Теорія конкурентних переваг Майкла Портера

Для того щоб з'ясувати, чому країни досягають конкурентної пере­ваги у тих чи інших галузях Майкл Портер наприкінці 80-х pp. здійснив чотирирічне дослідження десяти країн, які займають важливе місце у світовій торгівлі. У центр уваги проведеного дослідження М. Портер поставив завою­вання та збереження конкурентної переваги. Згідно з цією теорією існує чотири властивості країни загального характеру, що формують середовище, у якому конкурують місцеві фірми:

1. Факторні умови, тобто ті конкретні фактори (квалі­фікована робоча сила або інфраструктура), які не­обхідні для успішної конкуренції у даній галузі.

2. Який на внутрішньому ринку попит на про­дукцію чи послуги, що пропонуються даною галуззю.

3. Споріднені галузі та галузі, що підтримують.

4. Стратегія фірми, її структура та конкуренти, тобто умови у країні, які визначають те, як утворюються та управляються фірми, і характер конкуренції на внутрішньому ринку.

Перевагою цієї теорії є те, що вона показує роль, яку відіграють економічне середовище установи, політика, культурні цінності та ліде­ри країни у забезпеченні успіху фірм цієї країни у певних сегментах ринку та конкретних галузях економіки. Іншими словами, вона пояс­нює властивості нації, які є передумовою успіху національної промис­ловості у міжнародній конкуренції.

Теорія порівняльних переваг

Теорію абс. переваг А. Сміта розвинув Давид Рікардо, довівши, що абсолютні переваги є лише частко­вим випадком загального правила. Він показав, що торгівля вигідна кожній з двох країн, навіть якщо одна з них має абсолютні перевагиу виробництві обох товарів.

Д. Рікардо визначав поняття альтернативної вартості, яка базувалася на порівнянні ціни на внутрішньому ринку і обирається той товар, який виробляється більш ефективно(з меншими витратами). Теорія порівняльних переваг(ТПП) показала, що краіни спеціалізуються на виготовленні тих товарів, які вони можуть виготовляти з відносно меншими витратами(в порівнянні з іншими товарвми на внутрішньому ринку). Важливим досягненням цієї теорії є те, що вона показала, що всі країни можуть мати переваги і знайти свій виграш у зовнішній торгівлі. Ця теорія є важливою для пояснення процесів сьогодення у зовнішній торгівлі. Вона пояснює як країни повинні визначати пріорітетні напрямки розвитку у своїх галузях виробництва. Вона пояснює як вимірюються і формуються ціни на світових ринках, дозволяє розраховувати еквівалентність обміну товарів. Еквівалентність обміну визначається не витратами часу на виробництво товарів в різних країнах, а співвідношенням витрат робочого часу в межах однієї країни. ТПП має спрощений характер.

Переваги теорії порівняльних переваг:

1. Вперше описала баланс сукупного попиту та сукупної пропози­ції. ТПП показала, що вартість товару насправді залежить від співвідношення су­купного попиту та пропозиції на товар на внутрішньому та на зовніш­ньому ринках.

2. Довела існування вигоди від спеціалізації та торгівлі для усіх
країн-учасниць, а не тільки для однієї країни за рахунок того, що інші зазнають втрат.

3. Дає змогу вести науково обгрунтовану зовнішньоекономічну політику.

Недоліки теорії порівняльних:

1. Не враховує транспортних витрат.

2. Ігнорує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів всереди­ні країни, коливання цін та заробітної плати, інфляцію та міжнародний рух капіталу.

3. Ґрунтується на припущенні про існування тільки одного факто­ра виробництва — праці.

4. Ігнорує існування таких важливих передумов міжнародної тор­гівлі, як відмінності у забезпеченості країн факторами виробництва.

5. Не пояснює торгівлю між приблизно однаковими за економіч­ним розвитком країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою.

Приклад

	Англія	Португалія
Сукно n
Вино m

1 одиниця вина в Португалії = 80/90 = 8/9 сукна, а в Англії = 120/100 = 1,2 одиниці сукна.

Отже, Португалії вигідно вино і обмінювати його на сукно, тобто у Португалії є відносна перевага у виробництві вина, а в Англії у виробництві сукна.

Теорія Хекшера-Оліна

У середині 20-х pp. XXст. шведські економісти-неокласики Е.Хекшер та Б.Олін розробили теорію співвідношення факторів виробництва, яка отрима­ла назву теорії Хекшера — Оліна. He відмов­ляючись від трудової теорії вартості, вони доповнили її положенням, що у створенні вартості беруть участь, крім праці, також й інші факто­ри виробництва, такі як земля та капітал

Зміст теорії Хекшера — Оліна такий: товари, які потребують для свого виробництва значних затрат (надлишкових факторів виробництва) та невеликих затрат (дефіцит­них факторів), експортуються в обмін на товари, які продукуються з використанням факторів у оберненій пропорції. Так, у прихованому вигляді експортуються надлишкові фактори та імпортуються дефіцитні фактори виробництва. Або, інакше, країни експор­тують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів.

Теорія Хекшера — Оліна, яка пояснює структуру міжнародної тор­гівлі, починається зі спеціального розділу, присвяченого причинам між­народних відмінностей у цінах до встановлення торгових відносин..

Згідно з цією теорією мвж країнами, які мають різну забезпеченість чинниками виробництва, торгівля досягає максимальних розмірів і стає найбільш ефективною, бо вони оптимально використовують надлишкові фактори.

Динамічна модель.

На прикладі моделі Хекшера-Оліна розглянемо теорію Порівняльних переваг у динаміці з урахуванням тенденції до економічного росту. Зміна попиту має визначену закономірніст, суть якої полягає в тому, що з ростом доходу попит населення на різні товари і послуги зростає нерівномірно(при незмінності інших перемінних), тобто різні товар мають різну еластичність по доходу(n_i)

n_{i =} [(Приріст попиту на і-й товар)/(Приріст доходу, що зумовив зростання попиту)]*100%

Із ростом доходу частка деяких благ у загальному обсязі попиту скорочується(для них n_i менше одиниці). Для яких благ це характерно?

Це характерно для товарів, які відносять до предметів першочергової необхідності. Це в основному продовольчі товари.