Промисловий переворот та його особливості по країнам світу

Промисловий переворот відбувся у більшості країн світу в період з кінця XVIII по 70-ті роки XIXст. В результату промислового перевороту суспільне господарство перейшло від мануфактури до крупного машинобудівного фабрично-заводського виробництва. У суспільному виробництві почали використовувати машини, парові двигуни, з’явилась окрема галузь машино будівництва.

В основі промислового перевороту, була промислова революція яка проходила у 3 етапи:

· Перший пов'язаний з появою робочих машин у текстильному виробництві

· Другий етап розпочався з винаходу і впровадження у виробництво парової машини

· Третій етап – із створенням робочих машин, для нової галузі машинобудування яка і почала виробляти засоби праці для виробничої діяльності

Застосування машин у виробництві підвищило продуктивність праці і сприяло появі значної кількості промислових підприємств. Промисловий переворот сформував нову промислову структуру суспільства «буржуазію» і найману робочу силу.

Промисловий переворот був загальносвітовим процесом пов'язаний з одними і тими ж факторами, при цьому в кожній країні він мав він власні особливості. Переворот розпочався з Англії. Основними передумовами промислового перевороту в Англії стали:

1. Значні обсяги нагромадження капіталу та концентрація їх в руках незначної групи власників. основою державного капіталу стали колонії

2. Буржуазна революція (1640р.) яка скасувала всі перепони для формування капіталістичних відносин

3. Іноземна конкуренція. Конкуренція на ринках тканин і металів з Росією, Індією, Швецією стимулювала підхід до фабричного виробництва і випуску більш дешевої і якісної продукції

4. Розширення ринків збуту для промислової торгівлі за рахунок колоній

Залучення колоніальних ресурсів дозволено капіталістам, створювати крупні цивілізовані мануфактури. Їх швидкий розвиток підготував умови для впровадження машин, а наявність вільних капіталів забезпечило можливість впровадження у виробництво винаходів і результатів наукових розробок.

У 1662 р. в Лондоні вперше з’явилась королівська спілка, яка виконувала роль Академії наук, вона сприяла роботі наукових центрів, які готували кадри для науки і промисловості. З 1792 р. почав працювати Королівський інститут, який займався впровадженням досягнень науки у виробництво. В результаті у XIIІст в Англії були створені всі передумови для впровадження у виробництво досягнень науки, а саме достатні кошти для фінансування наукових досліджень, конкуренція з боку інших країн, внутрішній попит кваліфікованих кадрів.

Переворот в Англії розпочався з найбільш розвиненої сфери текстильного виробництва, де вперше дуло використано штучні фарби, що дозволило розвиватись хімічній галузі, це дозволило за рахунок зміни асортименту і покращення якості виграти конкурентні переваги і стимулювати збільшенню випуску. Це у свою чергу сприяло розвитку машино будівництву. Тобто переворот починався з найбільш розвинених галузях, потім охоплював всі суміжні виробництва і завершував становлення крупної машинної індустрії.

Особливим промисловим переворотом у Франції було те, що фабрично виробництво було впроваджене одразу майже у всі сфери промисловості: текстильну, хімічну, машинобудівна галузь, разом з цим швидко формувався фінансовий капітал і у 1800р. було створено французький банк, 1818р. створено першу заощаджу вальну касу - згодом біржу.

Особливим промисловим переворотом у Німеччині відбувся низькими темпами і пройшов 2 етапи:

· Перший етап охопив легку промисловість, потім хімічну

· Другий етап, після Буржуазної революції 1848р., переворот охопив важку промисловість, особливо металургію і військові підприємства

Особливостями промислового перевороту в Америці було використання європейських капіталів, техніки, наукових досягнень, робочої сили при цьому промисловий переворот було завершено тільки на півночі, а південь довгий час залишався плантаторним рабовласницьким господарством.

В Росії переворот розпочався тільки у 30-ті роки XIXст після відміни кріпосного права, почався із текстильної галузі і машино будівництва.

Із завершенням промислового перевороту, розпочався етап індустріального розвитку, тобто процес створення крупного машинного виробництва, в у сих галузях. Це в свою чергу збільшило масштаби виробництва і його концентрацію. В кінці XIX ст. відбулись якісно нові зміни в організації і управлінні виробництвом. А саме збільшити кількість акціонерних товариств, поширити процес концентрації і централізації капіталів, розширюється процес монополізації. Монополії стали виробляти основну частину внутрішнього продукту.