Дійові особи: Автор, Люда, Женя, Міла

Автор Маленька Люда допитливо вдивлялася, як швидко рухалися спиці в руках старшої сестри, яка плела чудову річ.

Люда Для кого цей подарунок, Женю?

 

Женя Для Міли. Не заважай мені, будь-ласка. Я дуже поспішаю, тому, що мені потрібно приготувати ще шість подарунків, а залишилося всього три дні.

 

Люда Але ж Міла є багата, і зможе купити собі все, що захоче?!

 

Женя Так, звичайно.

 

Люда Для чого ж тоді дарувати їй ще щось?

 

Женя Не відволікай мене, Людо. Я повинна подарувати їй щось гарне, то, що вона мені також щось подарує на Різдво.

 

Люда На Різдво? О, тепер я зрозуміла Ти робиш усім подарунки на Різдво. А що ти подаруєш Ісусові?

 

Женя Що?

 

Автор Від несподіванки Женя опустила своє плетиво на коліна.

 

Женя Ну, що ти за дитина, Людо? Зрештою, що ти маєш на увазі?

 

Люда Як що? На Різдво народився Христос. Значить, це Його день народження. Чи не для Нього потрібно готувати подарунки на цей день? Так говорить бабуся. А ще вона каже, що Христос говорив, якщо хтось дасть щось бідному, то це ніби дали Йому Самому. А Йому хочуть дати ті люди, які Його люблять. Правда, Женю, це так чудово, що даючи щось бідному, - даєш Ісусові?!

 

Женя Так…

 

Автор Роздумуючи сказала Женя і знову взялася до роботи.

 

Женя А тепер біжи бавитись, мені потрібно закінчити плести.

 

Люда Але ж зачекай, я хочу ще дещо сказати. Бабуся і я збираємося зробити Ісусові подарунок на Різдво, але не Йому Самому… Ти ж знаєш стареньку бабусю Дану? Вона ніколи не отримує ні від кого подарунків. І вона дуже бідна, їй вистачає грошей лише на їжу. А ще, в неї не має ні одного стільця, лише дві старі табуретки. А на підлозі немає килимка. І взагалі, в неї немає жодної гарної речі. Тому бабуся хоче подарувати їй стілець, а я виплетену накидку для сидіння. Це буде чудово, правда, Женю?

 

Женя Так.

 

Люда Бабуся говорить, що Ісусу це сподобається. Женю, тобі не здається, що якби ти постаралася, то б могла також щось виплести для старенької бабці Дани? Може шарф? Я буду замість тебе мити посуд, щоб у тебе залишалося більше вільного часу на це. Так хочеться, щоб і в цієї старенької було щось гарне. Я думаю, що Ісус також любить гарне, інакше Він би не створив стільки всього прекрасного. Бабуся говорить, що Йому потрібно віддавати все саме найкраще. Як ти думаєш?

 

Женя Це правда.

 

Автор Коротко сказала Женя. Вона залишила свою роботу і з цікавістю дивилася на свою маленьку сестричку, так, ніби побачила її вперше. А Люда і справді роздумувала серйозно і розумно. Щось обмірковуючи, декілька секунд дівчатка сиділи мовчки. Люда чемно вичікувала відповіді сестри. Нарешті Женя сказала:

 

Женя Добре, подивимося, що я зможу зробити.

 

Люда О, якщо ти так говориш, значить, ти згідна?... Чи не так?

 

Автор І дівчинка, покинувши сестру, з радістю побігла розповідати про все бабусі. Пальці Жені рухались дуже вправно і швидко. Від них не відставали і думки дівчинки. Як тільки вона закінчила плести, відразу одягнулась і поспішила до магазину. Біля прилавку в магазині Женя вибирала шерстяну нитку, коли до неї підійшла її подруга Міла.

 

Міла Вибираєш, звичайно, подарунок?..

 

Автор Проказала Міла втомленим голосом.

 

Міла Я буду щаслива, коли це свято закінчиться. Все це прекрасно, але дуже втомлює. Тобі так не здається?

 

Женя О, ні! Я отримую від приготування до свята задоволення.

 

Автор Заперечила подрузі Женя. Потім вона розповіла Мілі про задум її маленької сестрички з приводу того, кому потрібно дарувати подарунки на Різдво. І вже при кінці добавила:

 

Женя Знаєш, моя сестричка така чудова! Я просто не можу відказати їй. Правду кажучи, її питання налякало мене, і тепер я справді хочу сплести гарний шерстяний шарф для старенької Дани.

 

Автор Міла відразу погодилася з подругою, і було видно, що задум маленької Люди сподобався і їй.

 

Міла Малеча правду каже. Наші різдвяні подарунки зовсім не те, чим би вони повинні були бути. Ми робимо подарунки тим, хто їх зовсім не потребує. Особисто у мене так багато всяких речей, що я часто не знаю, що мені робити з подарунками. Знаєш, Женю, я теж хочу зробити старенькій Дані подарунок. У мене є килимок, і я з задоволенням їй його подарую. Думаю, мама дозволить мені зробити це. А ще я впевнена, що Катя і Марічка також не захочуть залишитися осторонь. Вони навіть можуть образитись, якщо ми їм нічого не розповімо про це.

 

Автор Настало Різдво. Старенька бабуся Дана сиділа у своїй маленькій напівпустій холодній кімнаті. Незважаючи на самітність і бідність, старенька посміхалася. Вона не чекала ніяких подарунків, не думала, що хтось відвідає її. Вона сама приготувала подарунок для Господа. Їй вдалося зекономити за цілий рік деякі кошти для цього, як вона вважала, самого чудового свята. На столі лежали невеличкі пакети з цукерками і горіхами для шістьох малих дітей, які проживають в сусідньому будинку. А ще, вона зробила чотири ляльки з тканини, і пошила для них одяг з яскраво-червоної шкіри. А з кольорового паперу змайструвала деякі меблі. Руки цієї жінки були золоті, а розум – винахідливий. Штори на вікні вона прикрасила різдвяним вінком, і на вікні повісила гарні дзвіночки. У двері старенької постукали. На порозі стояли Женя і її три подруги, а також її маленька сестричка Люда і їхня бабуся. За ними увійшли двоє чоловіків, це були батьки Міли та Каті. Один з них ніс велике крісло з гарною сплетеною накидкою для сидіння, інший тримав в руках килимок і великий кошик з фруктами. Женя подарувала старенькій в’язаний шарф, Катя – букет троянд, Марічка – великий Різдвяний торт, на якому був надпис: “З Різдвом Христовим!”, і всі разом побажали бабусі Дані здоров’я і радості.

 

Люда Ці подарунки в Ім’я Ісуса Христа, на Його день народження.

 

Автор Шепотіла маленька Люда бабусі Дані на вухо, цілуючи її. Старенька також поцілувала Люду і на щоку дівчинки впала сльоза бабусі.

 

Ввечері, коли вони повернулися додому, маленька Люда зауважила:

 

Люда Знаєш, бабусю, у Ісуса був чудовий День народження. Дівчатка сказали, що подарують у наступному році Йому ще більше. А я почну готуватися до наступного Різдва вже від сьогодні. І кожну річ, яку я подарую тому, хто потребуватиме її, буде ніби для Ісуса. Правда, бабусю?

 

Автор Дівчинка все правильно зрозуміла. В євангелії від Матвія у 25-му розділі 40-им віршем сказано так: “Що тільки вчините ви одному з найменших братів Моїх цих,- те Мені ви вчинили”… Амінь.

 

 

Різдвяна розмова