Україна в роки Другої світової війни 1939 – 1945 рр. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – першій половині 60-х років хх ст. ( 2 год. )

План

1. Зміст таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа та його наслідки для західноукраїнських земель. Початок німецько-радянської війни. Хід воєнних дій на території України у 1941 – 1942 рр.

2. Німецький окупаційний режим в Україні. Рух Опору. Визволення України від німецької окупації. Наслідки війни.

3. Відбудова народного господарства. Голод 1946 – 1947 рр. Завершення об'єднання українських земель. Радянізація західних областей України у 1945 – 1950-х роках.

4. Суспільно-політичне та культурне життя України у післявоєнні роки. Процеси десталінізації в Україні.

Проблемні питання

1. Чи була в СРСР альтернатива пакту про ненапад? Якщо була, то яка?

2. У чому полягають головні причини поразок радянських військ у 1941-1942 рр.?

3.Чи можна було уникнути поразки радянських військ на початку війни? Що могло б змінити перебіг подій на користь Червоної Армії?

4. Які наслідки для України мав рух Опору? Чому він не був консолідованим? Чи можна було запобігти братовбивчій війні між українцями?

5. Порівняйте геополітичне становище України після закінчення Першої та Другої світових воєн.

6. Якими були наслідки Другої світової війни для України?

7. Як оцінюються в історичній літературі комуністичний та націоналістичний рухи Опору?

8. Чому в повоєнне десятиріччя посилились політичні репресії в Україні?

 

 

Методичні рекомендації

Вивчення причин інкорпорації західноукраїнських земель до складу СРСР передбачає аналіз радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939 р. Секретний протокол, який було оформлено додатково до цього пакту, розмежовував сфери впливу країн-агресорів у Європі. СРСР отримував право вирішення долі західноукраїнських земель.

Важливо також звернути увагу на зміст та особливості процесу “радянизації” західноукраїнських земель. Зокрема, не оминути того факту, що процеси націоналізації промислових підприємств, землі та ін., збіглися у часі із індустріалізацією та колективізацією сільського господарства, проводилися радянською владою у надзвичайно стислий період, супроводжувалися насиллям щодо місцевого населення. Потрібно чітко означити позитивні та негативні сторони “радянизації”, вказати на масові репресії які стали причиною відвернення основної маси українців від Радянської влади.

Вивчаючи питання щодо причин поразки Червоної Армії в Україні у 1941 р. студенти мають усвідомити, що ними були: політичні репресії 1930-х – 40-х рр., грубі прорахунки радянського керівництва у зовнішній політиці та оцінці військово-промислового потенціалу Німеччини, часу її нападу на СРСР. Разом із тим, цьому сприяли відсутність реального плану стратегічної оборони країни, помилки Генштабу і Наркомату оборони у впровадженні в дію системи оборонних споруд, атмосфера страху та недовіри, яка панувала у радянському суспільстві.

Увага має бути сконцентрована на найважливіших оборонних операціях, у т.ч.: Донбаській, Харківській, Кримській, героїчній обороні українських міст Києва, Одеси, Севастополя. Такий підхід дозволить належним чином оцінити внесок українського народу у боротьбу із нацизмом. Разом із тим на належному рівні потрібно розглянути основні наступальні операції, а саме: Бєлгородсько-Харківську, битву за Дніпро, Кіровоградську, Київську, Корсунь-Шевченківську, Житомирсько-Бердичівську, Умансько-Ботошанську, Львівсько-Сандомирську, Карпатсько-Дуклінську та інші. Саме їхній хід і наслідки допоможуть детальніше зрозуміти вклад українського народу у перемогу над ворогом.

Потрібно детально розглянути дипломатичну сторону війни, зокрема, організацію проведення, рішення Кримської конференції глав урядів СРСР, США, Англії стосовно їх впливу на повоєнний устрій Європи.

Вивчення соціально-економічних та політичних наслідків війни передбачає аналіз статистичних матеріалів, матеріальних та людських втрат України. Вивчення діяльності Української РСР на міжнародній арені після другої світової війни доцільно розпочати із аналізу повоєнних адміністративно-територіальних змін, розгляду внеску українського народу у перемогу над нацизмом, розбудови ООН. Потрібно при цьому пам’ятати залежність зовнішньополітичного відомства УРСР від центру та заідеологізованість процесу зовнішньополітичних зносин.

Ознайомлення із загальними втратами, нанесеними війною населенню та народному господарству України, особливостями процесу відбудови народного господарства в Україні, дасть можливість належним чином оцінити результати напруженої праці українського народу по відновленню зруйнованого війною народного господарства. Але ріст промислового виробництва не призвів до значного підвищення рівня життя народу. До 1950 року легка промисловість досягла лише 80,5 % довоєнного рівня, відчувалася гостра потреба предметів побуту. Грошова реформа 1947 р. девальвувала карбованець і супроводжувалася підвищенням цін.

Досить гострі протиріччя відновлення економіки найбільш сильно проявилися в сільському господарстві (до 1950 року воно досягло лише 60% від рівня 1940 р.). Катастрофічна посуха 1946 року, та жорстока політика держзамовлень привели до голодомору 1946-47 рр., під час якого на Україні загинуло 880 тис. чоловік.

Розглядаючи проблему соціально-економічного розвитку 1960-х рр., студенти повинні звернути увагу на такі проблеми як перехід в управлінні промисловістю до територіального принципу, масове перетворення колгоспів на радгоспи, ліквідація МТС, матеріальний добробут і розвиток культури, підвищення оплати праці, розширення житлового будівництва, зміни в пенсійному забезпеченні населення.

Важливо оцінити наявні протиріччя політичних процесів в Україні. Так, поряд із лібералізацією громадського життя, спостерігалися тенденції посилення командно-адміністративної системи, а, скажімо, створення союзно-республіканських міністерств не привело до розширення суверенних прав республіки. Проблеми були і в національно-культурному житті.

Розпочалася відбудова і зміцнення матеріальної бази культури. Проте позитивний розвиток загальноосвітніх шкіл, створення розгорнутої мережі шкіл інтернатного типу супроводжувався русифікацією республіканської освітньої системи.

 

Рекомендована література

1. Боротьба і діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали // УІЖ.-2002.- № 2.

2. Вєдєнєєв Д.В., Лисенко О.Є. Україна у Другій світовій війні: деякі питання теорії, методології й суспільних рефлексій // УІЖ. – 2010. - №3.

3. Воєнні конфлікти другої половини XX століття. - К., 2004.

4. Жуков Г.К. Спогади і роздуми. - К., 1990.

5. Історія Української РСР. – Т. VIII. - К., 1984.

6. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.) // Україна крізь віки. - Т.12.- К., 1999.

7. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж: Нью-Йорк: Львів, 1993.

8. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1945. Документи і матеріали. – Львів, 1991.

9. Муковський І.П., Лисенко О.Б. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1997.

10. Народна війна в тилу окупантів (1941-1944 рр.). - К., 1989.

11. Пастушенко Т.В. Спадок війни: політико-правове становище у повоєнному радянському суспільстві // УІЖ. – 2010. - №3.

12. Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. -К.,1996.

13. Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 рр.) // Україна крізь віки. - Т. 13. - К., 1999.

14. Батенко Т. Нариси історії українського руху опору кіпця 50-х - початку 90-х рр. – Львів, 1999.

15. Боднарчук П.М. Особливості релігійної ситуації в Україні у середині 1940-х – на початку 1950-х рр. // УІЖ. – 2010. - №2.

16. Бугай М.Ф. Депортація населення з України (З0- 50-ті роки) // УІЖ. - 1990.- №10-11.

17. Історія Української РСР.- Т. ІХ. - К., 1985.

18. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. - К., 1995.

19. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр.- К., 1998.

20. Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.

21. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944-1946 рр.—Тернопіль, 1997.

 

 

Семінарське заняття № 9