Українська музика в епоху Просвітництва.

 

Музичне мистецтво і живопис XVIII cт. слід розглядати в загальному контексті епохи, що дала неперевершені зразки світової художньої творчості.

Наприкінці 70-х рр. XVIII ст. набуває розвитку опера, з’являються складні жанри інструментальної музики, великого розвитку набуває хорове мистецтво. Формується блискуча плеяда таких музикантів, як Михайло Соколовський (бл. 1756 – рік смерті невідомий), Дмитро Бортнянський (1751 –1825), Максим Березовський (1745–1777), Василь Пашкевич (бл.1742–1797), Євстигней Фомін (1761–1800), Іван Хандошкін (1747–1804).

В той час значну роль у професіоналізації музичного мистецтва відігравала фахова освіта. Підготовку музикантів-виконавців, регентів, педа-гогів-теоретиків та композиторів здійснювала Київська академія, в якій існував хор та оркестр. Саме там здобули освіту композитори М. Березовський та А. Ведель, автор музичних творів Г. Сковорода, а також відомі теоретики, регенти та педагоги Й. Мохов, В. Сербжинський, С. Лободовський. Спеціальні музичні класи з 1773 р. існували при Харківсь-кому колегіумі, де працювали тоді відомі музиканти й композитори М. Концевич, Я. Цих, А. Ведель. Музичні школи відкривалися при магістер-ських капелах і оркестрах, при монастирях та духовних семінаріях. Для систематичної підготовки освічених музикантів та задоволення музичних потреб царського двору в Глухові на Чернігівщині в 1738 р. була відкрита спеціальна музична школа, в якій пройшла підготовку велика кількість майбутніх музикантів, серед них – Д. Бортнянський.

Розповсюдженню та розвитку класичного музичного мистецтва сприяли прославлені в Росії кріпацькі театри, що складали невід’ємну частину життя великих панських маєтків. Театри відомих тогочасних вельмож П. Волконського, М. Шереметьєва, О. Воронцова, а також приватні театри П. Урусова та К. Кніппера були справжнім середовищем музичного мистецтва. Велику роль у розвитку музики відігравали і оркестрові колективи, що входили до складу капел при поміщицьких маєтках, магістратах та навчальних закладах. Великі кріпацькі оркестри мали графи Олексій в Яготині та Кирило Розумовські в Глухові та Батурині, П. Румянцев-Задунайський в селі Вишеньки на Чернігівщині, П. Потоцький – в Ямполі на Поділлі, А. Іллінський – в селі Романів на Волині. Про рівень виконавської майстерності цих колективів свідчить, наприклад, одна з найбільших нотних бібліотек графа К. Розумовського, яка налічувала понад 2 тис. назв різноманітних творів – симфоній, сонат, концертів, ансамблів. У великих містах України існували магістерські капели, що грали під час урочистих свят, зустрічей гостей, ранню, полуденну та вечірню зорю. Твори для ансамблів, симфонічних, духових рогових оркестрів писали такі місцеві композитори, як М. Концелевич, Гаврило та Андрій Рачинські.

Помітними були і успіхи у галузі камерної музики – клавірної, скрипкової, ансамблевої, чому в значній мірі сприяла творчість Д. Бортнянського і В. Трутовського, і також І. Хандошкіна – основоположника вітчизняної скрипкової школи. Березовський та Бортнянський, продовжуючи традиції партесного співу, створили своєрідний тип хорового концерту, в якому використовували досягнення оперного та поліфонічного мистецтва XVIII ст. й класичних форм інструментальної європейської музики.

Епоха Просвітництва зробила вагомий внесок у розвиток у світову культуру. Українська культура при цьому не була осторонь. Вона явила світові визначних діячів – учених, філософів, письменників, митців. Розви-ваючись в лоні російської культури, вона збагачувала світ творами мистецтва і літератури, науковими відкриттями, якими користується вдячне людство.

 

Завдання і запитання для самоконтролю

 

1.Як визначається поняття «Просвітництво»?

2. В чому полягають особливості епохи Просвітництва?

3. Назвіть рушійні сили епохи Просвітництва.

4. В чому сутність громадського життя взагалі і на Україні в особ-ливості?

5. Назвіть осередки Просвітництва на Україні.

6. Хто з визначних діячів української культури, науки і освіти впро-ваджував в життя ідеї Просвітництва.

7. В чому полягала практична діяльність представників Просвітництва на Україні?

8. Назвіть вихідців із Закарпаття, які відзначилися в справі розвитку і впровадження ідей Просвітництва.

9. Що спричинило радикальні реформи в галузі освіти у XVIII– на початку ХІХ ст.?

10. Дайте характеристику освіти на українських землях у XVIII– на початку ХІХ ст.

11. Розкажіть про зародження спеціальної професійної освіти на Україні.

12. Розкажіть про вищу освіту на Україні.

13. Жіноча освіта на Україні.

14. Заклади військової освіти на Україні.

15. Освіта на Галичині і в Закарпатті.

16. Ідейні та духовні засади садово-паркового господарства та їх значення в епоху просвітництва.

17. Історія мистецтва садово-паркового будівництва.

18. Дайте коротку характеристику шедеврам садово-паркового будівництва на Україні.

 

Література

 

• Історія української культури: навч. посіб. / За ред. О.Ю.Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 352 с.

• Історія української культури: навч. посіб / Британ В.Т., Підлісна Л.С., Савич А.В. та ін. / В.Т. Британ, Л.С Підлісна., А.В.Савич. – Дніпропетровськ, 2010. – 194 с.

• Культурологія: навч. посіб. / За ред. Т.Б.Гриценко. – К.: Центр учто-вої літератури, 2009. – 392 с.

• Культурологія: теорія та історія культури: навч. посіб. / За ред.. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбула. – К.: Центр учбової літератури, 2004. – 368 с.

• Бокань В.А.. Історія культури України: Навч. посіб. / В.А. Бокань, Л.П. Польовий– К.:Мауп, 1998. – 232 с.

• Гаврюшенко О.А. Історія культури: навч. посіб. / О.А. Гаврюшенко, В.М. Шейко, Л.Г. Тишевська. – К.: Кондор, 2004. – 763 с.

Сироватський С.А. Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення культурології: методичні поради студентам для підготовки до семінарських занять: методичний посібник для студентів денної форми навчання / С.А.Сироватський. – К.: Видавничій центр НУБіП, 2011. – 117 с.

• Киркевич В.Г. Время Романовых. Киев в Империи / В.Г.Киркевич. – Киев: Издательский Дом «Киевлянин», 2004. – 263 с.

• Табачник Д. Полководцы Украины: сражения и судьбы / Д.Табачник. – Харьков: Фолио, 2012. – 698 с.

• Толочко П.П. Від Русі до України: вибрані науково-популярні, критичні та публіцистичні праці / П.П.Толочко. – К.: Абрис, 1997. – 400 с.

• Толочко П. «Русский мир» и Украина [Електронний ресурс] / П.П.Толочко // 2000. Еженедельник. – 2012. – 7 июля 2012. – Режим доступа: http://2000.net.ua/2000/forum/puls/80885

• 100 найвідоміших українців. – М.: Вече, К.: Орфей, 2001. – 584 с.

 

 

Теми доповідей і рефератів

 

1. Просвітительські гуртки на Україні в епоху Просвітництва

2. Філософська і поетична спадщина Григорія Сковороди

3. Київські меценати (І. Фундуклей, Граф Бобринський, Павло та Олена Демидови-Сан-Донато, П. Галаган, княгиня Олександра Ольденбурзь-ка, І. Терещенко та ін.)

4. Українські просвітники та їх культурно-наукова діяльність.

5. Українські просвітники – вихідці із Закарпаття (М.Балудянський, П.Лодій, В.Кукольник, Н.Кукольник, І.Орлай)

6. Творча та громадська діяльність В.Капніста

7. Історія утворення і діяльність державних закладів жіночої освіти на Україні (Харківський, Полтавський, Київський, Одеський, Керченський інститути шляхетних дівчат; Фундуклеївська, Києво-Подільська жіночі гімназії та Київська міська жіноча гімназія М.Ф.Стельмашенко)

8. Організація вищої освіти на Україні в епоху Просвітництва (Хар-ківський, Київський, Одеський університети, Рішельевський, Волинський (Кременецький) ліцеї; Гімназія ваших наук у Ніжині)

9. Шедеври садово-паркової архітектури на Україні.