II. Сприйняття і засвоєння матеріалу

Читання, слухання творів Т.Г. Шевченка.

1. Виставка книг. Бесіда.

— Знайдіть «Кобзар» на книжковій виставці.

— У кого вдома є «Кобзар»?

— Зверніть увагу на збірки «Кобзар», видані в різні роки.

2. Вправи з читання.

Читання учнями творів Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя», «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода із-під явора».

3. Робота з текстом.

1) Читання оповідання «Тарасів сон» Василя Ковалюка

2) Читання оповідання вчителем. Бесіда.

— Про що думав Тарас того вечора?

— Куди він побіг, щоб заховатися від мачухи?

— Хто йому приснився?

— Що сказала синочкові мати уві сні?

— Про що він просив померлу маму?

3) Читання оповідання учнями (парами).

4) Самостійне читання учнями вірша «І досі сниться». Бесіда.

— Хто автор цього вірша?

— Про кого пише поет?

— Чим подібні оповідання і вірш?

4. Колективна робота.

1) Пісні та вірші поета.

У ч и т е л ь. Багато віршів Тараса Шевченкапокладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші Т.Г. Шевченка?

Слухання запису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

У ч и т е л ь. Хто з вас знає і може заспівати пісню «Зацвіла в долині червона калина»?

2) Шевченко — художник. Бесіда.

— Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі.

Розгляд репродукцій його картин. Розгляд та обговорення репродукції картини Шевченка «Автопортрет» (1840 р.).

— Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу?

— Що означає слово «автопортрет»?

— Яким ви бачите поета?

— Що виражають очі? А високе чоло?

— Про що думає поет?

Думи мої, думи мої

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками...

3) Пам'ять про поета вічна.

У ч и т е л ь. Пам'ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять, іменем Шевченка названі вулиці, театри. Національний університет носить його ім'я.

На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету. До своїх нащадків, до нас з вами поет звертає свої слова:

«І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим, тихим словом».

5. Вправи з читання.

Читання віршів «Поклін тобі, Тарасе», «Над Кобзарем».

 

Матеріал до уроку

 

ТАРАСІВ СОН
Був пізній вечір. У Шевченковій хаті діти лягли спати. Усі вже спали, лише Тарасик не міг заснути. Він думав про те, як завтра піде до сестри Катерини. Вона вже одружилася і поїхала з чоловіком жити в друге село. Тарасик нудьгував за своєю нянею. Тим паче йому бракувало її тепер, коли не стало дорогої матусі, а до хати прийшла сварлива мачуха. Тарасик побіг і заховався у бур'яні.
Несподівано він побачив під яблунею матінку. Вона була така гарна, молода, одягнена в усе біле. Мати підійшла до нього, взяла за руку й повела хлопчика до церкви. То була та сама церква, до якої Тарас ходив щонеділі. Там так любив він приглядатися до святих ікон. Але тепер церква була чомусь іншою. Вона вся блищала, а ікони виглядали світлішими та виразнішими.
Тарасик став навколішки перед престолом та й почав гаряче молитися. Почував себе таким щасливим! Матуся була біля нього. Потім він устав і пішов за матір\'ю. Вони вийшли з церкви і попрямували в Тарасів садок. Там сіли під тією самою яблунею, де вона з'явилася. Мати взяла хлопчика на руки. Йому було так добре! Вона щось ніжно говорила йому, а потім закінчила:
— Будь сильний, синку, не піддавайся лихові!
Тарасик хотів щось відповісти, але враз відчув, що матері вже немає.
Тарасик здригнувся, розкрив оченята і побачив перед собою не розквітлу яблуню, а вікно. Він хотів ще трохи помилуватися своїм чудовим сном, але мачуха вже будила його і кричала:
— Уставай, ти, ледарю! Як довго будеш висиплятись?! Пора на леваду!
Тарас швидко встав, натягнув штанці й зітхнув. Потім вибіг у садок до розквітлої яблуні...
— Мамо, мамочко, хоча б уві сні приходь до мене, і то я буду щасливим.
Василь Ковалюк

 

 

Урок 8.