Міжнародна комерційна операція: суть, об’єкт і суб’єкти, етапи її проведення

Міжнародна комерційна операція (МКО) — це дії, спрямовані на організацію, проведення та регулювання процесу обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності між двома або кількома контрагентами різної національної належності.

Об’єкти МКО — процеси обміну товарами, послугами та результатами творчої діяльності. Вони визначають види МКО.

Суб’єкти МКО — це учасники, тобто сторони, які перебувають у договірних відносинах з купівлі-продажу товарів, послуг і результатів творчої діяльності та маютьправо здійснювати комерційну діяльність.

Основні принципи та юридичні терміни визначення міжнародного комерційного контракту (МКК)

 

Міжнародний комерційний контракт — це правова форма, що відображає МКО; договір (угода, пакт, конвенція) між двома чи кількома контрагентами, які перебувають у різних країнах, про обмін товарами, послугами та результатами творчої діяльності.

Міжнародний характер контракту національні законодавства, міжнародні документи визначають у різні способи: від посилання на місце перебування контрагента чи перебування партнерів у різних країнах до використання загальніших критеріїв — таких, як «контракт, який відображає інтереси міжнародної торгівлі».

Все вищезгадане визначає основні ознаки міжнародного комерційного контракту, а саме:

¨ контрагенти перебувають у різних країнах;

¨ товар перетинає кордон, якщо це матеріальний об’єкт (виняток — реекспортна операція, коли товар не завозиться до країни реекспорту);

¨ розрахунки в іноземній валюті (виняток — товарообмінні операції);

¨ комерційний характер.

Згідно з теорією договору (контрактне право), контракт — це узгодження волі двох або декількох суб’єктів з метою виникнення, зміни чи зупинення відповідних обов’язкових відносин (обо­в’язків). Звідси й правове визначення МКК.

Міжнародний комерційний контракт — узгодження волі, досягнуте в ході переговорів контрагентами МКО про основні умови виконання взаємних обов’язків.

Основними принципами МКК є:

· свобода контракту;

· обов’язковість контракту;

· добросовісність та чесна ділова практика.

Свобода контракту

Втіленням цього принципу є:

· вільне рішення про укладення чи неукладення МКК;

· вільний вибір контрагентів;

· вільне визначення змісту майбутнього МКК;

· вільне вирішення питання про спосіб і форму укладення МКК;

· свобода зміни контракту в цілому чи окремих його положень;

· право вирішувати питання про розірвання контракту.

Обов’язковість контракту

Належним чином укладений контракт є обов’язковим для сторін. Це є наслідком свободи укладення контракту, так, як і правило, згідно з яким укладений контракт повинен виконуватися відповідно до свого змісту.