Ознайомлення з навколишнім світом

Діти з глибокими порушенням зору, мають недостатні уявлення про предмети і явища навколишньої дійсності. Внаслідок порушення зорового сприймання ускладнюється можливість дистантного виділення конкретних ознак і властивостей предметів та об’єктів. У зв’язку з цим важливо в дошкільному віці навчити їх, використовуючи збережені органи відчуттів, правильно виділяти істотні ознаки і властивості, познайомити з недоступними сприйманню об’єктами, з метою формування їх образів та уявлень про них.

Розділ програми “Ознайомлення з навколишнім світом” сприяє формуванню у дітей реальних уявлень про навколишній світ і життя людини. Під час його розробки було враховано відповідні програми Б.К. Тупоногова Т. П. Свиридюк (К.,1996 р.), а також аналіз сучасних наукових досліджень формування уявлень про навколишній світ у дітей з глибокими порушеннями зору.

Діти повинні уявляти і конкретно діяти з різними предметами, знати призначення, способи дій з ними та їх застосування, розуміти умови життя, діяльності людини, її зв’язку з навколишнім світом.

Тематикою ознайомлення, в першу чергу, стає близьке оточення дитини в дитячому садку і вдома. Процес ознайомлення будується за принципом детального вивчення предметів з їх властивостями і взаємозв’язками. В ході вивчення діти повинні навчитися послідовному дотиковому обстеженню, аналізу основних розпізнавальних ознак. Додаткова інформація про предмет, отримана через актуалізацію полісенсорних взаємозв’язків (слухово-рухових, тактильно-рухових, дотикових та ін.) і забезпечує незрячим малюкам більш повну і точну інформацію про навколишній світ.

На 1-му і 2-му роках навчання заняття з ознайомлення з навколишнім світом тісно пов’язані з розвитком мовлення, оскільки формуванням чуттєвого досвіду дітей активно супроводжується вербалізацією, що й забезпечує формування умінь співвідносити конкретну ознаку з її словесним позначенням і створення адекватних образів предметів оточуючого світу.

На 3-му і 4-му роках навчання разом з попереднім завданням здійснюється робота з розширення і систематизації уявлень в певних зв’язках суспільствознавчих, природознавчих, математичних та естетичних знань. Основними методами і засобами є спостереження, обстеження, екскурсії, дидактичні ігри, вправи з натуральними об’єктами або їх рельєфними зображеннями, перегляд діафільмів, розгляд різних видів наочності (картинки, іграшки, муляжі, опудала тварин та ін.), слухання грамзаписів, застосування магнітофонних записів тощо.

В більш пізніх періодах навчання починають застосовуватися бесіди про предмети і об’єкти навколишнього світу, але провідним залишається використання практичного наочного матеріалу, що може активно сприйматися дітьми.

Характер роботи тифлопедагога за програмою з ознайомлення з навколишнім має випереджаючий характер. Тифлопедагог напередодні заняття вихователя організовує підгрупові ознайомлюючі заняття на яких проводить детальне обстеження матеріалу, що вивчається формуються способи чуттєвого пізнання, а після – підгрупові та індивідуальні корекційні заняття, на яких сформовані уявлення за потребою коригуються та закріплюються.

Важливе місце в програмі відводиться розвитку просторовій адаптації дітей з вадами зору в навколишньому оточенні. Незрячі дошкільники зазнають значних труднощів під час орієнтуванні в просторі, тому вони потребують спеціального формування просторових уявлень, умінь і навичок, за допомогою яких вони зможуть орієнтуватися в просторі і взаємодіяти з оточуючим світом.

У програмі враховані міжпредметні зв’язки занять з ознайомлення з навколишнім світом з трудовим, фізичним виховання, соціально-побутовим та просторовим орієнтування. Реалізація між предметних взаємозв’язків допоможе педагогу домогтися більш усвідомленого і міцного засвоєння матеріалу, що вивчається.

У програмі визначені мінімальні вимоги до знань і умінь незрячих дітей, необхідні для подальшого вивченням в початковій школі природничих дисциплін.

 

Перший рік навчання

Молодша група (4-ий рік життя)

Освітні завдання:

навчальні: формувати і розширювати уявлення про навколишній світ на полісенсорній основі; вчити способам пізнання навколишнього оточення за допомогою збережених аналізаторів, обстежувати незнайомі предмети за допомогою дорослих; правильно діяти з ними, знати їх призначення; знайомити з явищами суспільного життя; розширювати уявлення про окремі явища природи та їх особливості, навчати визначати стан погоди; формувати початкові уявлення про живу(рослин і тварин) та неживу природу, про зміст основних трудових процесів.

виховні: виховувати гуманні та естетичні почуття: доброзичливе і дбайливе ставлення до навколишньої природи; виховувати активну пізнавальну зацікавленість до навколишнього світу;

корекційно-розвивальні: розвивати координацію рухів обох рук і тонку моторику кінчиків пальців, слухово-тактильну координацію; розвивати практичні навички обстежувальних дій, стимулювати використовувати їх у самостійній діяльності.

Явища громадського життя.

Людина. Формувати уявлення про зовнішні фізичні особливості людини (у кожного є голова, руки, ноги; на обличчі – очі, ніс, рот і т. д.).

Учити розрізняти за зовнішніми ознаками (одягу, зачісці) статеву приналежність (хлопчик, дівчинка).

Знайомити з фізичними і емоційними станами людину (зголоднів - наситився, втомився - відпочив, захворів - вилікувався, заплакав - засміявся і т. д.).

Людина і родинні зв'язки. Навчити говорити своє ім'я та імена членів своєї сім'ї; розрізняти родинні зв'язки, правильно відповідати на запитання „Як звуть твою маму? тата? дідуся? бабусю”?

Дитячий садок. Учити дізнаватися свій дитячий сад, знаходити свою групу. Називати основні приміщення, споруди (роздягальна, туалет, сходи, ділянка, пісочниця, гірка та ін.). Формувати вміння розпізнавати співробітників, які працюють в групі, і дітей своєї групи; називати вихователя, помічника вихователя на ім’я.

Рідна країна. Нагадати дітям назву міста (селища), в якому вони живуть.

Свята. Збагачувати досвід дітей новими яскравими враженнями, пов’язаними зі змістом відомих свят (Новий рік, День Матері). Підтримувати у дітей радісний настрій, бажання брати участь в прикрасі групової кімнати; організувати участь дітей в святкових ранках.

Праця дорослих. Формувати інтерес до праці оточуючих дорослих, уміння впізнавати і називати деякі трудові дії (помічник вихователя миє посуд, прибирає кімнату, приносить їжу і т. д.). Знайомити зі змістом праці людей, працюючих в дитячому саду, з назвами деяких професій: кухар готує їжу, двірник підмітає, вихователь читає дітям книжку, і т. д.

Формувати уявлення про значення результатів праці для людей виховувати дбайливе ставлення до результатів праці. У ігровій формі включатися в спільні з дорослим трудові дії.