Індекси виробництва продукції промисловості

та сільського господарства, % до відповідного періоду попереднього року

 

Галузь виробництва					2011 (січень-травень)
Промисловість у цілому	7,6	5,2	–21,9	11,2	8,5
Добування паливно-енергетичних корисних копалин	–2,6	0,3	–5,7	–3,1	6,2
Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних	9,6	–9,9	–17,2	14,3	4,6
Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів	7,5	–2,1	–6,0	3,2	–2,2
Легка промисловість	–2,6	–10,6	–25,8	8,9	16,5
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів	12,4	–2,4	–24,6	9,6	14,6
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність	11,6	0,1	–18,7	2,8	3,3
Хімічна та нафтохімічна промисловість	8,4	–8,6	–23,0	22,5	17,9
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	11,9	–2,8	–38,5	8,5	18,0
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	7,0	–12,3	–26,7	12,2	8,8
Машинобудування	19,0	0,3	–44,9	36,1	22,5
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	2,3	–1,8	–11,1	9,5	6,7
Виробництво продукції сільського господарства	–6,5	17,1	–1,8	–1,5	3,5

Джерело: Державна служба статистики України [Електронний ре­сурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Посилення економічної активності основних країн-партнерів на початку 2010 р. стимулювало внутрішнє експортоорієнтоване вироб­ництво України. У І кварталі 2010 р. приріст реального ВВП стано­вив 4,8 % порівняно з І кварталом 2009 р. Підвищення світових цін на метали сприяло розвитку металургійного виробництва в Україні. На­самперед пожвавлення діяльності в металургії позитивно вплинуло на динаміку пов’язаних галузей – видобування корисних копалин та ван­тажного транспорту.

Поступове відновлення зовнішнього інвестиційного попиту, особ­ливо з боку Росії, стимулювало виробництво та відповідно експорт продукції машинобудування, зокрема важкої техніки. Найбільше зрос­тання спостерігалося у виробництві транспортних засобів та устатку­вання. Ця галузь здійснювала стабільний внесок у приріст промисло­вого виробництва протягом року.

Підвищення попиту населення на м’ясо на початку 2010 р. при ста­більних цінах на кормові культури, збільшення поголів’я свиней при уповільненні падіння поголів’я великої рогатої худоби, а також збіль­шення обсягів посівів ярих зернових сприяло зростанню обсягів ви­робництва та експорту продукції сільського господарства.

Брак внутрішнього споживчого попиту, викликаний скороченням протягом 2009 р. реальних доходів населення, спричинив негативний вплив на обсяги споживчого імпорту товарів та послуг, переважно на автомобілі. Проте відбулося підвищення попиту з боку промисловості (зокрема металургійного виробництва) на імпорт енергоносіїв – вугіл­ля та нафти.

Так, протягом 2010 р. поліпшення динаміки експортоорієнтова-них промислових галузей обумовило зростання промислового вироб­ництва на 11,2 %, зокрема приріст продукції машинобудування склав

36.1 %, хімічної та нафтохімічної промисловості – 22,5 %, металургії –

12.1 %. Сільське господарство загалом не змогло досягти стабільного зростання, і темп падіння його виробництва за рік склав –1,5 %.

Динаміку обсягів виробництва та зовнішньої торгівлі України у І кварталі 2011 р. визначали такі чинники, як продовження відновлен­ня економічного зростання країн – основних торговельних партнерів, стабільне зростання реальних доходів населення, а також нарощення обсягів державного фінансування. Завдяки посиленому зовнішньому попиту та нарощенню внутрішнього попиту зростання ВВП прискори­лося до 5,3 % (порівняно з І кварталом 2010 року). Це сприяло наро­щенню обсягів експорту товарів і послуг на 40,5 % у річному вимірі (до 19,7 млрд дол. США). Крім того, додатковий вплив спричинило підви­щення цін на світових сировинних ринках. З урахуванням сезонного

чинника зростання експорту товарів і послуг у I кварталі становило близько 5 %¹⁶. Підвищення цін на метали на світових ринках сприя­ло збільшенню обсягів виробництва металургії та відповідно експорту чорних металів. І надалі стабільно підтримувалися темпи зростання експорту продукції машинобудування за рахунок високого зовнішньо­го інвестиційного попиту.

Темпи зростання імпорту також прискорилися, через високі обсяги закупівель природного газу, а також пожвавленням внутрішнього по­питу. Найбільший внесок у загальний приріст імпорту було забезпече­но зростанням вартісних обсягів імпорту енергоносіїв. Зокрема, збіль­шився імпорт природного газу та нафтопродуктів з Росії, що пов’язано, з одного боку, із необхідністю відповідно до ухваленого судового рі­шення повернення газу компанії RosUkrEnergo, а з іншого, – з очіку­ваннями підвищення ціни та експортного мита у наступних кварталах. Окрім того, підвищився обсяг імпорту вугілля через зростання потреб металургії.

Валютно-курсова динаміка від початку 2008 р. до квітня 2011 р. віддзеркалювала процеси зовнішньоекономічної динаміки України, що були пов’язані зі світовою кризою та з періодом післякризово-го відновлення. Динаміка офіційного курсу гривні протягом 2008-2009 рр. була обумовлена значними коливаннями попиту та пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку (рис. 2.5).

У І півріччі 2008 р. до початку вересня у зв’язку з переважанням пропозиції іноземної валюти над попитом національна валюта відчу­вала постійний ревальваційний тиск на міжбанківському валютному ринку. У вересні 2008 р. валютна динаміка різко змінилася: через зни­ження зовнішнього попиту та цін на продукцію експортоорієнтованих виробництв пропозиція іноземної валюти різко скоротилася, водночас попит на іноземну валюту збільшився. Під впливом посилення тиску на обмінний курс відбулося знецінення гривні до долара США (див. рис. 2.5). Загалом офіційний курс вказаних вище валют за 2008 р. знизився на 52,5 % до 7,7 грн за дол. США. Упродовж 2009 р. дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку України наростав, що по­силювало вразливість гривні та збільшувало волатильність обмінного курсу. Головними чинниками цього стали: низькі обсяги пропозиції валюти від експортерів та інвесторів, постійне перевищення попиту на валюту над її пропозицією внаслідок погашення зовнішніх боргів, відплив капіталів через банківську кризу та фінансову нестабільність.

¹⁶ Макроекономічний огляд IІІ–2010. / НБУ. – 2010. – Листопад. – 48 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/ econom.htm]

Загалом, офіційний курс гривні відносно долара США знизився ще на 3,7 % і становив на кінець 2009 р. 798,50 грн за 100 дол. США. Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) гривні зріс на 0,3 %. При цьому но­мінальний ефективний обмінний курс (НЕОК) гривні протягом року зменшився на 5,7 % переважно через її девальвацію відносно валют країн – основ них торговельних партнерів України¹⁷.

Рис. 2.5. Обмінний курс гривні та сальдо зовнішньої торгівлі товарами

Джерело: Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank. gov.ua/Statist/Stat_data/Exchange_r.xls та Short-term merchandise trade statistics: Monthly series for some 70 economies [Електронний ре­сурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/ daily_update_e/monthly_trade_e.xls

¹⁷ Валютний ринок // Бюлетень Національного банку України. – 2010. – № 2 (203). – С. 21 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov. ua/Publication/econom/Buleten/2010/bull_02-10.pdf

У 2010 році валютно-курсова динаміка поступово стабілізувалася, водночас розпочалося відновлення докризових позицій гривні у спів­відношенні до валют країн-пертнерів. Так, офіційний курс гривні до долара США за рік практично не змінився і на кінець 2010 р. стано­вив 796,17 грн за 100 дол. США. Разом з тим РЕОК у 2010 р. знизився порівняно з груднем 2009 р. на 8,7 %, при цьому НЕОК посилився на 4,9 % через зміцнення відносно валют країн – основних торговельних партнерів України¹⁸. У І кварталі 2011 р. валютно-курсова динаміка зберігала характеристики попереднього року.

Щодо впливу валютно-курсової динаміки на значення сальдо зов нішньої торгівлі України, варто зазначити, що залежність між цими показниками є прямо пропорційною, проте слабкою. Розра­хований нами коефіцієнт еластичності чистого експорту свідчить, що в результаті підвищення рівня реального валютного курсу¹⁹ гривні на один відсотковий пункт значення чистого експорту знижувало­ся на 0,14 %. При цьому розрахований на щомісячній основі (січень 2008 р. – квітень 2011 р.) коефіцієнт детермінації (R²) чистого екс­порту за рахунок зміни офіційного обмінного курсу гривні до долара США склав лише 0,45. Таке значення є низьким, оскільки означає, що зміна чистого експорту лише на 45 % обумовлювалася варіацією обмінного курсу гривні. Дослідження функції чистого експорту про­тягом коротших часових періодів – кризи та посткризового віднов­лення – виявило ще менший ступінь взаємозв’язку її складників, де коефіцієнт детермінації R² не перевищував 0,15. Отже, на результати зовнішньоторговельної діяльності України вирішальний вплив мали не стільки валютна політика НБУ, скільки коливання кон’юнктури світових товарних ринків. Цінова динаміка країн-партнерів, а також ступінь використання ними різних видів торговельних обмежень пе­редусім визначали попит на товари й послуги з України та обумов­лювали динаміку імпортних закупівель.

Щодо податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльнос­ті, то вступ України до СОТ мав певний позитивний вплив, насам­перед через чинник постійного міжнародного моніторингу україн­ської практики оподаткування на предмет недискримінації країн-партнерів. Крім того, набуття Україною членства у СОТ і реалізація євроінтеграційної стратегії вимагають узгодження податкового ре-

¹⁸ Валютний ринок // Бюлетень Національного банку України. – 2011. – № 2 (215). – С. 21 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov. ua/Publication/econom/Buleten/2011/bull_02-11.pdf

¹⁹Показник реального валютного курсу визначений як співвідношення офіційно­го курсу гривні до долара США та індексу цін виробників промислової продукції.

гулювання з міжнародними вимогами. Починаючи із січня 2011 р. набрав чинності Податковий кодекс, що вніс суттєві нововведення у систему оподаткування України, зокрема в регулювання зовнішньої торгівлі, започаткувавши перехід до політики диференційованого стимулювання експорту. Водночас Податковий кодекс зберіг основи системи оподаткування, що діяли в Україні у попередній період. На­разі зов нішньоекономічна діяльність регулюється через податок на додану вартість, акцизний збір, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

З метою стимулювання зовнішньої торгівлі в Україні стосовно по­датку на додану вартість застосовується нульова ставка, а також запро­ваджений порядок відшкодування ПДВ платникам, що здійснюють експортну діяльність. У зв’язку з тим, що в Україні податок на дода­ну вартість є основним бюджетоутворювальним податком, а розвиток економіки залежить від діяльності експортоорієнтованих підприємств, особливого загострення набуває проблема податкового адмініструван­ня сум відшкодування ПДВ, пов’язана з поширенням кримінальних схем. Україна не єдина, хто зіткнувся з цією проблемою. Країни Євро­пейського Союзу також зазнають втрат бюджетних коштів унаслідок зловживання відшкодуванням ПДВ. У ЄС використовуються подібні до українських кримінальні схеми в цій сфері, за винятком цінових фальсифікацій. Найчастіше використовується шахрайська змова плат­ників податку з двох або більше країн-членів ЄС, що беруть участь в експортно-імпортних операціях²⁰. В Україні поширеними також стали фіктивні зовнішньоекономічні операції, що супроводжуються фальси­фікацією документів, використанням неіснуючих іноземних партнерів і, як наслідок, незаконним отриманням ПДВ з бюджету. У результаті спекулювання з відшкодуванням ПДВ обумовлюють зниження його ефективності та віддачі для бюджету країни, а також знижують його вплив на результати експортно-імпортних операцій (рис. 2.6).

Для суб’єктів господарювання, особливо для експортоорієнто-ваних підприємств, своєчасне відшкодування податку на додану вартість є важливим чинником стабільності економічної діяльності. Відсутність відшкодування податку на додану вартість автоматично підвищить експортну ціну товару, що негативно вплине на конкурен­тоспроможність вітчизняних товарів на зовнішньому ринку. У дея­ких країнах удосконалення процедур відшкодування ПДВ увійшло

²⁰ Іванський, А. Й. Правові перспективи удосконалення відшкодування податку на додану вартість в Україні з урахуванням європейського досвіду // Науково-інформаційний вісник «Право». – 2011. – № 3 [Електронний ресурс]. – Режим до­ступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nivif/2011_3/3.pdf

до переліку антикризових заходів. Так, у Бельгії, Португалії та Іспанії процедури відшкодування податку на додану вартість було приско­рено, а в Польщі зменшено період повернення податку зі 180 до 60 днів. Із січня 2009 р. у Франції повернення податку на додану вар­тість є щомісячним. Те саме стосується і Іспанії²¹.

млрд дол. США млрд грн

80 70 60 50 40 30 20 10 0 2007 2008 2009 2010

Рис. 2.6. Обсяги надходження та відшкодування податку