Розділ 9. Заняття фізичними вправами в акушерстві

вдихи з посиленим видихом, потім вдих та затримати дихання, напружити м'язи живота і втягнути його, підняти голову й плечі над підлогою і руками за­хопити стегна під колінами із зовнішньої сторони і тримати декілька секунд. Далі відновити ритмічне дихання і розслабитись. Подібну вправу можна роби­ти зі скакалкою, яку зачіплюють за рейку шведської стінки (рис. 9.5).

ФІЗИЧНІ ВПРАВИ ПІД ЧАС ПОАОГІВ

Фізичні вправи при нормальному перебігу вагітності застосовуються у 1-му і 2-му періодах пологів у паузах між переймами і потугами. Вони засто­совуються з метою, підтримання нервово-психічної і фізичної дієздатності ро­діллі, стимуляції пологової діяльності, полегшення і прискорення пологів, по­передження раннього стомлення, внутрішньоутробної гіпоксії плоду, зменшен­ня імовірності травматизації матері і дитини.

В 1-му періоді пологів (розкриття матки) рекомендують вправи для м'язових груп, які не беруть участі у переймах і розслаблення тих, що напру­жуються. Застосування цього прийому, що сприяє зняттю стомлення носять характер активного відпочинку, який базується на феномені Сеченова «заряд­жання енергією нервових центрів». Використовують активний відпочинок у перші 7—8 год цього періоду.

Залежно від стану породіллі та акушерської ситуації вправи можуть проводитись у положенні стоячи, сидячи, лежачи. У випадках, коли навко­лоплідні води відійшли, фізичні вправи допускаються у положенні лежачи. У положенні стоячи виконують дихальні вправи з рухами руками, підніман­ням надпліч, ногами тримаючись за спинку ліжка, повороти тулуба, ходьбу у повільному темпі, струшування рук для розслаблення м'язів. В положенні лежачи на спині проводять розведення і зведення зігнутих у колінах ніг, по-чергове згинання і розгинання кінцівок, ротацію прямих ніг, почергове під­тягування зігнутої ноги до живота, дихальні вправи з рухами руками лежа­чи на боку, розслаблення м'язів кінцівок і черевної стінки. Сидячи на стіль­ці роблять згинання і розгинання у колінних суглобах, динамічні дихальні вправи, нахи­ли і повороти тулуба. Тривалість занять від 5 до 15 хв, вправи повторюються 2—3 рази, дихальні — 3—4.

Рис. 9.6. Прийом самомасажу під час пологів

У 2-му періоді пологів (зганяння плоду) фізичні вправи виконуються у положенні ле­жачи на спині. Після кожної потуги викорис­товують статичне дихання з подовженим ви­дихом, почергове згинання і розгинання ніг, рухи стопами, дихальні вправи з рухами рука­ми, розслаблення м'язів живота і тазового дна, повне розслаблення. Цей період закінчу­ється народженням дитини, але процес поло-

Фізична реабілітація

гів продовжується і переходить у 3-й період (послідовий період) і з виходом посліду пологи завершуються.

Породіллям рекомендується проводити самомасаж, що сприяє безболючому перебігу пологів. Використовують прогладжування нижньої частини живота кистями у напрямку назовні і вгору; притиснення великими пальцями рук шкіри до внутрішньої поверхні гребеня клубової кістки в ділянці обох передньо-верх­ніх остей (рис. 9.6); погладжування шкіри крижово-поперекової ділянки.

9.5. ФІЗИЧНІ ВПРАВИ У ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД

Вихід посліду означає завершення пологів і початок післяпологового пері­оду, який триває 6—8 тиж. За цей час в організмі породіллі, відбувається про­цес зворотної перебудови органів і систем, що виникли під час вагітності і по­логів. Проте у неї виникають і нові зміни у системах, в першу чергу у молоч­них залозах, які забезпечують кількісний і якісний склад молока для забезпе­чення всіх потреб новонародженого.

9.5.1. Зміни в організмі жінки після пологів

З народженням дитини закінчилася потреба у підвищеному функціонуван­ні всіх систем і органів матері, що забезпечували регуляцію, розвиток плідно­го яйця, формування органів і систем плоду та його народження. Тому в орга­нізмі матері у післяпологовий період відбуваються процеси зворотної перебу­дови у нервовій, ендокринній, серцево-судинній і дихальній системах, обміну речовин, статевій і інших системах, які поступово повертаються до стану, що був до вагітності.

Значні зміни відбуваються у матці. Після звільнення від навколоплідної во­ди, плоду, посліду вона різко зменшується в об'ємі і розмірі. Безпосередньо ма­са матки після пологів становила 1000—1200 г. її дно знаходилося на рівні пуп­ка. До кінця першого тижня матка зменшується до 500—600 г і дно ЇЇ розташо­вується між пупком і лобком, другого — до 350 г і опускається за лобок, до кінця третього тижня — до 200 г і наприкінці післяпологового періоду досягає 50—80 г. Паралельно зі скороченням матки зменшуються і післяпологові виді­лення (лохії), які спочатку 2—3 дні криваві, далі криваво-серозні, серозні. При­пиняються вони наприкінці третього тижня і шийка матки закривається.

Суттєві зміни відбуваються у молочних залозах. Вони під дією лактоген-ного гормону гіпофізу починають утворювати молоко (лактація). Залози, в свою чергу, виділяють гормон маммін, який стимулює скорочення матки.

М'язи черевної стінки, тазового дна перерозтягнуті, не здатні підтримува­ти нормальне положення внутрішніх органів, живіт відвисає. Матка легко змі­щується через розтягнений і розслаблений її зв'язково-м'язовоий та фіксуючий апарати. Внутрішньочеревний тиск знижений, перистальтика кишечнику упо­вільнена, тонус сечового міхура знижений, що веде до запору, затримки сечо­випускання.

Р о з л і л 9. Заняття фізичними вправами в акушерстві

Після пологів спостерігається зменшення обсягу циркулюючої крові, упо­вільнення швидкості кровотоку і застійні явища у черевній порожнині, мало­му тазу і нижніх кінцівках, що може привести до утворення тромбу. Проте через опущення діафрагми відновлюється звичайне положення серця, легень, що сприяє поліпшенню їхніх функції.