Державна політика та м/н система торгівлі.

Державна політика та м/н система торгівлі.

Державна політика – заходи, вживані державною владою стосовно певного питання чи комплексу питань. Коли країни укладають торг домовленості чи угоди, то вони погоджуються на певні цілі: зростаючий ек добробут, сприяння м/н співпраці. Інколи країни укладають угоди, ставлячи собі за мету певні специфічні цілі, яі відображають пол. чи ек позицію країни. Країна може прагнути покращити к/с внутр. галузей промисловості, надати доступ своїм споживачам до дешевих товарів тощо. Для досягнення цілей країни керуються інституційними процесами, викладеними в угодах СОТ. МО дають постійність і стабільність у мінливому світі, вони є форумами для переговорів. Сьогодні існує близько 300 міжурядових організацій, які займаються лише ек питаннями. Біля їх витоків стоять домовленості, які були прийняті на К-ції у Бреттон-Вудсі. Їхнім завданням було сприяти зростанню м/н ек добробуту і стабільності шляхом багатостороннього співробітництва. Заснували МБРР, МВФ, МОТ яка не була остаточно утворена, а лише виділився її елемент ГАТТ. У 1994- СОТ. Цілі та діяльність цих інститутів здебільшого перекликаються з цілями і діяльністю Організації ек співробітництва і розвитку, яка намагається сприяти ста бек зростанню своїх членів та К-ції ООн з торгівлі і розвитку, яка прагне щоб країни які розвиваються брали активну участь у глобальній торгівельній системі. ООн стоврила значну к-ть спеціалізованих інститутів. Їхнє завдання – займ широким колом ек питань, зокрема в сферах: зайнятості (МОП), авіації (ІКАО), митних процедур (СМО), інтелектуальної власності (ВІПО).Україна підтримує активну участь у д-сті багатьох багатостор організацій з питань торгівлі: ООН (1945), СОТ (2008), СМО, ВІПО, ІКАОЛ, МВФ, МБРР тощо. В ек спів роб беруть участь також: організації прив сектора, неурядові О, націон уряди і їх агенції. Трудові профспілки, універи, споживачі, виробники тощо. Отже, система регулювання св. Торгівлі містить комплекс регуляторних політик на вн і м/н рівнях, вплив на яку мають численні м/н установи, недерж інституції, об’єднання індивідів.

Походження сучасної ТП.

Термін вільна торгівля вживається для відображення торг д-сті між державами. Один з перших підписаних Договорів про в.т датується 1027. В епоху середньовіччя Т розвивали морські держави: Англія, Португалія,Іспанія. В епоху промисл революції Т пожваливалася в результаті масового в-ва товарі і зросли стимули для ВТ. Наприкінці 19ст і поч. 20 в країнах Зх.Європи переважала політика ВТ, що дало змогу розширити її обсяги. В період 1-2 св.війни переважав протекціонізм. Після 2 св війни почали вертатись до ВТ.

ТП- комплекс заходів спрямованих на досягнення економікою країни конкурентних переваг на св. ринку і захист нац. економіки від іноз конкуренції. Для розуміння суч ТП необхідно знати еволюцію системи регулювання МТ в рамках ГАТТ і СОТ. Після тривалого існування протекціонізму, необхідно було лібералізувати МТ, щоб розширити в-во і відбудувати зруйновані економіки. Країни погодилися що необхідні нові торг правила і в 1947 була підписана ГАТТ, яка функціонувала в двох формах: м/н угоди (документи де перелічені правила регул м\т відносин), неформ м/н організаціях. Формальний організаційний механізм для реалізації угод у сфері МТ був створений в 1995 у формі СОТ (153). Згідно з ГАТТ держави погодилися зменшити тарифи. Успіх ГАТТ залежав від: повільного і поступового розвитку, невпинних і зростаючих змін, тогочасних цілей м\Н співпраці і лібер Т, здатності адаптуватися до вимог часу. Як МО ГАТТ була замінена СОТ, але як угода- існує. Інші правила МТ: ГАТС, ТРІПС.

4. Створення СОТ.

15 квітня 1994 к-учасниці ГАТТ підписали низку угод про подальшу лібералізацію Т і заснували СОТ. Ці угоди набули чинності 01.01.95. до того часу існуюча торг домовленість зазнала значних змін: к-ть членів зросла до 121, відбулось зближення внутрідержавних правил Т з нормами, принципами і цілями СОТ, скорочення тарифів на товари, прозорість вн торг законів вважалось найважливішим аспектом к/с, створений обов’язковий механізм врегулювання суперечок. Переваги СОТ: с-ма сприяє збереженню миру, передбачає конструктивне врегулювання суперечок, грунтується на правилах, а не силі; вільта торгівля знижує прожитковий мінімум, дає споживачам широкий вибір товарів, сприяє збільшенню прибутків, Т стимулює ек зростання, сприяє прозорості та передбачуваності ТП. Основним завданням СОТ стало сприяння безперешкодній МТ. Це означає, що треба усунути бар’єри. СОТ – це єдина м/н інституція, що визначає правила Т між країнами. Їх д-сть ґрунтується на угодах, в межах яких держави зобов’язані проводити ТП в узгоджених з м/н стандартами рамках. Їхня мета – сприяти виробникам товарів і послуг, фірмам, які займаються екс-імп операціями. Відмінності між ГАТТ і СОТ: 1. Тимчасовий х-р ГАТТ, мета якої – вирішити конкретні торг проблеми. СОТ- постійна. 2. СОТ – має її членів, ГАТТ- сторони учасниці переговорів 3.ГАТТ стосувалась лише торг товарами, СОТ – + послуги, інтел власність. 4. Процедура розв’язання суперечок в СОТ універсальніша і потребує менше часу. ЇЇ рішення неможливо заблокувати.

Порівняння ГАТТ і СОТ.

Різниця між с-мою регулювання МТ СОТ і с-мою домовленостей ГАТТ полягає в тому, що останній бракувало формальної інституціональної організації, в результаті чого повноваження і процедура роботи ГАТТ були не чітко окресленими. Основні відмінності: 1. Ширина сфери застосування: ГАТТ стосувалася лише торгівлі товарами, Сот займається також питаннями торгівлі послугами, с/г продукцією, одягом і текстилем, правами інтел власності тощо. 2. Більш офіційний х-р. ГАТТ – це формальна. Тимчасова угода яка повинна була виконувати певні завдання і ніколи не мала положення про ств її в рамках організації. СОТ – має більш постійних х-р, це повноцінна МО. 3. До складу СОТ входять члени, а не контрактні сторони, які підписали договір. Членство в СОТ надає більші обов’язки, права та вигоди і передбачає безпосередню участь в роботі. ГАТТ зобов’язувалося чинити певні дії в майбутньому. 4. Договір СОТ – це єдиний договір, а не збірка різних угод. С-ма регулювання СОТ є єдиною, безкомпромісною для усіх кр-членів. ГАТТ – не була цілісною і певні пункти не були обов’язковими. 5. Система врегулювання суперечок має обов’язків х-р. Процедура врегулювання суперечок СОТ є більш універсальною і займає менше часу, а її рішення не підлягають оскарженню і є обов’язковим.

14. Основні цілі та функції СОТ.

Три основні цілі СОТ: 1. Основне завдання - сприяння безперешкодній МТ, недопущення при цьому зловживань і негативних наслідків. 2. служити своєрідним посередником у торговельних переговорах. 3. врегулювання спорів.

Функції: 1.забезпечення реалізації, застосування, функт і контролю за виконанням багатосторонніх торг договорів. 2. Форум для переговорів. СОТ забезпечує основу для багатост переговорів щодо торгівлі і пов’язаних з нею питань. 3. Врегулювання суперечок. СОТ здійснює контроль за системою верг суперечок. Ця система слугує для гарантування прав і виконання обов’язків к-членів СОТ. 4. Огляд ТП к-членів. СОТ здійснює контроль за Механізмом огляду ТП, який створений для забезпечення прозорості та розуміння політики к-членів СОТ. 5. Цілісність глобальної ек політики. Марракеська декларація підкреслює роль лібералізації торгівлі у досягненні більшої цілісності у ств глобальної ек політики.

Членство в СОТ.

Країни, що взяли участь у підписанні ГАТТ і країни, які приєдналися до ГАТТ до закінчення Уругвайського раунду переговорів, вважаються к-засновницями СОТ. Сьогодні б-я країна може стати членом СОТ. Умови вступу узгоджуються між країною і СОТ. Щоб виконати умови вступу, країна повинна приєднатися до угод СОТ і успішно завершити двосторонні переговори з дійсними членами СОТ щодо особливих зобов’язань у сфері торгівлі. СОТ є міжурядовою організацією, тому лише уряди членів можуть брати участь у роботі СОТ і прийнятті рішень. Проте, МВФ і Св банк можуть отримати дозвіл для відвідування засідань органів СОТ. Процедура вступу в СОТ передбачає: 1.подання країною заявки у Секретаріат СОТ. 2.створення спец Робочої групи з питань вступу країни до СОТ. 3. Підготовка та подання заявником меморандуму про з/т режим своєї країни. 4. Розгляд Робочою групою меморандуму 5.гармонізація заявником відповідного нац. законодавства 6.проведення дво- та багатосторонніх переговорів щодо доступу до ринку товарі в та послуг 7. Підготовка та узгодження звіто Роб групи 8. Схвалення звіту Ген радою 9. Підписання заявником Протоколу про вступ і набуття членства та ратифікація протоколу.

Зниження тарифів.

Зниження тарифів. Наприкінці 10-річного перехідного періоду для кряїн-імпортерів єдиним засобом захисту їхніх виробників текстилю й одягу від зовнішньої конкуренції будуть митні тарифи. АТС не передбачає спеціальних зобов'язань шодо зменшення тарифів, проте певне їх зниження відбудеться в рамках загального покращення доступу до ринку, про що було домовлено на Уругвайському раунді. Внаслідок домовленостей, досягнутих на цьому раунді, митні тарифи на текстильні вироби і одяг знижуються в середньому на 22 % тоді як на промислові вироби загалом - на 40%. Як бачимо, у текстильній промисловості залишається значний рівень протекціонізму.

Крім того, що ставки митних тарифів будуть порівняно високими країни-імпортери матимуть право застосовувати такі традиційні торговельні заходи захисту ринку, як захисні заходи, компенсаційні, та антидемпінгові мита, запровадження яких дозволено СОТ. До того ж, АТС дає право країнам-членам СОТ під час дії АТС застосовувати особливі захисні заходи перехідного періоду проти напливу імпорту. офіційних документів.

Державна політика та м/н система торгівлі.

Державна політика – заходи, вживані державною владою стосовно певного питання чи комплексу питань. Коли країни укладають торг домовленості чи угоди, то вони погоджуються на певні цілі: зростаючий ек добробут, сприяння м/н співпраці. Інколи країни укладають угоди, ставлячи собі за мету певні специфічні цілі, яі відображають пол. чи ек позицію країни. Країна може прагнути покращити к/с внутр. галузей промисловості, надати доступ своїм споживачам до дешевих товарів тощо. Для досягнення цілей країни керуються інституційними процесами, викладеними в угодах СОТ. МО дають постійність і стабільність у мінливому світі, вони є форумами для переговорів. Сьогодні існує близько 300 міжурядових організацій, які займаються лише ек питаннями. Біля їх витоків стоять домовленості, які були прийняті на К-ції у Бреттон-Вудсі. Їхнім завданням було сприяти зростанню м/н ек добробуту і стабільності шляхом багатостороннього співробітництва. Заснували МБРР, МВФ, МОТ яка не була остаточно утворена, а лише виділився її елемент ГАТТ. У 1994- СОТ. Цілі та діяльність цих інститутів здебільшого перекликаються з цілями і діяльністю Організації ек співробітництва і розвитку, яка намагається сприяти ста бек зростанню своїх членів та К-ції ООн з торгівлі і розвитку, яка прагне щоб країни які розвиваються брали активну участь у глобальній торгівельній системі. ООн стоврила значну к-ть спеціалізованих інститутів. Їхнє завдання – займ широким колом ек питань, зокрема в сферах: зайнятості (МОП), авіації (ІКАО), митних процедур (СМО), інтелектуальної власності (ВІПО).Україна підтримує активну участь у д-сті багатьох багатостор організацій з питань торгівлі: ООН (1945), СОТ (2008), СМО, ВІПО, ІКАОЛ, МВФ, МБРР тощо. В ек спів роб беруть участь також: організації прив сектора, неурядові О, націон уряди і їх агенції. Трудові профспілки, універи, споживачі, виробники тощо. Отже, система регулювання св. Торгівлі містить комплекс регуляторних політик на вн і м/н рівнях, вплив на яку мають численні м/н установи, недерж інституції, об’єднання індивідів.

Походження сучасної ТП.

Термін вільна торгівля вживається для відображення торг д-сті між державами. Один з перших підписаних Договорів про в.т датується 1027. В епоху середньовіччя Т розвивали морські держави: Англія, Португалія,Іспанія. В епоху промисл революції Т пожваливалася в результаті масового в-ва товарі і зросли стимули для ВТ. Наприкінці 19ст і поч. 20 в країнах Зх.Європи переважала політика ВТ, що дало змогу розширити її обсяги. В період 1-2 св.війни переважав протекціонізм. Після 2 св війни почали вертатись до ВТ.

ТП- комплекс заходів спрямованих на досягнення економікою країни конкурентних переваг на св. ринку і захист нац. економіки від іноз конкуренції. Для розуміння суч ТП необхідно знати еволюцію системи регулювання МТ в рамках ГАТТ і СОТ. Після тривалого існування протекціонізму, необхідно було лібералізувати МТ, щоб розширити в-во і відбудувати зруйновані економіки. Країни погодилися що необхідні нові торг правила і в 1947 була підписана ГАТТ, яка функціонувала в двох формах: м/н угоди (документи де перелічені правила регул м\т відносин), неформ м/н організаціях. Формальний організаційний механізм для реалізації угод у сфері МТ був створений в 1995 у формі СОТ (153). Згідно з ГАТТ держави погодилися зменшити тарифи. Успіх ГАТТ залежав від: повільного і поступового розвитку, невпинних і зростаючих змін, тогочасних цілей м\Н співпраці і лібер Т, здатності адаптуватися до вимог часу. Як МО ГАТТ була замінена СОТ, але як угода- існує. Інші правила МТ: ГАТС, ТРІПС.

4. Створення СОТ.

15 квітня 1994 к-учасниці ГАТТ підписали низку угод про подальшу лібералізацію Т і заснували СОТ. Ці угоди набули чинності 01.01.95. до того часу існуюча торг домовленість зазнала значних змін: к-ть членів зросла до 121, відбулось зближення внутрідержавних правил Т з нормами, принципами і цілями СОТ, скорочення тарифів на товари, прозорість вн торг законів вважалось найважливішим аспектом к/с, створений обов’язковий механізм врегулювання суперечок. Переваги СОТ: с-ма сприяє збереженню миру, передбачає конструктивне врегулювання суперечок, грунтується на правилах, а не силі; вільта торгівля знижує прожитковий мінімум, дає споживачам широкий вибір товарів, сприяє збільшенню прибутків, Т стимулює ек зростання, сприяє прозорості та передбачуваності ТП. Основним завданням СОТ стало сприяння безперешкодній МТ. Це означає, що треба усунути бар’єри. СОТ – це єдина м/н інституція, що визначає правила Т між країнами. Їх д-сть ґрунтується на угодах, в межах яких держави зобов’язані проводити ТП в узгоджених з м/н стандартами рамках. Їхня мета – сприяти виробникам товарів і послуг, фірмам, які займаються екс-імп операціями. Відмінності між ГАТТ і СОТ: 1. Тимчасовий х-р ГАТТ, мета якої – вирішити конкретні торг проблеми. СОТ- постійна. 2. СОТ – має її членів, ГАТТ- сторони учасниці переговорів 3.ГАТТ стосувалась лише торг товарами, СОТ – + послуги, інтел власність. 4. Процедура розв’язання суперечок в СОТ універсальніша і потребує менше часу. ЇЇ рішення неможливо заблокувати.