Посткласичної методологій викладання

 

Ознаки методології	Методологія викладання
класична	посткласична
Місце і роль викладачів у навчальному процесі	Повноправний суб’єкт, який визначає всі аспекти навчання	Суб’єкт, який ініціює навчання, спонукає перетворення студентів на активних суб’єктів навчання
Місце і роль суб’єктів навчання у навчальному процесі	Сприйняття й освоєння знань, які викладаються	Активне генерування знань
Тип знання, що викладається	Детерміністське знання, що являє собою опис закономірностей	Стохастичне знання як сукупність деяких тенденцій та ймовірностей описів
Тип інформаційної комунікації	Потік інформації, генерований та керований викладачем, інформаційний вплив	Багатоканальна система генерування інформації між тими, кого навчають, і викладачем, інфор-маційна взаємодія
Розуміння сутності об’єкта знання	Сутність єдина, хоча і різноманітна у своїх проявах, монізм у розумінні сутності	Сутність плюрастична, неоднозначна, споконвічно різноманітна, осмислюється за принципом додатковості

 

Закінчення табл. 3.5
Спосіб управління навчанням	Тоталітарне й автори-тарне управління	Демократичне управління, що передбачає розвиток самоуправління, узгодження рішень, делегування повноважень
Творчість	Тільки у викладача, студент працює з готовим знанням	Творчість викладача стає різноманітнішою, діяльність студента також на-буває творчого характеру
Зв’язок із практикою	Є постійна проблема доповнення навчання спеціальною практикою	Практичні уміння і навички формуються у процесі навчання
Системність навчання	Вклад і відповідне сприйняття системи частинами	Цілісне подання і сприйняття системи
Проблемність навчання	У кращому випадку опис проблеми	Навчання на прикладі та в умовах проблеми, формування вмінь її виокремлення
Контроль і навчання	Спеціальні процедури контролю	Органічне входження контролю в процес навчання
Результат навчання	Знання	Знання, уміння і навички з можливим домінуванням кожної складової сукупного результату

 

Цілі навчальних програм та методи їх досягнення в інноваційній методиці визначаються тим, яку відповідь ми отримуємо на запитання:

Хто наші «зацікавлені сторони» (stakeholders)?

Для чого ми «намагаємось» навчати студентів?

Як ми «намагаємось» навчати студентів?

Мета навчання (в інноваційній моделі) має формулюватися за критеріями smart (E)

· S (specific) – специфічність;

· M (measurable) – вимірюваність;

· A (achievable) – досяжність;

· R (relevant) – резонність;

· T (timed) – визначеність у часі;

· (E) (estimate) – можливість оцінки.

Tипи цілей (класифікація Друкера) та їх співвідношення з формами навчання (табл. 3.6).

 

Таблиця 3.6

 

Цілі	Форми
навчання
Повсякденні	Лекції (типові), інтерактивні, дебати та дискусії
Сприяють розв’язанню проблеми	Виконання вправ, розв’язання задач
Інноваційні	Кейс-метод, «мозковий штурм»
Командні	Рольові ігри
Персональні	Бізнес-симуляції

Активні техніки навчання

1. Причини використання активних методів навчання (АМН):

· підвищення якості знань для професійної підготовки;

· підвищення здатності досягти необхідних результатів;

· підвищення мотивації для отримання нових знань;

· розвиток творчих здібностей, досягнення конкретного
результату роботи;

· уміння працювати в команді, ухвалювати правильні рішення в нестандартних ситуаціях.

2. За використання активних методів навчання:

· студенти мають можливість засвоїти новий зміст, що відповідає їхній готовності навчатися;

· досягнення кожного студента залежать від нього самого, а не від успішного просування вперед усієї групи;

· більшу частину часу викладач може працювати з окремими студентами;

· досягнення одного студента не ставатимуть на перешкоді
досягненням інших;

· оцінка та зворотний зв’язок – інтегральні частини навчального процесу, що дають викладачеві змогу постійно стежити за досягненнями студентів.

3. В активних методах навчання використовують різні форми навчання та оцінювання:

· ділові ігри, тренінги, ситуативні задачі;

· творчі задачі, тестування, дискусії;

· написання рефератів, есе, прес-конференції;

· роботу з джерелами, нормативно-правовими актами, із фаховою літературою іноземними мовами;

· складання аналітичних записок із проблем управління;

· складання кросвордів;

· тестування різного рівня складності;

· кросворди за тематикою курсу;

· ситуаційні завдання (кейси).

4. За використання активних методів навчання важливо пам’я-тати:

· найбільше запам’ятовується перша і остання інформація;

· обов’язковою є послідовність викладу;

· необхідне повторення інформації;

· важливими є емоційність, відвертість, стимулювання;

· треба використовувати наочність – графіки, ілюстрації, схеми.

5. За використання активних методів навчання треба враховувати, що студенти мають різний стиль навчання (тобто зорієнтовані на різне сприйняття інформації та методи навчання, табл. 3.7).

 

Таблиця 3.7

 

Стилі навчання студентів

Стиль	Метод
навчання
Активіст	Події; ризик; ініціатива
Теоретик	Система/модель; дослідження; раціональні принципи
Розмірковуючий	Терміни; дані; пасивність
Прагматик	Практичне застосування; зв’язок теорії та практики; конкретні задачі

6. Важливо виконувати методичні рекомендації щодо використання активних технік навчання.

Проектна група

 

Особливості роботи в проектній групі: короткотривалість, підвищена стресовість середовища (тиск з боку часу та унікальності
завдання, очікування зацікавлених осіб), необхідність виконувати
нестандартні завдання, часто у нестандартний спосіб.

Розвиток проектної групи визначається через формулювання відповідей на запитання:

Етап 1. Навіщо я тут? Чи будуть мої знання тут корисними? Як ставляться інші до моєї участі? Чи матиму я реальний вплив на очікуваний результат?

Етап 2. Хто ти? Хто тут головний? Як інші ставляться до мене? Як я ставлюсь до інших? Від кого я залежу? Хто залежить від мене?

Етап 3. Що ми робитимемо? Перетворення загальної мети
проекту на завдання та їх усвідомлення.

Етап 4. Як ми це робимо? Що саме ми зробимо для досягнення поставленої мети? Розподіл ролей, завдань і відповідальності.

Під час роботи в проектній групі необхідно:

· починати вчасно, ввести тимчасові обмеження;

· занотовувати ідеї, робити примітки;

· встановлювати кризові моменти, зосереджувати і розподіляти увагу;

· принципи формування ефективної команди: кількість учасників – 3-9 осіб, спосіб керівництва – «Розділяй і володарюй»; спосіб взаємодії – «Разом ми єдині», можливості для розвитку – 2 + 2 = 5?

· робота з інформацією: враховуйте, що команди витрачають більшу частину власного часу на обговорення питань, про які добре поінформовані всі учасники, але люди рідко діляться з іншими
унікальною інформацією та виносять її на загальне обговорення.

Якщо в команді, виникає конфлікт його значення може бути
різним:

· пізнавальним – пов’язаний з незалежними, різними точками зору на розв’язання певної проблеми, що значно сприяє збільшенню продуктивності роботи команди;

· емоційним – зумовленим особистісними взаєминами та індивідуальними відмінностями, що суттєво погіршують ефективність роботи команди.

Результати проектів мають бути відповідно оформлені, а саме: презентація, відеофільм, альбом тощо.

Проект може бути особистісним, парним або груповим. Тип проекту – дослідний, творчий, ігровий, інформаційний, практично
зорієнтований тощо. Проектна діяльність передбачає: підготовку, планування, збір інформації, аналіз, подання й оцінку результатів.

Провокації

 

Для розвитку пізнавальної діяльності студентів використовують різні види провокаційних вправ:

1) пряма провокація як порушення життєвого простору;

2) вербальна провокація, щоб показати своє ставлення до певного предмета, процесу, явища;

3) негативне моделювання ситуації – «ефект метелика»;

4) зміщення акцентів важливості проблеми;

5) уникнення відповідальності.

Для успіху провокації треба: визначити цільову аудиторію, мати почуття гумору, бути експлуататором, зберегти пошану до адресата акції.

Значення застосування провокацій у навчальному процесі: стимулюють творчу активність студентів, ослаблюють приховані конфлікти, дають можливість усвідомити відповідність певних норм поведінки.

Дискусія

 

Цей вид діяльності передбачає чітко, конкретно сформульовану тему і залучення до роботи всієї групи. Мета полягає у формуванні умінь та навичок організовувати і вести дискусію, у розвитку критичного мислення та вихованні поваги до співрозмовників. Питання для обговорення мають містити явні й приховані суперечності, що спонукає студентів мислити, сперечатися, відстоювати власну точку зору. Веде дискусію викладач.

Структура дискусії така: вступ, безпосереднє обговорення спірного питання і підведення підсумків. Студент-доповідач актуалізує проблему й пропонує певні напрямки її розгляду, що передбачає доповнення, полеміку, обговорення. У висвітленні питання можуть бути різні погляди, різна оцінка явищ і подій. Викладач спрямовує дискусію в потрібному напрямі, пояснює всі положення, факти і явища. Допомагати йому можуть студенти-асистенти.

«Мозковий штурм»

 

Цей вид діяльності спрямований на формування пізнавальної активності студентів, розвиток умінь ділового спілкування. Обговорення питань починається з виступу студента, який за кілька хвилин має запропонувати власний спосіб їх вирішення. Запропоновані студентом ідеї в обмежений час обмірковують всі учасники семінару. Потім виступає наступний студент і пропонує іншу ідею або розвиває попередню. Цей вид діяльності дає змогу кожному з учасників висловлювати власні думки.

Всі учасники «мозкового штурму» мають дотримуватися таких правил:

· не допускати критику суджень, пропозицій, тез у момент
генерування ідеї;

· стимулювати генерування великої кількості ідей за короткий проміжок часу;

· постановка задачі має бути чіткою і зрозумілою всім.

Після генерації ідей фіксують усі рішення, пропозиції, висловлювання, групують ідеї за змістом і призначенням тощо. Потім піддають ці запропоновані ідеї, визначаються реальні пропозиції, виокремлюють ті рішення, що потребують конструктивного розроблення.

Парна робота

 

Вид організації навчальної діяльності, за якого ставляться певні завдання для двох студентів так, щоб кожен з них міг виконати якусь його частину індивідуально під час міжособистісного спілкування.

Конференція

 

Це найскладніший вид діяльності, який передбачає основні й додаткові питання. Студенти заздалегідь розподіляють їх між собою з урахуванням індивідуальних можливостей, добирають фахову літературу, шукають додаткові матеріали з теми, консультуються індивідуально або в групах з викладачем. Головна мета конференції полягає у створенні умов для самореалізації кожного студента, який управляє процесом навчання. Крім того, такий вид діяльності формує у студентів уміння і навички з ведення науково-дослідної роботи.

Методика застосування кейс-методу і проведення ділових ігор наведені в додатках В, Г.