Де Христа прославлю й помолюся.

 

***

Всі люди радіють – сьогодні Різдво,

У кожну хатину приходить воно.

Цю радісну звістку звіщають вони,

Щоб люди готові до свята були.

 

Усі прикрашають оселі свої,

І страви готуються дуже смачні.

Здається до свята готові вже були

Та серце своє приготовить забули.

 

Чи може у ньому Христос народитись,

Чи краще в яселках Йому залишитись?

І я своє серце очистив Христу,

Щоб затишно було там жити Йому.

 

 

***

Ти бачиш над хлівом зоря мерехтить,

А в яслах на сіні Дитятко лежить.

 

Але це не просто Маленьке Дитя,

Це Сам Божий Син, що приніс нам життя.

 

***

Сталась сьогодні велика новина,

У діви Марії родилась Дитина.

 

Вона свого Сина в пелени сповила,

В хліву у яселках Його положила.

 

Не в царських хоромах Син Божий родився,

А в бідній стаєнці для нас поселився.

 

Щоб кожен, хто хоче до Нього прийти,

Міг серце в покорі своє принести.

 

 

***

У ніч цю Різдвяну ангел з’явився

І пастухам новину розказав,

Що в Вифлеємі Христос народився,

І шлях до Дитяти він показав.

Та щоби люди в степу не блукали,

Швидше з Ісусом зустрітись могли,

Ангели їх до ясел проводжали,

Й зорі у цьому їм помогли.

Йди, любий друже, і не барися,

Голову низько в покорі схили.

І на колінах Йому помолися

Та від Ісуса спасіння прийми

 

***

Христос народився – говорять усі,

Радіють новині дорослі й малі.

Усі розуміють, що це не спроста

Нам народилося Боже Дитя.

 

Та наміру Свого Творець не сховав,

Він нам Спасителя з неба послав,

Щоби життям Він за нас заплатив

І навіки з Отцем людей примирив.

 

***

Що це? Де це? Що за дзвін дзвоників лунає?

„Народився Божий Син!” – небо сповіщає.

Що це? Де це? В небесах ангели співають.

І луною у серцях дзвони оживають.

Що це? Де це? Срібний дзвін кличе у дорогу.

Поспішай у Божий дім помолитись Богу.

Що це? Де це? Дзвони знов! Серце завмирає.

То Христос тобі любов Свою посилає.

Чуєш? Чуєш? Відгукнись на любов святую.

Ти Ісусові вклонись, Він тебе почує.

Чуєш? Чуєш? Запроси ти Його до себе.

Подарує Бог тобі вічність з Ним у небі.

***

За вікном сніжинки

Густо землю вкрили;

Сутінки на дворі

Раптом наступили.

У цей час вечірній

Так приємно в хаті,

І ми рідних просим

Щось нам розказати.

Наші милі мама,

Татки і бабусі

Нам розповідають

Про Христа Ісуса:

Як Він народився

Не в теплій домівці,

А на сіні в яслах,

Де ночують вівці.

Тоді до Христа ми

Жалість відчуваєм –

Хочеться віддати

Йому все, що маєм:

Кімнату і ліжко,

І іграшки навіть –

Усе, що ми любим,

Усе, що нас вабить.

Але татко каже:

Вже Ісус не в яслах,

Він тепер Цар Слави

У Небеснім Царстві.

Він і нині може

Дарунки приймати.

Це значить – життя

Йому наше віддати.

 

 

***

Не новина: є ще люди,

Що розповідають

Про Христа, як Він родився,-

А Його не знають.

 

Хоч і справді так і є,

Бо Христос родився,

Але в чиє Він із нас

Життя воплотився?

 

Чиє тіло, серце, дух

Яслам місце дали,

Щоб родився Божий Син

Вічний Творець слави.

 

Чиє серце в темну ніч

Вічним світлом сяло,

І Його святую річ

З радістю прийняло?

 

І тепер з Христом живе

Та в житті земному

Місце Богові дає,

Вічному, живому?

 

Бо родився наш Христос

Не для того людям,

Щоб в устах святить Його,

А ходить у блуді.

 

Він родився, тіло взяв,

Щоб людську природу

Світлом правди обновить

На свою подобу.

 

Щоб назавжди образ в нас

Міг Христа сіяти,

Серед ночі, мряки, зла

Людей просвіщати.

 

Щоб усі, хто ще живе,

А Христа не знає,

Поспішив скорій туди,

Там де Він сіяє.

 

І сьогодні поки час,

Хай Його проміння

Принесе з небес усім

Дороге спасіння.

 

Хай Христос засвітить нам,

Де темрява ночі,

І Його побачать ті,

В кого пильні очі.

 

Нехай пісню племена,

Всі народи – люди

Заспівають для Царя

Землі й неба всюди!

 

 

***

Радійте, всі люди! Христос народився!

Дитятком на землю печальну прийшов.

В Тій любій Дитині Сам Бог воплотився,

Щоб кожен із нас в Христі щастя знайшов.

Радійте, всі люди, радійте, співайте,

Приймайте в Ісусі спасіння своє,

На Божу дорогу діток направляйте,

Веселі оселі на небі їм є.

 

 

***

Тієї ночі пастирі пасли худобу, як бувало.

Та раптом, на самій горі рожево небо запалало!

 

Злякались пастирі вогнів, та вийшов ангел з того світла,

І добру вістку розповів, що у колядку переквітла:

 

-Не лякайтеся внизу, то не є громи Господні,

Нову вістку вам несу, чуєте? Сьогодні

 

Наш Спаситель народився… А як немає віри хтось –

То йди до ясел подивися: на світ явився вже Христос.

 

 

***

 

Були палаци, та дарма,

Що в них так світло і прекрасно…

Все ж місця в них Ісус не мав,

І Він лежав сповитий в яслах.

 

Було нелегко там Йому

Тієї ночі в Палестині.

О, люди, дивно як, чому

Його зустріли негостинно?

 

Свою любов і благодать,

Як дар, приніс вам Син Господній,

Хай душі ваші не мовчать –

Що ж ви Йому дасте сьогодні?

 

Дивлюсь у небо голубе,

Що розлилось до виднокраю,

О, мій Ісус, люблю Тебе,

На Тебе з радістю чекаю.

Приходь до мене, як весна,

В надії, в радощах, в любові.

Моя душа неголосна

Бажає зустрічі з Тобою!

 

 

***

Хоч я зовсім не багата,

Як ті троє мудреців.

Серце хочу я віддати

Іісусу з перших днів.

 

 

 

***