Тема № 1: Предмет і метод вивчення історії економіки та економічної думки

Тема № 1: Предмет і метод вивчення історії економіки та економічної думки

Предмет вивчення дисципліни ІЕЕД.

Роль ІЕЕД у системі економічних наук та її зв’язок з господарською практикою.

 

Роль ІЕЕД у системі економічних наук та її зв’язок з господарською практикою.

Об’єктом вивчення ІЕЕД є економіка. Для її вивчення використовують загальнонаукові методи дослідження та власний метод – порівняльний історико-економічний аналіз. Його особливістю є те, що всі явища і процеси економічного буття досліджуються у хронологічній послідовності. Метод спрямований на збір, опис, систематизацію історичних фактів і економічних змін їх критичний аналіз, об’єднання в цілісну картину економічного буття, щоб вивести об’єктивні закономірності економічної еволюції.

Знання ІЕЕД використовують при розробці підприємницької стратегії на мікрорівні та стратегії економічного розвитку на макрорівні. Для виявлення резервів економічного зростання окремих країн використовують порівняльний історико-економічний аналіз.

ІЕЕД впливає на розвиток сучасної системи суспільно-економічних наук через періодичний синтез історико-економічних і теоретичних знань.

ІЕЕД пов’язана з фундаментальними та прикладними науками: політ економікою, історією, економічною географією, економікою промисловості, транспорту, фінансами. Ця дисципліна об’єднує історичні та економічні науки.

Основними завданнями науки є:

- збір і характеристика історичних подій і фактів економічного розвитку даної країни, їх критичний аналіз і об’єднання в цілісну картину господарського розвитку;

- дослідження конкретних форм функціонування і розвитку економічних систем з врахуванням національних, політичних, економічних особливостей;

- апробація на фактах економічного буття розроблених в процесі критичного аналізу і систематизації історико-економічних знань, концепцій.

 

Тема 2 «Господарські форми економіки Стародавнього світу та Середньовіччя»

Економічний розвиток стародавнього суспільства

Економіка перших цивілізацій і становлення товарного виробництва

Розвиток суспільного виробництва

 

Лекція № 3: Розвиток індустріального суспільства

Особливості становлення індустріального господарства.

2. Розвиток промисловості у країнах центральної та східної Європи.

 

Україна

У XVI ст. переважна частина українських земель знаходилась під владою Польщі, на цих землях поширилось крупне землеволодіння та перші товарні господарства, що отримали назву – фільварок. Такі господарства були багатогалузевими, використовувались більш прогресивні засоби праці та технології але використовували працю кріпосних. Поступово з’являлися мануфактури, поширювались торгово-грошові відносини, розвивався внутрішній і зовнішній ринок. При цьому польський уряд захищав інтереси власних феодалів і торговців, що стримувало розвиток української промисловості.

Тільки після визвольної війни 1648 р. на українських землях розпочався соціально-економічний прогрес. Поступово було ліквідовано крупне і середнє землеволодіння польських феодалів, кріпосну систему, розвивались торгові відносини.

Після об’єднання у 1654 р. українських і російських земель почало активно мануфактурне виробництво, збільшилась кількість міст. Для цього часу був характерним нерівномірний розвиток правобережної і лівобережної України. На Лівобережжі раніше сформувались передумови до переходу до капіталістичного господарювання у вигляді найманої робочої сили, концентрації торгового капіталу, підприємництва.

Складним етапом у формуванні економіки України стали роки правління Петра І, який обмежував розвиток мануфактури в Україні і посилював її сировинне призначення. Українські купці були обмежені у можливостях займатися міжнародною торгівлею через високі податки. Також обмежувався експорт та імпорт з України.

У роки Петра І та Катерини ІІ посилилась феодально-кріпосна залежність, були ліквідовані всі надбання визвольної війни і більша частина населення українських земель перетворилась у кріпосних.

Прогрес на українських землях і становлення товарних відносин почались у ХІХ ст. Підвищилась продуктивність праці та товарного характеру виробництва привели до кризи кріпосної системи у 30-ті роки.

 

Україна

На передодні Першої світової Україна була одним з найбільш розвинених регіонів Російської імперії. З початком війни після мобілізації в армію реквізиції інфляції економічний стан погіршився, що виявилось у продовольчій, паливній та сировинній кризі.

Після буржуазно-демократичної революції в Росії та Україні національно-демократичній революції була створена Центральна Рада, виконавчий орган якої – Генеральний Секретаріат, було визнано тимчасовим урядом. Після Жовтневої революції 1917 р. і початку Громадянської війни в листопаді 1917 р. було проголошено про створення УНР у складі Російської Федерації. У грудні 1917 р. на з’їзді у Харкові УНР була проголошена Радянською державою, де сформували радянський уряд – Народний секретаріат.

Після цього в країні фактично встановилось двовладдя, а ЦР стали допомагати німецько-австрійські війська, що проводили окупаційну політику. У 1918 р. влада була передана гетьману Скоропадському, який почав поводити економічні реформи, проголосив приватну власність на землю, відновив грошовий обіг і банківську систему, забезпечив стабільність введеної ЦР гривні, відновив залізничний рух та промисловість, але у зовнішній політиці гетьман поступався німецько-австрійським окупантам.

Після завершення окупації право наступниця ЦР – Директорія, відновила контроль над більшою частиною території України. Проголосила експропріацію земель, а у зовнішній політиці підтримувала Антанту, що в цілому позбавило Україну суверенітету.

 

Тема № 1: Предмет і метод вивчення історії економіки та економічної думки