Найбільш характерні випадки несправностей люмінесцентних ламп і способи їх усунення.

1.Лампа не запалюється. Причиною може бути порушення контакту або обрив дротів, обрив електродів в лампі, несправність стартера і недостатня напруга в мережі. Для визначення і усунення несправності перш за все слід змінити лампу, якщо вона знов не горітиме, замінити стартер і перевірити напругу на контактах утримувача. При відсутності напруги на контактах утримувача лампи необхідно знайти і усунути обрив мережі і перевірити контакти у місцях приєднання проводів до баластного опору і утримувачів.

2.Лампа мигає, але не зажигается, свічення спостерігається тільки з одного кінця лампи. Причиною несправності може бути замикання в проводах, утримувача або у виводах самої лампи Для усунення несправності необхідно переставити лампу так, щоб кінець, що світиться і несправний, помінялися місцями. Якщо при цьому несправність не буде усунена, слід замінити лампу або шукати дефект в утримувачі або проводці.

3. На кінцях лампи видно тьмяне оранжеве свічення, яке то зникає, то знов з'являється, але лампа не запалюється. Причина несправності - наявність повітря в лампі. Така лампа підлягає заміні.

4. Лампа спочатку запалюється нормально, але потім спостерігається сильне потемніння її кінців і вона гасне. Звичайне таке явище пов'язано з несправністю баластного опору, не забезпечуючого необхідний режим роботи лампи. В цьому випадку слід замінити баластний опір.

5.Лампа періодично запалюється і гасне. Це може відбутися в результаті несправності лампи або стартера. Необхідно замінити лампу або стартер.

6.При включенні лампи перегорають спіралі і чорніють кінці лампи. В цьому випадку слід перевірити напругу живлячої мережі і відповідність його напрузі лампи, що підключається, а також баластний опір. Якщо напруга мережі відповідає напрузі

лампи, то несправний баластний опір, який повинен бути замінено. Освітлювальні пристрої з люмінесцентними лампами необхідно щодня оглядати і усувати відмічені дефекти. Не рідше за один раз на місяць люмінесцентні лампи і всю освітлювальну апаратуру потрібно очищати від пилу і перевіряти в роботі.

Черговий монтер, обслуговуючий освітлювальні установки, повинен мати в запасі справні лампи і стартери в кількості 5-10% загального числа ламп, що знаходяться в експлуатації. Зберігати лампи слід у заводській упаковці на спеціальному стелажі або в ящику окремо від несправних ламп.

6 Заземлення та захист освітлювальних мереж

Освітлювальні мережі допускається виконувати з такими системами заземлення: ТN-С-S, ТN-S, ТТ та ІТ.

6.1.31. Переріз нейтральних провідників трифазних живильних і групових ліній з лампами люмінесцентними, лампами типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ у разі одночасного відключення всіх фазних проводів лінії слід вибирати таким:

- для ділянок мережі, по яких протікає струм від ламп з компенсованими пускорегулювальними апаратами, який дорівнює фазному;

- для ділянок мережі, по яких протікає струм від ламп з некомпенсованими пускорегулювальними апаратами, який дорівнює фазному, у разі перерізів фазних провідників, які менші або дорівнюють 16 мм2 – для мідних і 25 мм2 – для алюмінієвих проводів і не менші ніж 50% перерізу фазних провідників за більших перерізів, але не менші ніж 16 мм2 – для мідних і 25 мм2 – для алюмінієвих проводів.

6.1.32. Якщо трифазні освітлювальні живильні і групові лінії захищені запобіжниками або однополюсними автоматичними вимикачами за будь-яких джерел світла, переріз N-провідників слід брати таким, який дорівнює перерізу фазних провідників.

Апарати захисту по можливості слід розміщувати групами в доступних для обслуговування місцях. Розосереджене встановлення апаратів захисту допускається в разі живлення освітлення від шинопроводів (6.2.7).

6.1.34. Апарати захисту незалежно від вимог 6.2.7 і 6.2.8 у живильній освітлювальній мережі слід установлювати на вводах у будинки.

6.1.35. Трансформатори, які використовуються для живлення світильників напругою до 50 В, повинні бути захищені з боку високої напруги. Захист слід передбачати також на відхідних лініях низької напруги.

6.1.36. Установлювати запобіжники, автоматичні та неавтоматичні однополюсні вимикачі в РЕN-, РЕ-провідниках у мережах із заземленою нейтраллю забороняється.

6.1.37. Захисне заземлення установок електричного освітлення слід виконувати відповідно до вимог гл. 1.7, а також до додаткових вимог, наведених у 6.1.38-6.1.47, 6.4.9 і ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

6.1.38. Захисне заземлення металевих корпусів світильників загального освітлення з лампами розжарювання, люмінесцентними лампами, лампами типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, натрієвими з вмонтованими всередину світильника пускорегулювальними апаратами треба здійснювати:

- у мережах із заземленою нейтраллю – шляхом приєднання до заземлювального гвинта корпуса світильника РЕ-провідника. Заземлення корпуса світильника шляхом відгалуження від N-провідника всередині світильника забороняється;

- у мережах з ізольованою нейтраллю, а також у мережах, які перемикаються на живлення від акумуляторної батареї, – шляхом приєднання захисного провідника до заземлювального гвинта корпуса світильника. У разі введення в світильник проводів, які не мають механічного захисту, захисний провідник повинен бути гнучким.

6.1.39.Захисне заземлення корпусів світильників загального освітлення з лампами типів ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДнаТ і люмінесцентними лампами з винесеними пускорегулювальними апаратами слід здійснювати за допомогою перемички між заземлювальним гвинтом заземленого пускорегулювального апарата та заземлювальним гвинтом світильника.

6.1.40.Металеві відбивачі світильників з корпусами із ізолювальних матеріалів заземлювати немає потреби.

6.1.41. Захисне заземлення металевих корпусів світильників місцевого освітлення на напругу вище ніж 50 В повинне задовольняти таким вимогам:

- якщо захисні провідники приєднуються не до корпуса світильника, а до металевої конструкції, на якій світильник установлено, то між цією конструкцією, кронштейном і корпусом світильника повинне бути надійне електричне з'єднання;

- якщо між кронштейном і корпусом світильника немає надійного електричного з'єднання, то його слід здійснювати за допомогою спеціально призначеного для цієї мети захисного провідника.

6.1.42. Захисне заземлення металевих корпусів світильників загального освітлення з будь-якими джерелами світла в приміщеннях як без підвищеної небезпеки, так і з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних, у будівлях, а також адміністративно-конторських, лабораторних і інших приміщеннях виробничих підприємств (подібних за своїм характером до приміщень громадських будівель) слід здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

6.1.43. У приміщеннях без підвищеної небезпеки виробничих, житлових і громадських будівель за напруги вище ніж 50 В слід застосовувати переносні світильники класу 1 за ГОСТ 12.2.007.0 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности».

Групові лінії, які живлять штепсельні розетки, слід виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», у цьому разі в мережах з ізольованою нейтраллю захисний провідник слід підключати до заземлювача.

6.1.44. Захисні провідники в мережах із заземленою нейтраллю в групових лініях, які живлять світильники загального освітлення та штепсельні розетки (6.1.42, 6.1.43), N- і РЕ- провідники не допускається підключати під загальний контактний затискач.

6.1.45. Під час виконання захисного заземлення освітлювальних приладів зовнішнього освітлення слід виконувати також приєднання залізобетонних і металевих опор, а також тросів до РЕ-провідника в мережах із ізольованою нейтраллю і до РЕN-провідника – у мережах з заземленою нейтраллю.

6.1.46. Під час установлення освітлювальних приладів зовнішнього освітлення на залізобетонних і металевих опорах електрифікованого міського транспорту в мережах із заземленою нейтраллю освітлювальні прилади та опори слід приєднувати до РЕN- провідника лінії.

6.1.47. У разі живлення зовнішнього освітлення повітряними лініями слід виконувати захист від атмосферних перенапруг згідно з гл. 2.4.

6.1.48. Під час виконання схем живлення світильників і штепсельних розеток слід керуватися вимогами з установлення ПЗВ, викладеними в

ДНАОП 0.00-1.32 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

ПУЕ:2006. Правила улаштування електроустановок. Розділ 6. Електричне освітлення

.1.49. Для установок зовнішнього освітлення (фасадів будинків, монументів тощо), зовнішньої світлової реклами та покажчиків у системах заземлення ТN-S рекомендується встановлювати ПЗВ зі струмом спрацьовування до 30 мА, у цьому разі фонове значення струмів витоку повинне бути, принаймні, в 3 рази меншим від уставки спрацьовування ПЗВ за диференційним струмом.