Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
ІІ. Повідомлення теми уроку.
Сьогодні ми з вами спробуємо випустити свій журнал. А матеріалом для нього будуть віші, оповідання та інформація, яку ви підготували. Для друкування журналу потрібен друкарський станок. Через те, що його в класі немає, наш журнал буде усним. ІІІ. Робота над темою уроку. Розповідь вчителя. Перша сторінка нашого журналу – «Інформаційна». Чи замислювалися ви над тим, скільки років школі? Звідки вона прийшла до нас? Слово школа походить із давньогрецької мови. У греків школи з'явилися ще у VІ ст. до нашої ери. Це було місце, де діти проводили свій вільний час. Довідкове бюро». У ч е н ь 1. Та могли відвідувати школу не всі діти Стародавньої Греції, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів до школи не приймали, не ходили також до школи і дівчатка. Учень 2. Школи були не однакові, а різні. У кожній із них навчали якогось одного предмета. Спочатку хлопчики ходили до школи, в якій їх учили читати, писати та рахувати. Із цієї школи вони переходили до іншої, де їх навчали співів, музики, поезії. Учень 3. Завершувалося навчання в спеціальній школі, яка готувала майбутніх воїнів. Тут хлопці загартовувалися, вчилися володіти різними видами тогочасної зброї. Учень 4. До нас, на наші слов'янські землі, школа прийшла тисячу років тому. І була вона на початку дуже схожою своїми порядками на оту давньогрецьку. Так само вчилися в ній діти заможних людей, так само учні піднімалися сходинками наук.
Друга сторінка – «Фольклорна». Робота в групах. Складіть прислів’я зі слів. Поясніть, як ви їх розумієте. Пташка, а, своїм, людина –, пір’ям, знанням, красна. Книга, жить, як, світі, вчить, на. Незнайко, по, Знайко, лежить, а, дорозі, печі, на, біжить.
Третя сторінка – «Поетична». Які вірші про школу ви підготували? (Діти читають вірші про школу.) Бесіда за прочитаним. Чого вчить школа? Для чого потрібно вчитися? Як потрібно ставитися до товаришів у школі?
Четверта сторінка - «Ігрова». А тепер пограємо у гру «Перевірте свій портфель». Кожен учень щоденно На урок бере... (щоденник). Для письма, сказати прошу, Що потрібно взяти? (Зошит) Малювати в альбомі цім Допоможуть... (олівці). Ручка й олівці, щоб знали, Ми кладемо у... (пенали).
Рівно риску проведи І квадратик спробуй, Та у руки ти візьми Цю струнку особу. Натиск витримає стійко Впевнена, струнка... (лінійка). Я беру в свою правицю Із пенала помічницю. Крапка... рисочка... карлючка — Разом пишем я і... (ручка). Щоб жили всі дружно в мирі: Скло, пластмаса, гума й шкіра, Всіх здружу я, крім людей, Здогадалися, що таке я? (Клей)
П’ята сторінка – «Сторінка дружби». Адже в школі ви повинні поважати своїх товаришів, допомагати їм.
Опрацювання «Оповідання про осінь». 1.Словникова робота. 2.Читання оповідання мовчки. 3.Бесіда за змістом прочитаного.
Шоста сторінка – «Театральна». Прочитайте сценки і розіграйте їх. (Діти працюють в групах: читають сценки, визначають дійових осіб, інсценують прочитане).
Сьома сторінка – Підсумкова». За велику справу я в житті берусь. Не кажу: «Не вмію», а кажу: «Навчусь!» Я навчусь писати, рахувать, читати, Бо в житті складному треба розум мати! Учитель Ось і закривається наш усний журнал. Дуже хочеться вам сказати: Шануйте школу нашу любу, її просторі світлі класи! Навчайтесь,розуму набирайтесь, Із друзями зустрічайтесь! Хай добре працюється вам і живеться, Все вміється і все вам вдаєть Матеріал до уроку Оповідання про осінь Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв’язати її. Тепер він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив. Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї: — Зіно, на скільки питань задача? — На троє, — відповіла Зіна. — А хіба ти не розв’язав? — Не вийшла... Дай, Зіно, списати... — Ой Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? — запитала Зіна. Вона дала йому свій зошит. Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. В третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32. В своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка. Учителька зібрала зошити для перевірки. Наступного дня вона принесла зошити. — У Павлика — п’ять, — сказала вчителька. — Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, — чотири. Помилку допустила...
Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.
В. Сухомлинський
Вірші Молитва Нам усім даруй здоров’я,
Жартун В нас жартун у класі є – Всім він прізвиська дає. Каже: - Я мастак до жартів! – Та чого ті жарти варті? Зве він «Савою»― Савенка, «Головою» ― «Головенка», А Саченкову ― «Сачок», Маслаченка ― «Маслачок», Зве Зарудного ― «Заруда»… А його всі звуть: «Зануда»! (Г.Бойко)
Інсценівки Муха ― Знову шум! Це що за лихо? Неслухняні які діти! На уроці треба ж тихо У школі сидіти. Мабуть, правила забули? Сидіть так, щоб ви почули, Як літає муха. Вмить настала тиша в класі, Тихо кожен слуха. І тут вирвалось у Васі... ― Ну, а де ж та муха? Проста арифметика Викликає вчитель Люду, Неуважну серед дітвори... ―Скільки буде Десять поділити на три? Розв'язати вона не може, Звісно, знітилась, мовчить. ― Так не гоже! Прості дроби треба вчить. Хай картоплі є десяток, — Розділимо на трьох дівчаток, То по скільки припаде? ― Зайвий клопіт, І нащо мені це знать? Я зварю їм картоплю, Потовчу, — і хай їдять. Вихідний день Ти що, до школи хіба не йдеш? — запитує батько у Павлика. Ні. Чому? Вчителька просила, щоб сьогодні до школи пішов ти.
Загадки Вчить писати й рахувати, І писати, і співати. Всіх дітей довкола Наша люба … (школа).
На базарі їх не купиш, На дорозі не знайдеш, І не зважиш на терезах, І ціни не підбереш. (Знання)
Чорне насіння по білому полю. Той його сіє, хто це уміє. (Письмо)
А у мене є торбинка, Зошитам й книжкам хатинка. Я й пенал туди кладу, Як до школи з ним іду. (Ранець)
Не дерево, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розказує. (Книга)
Прислів’я та приказки Здобудеш освіту – побачиш більше світу. За одного вченого дають десять невчених. Добре того навчати, хто хоче більше знати. Вчення – світ, а невчення – тьма. Вік живи – вік учись. Шануй учителя, як родителя.
Урок 2
Матеріал до уроку
Довгими журавлиними ключами літо відлетіло у вирій. Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку. Листя беріз — світло-жовтого кольору, дуба — темно жовтого, клена — жовтогарячого, а осини — червоного. Засперечались Літо і Осінь: чиї квіти найгарніші? - Мої квіти, — мовило Літо. Змахнуло сонячним капелюшком — і враз земля вкрилась волошками, материнкою, ромашками. З духмяної конюшини збирає солодкий сік бджола, ніжно визирають із трави зірочки гвоздики. Щедрі барви Літа! - Мої квіти не гірші, — сказала Осінь і повела багряним рукавом. Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Особливо пишно розквітли хризантеми. Вони були найрізноманітніших кольорів і відтінків — від зеленуватобілих до темно-червоних «У гості до золотого лісу». Дуже люблю, як осінь у нас починається. Не можу дочекатися, коли тато сяде близенько біля мене, погладить по голові й запитає: — То що, козаче, чи не пора нам піти в гості до лісу? — Як це не пора?! — вигукую. — Давно, давно пора! — От завтра і йдемо... Там, мабуть, грибів — море. Хоч би швидко те завтра настало. Добре, що вночі люди сплять. Уві сні легше ждати. Хутенько стрибаю під ковдру й заплющую очі. І не знаю, чи мені сниться, чи уявляється ліс... Жовтими хвилями ходить вітер по деревах... А між дерев, наче маленькі рибки, плаває листя, бігають наввипередки вухасті зайці, пирхають їжаки... Потім на далекій галявині загойдали могутніми рогами лосі... Спав чи не спав, а вже ранок озивається батьковим голосом: — А хто це не хоче йти до лісу? — Хочу! Хочу! — відповідаю йому і стрибаю в штани. Вже й черевики в мене на ногах. І шнурки сам зав'язав. Усе згоден робити, аби тільки до лісу йти... Далеко попереду вже золотів ліс. Він виступає з легенького ранкового туману, наче острів із води. Виступає і на очах розростається, розростається. Ось уже нічого попереду, крім нього. Тільки ліс і ліс...
Повний ліс дерев! І кожне стоїть у золотому листі й на золотому листі, віттям ледь-ледь похитує, верхівкою погойдує. Наче хоче зрушити з місця й ступити нам назустріч. Я притуляюся вухом до стовбурів дерев і слухаю, як вони гудуть, мов телеграфні дроти. Може, це вони передають свої лісові вісті? А на гілках птахи сидять і розмови дерев підслухують. Ого, скільки їх у теплі краї не летить! Зимують удома. У своєму лісі. А ми йдемо і йдемо під пташиними голосами і крилами. Шурхотимо по сухому листі, як по піску. Нагинаємося до грибів, що повистромлювали свої капелюхи із сухої трави. Рвемо в колючій гущавині терен, який завис чорними краплями серед голочок і самотніх листків. Уже аж під вечір з повними кошиками грибів і терну прийшли ми до свого двору. При воротах нас зустрів півень. Гребінь на голові горить, очі світяться, а він усе в кошик зазирає: що це ми принесли. Радісно сокорить, підстрибує і клює гриби. Зачули його сокоріння кури і з усіх боків сипонули. — Оце я спеціально гриби збирав, щоб ви усі склювали, — сердито сказав я їм. — Не бійся, всі не склюють, — заспокоїв тато. А півень, мабуть, зрозумів, що я сказав. Бо відразу ж насупився, геть одійшов убік і сердито загукав на курей. І мені стало шкода його, що не був з нами в лісі. Але ж півень — не собака. Хіба ж його візьмеш із собою так далеко? Він, мабуть, і сам це розуміє?! Урок 3 Тема. У колі рідної сім΄ї. Мета: пробуджувати в учнів інтерес до читання і перегляду книжок, підтримувати бажання читати і пізнавати нове; сприяти розвитку пізнавальних інтересів; виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; дати можливість відчути радість від родинного оточення і спілкування. Обладнання: виставка книг, малюнки дітей, магнітофон, запис пісні про родину. Хід уроку: І. Організація класу - Добрий день, діти! Яке чудове привітання! «Добрий день»- це означає, що над нами мирне небо, що у нас хороше на серці. -Добрийдень, сонце золоте! Добрий день, небо голубе! Діти хором Добрий день, усі люди! Добрий день, мої друзі! -Ось таким дружнім привітанням ми почнемо наш урок читання.
|
||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 170; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.11.93 (0.074 с.) |