ТОП 10:

АЛГОРИТМ ДІЙ ДІЛЬНИЧНИХ ІНСПЕКТОРІВ МІЛІЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ



Підґрунтям сімейних конфліктів є розходження між уявленнями партнерів щодо потреб один одного, між уявленнями й очікуваннями одного стосовно іншого. Важливим соціально-психологічним чинником подружніх конфліктів є характер їх спілкування. Отже, якщо дільничний інспектор міліції виїхав на сімейний скандал, йому необхідно:

1. Роз’яснити учасникам сімейного конфлікту їхні права, обов’язки й особливості відповідальності перед законом.

2. Запропонувати подружжю кожному окремо розказати те, що відбулося та з’ясувати причини конфлікту. Якщо подружжя перебиває один одного, запропонувати одному з них побути в іншій кімнаті. Вислухати спочатку одну сторону, потім – іншу (при цьому не займати ніякої сторони).

3. Запропонувати подружжю відкинути емоції й визначити суть проблеми, яка є конфліктогеном.

4. Не вести позиційні торги, які передбачають задоволення інтересів учасників по суті справи й з приводу встановлення добрих відносин, виторговуючи один за рахунок іншого. Головне - це суть справи, яка є причиною конфлікту.

5. Під час бесіди з подружжям, слід розбиратися не з ними, а з їх проблемами. Основна проблема полягає не в конфліктних позиціях подружжя, а в конфлікті між потребами, бажаннями й побоюваннями, тобто інтересами. Отже, щоби досягти згоди між подружжям, необхідно примирити не позиції, а їх інтереси. Позиція партнера часто буває конкретною й зрозумілою, а інтереси, що стоять за нею, можуть бути нечіткими, мало усвідомленими, непослідовними. Щоб зрозуміти інтереси сторін, необхідно запропонувати подружжю:

а) чітко й зрозуміло їх висловлювати, переконливо обґрунтовувати;

б) визнати інтереси іншої сторони (як аргумент: «Якщо ви бажаєте, щоб інша сторона поважала ваші інтереси, доведіть, що цінуєте її інтереси»);

в) обговорити спільну мету, тобто не просити подружжя пояснити те, що вони зробили вчора, слід запитати, що кожний з них збирається зробити завтра;

д) визнати інтереси іншого - бути конкретним, але гнучким.

6. Запропонувати подружжю розширювати підходи до вирішення конфліктної ситуації.

7. Навчити подружжя конструктивному вирішенню побутових проблем.

8. Запропонувати подружжю провести переговори «за круглим столом». Де головною умовою є не звинувачення один одного, а пояснення власних позицій.

9. Запропонувати подружжю під час переговорів «за круглим столом» дотримуватися певних загальних правил. А саме:

- бути готовим до переговорів і вирішення сімейних проблем;

- бути готовими до розбирання ситуації з ускладненням проблем;

- бути взаємоввічливими й поважати інтереси один одного;

- констатувати власне розуміння проблеми, говорити про власні відчуття й емоції, а не приписувати їх подружжю;

– поставити себе на місце партнера (інверсія);

- ставити й формулювати мету переговорів у межах її реального досягнення;

– шукати взаємовигоду й спільні інтереси;

- приймати все, за винятком того, що слід виключити як неприйнятний варіант вирішення спірного питання;

- бути на рівних;

- намагатися конструктивно вирішити проблему;

- моделювати свої власні дії відповідно до модельованих дій опонента;

- бачити проблему й шукати шляхи її вирішення;

- задовольняти свої й чужі потреби;

- бачити цінність партнера й оберігати його «Я-образ»;

- бути гнучким;

- поважати потреби іншого у визнанні, повазі й самоствердженні;

- сформувати установку на досягнення згоди;

- викладати опоненту відверто свої вигоди й переваги від власної позиції;

- управляти емоціями і витримувати позицію на рівних спокійно й впевнено;

- відмовлятися від «позиційної» війни й рухатись до сфери загальних інтересів, шукаючи компромісні варіанти.

10. Пояснитиподружжю, що під час проведення переговорів категорично забороняється:

- ображати один одного;

- підвищувати голос, докоряти, обвинувачувати;

- згадувати минулі образи, які не стосуються цього випадку;

- оцінювати дії опонента безвідносно до власних;

- бачити причину проблеми у винності опонента;

- задовольняти тільки свої потреби;

- зачіпати «Я-образ» опонента (самооцінку), виказувати йому свою недовіру;

- бути зайво прямолінійним, категоричним;

- не зважати на право іншого на повагу й визнання;

- акцентувати перевагу власної позиції;

- допускати емоційні зриви, душевні «стриптизи» (повну оголеність);

- тримати себе принижено або ж, навпаки, зарозуміло;

- завзято відстоювати власну позицію (всупереч здоровому глузду) й незважаючи ні на що.

11. Якщо не вдається домогтися згоди, необхідно для її досягнення, незалежно від прагнень сторін, застосувати або справедливі критерії за суттю питання, або справедливі процедури регулювання протилежних інтересів. Об'єктивні критерії повинні бути прийнятними, щонайменше теоретично, для обох сторін. До засобів вирішення суперечностей належать жеребкування, надання права вирішувати комусь третьому тощо.

12. Якщо конфлікт не вирішується й одна зі сторін наполегливо кидається битися, лається, веде себе дуже зухвало й агресивно, необхідно його затримати, а другій стороні конфлікту запропонувати написати в міліцію заяву на образника.

13. Працівник громадської безпеки повинен вести себе чемно, спокійно, толерантно, показувати власну психологічну компетентність і обізнаність у питаннях конфліктології.

14. Працівникові громадської безпеки недоцільно висувати конфліктуючим звинувачення, робити зауваження в різкій формі, намагатися швидко змінити ставлення до конфлікту та одне до одного учасників події. Доцільно спрямовувати співбесіду в майбутнє, показувати позитивну перспективу життя, розширювати світосприйняття й варіанти профілактики сімейних конфліктів.

15. Запропонувати для вирішення конфліктної ситуації застосувати метод Едварда де Боно «Шість капелюхів мислення». Який полягає в наступному.

Перший крок – уявно «надіти білий капелюх», тобто зібрати всі цифри й факти про те, що трапилося. Це вчить людину неупереджено працювати тільки з фактами, цифрами, подіями. Завдяки чому можна стати неупередженим, звільнитися від емоцій, які, як відомо, «туманять розум».

Другий крок – уявно «надіти чорний капелюх» й визначити негативні сторони й ступінь ризику події, яка відбулася. Це допомагає людині побачити всі негативні сторони події, явища, проблеми й дозволяє оцінити ризики.

Третій крок – уявно «надіти жовтий капелюх», тобто знайти позитивні сторони ситуації. Це допомагає розкрити ресурси, позитивні сторони ситуації; побачити «плюси» ситуації, явища, проблеми.

Четвертий крок – уявно «надіти червоний капелюх», тобто виразити свої емоції з приводу того, що трапилося. Це дає можливість людині побачити подію, явище, проблему в яскравих емоційних барвах. Тим самим створюються умови для відреагування емоцій, завдяки чому вони більше не будуть заважати роботі.

П’ятий крок – уявно «надіти зелений капелюх» й знайти нестандартні шляхи вирішення ситуації, яка склалася. Це актуалізує творче мислення людини, дозволяє здійснювати нестандартний підхід до вирішення завдання, шукати нові способи й прийоми.

Шостий крок – уявно «надіти синій капелюх», тобто витягти із ситуації «уроки життя». Це допомагає людині знаходити сенс у тому, що вона робить, продуктивно управляти процесом мислення, узагальнювати накопичений досвід, філософськи осмислювати події й явища, розуміючи, що одна проблема є проявом більш загальних механізмів і сил, що діють у Всесвіті...

16. Запропонувати подружжю звернутися до психолога, медіатора.

Головним, при профілактиці рецидивів виникнення сімейних конфліктів, є те, що працівник громадської безпеки повинен неодноразово зустрітися з подружжям, вислухати їх і навчити вирішувати проблеми по мірі їх виникнення. Систематичні профілактичні бесіди з конфліктними сім’ями й планомірний психологічний вплив на учасників сімейних конфліктів сприятиме зменшенню кількості випадків насильства в сім’ї.

Для запобігання випадкам насильства в сім’ях, з метою своєчасного виявлення осіб, схильних до вчинення правопорушень, дільничний інспектор міліції повинен щомісяця вивчати й узагальнювати інформацію чергової частини міськрайоргану внутрішніх справ про виїзди чергових нарядів міліції на сімейні конфлікти, визначати належність їх до групи ризику й систематично працювати з ними.

Дослідження внутрішньосімейних стосунків показують, що можна виділити низку особливостей, які впливають на спілкування подружжя. Сімейні взаємини тим кращі, чим більше саморозкриття подружжя у спілкуванні, за наявності великої кількості спільних очікувань і установок, глибокого взаєморозуміння, високого рівня невербальної комунікації, постійного підтвердження своєї подібності у сприйнятті подружніх ролей та ін. Відсутність подібної налагодженої системи міжособистісного спілкування в сім’ї призводить до сімейних конфліктів.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.239.156 (0.008 с.)