ТОП 10:

Тема 2.2 Локальні релігії. Світові релігії.



Навчальна мета: ознайомлення студентів з еволюцією релігійних вірувань, особливостями теїстичних поглядів праукраїнців, вихідними засадами локальних та світових релігій.

План

1.Первісні вірування. Загальна характеристика ранніх і пізніх локальних релігій.

2.Ранні локальні релігії: давньогрецька, давньоєгипетська, давньоримська, давньослов’янська.

3.Пізні локальні релігії: іудаїзм, індуїзм, зороастризм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм.

4.Порівняльна характеристика світових релігій.

Ключові поняття: надприродне, анімізм, фетишизм, тотемізм, магія, шаманізм, рільницький культ, жертвоприношення, обрядовість, загробна віддяка, теологія, прозелітизм, монотеїзм, дуалізм, політеїзм, есхатологія, обов’язки віруючого, символ віри, культ, церква, обряд, віра

Реферати:

1. Особливості релігійного осягнення світу.

2. Дохристиянська релігія давніх слов’ян.

3. Специфіка давньогрецької та давньоримської релігій.

4. Використання християнством та ісламом ідей іудаїзму.

5. Моральна проблематика конфуціанства та даосизму.

 

Питання для активізації пізнавальної діяльності студентів:

1. Визначте специфіку релігійного світогляду.

2. Охарактеризуйте передумови появи релігії.

3. Дайте загальну характеристику первісних релігійних вірувань.

4. Визначте специфіку локальних релігій.

5. Вкажіть рівні слов’янської міфології.

6. Поясніть, що є спільним для філософії та релігії.

7. Прокоментуйте загальні риси світових релігій.

Література:

П – 1, стор. 244 - 267

П – 5, стор. 509 - 517

П – 6, стор. 13 – 38

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питанняслід розкрити суть і визначити місце в системі гуманітарного знання релігієзнавства. Доцільно окремо зупинитись на специфіці релігійного світогляду.

Релігія- досить складне явище, що має соціальний характер, воно виникло в суспільстві цілком закономірно і існує разом з ним. Релігія поєднує в собі елементи раціонального (моральні настанови) та ірраціонального (образи надприродних істот).

Головна ознака релігії – віра у надприродне, яка передбачає:

- віру в реальне існування надприродного;

- емоційне відношення до надприродного;

- переконаність в існуванні особливих двобічних відносин між надприродним і людиною.

Релігія виникла в свідомості людей під впливом умов суспільного буття, труднощів пізнавального процесу, емоційного відношення людини до дійсності. Релігії поділяють на групи на підставі етнічних ознак, часу виникнення, рівня організації, державного статусу, правового статусу, статистичного аналізу, формою поширення.

В історичному плані виділяють наступні типи релігії:

- первісні вірування –анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, шаманізм, рільницький культ;

- ранні локальні релігії– давньоєгипетська, давньогрецька, давньоримська;

- пізні локальні релігії –іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм;

- світові релігії -буддизм, християнство, іслам.

В межах другого питаннянеобхідно визначити спільні та відмінні риси ранніх локальних релігій. Ранні локальні релігії – такі релігійні вірування, що охоплювали своїм впливом верхні й середні шари населення у межах однієї національної держави. До ранніх локальних релігій відносять усі релігії, які в літературі позначають за допомогою префіксів «старо», «давньо»: давньоєгипетську, давньоіндійську, давньогрецьку, давньоперсидську, давньоримську.

Риси ранніх локальних релігій:

- відсторонення від офіційного культу низів суспільства;

- порівняна маложивучість;

- суворий політеїзм;

- зародження вчення про загробну (посмертну) віддяку;

- обов’язковість і складність жертвоприношень.

Окремо зупинитись на давньослов’янській релігії.

Перші уявлення праукраїнців про оточуючий світ формувались в рамках міфології.На початковій стадії суспільного розвитку міф є єдиною можливістю виробити впорядковані і загальнозначущі уявленняпро світ. Слов’янські міфологічні тести не збереглись релігійно – міфологічна цілісність язичництва була зруйнована в період християнизації.

Джерела свідчень по праслов’янській міфології:

- середньовічні хроніки, аннали німецькою мовою і латиною, твори слов’янських авторів;

- твори візантійських авторів (Прокопій Кесарійський);

- географічні твори середньовічних арабських і європейських авторів;

- фольклорні і етнографічні зібрання, окремі мовні дані (міфологічні персонажі, предмети).

Рівні слов’янської міфології:

- вищий рівень:Перун і Велес; можливо Сварог, Даждьбог, Ярило;

- боги, пов’язані з господарськими циклами і сезонними обрядами (Лель, Купала, Коляда), ті, які втілювали уявлення про цілісність відокремлених колективів (Род, Чур);

- рівень, що характеризується абстрагованістю функцій (Лихо, Смерть), персоніфікація основних протиставлень (Доля – Недоля, Правда - Кривда,) або спеціалізованих функцій (Суд);

- нижча міфологія, до якої відносяться різні класи неіндивідуалізованоїнечисті, духів:домові, лісовики, водяники, русалки, вили, лихоманки, мари, мори, кікімори.

Східнослов’янська міфологія представлена у літописних джерелах.Згідно «Повісті минулих літ»Володимир Святославович здійснив спробу у 980 р. створити загальнодержавний пантеон. У Києві були поставленіідоли богів Перуна, Хорса, Даждьбога, Стрибога, Симаргла, Мокоші. Прийняття у 988-989 рр. християнства потягло за собою знищення ідолів і заборону язичницької релігії.

 

Третє питанняпередбачає характеристику пізніх локальних релігій. Доцільно запропонувати студентам визначити місце локальних релігій в сучасному світі, їх вплив на формування національних культур, типових рис менталітету певних народів.

Ранні локальні релігії не збереглися до наших часів, але багато ідей і їх обрядів увійшли до сучасної релігії. Пізніше локальні релігії виступають такими релігійними віруваннями, які охоплюють своїм впливом всі соціальні шари населення у межах однієї національності. До цієї релігійної форми належать багато релігій нашого часу – індуїзм, сикхізм, джайнізм (Індія), конфуціанство, даосизм (Китай), синтоїзм (Японія), іудаїзм (релігія євреїв у багатьох країнах світу), зороастризм (Іран).

Історичним ґрунтом виникнення пізніх локальних релігій була криза суспільних порядків, за якої виникла потреба використати релігії в ролі засобів втіхи і втихомирення найбільш пригніченої частини суспільства. В більшості випадків суть цієї кризи виявилася у розкладі рабовласництва і переході до феодальних суспільних відносин.

Основні риси пізніх локальних релігій:

– великі масштаби впливу;

– велика живучість;

– єдність політеїзму і монотеїзму;

– спрощення жертвоприношень;

– розвиненість вчення про загробні відплати.

 

В межах четвертого питанняслід підготувати повідомлення про світові релігії, визначити їх спільні та відмінні риси, особливості еволюції, місце в сучасному світі.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.224 (0.006 с.)