Особливості міжнародної торгівлі товарами.

Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) є багатосторонньою угодою, яка регулює міжнародну торгівлю товара ми. З 1994 р. ГАТТ та угодами, що стосуються сфери послуг (ГАТС), інтелек­туальної власності (ТРІПС), врегулювання суперечок та інших питань займа­ється Світова організація торгівлі.

У СОТ використовується система "багатосторонньої" торгівлі. Більшість країн, а також усі основні країни-імпортери та країни-експортери, є членами цієї системи.

У міжнародній торгівлі товара­ми керуються принципами режиму найбільшого сприяння та національним режимом, які витримали випробування часом і залишились головними принципами, що регулюють торгівлю товарами, незважаючи на те, що світова економіка зазнала глибоких змін за останні півстоліття.

Правила, які регу­люють торгівлю товарами, ускладнилися, тому що віддзеркалюють такі нові явища:

1) глобалізація виробництва - складові одного товару виробляють у бага­тьох країнах. Це стало можливим завдяки технологічним інноваціям у транспортуванні, зберіганні та інформаційному менеджменті;

2) глобальна торгівля - мільйони трансакцій відбуваються щодня у вигляді платежів, інвестицій тощо. Динамічно розвивається електронна торгівля;

3) світ без кордонів - Інтернет-зв'язок, супутникова передача сигналів радіо­мовлення, різноманітні новітні технології та безліч інших інновацій різко підвищують мобільність ідей, капіталу, товарів і послуг через кордон.

Ускладнилось не лише питання як торгують товарами, й чим торгують.

Важ­ливість світової торгівлі товарами дещо зменшується. Темпи зростання торгівлі послугами прискорюються і випереджують темпи зростання світової торгівлі товарами. З 1980 до 1998 року, обсяг послуг збільшився у 3,6 раза, а обсяг товарів у 2,7 раза. Проте обсяг торгівлі товарами все ще у чотири рази переви­щує обсяг торгівлі послугами. Продовжується процес формування нових принципів і підходів до системи регулювання торгівлі товарами, які забезпечують основу для укла­дання нових угод про подальшу лібералізацію та врегулювання існуючих про­блем торгівлі товарами.

За даними СОТ, обсяг товарів, експортованих у 1998 р., становив майже 5,3 трлн дол. СІЛА, тоді як експорт послуг дорівнював 1,3 трлн дол., у 2004 р. ці цифри становили відповідно майже 9,3 трлн дол. та біля 2,1 трлн дол. США.

Країни з перехідними економіками займають помітне місце у світовій торгівлі товарами. До п'ятдесяти найбільших експортерів у 2004 р. входило 7 країн з перехідною економікою, на які припадало біля 11,7 % світового експорту товарів. 8 країн з перехідною економікою потрапили до списку найбільших імпор­терів, на них припадало понад 10,2 % світового імпорту.

 

24. Мета та принципи регулювання МТ товарами в системі ГААТ/СОТ.

Мета проста, а досягти її важко. Як зазначалось у попередніх розділах, завданням ГАТТ було поступове зниження торговельних бар'єрів та усунення дискримінації у торгівлі, щоб дати змогу принципам порівняльної переваги діяти у світовому вимірі. Хоча мета ГАТТ видається простою, але досягнути її складно.

Стратегія ГАТТ/СОТ. Різні положення СОТ відображають усвідомлення того, що економічну ефективність не можна штучно насадити, а треба прийняти стратегії, які б сприяли підвищенню рівня ефективності. Ставка СОТ на зв'язу­вання тарифів, наприклад, є шляхом до поступового перетворення невеликих змін на конкретні результати. Крім того, країнам, які вважають, що темпи змін недостатньо високі, СОТ надає умови для підписання регіональних торго­вельних угод, за допомогою яких лібералізація торгівлі може відбуватися швид­ше.

Принципи торгівлі товарами. Для розуміння підходів до торгівлі товарами у системі COT треба знати три її основні принципи:

□ принцип недискримінації (режим найбільшого сприяння та національний режим);

□ принцип взаємності;

□ принцип доступу до ринку.

Чи не менш сприятливий режим означає однаковий режим? Важливо зазна­чити, що "не менш сприятливий" режим не завжди означає однаковий режим. Питання полягає у тому, чи інший режим справді означає менш сприятливий режим для імпортованого товару. Наприклад, режим імпортованого товару може бути сприятливішим, ніж режим товару вітчизняного виробництва. Крім того, національний режим не завжди означає дуже добрий режим; зобов'язання по­лягає лише в тому, щоб режим для іноземних і вітчизняних товарів був одна­ковим.

Принцип взаємності. Угода СОТ є договором зобов'язального характеру, за яким усі члени добровільно приймають "погоджену рівновагу" прав та обо­в'язків, яку вони вважають як таку, що є в їхніх спільних інтересах. Ця погоджена рівновага ілюструє принцип взаємності. На практиці ідею взаємності доводиться ефективно пристосовувати, бо нині маємо справу з мільйонами то­варів, якими торгують десятки країн.

Опираючись на положення Доської Декларації, краї­ни, які недавно вступили до СОТ, стосовно принципу взаємності претендують на пом'якшення вимог щодо подальшої лібералізації своїх ринків і їх відстроч­ку, підтримуючи водночас ідею лібералізації ринків з боку країн, які раніше вступили до СОТ і мають більший рівень закритості.

Принцип доступу до ринку. Принцип доступу до ринку життєво необхідний для отримання вигоди від міжнародної торгівлі, порівнюючи переваги. Доступ до ринку як принцип містить у собі низку вужчих понять, зокрема рівновагу прав та обов'язків, засоби захисту від зменшення чи втрати переваг і поняття прозорості.

Якщо внутрішніх бар'єрів неможливо уникнути, то краще вибрати тариф, оскільки він менше спотворює торгівлю (на відміну від кількісних обмежень, ліцензій на імпорт, добровільних експортних обмежень та інших заходів). ГАТТ/СОТ пропонує дуже чіткі директиви й обмеження щодо використання тарифів, а саме:

□ там, де гарантовано захист вітчизняного виробника, повинні застосову­ватись лише митні тарифи, а не інші торговельні заходи;

и узгоджені зниження тарифів повинні бути зв'язані зобов'язаннями не підвищувати їх у майбутньому навіть на найбільш політично чутливі товари;

и зв'язавши тарифи від майбутніх підвищень, країни-члени також заохо­чуються узгодити свій розклад тарифних поступок.

Принцип прозорості також є важливим елементом безпеки доступу до ринку. У широкому значенні, прозорість означає гарантію, що певна інформація, яка вважається особливо важливою для торговців, буде загальнодоступною. Для виробників прозорість означає здатність дізнатися про конкурентні умови, в яких вони повинні працювати. Для забезпечення цих завдань СОТ розробила заходи спрямовані на закріплення довір'я: оприлюднення та консультація з метою підвищення безпеки і передбачуваності доступу до ринку, уникнення торговельних суперечок.

Існують такі винятки з режиму найбільшого сприяння:

□ для митних союзів і зон вільної торгівлі, наприклад, таких, як Євро­пейський Союз, Європейська зона вільної торгівлі, Північноамериканська угода про вільну торгівлю, а також двосторонніх угод, наприклад, зона вільної торгівлі між Румунією і Молдовою (ст. XXIV);

□ для преференційних угод, підписаних країнами до вступу в СОТ, наприк­лад між ЄС і Болгарією (щодо торгівлі послугами), Лаосом і Таїландом, в рамках Східно-африканського співтовариства (ст. І);

□ за "виняткових обставин", наприклад, різкого зростання імпорту, стихій­ного лиха (ст. XXV);

□ для країн, що розвиваються, у рамках спеціального та диференційовано­го режиму, наприклад, ЄС надав більш сприятливий режим країнам півден ного Середземномор'я, Африки, Карибського басейну та басейну Тихого океану згідно з Конвенціями Ломе 1975, 1979, 1984 і 1989 років (част. IV ГАТТ, ст.ст. XVIII, ХХХУІ-ХХХУІІІ);

и в особливих випадках, коли члени СОТ дадуть змогу певному члену утри­матись від виконання зобов'язань згідно з режимом найбільшого сприян­ня щодо інших членів, наприклад, з 2001 р. до 31 грудня 2007 р. ЄС отримав право утриматись від виконання зобов'язань згідно з РНС щодо країн-учасниць Угоди про співробітництво та партнерство, в тому числі, між ЄС і Україною (ст. XXXV).

Національний режим не застосовують до:

□ урядових закупівель (більшість країн-членів СОТ не підписали Угоду про урядові закупівлі - див. розділ 4.8);

□ субсидій, які виплачуються лише вітчизняним і пробникам;

□ кінематографічних фільмів. Стаття IV ГАТТ дає змої V урядам проводити диск­римінацію іноземних кінематографічних фільмів, резервуючи час для показу тільки вітчизняних. Це обмеження рідко використовують на практиці.

Існують такі винятки з принципів режиму найбільшого сприяння та націо нального режиму:

□ винятки у випадку непередбачуваного ринкового краху, ст. XIX ГАТТ (див. також розділ 7);

и загальні винятки (ст. XX ГАТТ, описані нижче);

и винятки з міркувань національної безпеки (ст. XXI ГАТТ, описані нижче);

и винятки до зобов'язань скасувати кількісні обмеження (ст. XI ГАТТ, описані нижче);

и винятки для країн з тимчасовими труднощами у платіжному балансі (ст. ХП-ХУ ГАТТ, описані нижче).

 

25. Правила ГАТТ, які регулюють торгівлю товарами

Після Уругвайського раунду переговорів країни-члени СОТ взяли на себе зобовязання знизити і звязати ставки митних тарифів на імпорт певних категорій товарів. Також країни ліквідувати ввізні мита та збори на сектор інформаційних технологій. Була складена карта торговельних принципів ГАТТ до яких відносяться:

- загальні правила;

- митні правила, що регулюють перетин кордону імпортними та експортними товарами;

- зобовязання щодо внутрішніх правил, які впливають на режим національних та іноземних товарів;

- правила які регулюють торгівлю в спеціальних умовах.

Метою торговельних заходів захисту внутрішнього ринку в ГАТТ – забезпечити захист внутрішніх виробників від конкуренції з боку імпорту.

Існують три основні типи торговельних заходів: захисні, антидемпінгові та компенсаційні.

Захисні заходи – надзвичайні заходи, які здійснює уряд для тимчасового захисту внутрішніх виробників від непедбачуваного зростання імпорту. Можуть бути у вигляді збільшених тарифів або кількісних обмежень на імпорт певних товарів. Захисні заходи не застосовують щодо імпорту з країн, що розвиваються.

Демпінг. Правила, що перебачають відмову від дискримінації – режим найбільшого сприяння та національний режим – покликані гарантувати рівнопрані умови торгівні. Країни можуть застосовувати антидемпінгове мито щодо товарів, які завдають або загрожують завдати шкоди галузям країни-імпортера.

Субсидії визначається як фінансове сприяння що надається на території країни-члена СОТ урядом або іншим органом. Урядя зберігають право встановлювати певні форми субсидіювання в інтересах внутрішнього економічного розвитку.

До системи правил ГАТТ після переговорів Уругвайського раунду ввійши дві чутливі сектори – сільське господарстао, текстиль та одяг.

26. Суть розкладу тарифних поступок країн-членів СОТ

Зменшені тарифи зазначаються у Розкладі тарифних поступок кожної країні. Ставки, наведені в таких розкладах називають зв’язаними ставками. Від кожної країни-члена СОТ вимагається інформувати про свої тарифні ставки. Розклад поступок не просто констатацією тарифних ставок. Це є певне зобовязаня країни не підвищувати свої тарифи понад фіксовані ставки – тобто їх зв’язування. В економічно розвинених країнах зв’язані ставки – це як правило, митні тарифи. У країнах що розвиваються дані ставки трохи вищі від фактичних, тобто зв’язані тарифи виконують роля граничних показників. Тарифні ставки, які включені до Розкладу поступок як правило досягаються у ході переговорів і поступок. В угодах СОТ немає положення, що визначає певний рівень тарифних поступок для країн, що вступають. Ставки тарифів у кожному окремому випадку залежать від результатів тарифних переговорів, країни що вступає, з країнами-членами.

27.Майбутній порядок денний переговорів щодо торгівлі товарами у рам­ках СОТ.

Майбутній порядок денний щодо торгівлі товарами передба­чає можливість мінімізації або усунення старих проблем, а також розвиток інноваційного підходу до нових проблем.

До "старих" проблем, які треба вирішити на новому Доському раунді перего­ворів в межах СОТ, належать:

-недостатня прозорість і/або корупція в регулюванні зовнішньої торгівлі,

що створює бар'єри для доступу до ринку;

-незаконне використання торговельних заходів захисту ринку, з метою не допустити іноземних конкурентів на внутрішні ринки;

-визначення ролі торгівлі в рамках таких ширших соціальних питань, як охорона навколишнього середовища, праці та прав людини.

Деякі нові питання, які можуть стати проблемами, якщо їх не врегулювати належним чином:

нові вироби - біологічні організми та генетично модифіковані продукти і послуги, які не піддаються класифікації.

нові учасники - переговори стають складнішими, тому що в них беруть участь 150 членів COT;

нові методи поставок - деякі вироби, такі як комп'ютерне програмне забезпечення, карти, графіки і т. д., які отримують через Інтернет, не підлягають митному контролю;

нові ринки — нові методи доставки означають, що малі підприємства теж можуть виходити на глобальні ринки.

COT безупинно зай­мається консультаціями та плануванням засідань, на яких розглядають пере­лічені нові проблеми; крім того, її діяльність зосереджена і на сприянні торгівлі. Сприяння торгівлі передбачає спрощення та гармонізацію процедур міжнарод­ного імпорту та експорту.

Сприяння торгівлі - важлива сфера діяль­ності COT, що має суттєві досягнення. Більшість питань щодо зниження та­рифів вже є вирішеними завдяки успішним раундам переговорів.Часто процес сприяння торгівлі відбувається у партнерстві з іншими міжнародними органі­заціями, такими як ЮНКТАД, Світова митна організація.