Тема 1.7 Основний зміст пізнавальної діяльності.

Навчальна мета: узагальнення та поглиблення знань основних філософських проблем; ознайомлення студентів зі змістом і структурою діалектики; осмислення світоглядного та методологічного значення принципів і законів діалектики, глибинного взаємозв’язку всіх предметів та явищ природи, суспільства та мислення у їх єдиній цілісності; характеристика змісту і структури пізнавального процесу; розкриття сутності істини як відповідності пізнання та пізнаваного.

План

1.Категорії якість, кількість, властивість, міра, стрибок як основні показники конкретизації закону взаємного переходу кількісних змін у якісні, що відображають розвиток і рух всього сущого.

2.Закони діалектики.

3.Альтернативні концепції діалектики.

4.Проблема пізнання у філософії. Істина як безпосередня мета пізнання.

5.Чуттєве та раціональне, логіка та інтуїція в процесі пізнавальної діяльності.

Ключові поняття: розвиток, спрямованість, прогрес, регрес, детермінація, закон, закономірність, категорія, принцип, міра, якість, кількість, форма, зміст, причина, наслідок, суперечність, тотожність, єдність, необхідність, випадковість, стрибок, заперечення, метафізика, еклектика, софістика, релятивізм, догматизм, діалектика, «негативна» діалектика; пізнання, об’єктивна, відносна та абсолютна істина, конкретність істини, правда, заблудження, гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм, інтуїція, чуттєвий, раціональний та синтезуючий рівні пізнання, форми пізнання, сенсуалізм, раціоналізм, практицизм

Реферати:

1. Прояви принципів діалектики в різних сферах буття.

2. Особливості діалектичної концепції розвитку.

3. Альтернативи діалектики як логіки та теорії пізнання.

4. Проблеми теорії пізнання у філософії Нового часу та епохи Просвітництва.

5. Інтуїція як специфічна форма пізнавальної діяльності.

6. Специфіка чоловічої та жіночої пізнавальної діяльності.

Питання для активізації пізнавальної діяльності студентів:

1.Визначте співвідношення понять «рух» та «розвиток».

2.Вкажіть структурні елементи діалектики.

3.Хто з філософів античності розглядав питання руху та розвитку.

4.Які мислителі розглядали питання пізнавального характеру?

5.Кому належить думка: «Я знаю лише те, що нічого не знаю, але інші не знають і того»?

6.Поясніть, чим обумовлена складність пізнаваності світу.

7.Визначте роль інтуїції у пізнавальному процесі.

Література:

П – 1, 167 - 179

П – 2, стор. 394 – 427, 349 -368

П – 3, стор. 213 – 238, 238 - 257

П – 5, стор. 310 – 353, 353 - 387

Методичні рекомендації:

Готуючись до даного семінарського заняття, необхідно дати визначення діалектиці та розвитку. Діалектика – сучасна загальна теорія розвитку всього сущого, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Розвиток – незворотна, спрямована, необхідна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів, в результаті якої виникає нова якість.

Доцільно охарактеризувати структурні елементи діалектики:

- принципи: розвиток;

загальний зв’язок;

детермінізм;

суперечність;

системність;

цілісність;

стрибкоподібність;

заперечення;

- категорії (за змістом – об’єктивні, а за формою – суб’єктивні):

субстанційні (матерія, розвиток, стрибок, простір, час,

заперечення, рух, зміна, дійсність);

співвідносні (кількість – якість, причина – наслідок, форма –

зміст, частина – ціле, необхідність – випадковість);

- закони: єдності та боротьби протилежностей;

заперечення заперечення;

взаємного переходу кількісних змін у якісні.

 

При розгляді першого питання необхідно дати розгорнуту характеристику категоріям діалектики, пояснити, в чому виявляється їх історизм, навести приклади субстанційних та співвідносних категорій.

 

Друге питання семінарського заняття передбачає детальний аналіз основних законів діалектики.

 

Третє питання винесене на самостійне опрацювання і передбачає розкриття змісту альтернатив діалектики.

Четверте питання зосереджує увагу на проблемах пізнання. Проблеми пізнання досліджує гносеологія. Пізнання – сукупність процесів отримання, переробки і використання інформації про світ і саму людину.

Необхідно зазначити, що внутрішня спрямованість пізнання – пошук істини. Істина – адекватне відображення об’єкта суб’єктом, яке відтворює об’єкт таким, яким він існує незалежно від свідомості суб’єкта пізнання. Доцільно зосередити увагу на видах істини, запропонувати студентам підібрати приклади до кожного з них.

 

Вид	Визначення	Приклад
об’єктивна	зміст людських знань про дійсність, який не залежить ні від суб’єкта пізнання, ні від людини, ні від людства;	планети Сонячної системи рухаються; людина смертна;
відносна	знання, яке в принципі правильне, але не повно відображає дійсність, не дає її всебічного вичерпного образу;	світло безкольорове; температура тіла здорової людини 36,6;
абсолютна	зміст людських знань, який тотожний своєму предмету і який не буде спростований подальшим розвитком пізнання та практики.	історичні дати; математичні та фізичні формули; еталонні виміри.

П’яте питання сфокусоване на структурі пізнання, особливостях чуттєвого та раціонального рівнів. Студентам можна запропонувати психологічні тести для визначення їх належності до раціоналістів та сенсуалістів, дати завдання творчого характеру щодо визначення специфіки чоловічого та жіночого пізнавального процесу.