Формування початкових математичних уявлень

Опанування програмовим матеріалом з математики базується на сернорному розвитку, який у незрячих дітей відбувається з відомими труднощами і має своєрідності. Дитині з важкими порушеннями зору складно визначити форму, розмір, просторове розташування предметів, складно їм вдаються і практичні дії та операції вимірювання, порівнювання, визначення кількості, узагальнення та класифікації.

Крім того, для дітей з вадами зору сенсорне виховання є важливим засобом соціальної адаптації. У зв’язку з цим у програмі акцентується увага на збагаченні та розширенні чуттєвого досвіду дітей, подоланні вербалізму математичних уявлень, подоланні, характерного для незрячих дітей, відставання розвитку наочно-дійового та наочно-образного мислення.

Тифлопедаг готує незрячих дітей до сприймання матеріалу на занятті з логічно-математичного розвитку, яке проводить вихователь, здійснює формування у них навичок дотикового обстеження предметів та виділення їх сенсорних ознак. Лічильний матеріал, який пропонується дітям, має бути добре знайомим, щоб не відволікати від основного завдання – полічити. Для вивчення програмового матеріалу незрячим дітям пропонується об’ємна наочність, рельєфні посібники, моделі геометричних фігур, магнітні дошки з фігурами, природний матеріал (каштани, шишки, горіхи).

У завдання розділу програми входить формування взаємопов’язаних елементарних математичних уявлень про кількість і число, про величину і форму предметів, про положення предметів в просторі, про час а також засвоєння способів кількісного співставлення – встановлення взаємно однозначної відповідності, порівняння результатів рахунку і вимірювання.

У розділі виділені наступні основні теми: “Кількість і лічба”, “Величина”, “Форма”, “Орієнтування у просторі та часі”.

Особливі труднощі у зв’язку із зоровою недостатністю виникають у сліпих дітей під час опанування лічбою послідовного ряду елементів великої кількості, виконанні дій накладання і додавання елементів однієї великої кількості до елементів іншої при порівнянні їх кількості.

Значних труднощів зазнають діти і в зорово-просторовій орієнтації, що за відсутності спеціальних умов навчання призводить до збіднення інформації про простір. Тому дуже важливо звести роботу зі збагачення, розширення чуттєвого досвіду дітей, що дозволить уникнути появи вербалізму математичних уявлень.

Починаючи з першого року навчання, слід вчити дітей сприймати за допомогою збережених аналізаторів і розуміти реальні предмети в їх взаємозв’язках і просторових відношеннях. Учити виділяти в реальних предметах сенсорні еталони форми, величини, простору: коло, квадрат, овал, трикутник, прямокутник – сенсорні еталони площинних предметів; куб, куля, еліпсоїд, циліндр, паралелепіпед (брусок), конус – сенсорні еталони об’ємних тіл. Формувати ці уявлення слід за принципом зростаючої складності: від 1-3 сенсорних еталонів, до засвоєння повного набору цих еталонів.

Виділення кількісних відношень на 1-му році навчання відбувається без перерахунку, на основі встановлення відповідності між різними і однаковими множинами. Зіставлення кількості, величини і форми діти здійснюють шляхом накладання і потім прикладання елементів один на одного і один до одного.

На 2-му році навчання закріплюється елементарне порівняння великих кількостей, але вже з виділенням кількості, починається навчання виміру величин за допомогою умовних мірок – усе це стає основою формування повноцінного поняття про число і рахунок.

При формуванні навичок лічби важливо добитися розуміння того, що останній числівник відноситься до усієї групи предметів, а не до останнього з них, що загальна кількість предметів в групі не залежить від розміру, форми, відстані між ними.

Основою для ознайомлення з довжиною слугує безпосереднє порівняння предметів за їх розмірами. Даючи дітям початкові уявлення про вимір довжин, необхідно познайомити їх з умовними мірками, за які можуть бути смужки картону, палички, олівці, лінійки та інший дидактичний матеріал. При цьому потрібно звернути особливу увагу на вироблення умінь виконувати такі складні для дітей з порушенням зору операції, як додавання і накладання.

На кінець навчання діти повинні опанувати кількісною і порядковою л в межах 10-ти (якщо дитина проявляє математичні здібності, то в межах 20-ти), у них мають бути сформовані уявлення про числовий ряд, про склад натуральних чисел в межах 10-ти; дітей необхідно навчити об’єднувати дві групи предметів (додавання) і виконувати зворотну операцію, тобто видаляти частину з великої кількості (віднімання). Крім того, діти повинні навчитися орієнтуватися у просторі та часі, порівнювати об’єми рідин і сипких речовин. Вимоги до знань і умінь дітей наведені у кінці кожного року навчання.

Велику увагу разом з формуванням чуттєво-практичного досвіду дітей з порушенням зору слід приділяти оволодінню граматично правильним мовленням.

Арифметичні задачі на складання і віднімання слід вирішувати з опорою на практичні дії з реальними предметами або їх рельєфними зображеннями. Відповідь знаходиться в результаті рахунку предметів (чи їх зображень).

Перший рік навчання

Молодша група (4-ий рік життя)

Освітні завдання:

навчальні: дати уявлення про дочислову оцінку кількісних груп (один-багато); вчити встановлювати прості відношення між предметами за формою, величиною; вчити знаходити предмет за вказаними властивостями, порівнювати і узагальнювати їх; вчити самостійно виявляти відношення рівності і нерівності шляхом практичного порівняння, користуватися відповідною термінологією; вчити самостійно визначати просторові і часові відношення.

виховні: виховувати допитливість, інтерес до ігор з математичним змістом.

корекційно-розвивальні: привертати увагу дітей до властивостей і співвідношень навколишніх об'єктів; розвивати способи дотиково-рухового обстеження предметів і об'єктів навколишньої дійсності; розвивати просторові і часові орієнтири в доступних дитині межах; накопичувати досвід практичних дій з множинами, величинами, використовуючи різноманітні навколишні предмети та іграшки, що відрізняються за величиною, формою, кольором, як наочний матеріал; сприяти застосуванню пізнавальних і мовленнєвих умінь з виявлення властивостей і відношень навколишніх об'єктів в різних видах діяльності дітей; розвивати уміння виявляти властивості і відношення в різних видах діяльності.

 

Кількість і лічба.

Учити розрізняти кількісні групи предметів і визначати їх словами: один-багато, багато-мало-один. Виділяти з групи предметів один предмет. Учити дітей знаходити, яких предметів в кімнаті багато, а яких по одному.

Розвивати уміння порівнювати дві (рівні і нерівні) групи предметів і визначати кількісні відношення (більше, менше, порівну, однаково), без лічби і називання числа, шляхом послідовного використання і накладення елементів великої кількості. Учити розуміти і використовувати в мовленні слова: стільки-скільки, порівну, більше, менше; розуміти значення питань "скільки?", "чи порівну?", "чого більше (менше)?"

Величина.

Розвивати уміння порівнювати предмети за величиною, використовуючи слова більше, менше, однакові (рівні за величиною). Розвивати уміння виділяти якісні характеристики предмета, використовуючи дидактичні ігри типу "Знайди велику ляльку, маленьку", "Знайди м'яч такого ж розміру", "Що більше?"

Учити порівнювати предмети контрастних і однакових розмірів за довжиною і шириною, висотою і товщиною. Використовувати прийоми накладення і додатка при визначенні розміру предмета і порівнянні предметів за заданою ознакою. Розвивати розуміння смислового значення слів: довше, коротше, однакові (рівні за довжиною), ширше, вужче, однакові (рівні за шириною), вище, нижче, однакові (рівні за висотою), товще, тонше, однакові (рівні за товщиною); вчити використовувати їх в мовленні.

Учити практично встановлювати зв'язки між предметами за властивостями співвідношення (розміру): визначати, чи можна навантажити великі кубики в маленьку машинку, закотити великий м'яч у вузькі ворота тощо.

Форма.

Розвивати пізнавальні уміння: дотиково-рухове обстеження рукою по контуру геометричної фігури, предмета. Вправляти в розрізненні і назві геометричних фігур: круг, квадрат, трикутник.

Учити встановлювати зв'язок між предметами за властивостями співвідношення: узагальнювати геометричні фігури (однакового і різного розміру, кольору): "Підбери однакові за формою", "Збери червоні квадрати", "Вибери великі круги" тощо. Знаходити в реальних предметах форму еталонів геометричних фігур: "Знайди круглі іграшки", "Знайди що-небудь квадратне", "Підбери предмет такої ж форми" тощо.