Методологічні і теоретичні засади педагогічного дослідження

Шляхи (способи) розв’язання основних завдань передбачає визначення автором власне методології і теоретичних засад дослідження, а також основних методів, які використані ним під час проведення дослідницької роботи і тієї бази, на основі якої вивчалися ті, чи інші явища, перевірялися напрацювання, методики тощо.

Термін «методологія» означає вчення про науковий метод пізнання: сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що застосовуються в певній науці: галузь знання, яка вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної і перетворювальної діяльності. За своєю суттю, це – базова основа пізнання і перетворення реальної дійсності. Визначаючи методологію, пошукувач твердить, з яких саме позицій, підходів і принципів він досліджує проблему. Часто в науковій роботі до методології відносять всі відомі підходи, які застосовуються в дослідницьких роботах.

Теоретичні основи розкривають ті базові теоретичні положення, опираючись на які дослідник розвиває теорію досліджуваної проблеми. Таких положень може бути кілька в залежності від того, який розділ дослідження і який теоретичний блок досліджується. В кожному науковому дослідженні теоретичні основи свої. Вони можуть співпадати з іншими працями, якщо предмет дослідження в якихось аспектах співпадає, або коли позиції дослідника в досліджуваному явищі або процесі спільні.

Основні методи дослідження – те, що використав дослідник в процесі дослідження. Іншими словами, в цьому випадку він демонструє той інструментарій, за допомогою якого забезпечив розв’язання основних завдань, досягнення мети дослідження. Тут же дається характеристика джерел інформації, тієї практичної сфери, в якій переважно здійснювалося дослідження.

Даний розділ дає можливість оцінити ступінь повноти розв’язання виділених дослідником завдань. За ним можна судити і про сплановану достовірність одержаних результатів дослідження.

Ключовою вимогою до організації і проведення наукового дослідження є його методологічна повнота і достатність, тобто застосування різних типів і рівнів методологічного аналізу. Необхідно не декларувати, а використовувати сучасні наукові підходи (комплексний, системний, діяльнісний, синергетичний підходи, надійні засоби збирання і обробки інформації, математичі й інформаційні засоби тощо). Це дасть можливість опрацювати й оперувати єдиною моделлю об’єкта на всіх етапах дослідження. Крім того, дослідження повинно бути оптимальним у розумінні досягнення результатів при збалансованих, мінімальних затратах часу і зусиль дослідника. З цією метою воно планується, має канали зворотного зв'язку, можливості своєчасного корегування і відтворення в дослідному порядку.

При визначенні стратегії дослідження, його теоретичних засад необхідно точно вказувати, яка психологічна чи педагогічна теорія (концепція) прийнята за основу, який науковий підхід (або поєднання підходів), обрано для розв’язання завдань дослідження. Це дає можливість добитися чіткості і ясності в способах визначення об’єкта і оформлення результатів дослідження, запобігти словесних маніпуляцій відносно термінів «комплексний», «системний», «цілісний», «синергетичний», «діалектичний» тощо.

Вимоги до вибору і реалізації таких засобів методологічного аналізу зводиться до того, щоб методи дослідження, його понятійно-категоріальний апарат були адекватними обраній стратегії, характеризувалися необхідністю і досконалістю (їхній набір, оптимальне поєднання і номенклатура). В такому випадку забезпечується можливість одержання достовірного і співставного емпіричного матеріалу, його обґрунтованої теоретичної обробки й інтерпретації.

Що стосується вимог до понятійно-категоріальногого апарату дослідження, то мова йде передусім про чіткість і однозначність понять, які вводить дослідник, і про пояснення використовуваних категорій у тих випадках, коли авторське розуміння відрізняється від прийнятого в психолого-педагогічній науці.