Психологічні особливості спілкування з особами різних типів акцентуацій характеру та темпераменту

 

Спілкування з особами різних типів акцентуації характеру та темпераменту має певні особливості. Деякі типи можуть бути активним співрозмовником, за інших обставин – більше слухати, аналізуючи соціальну ситуацію. А деякі - можуть проявляти альтруїзм, агресію, апатію, депресію тощо. Причинами цього є як індивідуально-психологічні властивості особистості, так і зовнішні чинники, які спонукують до певного типу поведінки. Розглянемо основні психологічні особливості спілкування різних типів акцентуації характеру та темпераменту та деякі головні правила поведінки при комунікативній взаємодії з ними.

Отже, особи гіпертимічного типу акцентуації характеризуються легкістю встановлення контактів з людьми, надмірною контактністю з живою мімікою й жестикуляцією, прискореною мовою; відкритістю для спілкування з людьми і радістю від цього спілкування, яка поєднується з нерозбірливістюу виборі знайомств і квітучим зовнішнім виглядом. Під час спілкування можуть дуже швидко мимовільно відхилитися від теми, не можуть довго спілкуватися на одну і ту саму тему. Відмічається перескакування з однієї ідеї на іншу, вони припиняють спілкування, якщо їм не цікаво. Не вміють слухати.

Під час спілкування з такими особами працівник громадської безпеки повинен почати розмову з цікавої теми для гіпертимічної особи, а тільки потім – розпитати його. При відхилені від теми розмови, працівник повинен коректно припиняти сторонні розмови та спрямовувати спілкування у необхідне русло.

Особи дістимного типу акцентуації характеризуються низьким рівнем контактності, небагатослівністю, песимістичністю, їх гнітить весела компанія. Тому, спілкуючись з такою особою, не слід проявляти веселе збудження, питання повинні бути по суті точними, логічними, не містити подвійного змісту.

У афективно-екзальтованого типу акцентуації спілкування емоційне, бурхливе, нестійке. Тому працівник громадської безпеки повинен чітко вести лінію бесіди або опитування. Питання повинен задавати без емоцій, чітко, лаконічно, спокійно, врівноважено.

Сенситивні особи не люблять великих компаній і занадто азартних, рухливих, бешкетних ігор. Відверті й товариські вони бувають тільки з тими, кого добре знають. Вони розбірливі при виборі для себе друзів і приятелів, виявляють велику прихильність у дружбі та обожнюють своїх друзів. Охоче контактують з вузьким колом людей, які викликають у них симпатію. Вони уникають знайомств і спілкування з людьми занадто жвавими й невгамовними; болісно переживають зміну колективу, невпевнені у собі. Вони схильні до усамітнення черезнепереносимість шуму,суєтий активності на перерві.

При спілкуванні з сенситивними особами слід пам’ятати, що вони дуже чутливі та ранимі. Під час бесід їх слід підбадьорювати, підвищувати їхню самооцінку, проявляти спокій, врівноваженість, емпатію та толерантність до них. Питання до них не повинні бути агресивними, жорстокими та принижуючими їх гідність.

Рівень комунікативності лабільних типів залежить від настрою: радий, задоволений життям – контакти встановлює з великим бажанням; засмучений, невдоволений життям – контакти скорочуються. Від незначної репліки друга в них може змінитися настрій (просте зауваження на його адресу може викликати депресію, призвести до розриву дружніх стосунків; і навпаки – слова друга можуть значно поліпшити настрій, викликати бурхливий прилив енергії, бажання зробити щось гарне для нього). У таких осіб дуже розвинута інтуїція, вони інтуїтивно відчувають гарних і поганих людей. Вони обирають тих друзів, які в періоди спаду їх настрою здатні відволікти, втішити, розвеселити, при нападках інших – заступитися, захистити, а у хвилини емоційного підйому – розділити бурхливу радість і веселощі. Особа лабільного типу чутливо й радісно реагує на знаки уваги, подяку, похвалу й заохочення, але це не переходить у зарозумілість і самовдоволення. Під час спілкування працівникові громадської безпеки слід їх підбадьорювати, проявляти до них емпатію та толерантність. Питання задавати впевнено, спокійно, врівноважено.

У циклотимічноготипа зазначається підвищена комунікативність, потреба спілкування, нових знайомств і безшабашного молодецтва - у фазі позитивного настрою; знижена контактність, замкнутість, небажання спілкуватися навіть з близькими друзями («усі набридли») - у періоди негативного. Такий тип по-справжньому воліє дружити з тими, хто їх приймає такими, якими вони є, і не ображається на їх спалахи дратівливості й образливості. Спілкуючись з циклотимічними особами, слід підлаштовуватися під ту декаду настрою, у якій вони знаходяться. Вони доволі контактні у періоді позитивного настрою, тоді як у період негативного – роздратовані, мовчазні. Коли у циклотимічного типу період негативного настрою, працівник громадської безпеки повинен задавати питання чітко, лаконічно, не провокувати ними агресію та роздратованість.

У тривожного типа коло друзів обмежене через часті капризи, дратівливість, сором'язливість, відсутність ініціативи і невпевненість у собі. Вони під час спілкування бояться висловити власну думку. Тому їх слід підбадьорювати, підтримувати та підкреслювати, що їм ні чого не погрожує. Працівник громадської безпеки повинен чітко пояснювати мету спілкування та уточнювати зміст інформації, яка становлять правоохоронний інтерес. Планувати спілкування з такою особою треба у місті, де вона буде відчувати себе у безпеці.

У ригідного типу акцентуації зазначаєтьсясередня контактність, службова й побутова незговірливість, схильність до довготривалих чвар, у конфліктах здебільшого виступають як активна сторона. Ці особи застрягають на негативі, не схильні прощати, виявляють підозрілість. Працівникові громадської безпеки слід пам’ятати, що ці типи акцентуації розуміють тільки «букву закону», їх а ні в якому разі не можна провокувати на агресію, брехати їм. Вони дуже злопам’ятні, тому не слід для них становитися ворогом. Спілкуватися з ними слід дуже обережно, чітко, лаконічно, у відповідності до нормативно-правових актів. Питання не повинні носити подвійного змісту.

Особи педантичного (психастенічного) типу бояться встановлювати новіконтакти через невпевненість і сором'язливість; вони цінують глибокий особистісний контакт із давніми друзями. У них мало друзів, але дружба – навіки; вони пам'ятають дрібні деталі стосунків і від душі вдячні за увагу до себе.

Плануючі спілкування з такою особою, слід пам’ятати, що перелік питань повинен бути заздалегідь спланованим. При спілкуванні коректно припиняти зайву деталізацію повідомлень, що не стосується теми комунікації. Задавати питання їм слід чітко, конкретно. Уточняти зміст повідомленого для кращого розуміння сутті наданої інформації.

У особи демонстративного типу акцентуації коло спілкування - це ті, хто явно чи неявно виражає своє замилування ним, боготворить його здібності й талант; ця особа докладає чимало зусиль для розширення кола шанувальників. Такий тип перебірливий у знайомствах і дружбі - це, як правило, або дуже відомі люди (щоб частина слави дісталася йому), або люди, які в чомусь програють йому (для більшого контрасту з його власними здібностями). Під час спілкування ці особи перебільшують, повідомляють так, начебто вони були у центрі подій (хоча, наприклад, були випадковими свідками), тобто начебто все відбувається завдяки ним (вони – епіцентр події). Спілкуючись, демонстративні типи викривляють інформацію, брешуть, приписуючи собі певні геройські поступки або те, що вони є жертвами події (навіть якщо це їх не стосується).

Особливості спілкування з такою особою відрізняються тим, що необхідно цінну інформацію знайти серед розгорнутого комедійного або трагічного театру демонстратора. При викритті цих осіб у брехні, вони будуть стверджувати, що їх не так зрозуміли. Й знову будуть викривляти інформацію. Питання повинні задаватися їм чітко. Працівникові слід вимагати чіткої відповіді на них.

У нестійких типів низький рівень контактності, відмічається мовчазність, похмурість, по можливості – улесливість і прислужливість, схильність до хамства, постійних конфліктів, вони не уникають суперечок з начальством, у сім’ї деспотичні й жорстокі, безладність і безцільністьконтактів; у групах схильний до ролі підручного для лідера; може бути в складі декількох груп, приймаючи правила і стиль поведінки кожної з них.

Спілкування такого типу акцентуації характеризується агресивністю, роздратованістю. Працівникові не слід провокувати його. Питання йому задавати необхідно впевнено, чітко, владно, без проявів невпевненості та слабкості.

Епілептоїдний тип акцентуації любить прийнятий порядок у дружбі й спілкуванні; він віддає перевагу спілкуванню з давніми друзями; не заводить випадкових знайомств; не терпить інакомислення; виконує всі зобов'язання дружби перед своїми друзями; дуже ревнивий: не прощає зради в дружбі і любові. Працівникові громадської безпеки слід пам’ятати, що ці типи поважають сильних, владних, харизматичних, надійних людей. Тому при комунікативній взаємодії з ним працівникові слід проявляти ці якості.

Конформним особистостям властиві недовіра й насторожене ставлення до незнайомців. Конформність поєднується з разючою некритичністю. Усе, що говорить звичне для них оточення, усе, що вони довідаються через звичний для них канал інформації, – це для них і є істина. І якщо через цей же канал починає надходити інформація, яка явно не відповідає дійсності, вони, як і раніше, приймають її за чисту монету. Спілкуючись з такою особою, слід уточнювати канал надходження інформації та при необхідності аргументовано спростовувати їх доводи.

Найбільш істотна риса шизоїдного типу – це замкнутість, відгородженість від оточуючих чи нездатність і небажання встановлювати контакти, зниження потреби в спілкуванні. Поєднання суперечливих рис в особистості й поведінці: холодність і витончена чутливість; упертість і податливість; сторожкість і легковір'я; апатична бездіяльність і напориста цілеспрямованість; нетовариськість і несподівана настирливість; сором'язливість і безтактність; надмірна прихильність і невмотивовані антипатії; раціональні міркування і нелогічні вчинки; багатство внутрішнього світу й безбарвність його зовнішніх проявів – говорить про відсутність «внутрішньої єдності». Їх не можна назвати зовсім беземоційними – холодність і неприступність у спілкуванні з людьми може поєднуватися з сильною прив'язаністю до тварин. Їх може відрізняти пристрасна захопленість якою-небудь негуманітарною наукою, наприклад, математикою або астрономією, де вони можуть подарувати світу творчі ідеї високої цінності. У висловленнях може звучати несподівана теплота до людей, яких вони мало знають або дуже давно не бачили.

Плануючі спілкування з такою особою, працівникові громадської безпеки слід дізнатися про його уподобання, та розпочати розмову на тему його особистісної прихильності. Вони не можуть довго спілкуватися, тому плануючі розмову, необхідно чітко обмежитися в часі. Питання слід задавати чіткі, стислі, лаконічні. Аргументувати послідовно та впевнено.

Таким чином, знаючи індивідуально-психологічні особливості спілкування різних типів акцентуації, працівник громадської безпеки зможе безперешкодно підлащуватися під співрозмовника, встановити з ним контакт та довірливі стосунки.

 

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ

Діяльність працівників громадської безпеки має здійснюватися на засадах законності, гуманізму, демократизму, гласності, комплексності, прогнозованості, індивідуалізації, взаємодії та координації дій з іншими суб’єктами профілактичної діяльності; адекватності, поваги до особи, своєчасності, індивідуалізації, об’єктивності, достатності, верховенства права та віддання переваги методам переконання під час спілкування.

Підсумовуючи, слід зазначити, що бесіда й опитування, як форма й метод правоохоронної діяльності, набули поширення та з успіхом використовується в запобіганні злочинам і в їх розкритті. Дані, які отримані з застосуванням цієї форми та методу, складають значну частину інформації процесуального значення. Тому, навчившись ефективно проводити бесіду та опитування, можна запобігати злочинам, які готуються, розкривати злочини або виявляти правопорушення по гарячих слідах та компетентно допомагати в процесі розслідування злочинів.

Знання працівниками громадської безпеки основних психологічних особливостей проведення опитування та бесіди сприятиме розвитку у них комунікативної та психологічної компетентності, що у свою чергу впливатиме на ефективність здійснення ними професійних функцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гриценко Т. Б. Етика ділового спілкування [ Електронний ресурс ] / Т. Б. Гриценко. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/11650301 /menedzhment/etapi_besid. – Назва з екрану.

2. Сатир В. Психотерапия семьи. [ Текст ] / В. Сатир – СПб.: Речь, 2000. – 283 с. (Психотерапия на практике).

3. Социальная психология личности и общения [ Электронный ресурс ]: конспект лекцій. – Электрон. дан. (1 файл). – Режим доступа: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga. – Название с экрана.

4. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни: тренинг разрешения конфликтов. [ Текст ] / Н. Пезешкиан. – СПб.: Речь, 2001. – 288 с.

5. Боднар В.Є. Психологічні засади попередження дільничними інспекторами міліції насильства у сім’ї. [ Текст ] / В.Є. Бондар // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка АПН України, 2005. – Т. VІІ. – Вип. 5. – С. 28-33.

6. Порфімович О.Л. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Конфліктологія» для студентів спеціальності «Журналістика». [ Текст ] / О.Л. Порфімович. – К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. – 94 с

7. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання. [ Текст ]: навчальний посібник. / Н.Ю.Максимова, Л.А.Мороз, Л.І.Мороз, С.І.Яковенко. [За ред. С.І.Яковенка]; – К.: КЮІ КНУВС, 2005.–- 200 с.

8. Щербатых Ю. Искусство обмана: популярная энциклопедия [ Текст ] / Ю. Щербатых. – М.: Эксмо, 2005. – 720 с.: ил. – (Сер.: Психология общения).

9. Цільмак О.М., Яковенко С.І. Аудіовізуальна психодіагностика неправдивих показань неповнолітніх. [ Текст ] / О. М. Цільмак, С. І. Яковенко // Південноукр. правничий часопис. – 2011. – №1. – С.

10. Экман П. Психология лжи: обмани меня, если сможешь [ Текст ] / П. Экман. – СПб.: Питер, 2010. – 304 с.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ