ТОП 10:

Які види фінансових гарантій ви знаєте? Чому вони важливі? Як ці гарантії здійснюються?



Гарантія - це зобов'язання кредитно-фінансової організації перед іншою організацією, фірмою або банком виплати, замість клієнта, обумовленої суми на першу вимогу.

Як правило, гарантії необхідні для забезпечення розрахунків з кредиторами за договорами поставки товарів, послуг або за виконані роботи. Надаються гарантії у вигляді гарантійного листа, а виплати по гарантії можуть бути як у гривні, так і в іноземній валюті. Якщо клієнт, в силу якихось причин, не може зробити оплату у встановлені за договорами поставки терміни, то цю оплату здійснює гарант (кредитно-фінансова організація, яка надає гарантії за договором гарантії) за першою вимогою кредитора. А потім, в прописаному в договорі гарантії порядку, відшкодовує цю суму у клієнта. Зазвичай одночасно з договором гарантії полягає зв'язний договір кредитування клієнта, який починає діяти з моменту сплати гарантом суми заборгованості кредитору і регулює порядок відшкодування клієнтом коштів Гаранта.

Обов'язковою умовою надання гарантії є її забезпеченість. Забезпеченням гарантії може бути:

-майно, нерухоме або рухоме

-фінансові активи клієнта або його майнові права за контрактами

-поручительство або гарантії третіх осіб (фінансові або майнові)

Існує кілька видів гарантійних зобов'язань, класифікованих за видами операцій, в яких використовуються банківські гарантії:

Гарантія виконання - гарантія виплати зафіксованої в договорі суми та штрафних санкцій при невиконанні або неякісного виконання клієнтом своїх зобов'язань за договорами замовнику. Тим самим, замовник повністю застрахований від різних ризиків за графіком виконання робіт або термінів постачання, що в свою чергу є додатковою перевагою клієнта гарантійного договору серед конкурентів.

Платіжна гарантія - виставляється як забезпечення зобов'язань покупця по платежах перед продавцем і передбачає оплату за першою вимогою продавця.

Гарантія повернення платежу - гарантія повернення авансу, у випадку, якщо клієнт не виконав обумовлені контрактом зобов'язання з постачання.

Тендерна гарантія - гарантія виплати платіжних вимог учасникам тендеру, якщо організатором тендеру є клієнт гарантійного договору, і він відмовляється від пропозицій, скасовує замовлення після закінчення тендера або відмовляється підписати договір.

Гарантія повернення кредиту - гарантія виступає в якості заставного забезпечення по кредиту.

Митна гарантія - гарантія забезпечення оплати підприємств-імпортерів митних тарифів. Також є забезпеченням штрафних санкцій за псування, втрату або видачу товарів без митного дозволу.

 

 

57. Які засоби вирішення міжнародних комерційних спорів ви знаєте?

Якщо виник спір, то перед тим, як звертатися в суд, найкраще спробувати вирішити його за допомогою посередників - третіх осіб. У зовнішньоекономічних договорах можна навіть зробити застереження про те, що необхідною умовою передачі справи в суд є переговори через посередників, зазначених у договорі. Посередницькі послуги для вирішення торгових спорів дуже поширені в Азії.

Крім того, якщо контракт є довгостроковим, спору про тлумачення договору можна уникнути, встановивши у договорі оперативний і неформальний механізм запобігання цьому спору. Наприклад, можна домовитися, що сторони будуть проводити регулярні зустрічі й погоджувати своє розуміння тексту договору.

Якщо все-таки вирішено звернутися в суд, то тут у сторін є два варіанти:

1) звернутися в державний суд;

2) звернутися в недержавний (третейський) суд.

СУД. Для вирішення справи з міжнародної торгівлі необхідно, щоб:

1) суд направив відповідачу або свідкам повідомлення про явку до суду;

2) були зібрані й подані до суду докази, в тому числі документи;

3) після ухвалення рішення позивач повинен одержати виконавчий документ і домогтися виконання рішення.

У рішенні всіх цих питань у міжнародних спорах можуть виникнути складнощі.

В кожній країні є свої норми міжнародного приватного права. Ці норми визначають, матеріальне право якої країни потрібно застосовувати судам для вирішення юридичних питань, які виникають при укладанні і виконанні міжнародних комерційних угод. Дуже часто норми міжнародного приватного права надають сторонам право відійти від встановлених державою правил. Проте деякі норми в законодавстві чітко визначені, і сторони не мають права вирішувати відповідні питання інакше, ніж передбачено законодавством.

ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД. Cуди не завжди підходять для вирішення спорів, що виникають у міжнародній торгівлі. Адже торговці не завжди можуть заздалегідь сказати:

- в якій країні буде розглядатися спір;

- яке право застосовується до спору;

- чи буде забезпечена конфіденційність тієї інформації, яка використовуватиметься у ході судового розгляду;

- скільки часу займе розгляд спору;

- чи можна буде визнати і виконати рішення суду однієї країни в іншій країні.

В той же час у багатьох країнах ще у дев'ятнадцятому столітті почали виникати "приватні", недержавні суди, які мали право вирішувати спори, передані на їхній розгляд сторонами, їх почали називати третейськими судами.

Використання недержавних судів дає учасникам торгівлі більше впевненості. Сторони можуть самі визначати склад суду, встановлювати право, застосовуване для вирішення спору. Вони можуть забезпечити конфіденційність інформації в ході судового розгляду.

Для розгляду справи в такому третейському суді необхідно, щоб сторони домовилися про це. Для цього вони можуть:

- включити відповідне положення в договір, по якому може виникнути спір ("арбітражне застереження"), або

- укласти окремий ("арбітражний") договір. При укладанні арбітражного договору бажано передбачити декілька питань.

ВИКОНАННЯ ІНОЗЕМНИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Виконання рішень іноземних державних судів. Не виключено, що рішення, винесене судом, повинен виконувати суд іншої країни. В міжнародній практиці склалося два механізми виконання іноземних судових рішень:

1) безпосереднє застосування іноземних судових рішень. У рамках такої процедури суд країни А приймає рішення про те, що рішення суду країни Б підлягає обов'язковому виконанню в країні А, так ніби воно було винесено судом країни А. Цей механізм зустрічається нечасто;

2) визнання іноземних судових рішень. У рамках такої процедури відбувається наступне:

а) суд країни А вирішує, що, оскільки справа вже розглянута судом країни Б, її не потрібно розглядати знову;

б) таке рішення суду є підставою для початку нового судового розгляду в країні А;

в) суд країни А на основі поданого документа про визнання рішення суду країни Б приймає рішення в справі;

г) рішення суду виконується в країні А.

Цей механізм зустрічається частіше, ніж попередній.

Варто мати на увазі, що в деяких країнах іноземні судові рішення взагалі не визнаються, а розглядаються тільки як факт, що має відношення до справи.

Примусове виконання рішень іноземних третейських судів. Торговці, як правило, не схильні звертатися в державні суди, тому що практично жодна країна не визнає рішень іноземних державних судів. Такі судові рішення визнаються тільки в деяких випадках, найчастіше, якщо між відповідними державами укладена угода про це.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.59.63 (0.005 с.)