ТОП 10:

АЛГОРИТМ ДІЙ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ДІЛЬНИЧНИМ ІНСПЕКТОРОМ МІЛІЦІЇ ДИСФУНКЦІОНАЛЬНИХ СІМЕЙ



 

Показником благополуччя сім’ї є якість виконання нею своїх функцій. За цим показником можна виділити нормальні, маргінально-функціональні та дисфункціональні сім’ї. Дисфункціональна сім’я свої функції або не виконує, або виконує неефективно.

Алгоритм дій дільничного інспектора міліції при проведенні профілактичної роботи з дисфункціональними сім’ями наступний:

1. Активний пошук дисфункціональних сімей з метою їх постановки на профілактичний облік.

2. Залучення до виявлення дисфункціональних сімей громадськості, фахівців (медиків, педагогів, соціальних працівників).

3. Нагромадження та перевірка інформації про сімейні дисфункції.

4. Ідентифікація типу сімейних проблем, оцінка ситуації, планування профілактичної роботи та вибір форми втручання у сімейні справи.

5. Безпосереднє втручання ДІМ у сімейні справи, оцінка ефективності втручання, корекція засобів впливу.

6. Взаємодія ДІМ з іншими соціальними службами, шляхи залучення їх до профілактичної роботи з неблагополучними сім’ями.

7. Оцінка ефективності впливу, зняття неблагополучної сім’ї з профілактичного обліку (при наявності підстав для цього).

Отже, для того щоби виявляти дисфункціональні сім’ї дільничними інспекторами міліції необхідно вміти отримувати інформацію з різних джерел. Корисну інформацію можна отримати, наприклад, від сусідів, які можуть повідомити про неналежне виховання дітей та піклування про них. Але для цього громадяни мають бути вмотивовані, тобто їх необхідно переконати у важливості профілактики дитячої бездоглядності та необхідності повідомлення працівникам міліції відповідної інформації, в тому числі й анонімної. Акцентувати увагу на цьому необхідно при будь-якій можливості – на зустрічах працівників служби дільничних інспекторів міліції із громадянами за місцем проживання, роботи, при обходах, роздачі інформаційних матеріалів. В ЖЕКах, поліклініках, школах слід розміщати відповідну інформацію, номери контактних телефонів тощо. Носіями корисної інформації можуть бути інші діти – адже вони багато що знають про своїх однолітків.

Спеціальна увага має приділятися також медичним та педагогічним працівникам, які постійно спілкуються з дітьми, можуть бачити сліди, жорсткого поводження, побиття, чути скарги дитини. Якщо дитина часто хворіє, не відвідує садок, якісь гуртки, виглядає неохайною, засмучена, то, вірогідно, батьки погано ставляться до неї, не піклуються належним чином.

Важлива інформація може надходити з чергової частини, від патрульних, безпосередньо від громадян, які скаржаться на порушення їх спокою та громадського порядку. Найчастіше міліція отримує скарги на сімейні конфлікти й фізичне насильство чоловіка над жінкою. Чоловіки в усьому світі приховують насильство жінок над собою, щоб зберегти відчуття власної гідності. В деяких країнах (наприклад, в Чехії) до 20 % вбивств на побутовому ґрунті вчиняють жінки, про агресивність яких сигналів не надходило. Діти також рідко скаржаться на побої з боку батьків. Сусіди уникають втручання в родинні справи, коли є певні ознаки сімейної дисфункції стосовно дітей, їх стримує страх перед людьми, які погано ставляться навіть до власних дітей.

Інформацію про дисфункціональні сім’ї треба ретельно перевіряти, щоб вирішити, чи є підстави для втручання міліції на рівні профілактичної бесіди. Перевірка отриманої інформації – це, фактично, ідентифікація проблеми, прийняття рішення – чи існує проблема й що з нею робити далі.

Як правило, відповіді на ці питання доводиться шукати після встановлення безпосереднього контакту з сім’єю – шляхом її відвідування за місцем проживання. Про візит можна домовитися заздалегідь – по телефону. Можна, та інколи це дає корисний ефект, – навідатись без попередження, щоб побачити, як живуть люди, які не очікували дільничних «в гості». Слід приймати до уваги те, що мати та батько можуть по-різному оцінювати факти. Тому їх краще опитувати окремо один від одного – по черзі, а краще, коли інспектор відвідує сім’ю не сам, а разом з помічником. Ще краще, коли представниками міліції є як чоловік, так і жінка.

Спостережливість та життєвий досвід не зайві для того, щоб зрозуміти, що за люди мешкають в квартирі, чим вони займаються, як проводять вільний час, хто в родині головний, як ставляться в родині до найменших, осіб похилого віку.

Заходити в квартиру бажано делікатно, наприклад напросившись подзвонити по телефону (чи щось інше подібне). Головне – увійти до квартири. Треба з’ясувати, хто є зараз у квартирі, щоб не наразитися на небезпеку (якщо в квартирі гулянка, краще піти геть, щоб не спровокувати конфлікт), хто в ній живе взагалі (привід – перевірка паспортного режиму).

Бажано оглянути всю квартиру, включаючи допоміжні приміщення (спитати, чи можна зайти у туалет, помити руки, попросити пригостити кавою), й оцінити рівень добробуту, охайність (чи вимитий посуд, чи є порожня тара від спиртних напоїв), наявність у дитини місця для занять, чи є книги, рослини, домашні тварини (в якому вони стані), наскільки гостинні хазяї, як вони ставляться до працівника міліції. Враження від візиту може бути позитивним або негативним. У будь-якому разі варто завітати до сусідів та розпитати про родину, яку ви відвідали.

Якщо в центрі уваги ДІМ опинилася дитина шкільного віку, то про неї та її сім’ю можна розпитати в школі (опитавши вчителів та учнів), за місцем проживання, зокрема через дітей. Найбільш відвертими бувають діти 10-12 років. Більш старші можуть ставитися до працівника міліції упереджено. Отриману інформацію треба перевіряти. Якщо ознак криміналу не має, а родина проблемна, дорослим варто порадити звернутися до місцевих соціальних служб.

Ураховуючи результати відвідування, дільничний інспектор міліції повинен зробити такі висновки:

- склад сім’ї (повна, неповна, багатодітна);

- психологічний клімат у сім’ї (сприятливий, несприятливий);

- добробут сім’ї (не забезпечені, забезпечені, з надприбутками);

- житлові умови (сприятливі чи не сприятливі);

- рівень конфліктності та насильства в сім’ї;

- наявність в родині проблем – інвалідність, інфекційні, психічні хвороби родичів,

- наявність раніше засуджених, безробітних;

- алкоголізація (наркотизація) членів сім’ї, інші види залежності (ігроманія, сексуальна розбещеність);

- характер професійної діяльності батьків (не престижна робота, декілька місць роботи, працюють вахтовим методом, за кордоном);

- організації вільного часу.

При виявленні проблем дитина чи неблагополучна сім’я ставиться на превентивний (профілактичний) облік. У відповідності з Інструкцією з організації роботи органів внутрішніх справ України щодо протидії дитячій злочинності, затверджена Наказом МВС України № 367 від 26.11.2008, така сім’я систематично контролюється й знімається з обліку у випадку позитивних змін у поведінці та усуненні вищеназваних проблем.

Занедбаність, через неспроможність батьків забезпечити належне виховання й піклування про дитину, вказує на необхідність залучення соціальних служб, які повинні родині. Якщо допомога виявиться не ефективною, органи місцевої влади, міліція, суд провинні втрутитися. Не виключається застосування правового примусу, зокрема, позбавлення батьківських прав. Аналогічні заходи застосовуються й в наступних випадках, коли дитина є скривдженою, потенціальною або латентною жертвою насильства, зловживань, змушена тікати з дому. Така дитина потребує соціального й правового захисту. Необхідно з’ясувати, чому дитина тікає з дому й чи варто її знову і знову повертати в родину, яка не спроможна її виховувати.

Якщо дитина є свідком або активним учасником протиправних дій рідних, перебуває під їх негативним впливом, то ризик криміналізації є неприйнятним й необхідно вживати превентивні заходи з перевиховання в умовах спеціальних закладів, де поміщають неповнолітніх, схильних до девіантної, делінквентної, адиктивної поведінки, до вчинення протиправних дій.

Виховання неповнолітніх правопорушників у дисфункціональних сім’ях зводиться до того, що батьки їх сварять, забороняють гуляти, а іноді – б'ють. В сім'ях девіантних підлітків саме поняття “виховання” однозначно асоціюється з поняттям “покарання”.

Методи покарання, які використовують батьки, є для дітей своєрідним зразком для імітації та повторення їх у власному майбутньому. При чому використання ними в майбутньому цих методів покарання дітей залежить від їх частоти застосування їхніми батьками (насамперед матерями, які в основному виконують у сім'ї виховну функцію).

Якість соціалізації дитини залежить від типу виховання, яке характеризується певними ціннісними орієнтаціями та стереотипами поведінки батьків, загальним кліматом стосунків у сім'ї. При несприятливих типах виховання виникає таке явище як відчуженість особистості від нормативного соціального середовища, що веде до засвоєння дітьми асоціальних норм поведінки.

Дослідження А.А.Беседіна показало, що в правослухняних сім'ях батьки частіше піклуються про дітей, надають їм діяльну підтримку. Для сімей девіантних підлітків характерним є обмеження спілкування з однолітками; здійсненням контролю вільного часу дітей та дистанціювання в стосунках дітей і батьків. При цьому діти частіше тягнуться до батьків, ніж батьки до них, але не отримують відповідної реакції. Таким чином, в основній частині таких сімей використовується неконструктивний стиль взаємодії із дітьми.

Якщо виявлені ознаки адміністративних чи кримінальних правопорушень, на це слід реагувати у передбачений законом спосіб. Неблагополучна сім’я має бути поставлена на профілактичний або превентивний облік. При постановці сім’ї на профілактичний облік дільничний інспектор міліції повинен провести профілактичну бесіду з батьками, попередити про їх правову відповідальність, винести офіційне застереження тощо. Якщо ж ситуація неблагополучна й загрожує перейти у кримінальну, необхідно вжити запобіжних заходів тоді така сім’я ставиться на превентивний облік. Форми втручання дільничного інспектора міліції наступні – складання протоколу про домашнє насильство, офіційне застереження про неприпустимість певних форм поведінки (насильства над членами родини, дітьми, експлуатації дитини та інші порушення її прав).

У даний час дискутується питання про можливість арешту потенційного кривдника, заборону на спільне проживання – заходи, які застосовуються в деяких розвинених країнах. Слід звернути увагу на той факт, що в Україні не прийнято втручатися у сімейні справи, що самотні жінки, які мають проблеми з дітьми, на допомогу міліції не розраховують, можуть сприймати її неадекватно.

Дільничним інспекторам міліції слід дотримуватися наступного плану проведення профілактичної бесіди з дисфункціональними сім’ями:

1. Попередній збір інформації про проблемну сім’ю, вибір місяця та часу проведення профілактичної бесіди, визначення її мети та очікуваного результату.

2. Знайомство з присутніми в домівці, огляд помешкання, оцінка ситуації та корекція мети бесіди.

3. Встановлення психологічного контакту, пояснення мети візиту, демонстрація бажання допомоги родині у належному вихованні дітей, вирішенні інших проблем.

4. Вислуховування скарг, прохань, заперечень, отримання письмових пояснень, скарг тощо.

5. Роз’яснення правових наслідків неналежного виконання батьківських обов’язків, домашнього насильства, зловживання психоактивними речовинами, правові наслідки неправомірної поведінки тощо.

6. Надання інформації про соціальні служби, громадські організації та інші інституції, що можуть прийти на допомогу при матеріальних проблемах, надати консультативну допомогу тощо. Рекомендування звернутися на консультацію до психолога, нарколога тощо.

7. Завершення бесіди.

Після бесіди приймається рішення про постановку родини на профілактичний чи превентивний облік, плануються заходи реагування на порушені питання – власними силами або із залученням потенціалу громади, соціальних служб; а також наступні контрольні заходи (повторний візит, виклик на бесіду на опорний пункт міліції, до місцевих органів самоврядування, взаємодія з соціальними службами району, школою тощо), аж до моменту зняття родини з профілактичного чи превентивного обліку.

Втручання у сімейні справи – питання делікатне. Бажано розуміти, що сім’я – це система, яка складається з елементів, і зв'язок між ними складний та не однозначний. Удавати з себе психолога-консультанта дільничному не варто, але залучити до справи психологів районного центру у справах сім’ї та молоді – цілком доступна справа.

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ

Діяльність дільничного інспектора міліції тісно пов’язана з профілактикоюпротиправної та аморальної поведінки, що зумовлена дисфункціональністю сімей та їх конфліктністю. Внаслідок безкарності сімейно-побутові конфлікти поступово стають все більш гострими та небезпечними. Вони щорічно призводять до тисяч тяжких злочинів, таких як убивства, нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Масовим негативним явищем є домашнє насильство у його різних видах. Сімейне неблагополуччя, пияцтво та конфлікти батьків (неспроможність сім’ї виконувати властиві їй функції, зокрема виховні) є одними з головних причин, що призводять до бродяжництва дітей, втягування їх у протиправну діяльність, є джерелом різних девіацій та деліктів неповнолітніх. Профілактика цих негативних явищ є однією з головних задач служби дільничних інспекторів міліції.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.239.156 (0.006 с.)