На додану вартість до державного бюджету, а також обсяги

Експорту та імпорту товарів і послуг в Україні

Джерело: Про виконання державного бюджету України за 2009 рік у розрізі економічної класифікації: звіт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua %2

²¹ Нікітішин, А. О. Адміністрування податків в умовах фінансово-економічної кризи / А. О. Нікітішин // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С. 38–45.Ffile%2Flink%2F244339%2Ffile%2FZvit.pdf&ei=mv4ZTt3cGobssga_h JjZDw&usg=AFQjCNGyEEXkfP4mHH67FYIhjL09StTNdw; Про ви­конання державного бюджету України за 2010 рік: дані звіту Мініс­терства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vkurse.ua/ua/economics/postupleniya-nds-vyrosli-na-21-5.html; Аналіз виконання державного бюджету за 2010 рік: бюджетний моні­торинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser.org. ua/UserFiles/File/Budget-Monitor/KV_IV_2010_Monitoring_ukr(1). pdf; Аналіз виконання державного бюджету за 2009 рік: бюджетний мо­ніторинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser. org.ua/UserFiles/File/Monitоr%20Quarter%202009/KV_IV_2009_ Monitoring_ukr.pdf; Аналіз виконання державного бюджету за 2008 рік: бюджетний моніторинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Monitor%20Quarter-2008/ KV_IV_2008_Monitoring_ukr.pdf.

Примітка: для рис. 2.7, 2.8 відповідно ті самі джерела, що і для рис. 2.6.

Упродовж 2007–2010 рр. надходження ПДВ до державного бю­джету України із ввезених товарів зросли на 76,1 %, а державні зобов’язання за обсягами відшкодування ПДВ підприємствам – май­же у 2,2 разу, при цьому імпорт товарів і послуг збільшився лише на 1,3 %, а експорт – лише на 8,2 %. Аналогічні співвідношення спосте­рігалися і з виробленими в Україні товарами. Якщо надходження до державного бюджету сум ПДВ із вироблених товарів збільшилися на 66,1 %, то обсяги їх відшкодування зросли на 69,1 %. Невідповід­ність темпів зростання експорту та відшкодування ПДВ призвела до накопичення боргу перед платниками ПДВ з його бюджетного від­шкодування. Серед причин збільшення заборгованості з відшкоду­вання ПДВ можна назвати (недостатність, особливо в умовах кризи) бюджетних ресурсів, необхідних для відшкодування, великі терміни перевірок ланцюга постачання товарів, значну кількість незаконних заявок на відшкодування тощо. У серпні 2010 року урядом країни було здійснено врахування на зменшення доходної частини бюджету суми заборгованості з відшкодування ПДВ, оформлених облігаціями внутрішньої державної позики, що склала 16,4 млрд грн. Окрім того, додатково відшкодовано 24,3 млрд грн. У результаті на кінець 2010 р. обсяг простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ скоротився до 0,9 млрд грн. Утім, це не вирішує всіх проблем у сфері відшко­дування ПДВ в Україні, оскільки держава не має дієвого механізму попередження незаконного повернення цього податку. Саме застосу­вання незаконних схем відшкодування ПДВ при здійсненні експорт-

них операцій породжує проблему виведення капіталу з економіки країни.

Механізм регулювання зовнішньоторговельних операцій акцизним збором в Україні передбачає обкладання ним окремих груп підакциз­них товарів на основі використання спеціально визначених для них ставок. Акцизи посідають четверте місце у структурі доходів держав­ного бюджету, поступаючись ПДВ, податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб. Так, протягом 2007–2010 рр. над­ходження акцизного збору із ввезених в Україну товарів зросло понад утричі з 1,5 млрд грн до 4,6 млрд грн, а з товарів, вироблених усередині країни, – в 2,6 разу із 9 млрд грн до 23 млрд грн (рис. 2.7). Як можна бачити на рис. 2.7, рівень надходження акцизів до держбюджету під час кризи не зменшувався, а навіть зростав, що свідчить про зростання ді­євості державного регулювання при застосуванні цього податку. Роз­міри ставок акцизного мита, що діяли у 2010 р., представлені у табл. 3 Дод. 1.

Рис. 2.7. Обсяги надходжень до державного бюджету України акцизного збору та обсяги експортно-імпортної діяльності

 

Після вступу України у СОТ в оподаткуванні імпорту здійснюють­ся лібералізаційні заходи: вже не є об’єктом оподаткування повернен­ня майна, переданого до оперативної оренди нерезиденту, демонстра­ційні товари для виставок, ярмарок, конференцій; упаковки, піддони та інші товари, що ввозяться у зв’язку з комерційною операцією, ввезення яких не є комерційною операцією. Водночас відповідно до нового По­даткового кодексу передбачено низку звільнень від акцизного оподат­кування, зокрема операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Загальний обсяг надходжень до державного бюджету від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції скоротився протягом 2007– 2009 рр. на 9 %, причому надходження від ввізного мита зменшилися на 10,6 %, із 9,6 млрд грн до 8,6 млрд грн (рис. 2.8).

млрд дол. США 120

^^ Ввізне мито (права шкала)

^Н Вивізне мито (права шкала)

Експорт товарів і послуг (ліва шкала) — Імпорт товарів і послуг (ліва шкала)

Рис. 2.8. Обсяги надходжень до державного бюджету України від податків на міжнародну торгівлю й зовнішні операції та обсяги експортно-імпортної діяльності

За даними аналітичної довідки про захист внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробни­ка Національної тристоронньої соціально-економічної ради²², після вступу України до СОТ середньоарифметична ставка ввізного мита (2008 р.) за Митним тарифом зменшилася з 5,09 % до 4,96 %. Рівень середньоарифметичної ставки ввізного мита на продовольчі товари знизився із 13,79 % до 9,16 %, зокрема на такі групи товарів, як:

• м’ясо та харчові нутрощі – з 21,5 % до 12,3 %;

• молоко та молочні продукти – з 24,9 % до 10,01 %;

• продукція борошномельно-круп’яної промисловості – з 23,4 % до 10,3 %;

• готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних – з 17,3 % до 8,9 %.

В інших продовольчих групах зміна ставок відбулася тільки за окремими товарними підкатегоріями УКТЗЕД, що є незначними.

Зменшення рівня середньоарифметичної ставки ввізного мита на промислові товари відбулося за 8 товарними групами УКТЗЕД. Зо­крема, на такі види товарів, як:

• папір, картон – з 2,8 % до 0 %;

• мідь та вироби з неї – з 2,5 % до 0,01 %;

• автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні засоби – з 10,5 % до 6,3 %;

• меблі – з 9,6 % до 3,9 %.

У результаті приведення ставок імпортного мита на товари відпо­відно до рівня, визначеного графіком тарифних зобов’язань України перед СОТ на 2009 р., порівняно з 2008 р. середньоарифметична став­ка ввізного мита за Митним тарифом зменшилася з 5,45 % до 5,43 %, у тому числі на продовольчі товари – з 9,16 % до 9,15 %, на промислові товари – з 4,22 % до 4,18 %.

З 1 січня 2010 р. відповідно до графіка трансформації ставок ввізно­го мита пільгові ставки ввізного мита було зменшено на понад 250 то­варних позицій. Середньоарифметична ставка ввізного мита за Митним тарифом зменшилася з 5,43 % до 5,42 %, у тому числі на продовольчі товари – з 9,15 % до 9,14 %, на промислові товари – з 4,18 % до 4,16 %.

У 2011 році пільгові ставки ввізного мита зменшуються на нижче-наведені товари²³:

²²[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ntser.gov.ua/assets/files/ Plenar/Do%20p.%202%20-%20analit.dovidka.doc

²³ Про ставки мита у 2011 році: лист Державної митної служби України від 30.12.2010 р. № 11/3-10.14/17401-ЕП [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.balance.ua/download/blanks/06.01_31.doc

• на алкогольні вироби до 0 %;

• на транспортні засоби у середньому до 7 %

• морськi човни у середньому до 8,5 %.

Загалом на 2011–2013 рр. ставки ввізного мита будуть зменшені лише за окремими товарними підкатегоріями УКТЗЕД, що майже не призведе до зменшення рівня середньоарифметичної ставки мита у підсумку за всією товарною номенклатурою. До 1 січня 2015 р. встановлено пільги зі сплати ввізного мита при ввезенні на митну територію України товарів резидентами-суб’єктами космічної ді­яльності. До 1 січня 2019 р. від сплати мита звільнені техніка, об­ладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції наявних і будівництва нових підприємств із виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засо­бів з метою споживання біопалива, а також технічні та транспортні засоби, у тому числі сільськогосподарські машини, що працюють на біопаливі.

На даний час у Митному тарифі України нараховується 2615 то­варних підкатегорій (23,6 % від загальної кількості десятизначних то­варних кодів тарифу), на які встановлені менші ставки ввізного мита, ніж відповідні зв’язані рівні, визначені додатком 1 до Протоколу про вступ України до СОТ. Відповідно до Митного тарифу України менші ставки порівняно з рівнями, визначеними домовленостями України перед СОТ, встановлені на: хімічні продукти, миючі засоби, добрива, фототовари; машини та побутову техніку; пластикові та гумові виро­би; сіль, руди, шлаки, нафтопродукти; живі тварини, м’ясо, рибу та мо­локо; овочі, каву, чай, зернові, борошно; автотранспорт та інші засоби; текстиль та вироби з нього; метали та вироби з них.

З метою захисту національного товаровиробника в Україні вста­новлений механізм підвищення ставок ввізного мита на товари до рів­ня міжнародних зобов’язань. Так, згідно зі ст. 2 Закону України «Про Митний тариф України» встановлення нових та зміна діючих ставок увізного мита здійснюється Верховною Радою України у спосіб прий­няття законів, з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України. Водночас згідно з Митним тарифом України ставки ввізного мита для 76,4 % товарів дорівнюють рівням, визначеним Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованим Законом України від 10 квітня 2008 р. № 250-VI.

Таким чином, підвищення ставок ввізного мита на ці та інші ана­логічні товарні групи призведе до порушення міжнародних тариф­них зобов’язань України та може спричинити низку негативних на­слідків:

• застосування санкцій обмежувального характеру щодо України;

• застосування щодо України компенсаторних механізмів, наприк­лад, зниження рівня мит на інші товари, що становили б інтерес для певних країн-членів СОТ;

• проведення консультацій із зацікавленими країнами та, в разі недо-сягнення компромісу, – початок процедури врегулювання суперечок.

Частка надходжень від вивізного мита у структурі надходжень по­датків на міжнародну торгівлю до державного бюджету у 2009 р. по­рівняно з 2008 р. збільшилася від 1,6 % до 5,5 %, а у 2010 р. знову ско­ротилася до 3,3 %. Причиною цього стало поступове – відповідно до взятих зобов’язань Україною під час приєднання до СОТ – скорочення ставок вивізного мита. У цілому з 2007–2010 рр. обсяги надходжень до держбюджету від сплати вивізного мита зросли на 3,6 % відповідно із 290 млн грн до 300 млн грн. У 2011 р. ставки вивізного мита на деякі види товарів скорочено (дод. 1, табл. 4).

На даний час Україна доволі стримано користується захисними механізмами, дозволеними у СОТ. Так, станом на 30 червня 2010 р. в Україні здійснювалося 24 антидемпінгових та 2 захисних заходи, жодного разу не проводилися антисубсидійні розслідування та не за­стосовувалися компенсаційні заходи: