали притулок, але грізний собака нас налякав і всі розбіглися хто куди.

Зустріла мене добра рогата сіра мама й запросила в гості до своїх діточок, та я відмовився, бо в господині й без мене клопоту вистачає.

Покотився собі далі. Дорогою бачив дивних приятелів, які пригощали одне одного з тарілочки кашею та з глечика окрошкою. Не став я їм заважати, обминув і покотився далі.

Так непомітно докотився я до річки. Маленький хлопчик узявся перевезти мене у своєму човнику, та схопила нас зла баба. Хотіла мене в піч засунути, проте я спромігся вибратися і втекти.

На шляху я помітив під кущем поранену пташку й допоміг їй дістатися до хатинки, в якій жили дід та баба. Сам же знову залишився без притулку… Поверніть мене, будь ласка, до дому!”

 

- Хто міг написати цього листа? Кого рятувати?

- В яких казках він заблукав?(рука, вовк і козенята, лисичка та журавель, кривенька качечка)

 

5)Вікторина”Хто? Хто! Хто…”

- Все ми з’ясували, але нам слід перебратися через море. І ось з’являється чарівний місточок. Ступать по ньому слід обережно і дуже уважно. Кожен крок – вірна відповідь, бо одразу ж всі ми опинимося у воді!

Прогнав ледачих мишенят із-за столу?

Подорожував із гусями?

Допоміг витягнути ріпку?

ХТО Врятував Івасика-Телесика?

Загубив рукавичку?

Спав на горошині?

Прилип до солом’яного бичка?

 

6)Бюро знахідок

- Нарешті ми дісталися до країни Читанії. Але ж до кого звертатись по допомогу? І ось раптово з’являється будинок із вивіскою”Бюро знахідок”. Можливо тут герої знайдуть свої казки? Завітаймо в середину.

- Будь ласка, заходьте, - зустріла привітна бабуся. Все, що загубили шукайте та знаходьте на полицях.

- Знайка швидко розібрався, що кому належить.

- А давайте і ми подивимося що кому належить:

 

Човник Івасик-Телесик

Пір’ячко Попелюшка

Булава коза дереза

Клиновий листочок півник

Черевичок кіт у чоботях

Золотий ключик Котигорошко

Чоботи кривенька качечка

Колосок

 

7) Фізична освіта

Буратіно потягнувся,

Руки в сторони розвів –

Мабуть ключ він загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки стати.

 

8)Робота в групах.

- В країні Читанії діти також люблять казки. І вони пропонують вам за уривками відгадати які ж казки вони вже прочитали.

- Над цим завданням ви попрацюєте в групах. І один від групи дасть нам відповідь.

1) Взялася баба за діда, а внучка – за бабу, а Жучка – внучку за спідничку, так і мучилися увесь день.(Ріпка)

2) - Приплинь, приплинь до бережка, твоя матінка прийшла, тобі їсти принесла. (Івасик-Телесик)

3) - Нічого діду я не їла, нічого не пила, тільки бігла через місточок, ухопила кленовий листочок. (коза-дереза)

4) - Бабусю, а чому у тебе великі очі?

- це щоб тебе, внучко, краще бачити.(червона шапочка)

5) – пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я мички попряду. (солом’яний бичок)

 

9)Читання та обговорення казки”Їжак та заєць”.

- Бачу, що вам цікаво в цій країні. І королева казки хоче звернутись до вас.

 

- Любі мої герої! Я рада, що ви завітали до нашої країни. Не варто сваритися, сперечатися! Всіх вас діти люблять, знають казки! В цьому я переконалася, стежачи за мандрівкою.

А вам, діти, на згадку, я залишаю казочку, яку ви зараз прочитаєте на уроці.

- Ось і закінчилася ця дивна історія. Всі герої повернулися до своїх казок, але ми з ними не прощаємося і зараз прочитаємо казку, яку, залишила нам королева казки.

а) Читання казки учнями.

б) Обговорення казки.

- куди раненько направився їжак?(в поле подивитися на моркву і буряк)

- з ким зустрівся в полі?(зайцем)

- як повівся заєць з їжаком?(обізвав його і весь рід криво лапкою)

- що зайцеві запропонував їжак?

- чим закінчилися змагання між зайцем і їжаком?

- чого вчить нас ця казка?

Підсумок уроку.

Урок 5

Хід уроку

I. Організація класу.

Загадки.

а) Бесіда.

- Що таке загадка? (Загадка – від слова «гадати», «думати». Це – дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки. Виникли загадки дуже давно. Вони розповідають про тварин, явища природи, рослини, предмети побуту і т. п.)

- А яка будова загадок?

- Це можуть бути: запитання (Хто на собі свій будиночок носить? Равлик);оповідання (Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка –семицвітка,а де з річки воду брала, там коромисло зламала. Веселка.);розмова (Летів гусак, а проти нього зграя гусей. – Здорові були, сто гусей! –каже гусак. – Нас не сто, - кажуть гуси, - а стільки, що якби ще стільки, та ще півстільки, та чверть стільки, та ще ти один, отоді було б сто. 36)

 

VI. Підсумок.

1.Робота з ілюстраціями.

- До якої казки ілюстрації?

- Яку ілюстрацію ви запропонували б для зачину казки?

- Якою ілюстрацією ви зобразили б кінцівку цієї казки?

Урок 6.

Тема. Зимонька – зима.
Мета: вчити дітей відчувати і осмислювати художні твори, активізувати читацький інтерес, формувати уявлення про характерні зимові ознаки, удосконалювати уміння працювати в парах і в групах; розвивати творче мислення і увагу, формувати мовленнєву компетентність;

виховувати любов до рідного краю, прищеплювати почуття краси, допомогти відчути потребу у збереженні природи рідної землі.

Обладнання до уроку: твори українських поетів про зиму, малюнки до тем «Зима» та «Відпочинок взимку або зимові розваги», загадки, прислів’я, закличка про зиму, гра «Мозаїка», кросворд, дидактичний матеріал, народні прикмети на зимову тему.

Хід уроку

І. Створення емоційно-позитивного настрою.

- Любі друзі! Добрий день!

Зичу творчості, пісень.

А ще, діти, всім бажаю

Сил і праці на весь день.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Відповіді на запитання:

- Якими способами людина може відтворити красу природи? (Словом, пензликом.)

- Як називається професія тих людей, які це роблять за допомогою фарб і пензлика? (Художники.)

- А люди якої творчої професії зображають неповторність і красу природи словом? (Поети, письменники.)

2. Робота в групах.

- Ми вже раніше знайомилися з творчістю українських поетів і письменників. У завданнях для кожної групи записані прізвища, імена та по батькові цих відомих людей, але пропущені в словах деякі букви. Подумайте і вставте пропущені букви, щоб відновити ці слова.

(Учні класу поділені на три групи, кожна з яких отримує окреме завдання.)

З..Б..Л.. В..Р..НЬК.. Б..ЙК..

Н..Т..Л.. ПЛ..Т..Н ГР..ЦЬК..

Л..В..ВН.. М..К..Т..В..Ч П..Л..П..В..Ч

3. Гра «Мозаїка». (Продовження роботи в групах.)

- Складіть зі складів слова (картка зі словом розрізається на частини).

 

гру	день
сі	чень
лю	тий

 

- Що означають всі ці слова, які ми склали і прочитали? Про яку пору року вони нам нагадують?
4. Відгадування загадки про зиму.

- Послухайте уважно загадку і відгадайте її:

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Воду сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я …. (зима).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про зиму, про її чарівність, красу і суворість, будемо спостерігати під час роботи, як зображають зимову пору у своїх творах письменники і поети.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

Вивчення заклички про зиму.

- Діти, давайте закличемо зимоньку до нас у гості на урок позакласного читання.

- Зимонько, де ти?

Намети замети.

Ми тебе стрічатимем

З лижами й санчатами,

З ковзанами на льоду,

А зима гукає:

- Йду!

(Г. Бойко)

- Ось зима і прийшла сьогодні до нас на урок. (На дошці малюнок зими.)

2. Розповідь учителя про зиму, про зимові місяці.

Здрастуй, снігова зима!

Ти весела й чарівна,

Дітям нашого села

Подарунки принесла.

(Л. Санжак)

- Ось і настала зима, ось уже ходить нашим краєм її перший місяць – грудень. Сховав грудень під кригою річки, повдягав у білі мережива ліси, поробив з кожної купочки землі міцну грудку. Тоді посипав снігом поля, лісові галявини, напхав снігу аж до самісінького гілля у лісі.

Учень:

Змерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

- Це вже грудень! – кажуть люди

І вдягають кожухи.

(Н. Забіла)

- Другий місяць зими – січень – вважається найхолоднішою порою в році. Най цей місяць припадає найбільше морозних днів та снігопадів. Саме така погода віщує добрий урожай. Січень дарує нам холодну і неповторну красу зимової природи. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві. Стоять вони, як у казці. Ніби прийшли з царства Снігової Королеви. В сонячний день все навкруг сяє самоцвітами від першого променя січневого сонця. А коли надворі починається завірюха, то зима не здається вже ніжною, чарівною і казковою, а сердитою, суворою і неприступною.

Учениця:

Віє метелиця,

Крутиться, мелеться,

Котиться полем у млі;

Килимом – хутрою падає, стелиться

Сніг по замерзлій землі.

(Г. Чупринка)

- А відомий український поет Т. Г. Шевченко так описував хурделицю:

Реве, свище завірюха,

По лісу завило,

Як те море, біле поле

Снігом покотилось.

- Третій місяць зими хоча й зветься лютим, тобто сердитим, а сонечко часом вийде і пригріває, не лише світить. Уже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни. Пригріє сонечко, на дахах сніг підтане, і капає вода. Але й підмерзає потроху. Отак і утворюються кришталеві бурульки, схожі на прозорі списи. Вони ростуть згори вниз під вечір, а коли сонце припече – падають на землю. В цей час треба обережно ходити біля будинків, щоб бурулька ненароком не впала на голову.

3. Гра «Словограй».

Підбір прикметників до слова зима.

Зима (яка?) білосніжна, кришталева, казкова, чарівна, холодна, люта, сувора, морозна, чудова, сніжна.

Сніг (який) білий, срібний, блакитний, блискучий, синій, сірий, фіолетовий, холодний, мокрий, м’який, липкий, сухий, пухнастий, сипкий.

Підбір синонімів до слова завірюха: хурделиця, хуртеча, хуга, хуртовина, заметіль, завійка, віхола, метелиця, пороша.

Фізкультхвилинка.

(Діти промовляють слова з вивченими рухами.)

Кришталева зимонька

- Кришталева зимонько в срібнім кожушку!

Ти кругом насипала білого сніжку.

Принесла ти радощі нашій дітворі

Гірочка і ковзанка в кожному дворі.

Кришталева зимонько,

Ще сніжку сипни! –

Сядем на санчата ми,

Візьмем ковзани.

Морозець пощипує і сніжок хрустить…

Кришталева зимонька всіх нас веселить!

(І. Бойко)

4. Бесіда про відпочинок взимку і зимові свята.

- Діти, за що ви любите зиму? (За гарний відпочинок, за зимові розваги.)

- Про які зимові розваги говорилось у попередньому вірші? (Про катання на санчатах і на ковзанах. Ще можна кататися на лижах, ліпити снігову бабу, будувати снігову фортецю, грати в сніжки.)

(Демонстрація малюнків про зимовий відпочинок дітей).

- А які свята ми святкуємо в зимовий час? (Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Василя, колядки, щедрівки, Водохреще).

- Чим саме вам подобаються ці свята? (Веселим настроєм, подарунками, цікавими народними звичаями і обрядами.)

- А яке свято ми святкуємо посередині лютого – 15 лютого? (Стрітення.)

- Стрітення відзначають 15 лютого. Це свято ще називають Громницями або Зимобором. Саме на Стрітення, за народними переказами, зима з весною змагаються. Котра з них переможе, та й господарюватиме до кінця місяця. В українського народу є дуже гарний звичай: напередодні Стрітення жінки випікають печиво у вигляді пташок, а маленькі діти, такі, як ви, з цими пташками виходять в садки і закликають весну в гості.

5. Опрацювання художніх творів про зиму.

1) Вірші про зиму (декламують учні).

1. З неба падають сніжинки

На дерева, на будинки,

На майдани, на садки,

На ялинки, на дубки.

(Н. Забіла)