Поняття і важливість принципу прозорості у системі ГАТТ/СОТ.

Принцип прозорості передбачає справедливість, відкритість і доступ до інформації про закони, правила та процедури, що стосуються вн і зовн суб’єктів госп д-сті. С-ма вимог прозорості передбачає, що всі торг закони та споріднені рішення приймають публічно і застосовують розсудливо і справедливо. Для виробників прозорість означає безперечні, передбачувані правила регулювання нац. ринками товарів і послуг та допомагає забезпечити рівні умови конкуренції. Для споживачів прозорість означає доступність всієї важливої інформації, потрібної для прийняття рішень щодо якості, безпеки чи ціни товару. Для інвесторів прозорість формує стабільне правове та ринкове середовище для запланованих довгострокових іноз інвестицій. Посилення принципу прозорості означає: лімітування типів торг обмежень; створення нових законів; дотримання вже існуючих законів; забезпечення загальнодоступності інформації про закони і правила тощо. Загальна мета прозорості досягається шляхом публікації торг законів та правил. На нац. рівні забезпечується періодичним оглядом нац. ТП.

Інші принципи багатосторонньої торговельної системи ГАТТ/СОТ.

1. Принцип взаємності полягає в тому, що країни, вступаючи в СОТ, беруть на себе певні зобов’язання і їх наділяють певними правами. Країни домовляються, що вони досягають рівноваги щодо прав і обов’язків шляхом переговорів. Кожна країна може звернутися до СОТ з проханням про допомогу в справедливому вирішенні спорів, якщо вона вважає, що її права порушують інші члени.

2. Принцип доступу до ринку охоплює: принцип прозорості (члени повинні надавати та опубліковувати інформацію про зміну існуючих чи введення нових законів), принцип огляду ТП, принцип відшкодування завданої шкоди наданням компенсацій, принцип зменшення тарифів, принцип заборони кількісних обмежень, принцип захисту від ушкоджень.

3. Принцип визнання регіональних торг угод. Існування регіон торг угруповань допускається як виняток за умови дотримання правил СОТ. Оскільки регіон інтеграція повинна доповнювати багатосторонню торг с-му, а не руйнувати її.

4. Принцип створення пільгових умов для країн, що розвиваються шляхом надання їм необх часу для адаптації до умов ринку, а також використанням щодо них гнучкіших підходів та особливих привілеїв.

Еволюція системи багатостороннього регулювання МТ.

Інтенсивний розвиток багатостор с-ми регулювання МТ почався після 2 св війни, після тривалого періоду переважання протекціонізму, коли виникла потреба розробити нові закони і норми для розширення в-ва і відбудови зруйнованих економік. Н а конференції у Б-В було створено МВФ, МБРР, були розроблені рекомендації по створенні МОТ. В березні 1948 в Гавані була підписана Гаванська Хартія, яка містила положення про питання ТП, ек розвитку, зайнятості тощо. Більша частина країн не підтримала створення МОТ, тому був виділений лише її елемент - ГАТТ. Причини успіху ГАТТ: угода ГАТТ проста і лаконічна (35 статей), передбачала механізм довгострокових переговорів між країнами, не містила нововведень організаційного х-ру. Головні елементи ГАТТ: правило недискримінації, зобов’язання щодо дотримання прийнятих тарифних уступок, заборона використання кількісних обмежень, особливий режим сприяння країнам що розвиваються. У рамках ГАТТ було проведено 8 раундів: 1. 1947 Женева, 1949 Франція, 1950- ВБ, 1956- Женева, 1960-1967 – Женева (раунд Діллона),1964-1967 – раунд Кеннеді, Женева. 1973-1979 – Токійський раунд, 1986-1994 – Уругвайський. У квітні 1994 було підписано Марракеську угоду про заснування СОТ. У 1995 СОТ вступила в дію.

Порівняння ГАТТ і СОТ.

Різниця між с-мою регулювання МТ СОТ і с-мою домовленостей ГАТТ полягає в тому, що останній бракувало формальної інституціональної організації, в результаті чого повноваження і процедура роботи ГАТТ були не чітко окресленими. Основні відмінності: 1. Ширина сфери застосування: ГАТТ стосувалася лише торгівлі товарами, Сот займається також питаннями торгівлі послугами, с/г продукцією, одягом і текстилем, правами інтел власності тощо. 2. Більш офіційний х-р. ГАТТ – це формальна. Тимчасова угода яка повинна була виконувати певні завдання і ніколи не мала положення про ств її в рамках організації. СОТ – має більш постійних х-р, це повноцінна МО. 3. До складу СОТ входять члени, а не контрактні сторони, які підписали договір. Членство в СОТ надає більші обов’язки, права та вигоди і передбачає безпосередню участь в роботі. ГАТТ зобов’язувалося чинити певні дії в майбутньому. 4. Договір СОТ – це єдиний договір, а не збірка різних угод. С-ма регулювання СОТ є єдиною, безкомпромісною для усіх кр-членів. ГАТТ – не була цілісною і певні пункти не були обов’язковими. 5. Система врегулювання суперечок має обов’язків х-р. Процедура врегулювання суперечок СОТ є більш універсальною і займає менше часу, а її рішення не підлягають оскарженню і є обов’язковим.

14. Основні цілі та функції СОТ.

Три основні цілі СОТ: 1. Основне завдання - сприяння безперешкодній МТ, недопущення при цьому зловживань і негативних наслідків. 2. служити своєрідним посередником у торговельних переговорах. 3. врегулювання спорів.

Функції: 1.забезпечення реалізації, застосування, функт і контролю за виконанням багатосторонніх торг договорів. 2. Форум для переговорів. СОТ забезпечує основу для багатост переговорів щодо торгівлі і пов’язаних з нею питань. 3. Врегулювання суперечок. СОТ здійснює контроль за системою верг суперечок. Ця система слугує для гарантування прав і виконання обов’язків к-членів СОТ. 4. Огляд ТП к-членів. СОТ здійснює контроль за Механізмом огляду ТП, який створений для забезпечення прозорості та розуміння політики к-членів СОТ. 5. Цілісність глобальної ек політики. Марракеська декларація підкреслює роль лібералізації торгівлі у досягненні більшої цілісності у ств глобальної ек політики.