Ризики впливу членства у сот на економіку України: очікування та факти

Оцінки того, який вплив мали перші роки перебування України у СОТ, можна зробити переважно на основі порівняння очікувань, що передували вступу, та реальних показників зовнішньоторго­вельної діяльності, досягнених з 2008–2010 рр.

Зазначимо, що в роки перед приєднанням до СОТ, зроблено низку прогнозів щодо впливу членства у СОТ, вихідні дані яких було сформовано на тлі економічної ситуації, в якій знаходилася Україна в той період.

Отже, у дослідженні впливу вступу України до СОТ на основі моделі загальної рівноваги, проведеному в грудні 2004 року Інсти­тутом економічних досліджень та політичних консультацій, зазна­чається, що експорт і імпорт зросте у середньостроковому періоді близько на 14 %²⁴. У 2008 році представниками цього Інституту було здійснено оновлену оцінку за новими даними, відповідно до якої прогнозувалося зростання експорту й імпорту в короткостро­ковій перспективі на 8,1 % та 8,3 % відповідно. Протягом першого року членства України у СОТ (2008 р.), порівняно з попереднім ро­ком, експорт зріс на 35,5 %, а імпорт на 41,1 %.

Водночас не є можливим повною мірою виокремити в такому зростанні частку, спричинену саме впливом приєднання до СОТ. Так, коли Україна не була членом СОТ (2000–2007 рр.), за даними Державної служби статистики України експорт товарів (у доларо­вому еквіваленті) зріс на 338 %, а імпорт на 434 %, середній щоріч­ний приріст складав відповідно 19 % і 24 %.

На завершальній стадії підготовки до вступу України до СОТ було зроблено значну кількість досліджень, що надавали різні ре­зультати. З метою максимального наближення вихідних даних до

²⁴[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ier.com.ua/fi les/publications/ WP/2004/WP_30_ukr.pdf

реалій, що передували моменту вступу до СОТ, візьмемо дослі­дження, проведені в 2008 р. Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій²⁵, матеріали, підготовлені в травні 2007 р. разом із ECORYS (Нідерланди) та CASE Україна на замовлення Єв­ропейської Комісії²⁶, а також дослідження, проведене Аналітично-дорадчим центром Блакитної стрічки ПРООН²⁷.

Аналіз цих досліджень у галузевому розрізі дає підстави ствер­джувати, що найбільший виграш від приєднання до СОТ очікував­ся в таких сферах, як виробництво металів і готових виробів з них, а також галузям-постачальникам сировинних матеріалів і сільсько­му господарстві.

Серед галузей, що, як очікувалося, могли зазнати певних втрат через членство України у СОТ, були машинобудування та, зокрема, автомобілебудівна галузь.

За розрахунками Інституту економічних досліджень та політич­них консультацій, найвищі темпи зростання експорту могли про­демонструвати металургія (зростання на 27,9 % понад базову траєк­торію розвитку у середньостроковій перспективі), хімічна промис­ловість (зростання на 13,7 %) і сільське господарство (зростан ня 9,4 %).

Також прогнозувалося зростання експорту таких секторів, як виробництво коксу та видобування неенергетичних матеріалів (на 10,9 % для кожного сектору), що пов’язувалося зі збільшенням їх виробничих потужностей і відповідно можливостей для експорту.

Крім того, найсуттєвіше зростання експорту послуг передбача­лося в готельному та ресторанному бізнесі (збільшення на 10,9 %), що означає стрімке зростання сектору подорожей, переважно діло­вого характеру. Також помітно мав зрости експорт послуг пошти (зростання на 4,2 %) та зв’язку (зростання 3,8 %).

Серед секторів, щодо яких прогнозувалося зменшення обся­гів експорту порівняно з базовою траєкторією розвитку, виділяли харчову промисловість (зменшення на 19,2 %) і машинобудування (зменшення на 11,3 %). У частині імпорту – різке підвищення вве-

²⁵ Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ: оновлена оцінка / за ред. І. Бурковського, В. Мовчан. – Ужгород: вид-во «Закарпаття». – 130 с.

²⁶ Оцінка впливу зони вільної торгівлі на сталий розвиток в контексті від­носин між Україною та Європейським Союзом. Підготовлено спільно ECORYS (Нідерланди) та CASE Україна на замовлення Європейської Комісії. – К., 2007. – 23 с.

²⁷ Баяр, Алі. Наслідки вступу до СОТ для української економіки: оцінка цінової конкурентоспроможності / Алі Баяр, Ірина Кобута, Евген Шкарабан, Віталій Жи­гало [та ін.]. – К., 2007. – 39 с.

Аналітична доповідь

зення продукції харчової промисловості (зростання на 147,2 % по­над базову траєкторію у середньостроковій перспективі), насампе­ред через низьку вихідну базу даних, використану в дослідженні²⁸.

Значне зростання імпорту товарів очікувалося також у секторах, що постачають сировину та матеріали для металургії, коксу (зрос­тання на 23,6 %), неенергетичних матеріалів (зростання на 19,9 %) і вугілля й торфу (зростання на 18,1 %). А найвищі темпи імпорту спостерігалися у сфері послуг зв’язку (зростання на 17,7 %) та фі­нансовому посередництві (зростання на 11 %).

Прогнози впливу членства у СОТ, проведені іншими організація­ми, частково демонстрували подібні дані, проте існували й суттєві відмінності.

Дослідження, проведене CASE Україна, прогнозувало зростан­ня експорту сільськогосподарської продукції на рівні 10 %. Розра­хунки Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки щодо 70 % валової продукції сільського господарства України не показали не­гативного впливу приєднання до СОТ у цій галузі.

Якщо оцінки впливу приєднання до Світової організації тор­гівлі на сільськогосподарську галузь містили суттєві відмінності в частині кількісного показника зростання, то по машинобудівній галузі відмінності були в частині якісного впливу.

Так, дослідження CASE Україна прогнозувало зростання експор­ту продукції машинобудування на 11 %, переважно через зростан­ня об’ємів виробництва електронного обладнання та інших (крім автомобілебудування) секторів машинобудування на 7,1 %. Проте за таким дослідженням виробництво транспортного устаткування мало зменшитися на 12 %, а кількість зайнятих у виробництві цих товарів – на 12,1 %.

Такі дані свідчили про неоднорідність результатів приєднання до СОТ для різних підприємств галузі.

Водночас аналіз містив припущення, що більш відкрита еконо­міка України сприятиме створенню іноземними компаніями по­тужностей з виробництва автомобілів в Україні, що могло, за розра­хунками фахівців CASE Україна, привести до збільшення експорту цього виду продукції на 9 %.

Оскільки більшість прогнозів робилося на середньострокову пер­спективу, їх дані можна порівняти з реальними показниками співвід­ношення експорту та імпорту в 2007 р. і 2010 р. (табл. 2.4 і 2.5).

²⁸ Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ: оновлена оцінка / за ред. І. Бурковського, В. Мовчан. – Ужгород: вид-во «Закарпаття». – 130 с.

Таблиця 2.4