Проектування цілей модульно-рейтингової програми.

Проектування цілей модульно-рейтингової програми проходить у три етапи. На першому етапі визначаються першочергові цілі навчання, що в комплексі формують головну мету курсу навчання. Комплексна дидактична мета обумовлює структуру та зміст усієї модульно-рейтингової програми і, відповідно, весь матеріал модуля та його складові підпорядковані досягненню комплексної мети. На другому етапі відбувається диференціація комплексної дидактичної мети та її складових. На третьому етапі інтегруюча дидактична мета модуля конкретизується через певні дидактичні цілі, що відповідають навчальним елементам модуля. Таким чином, виконання комплексної дидактичної мети усієї програми забезпечується за рахунок досягнення інтегруючих дидактичних цілей кожного конкретного модуля.

Матеріал модуля поділяється на дрібніші структурні частини, що називаються навчальні елементи, які, з одного боку, пов’язані між собою, а з іншого, виконують самостійну функцію. При розподілі матеріалу, слід враховувати, що обсяг матеріалу в навчальному елементі повинен бути таким, щоб можна було сформулювати конкретну мету його засвоєння студентом.

Для кожного навчального елемента визначається конкретна мета, яка у разі потреби коригується, завдання вивчення, аналізується рівень попереднього опрацювання, дається мотивація для якісного засвоєння, змістове наповнення, окреслюється певна кількість тем, зміст домашніх завдань, відповідна кількість балів оцінювання виконаної роботи та вказуються конкретні джерела, де цей матеріал викладений якнайкраще.

Кожен модуль охоплює лекційні та практичні заняття, а також значний обсяг самостійної роботи. Робочі програми лекційних, семінарських занять передбачають різні види домашніх завдань: вивчення першоджерел, конспектування деяких матеріалів з творів класиків, порівняння думок педагогів, підготовку словника наукових понять певної теми, написання рефератів, вивчення соціологічного матеріалу тощо. Це дає можливість розвивати логічне мислення студентів, уміння самостійно аналізувати, робити висновки, вести пошукову роботу.

Рівень засвоєння певного обсягу програмного матеріалу за кожен модуль, зазвичай, містить оцінку знань теоретичного матеріалу, одержану шляхом тестування, аудиторних контрольних робіт, оцінки за підготовку до семінарських робіт, експрес-опитування та домашніх завдань (у балах). Тобто модульний підхід дає змогу студентам більш глибоко і самостійно оволодіти навчальним матеріалом, оскільки поняття «модуль» охоплює не лише інформацію, якою повинен володіти студент, але і методи та форми прямої, опосередкованої та самостійної навчально-пізнавальної діяльності студента для оволодіння певною інформацією. Технологія навчання гарантує засвоєння кожним студентом мінімуму знань і вмінь, необхідних для успішної професійної діяльності. Крім того, здібні студенти мають змогу ефективніше використати час, здобуваючи глибокі знання.

Завдяки рейтинговій системі контролю, що є невід’ємною частиною модульної технології, забезпечується більша об’єктивність у процесі оцінювання знань студентів.

Сам процес подання матеріалу під час модульного навчання фактично не відрізняється від традиційного. Інакше відбувається контроль та оцінювання знань: порціями, які складаються з окремих завершених розділів дисципліни. Під час вивчення розділу студент виконує одну-три контрольні роботи, демонструє знання матеріалу, вміння та навички застосовувати їх на практиці, здійснюючи корекцію і самооцінку своїх знань.

Позитивна оцінка під час вивчення модулів ураховується на іспиті, заліку. Студенти, які бажають підвищити свій рівень знань і рейтингову оцінку, можуть складати іспит за весь курс. Студент, який добре вчиться і отримує високі оцінки під час контролю, здобуває право бути звільненим від іспитів, що сприяє зменшенню його фізичного та психологічного навантаження під час залікової чи екзаменаційної сесії.

Впровадження рейтингової системи є виправданим, оскільки збільшує об’єктивність оцінювання знань студентів, стимулює їх систематичну та самостійну роботу протягом семестру, сприяє розвитку творчих здібностей, налагодженню здорової конкуренції у навчанні, перетворює студента із об’єкта в суб’єкт навчального процесу.

Отже, модульна технологія має три компоненти: змістовий, організаційний і контрольно-оцінювальний.

Перехід на нову технологію веде до збільшення навантаження викладача (робота над навчально-методичною документацією, дидактичне забезпечення модулів, індивідуальні консультації тощо).

Важливим чинником впровадження нової технології є якісний викладацький склад (рівень професіоналізму, володіння комп’ютерною технікою, знання іноземної мови тощо). Ці технології вимагають від викладача систематичного підвищення свого професійного рівня, значних інтелектуальних і емоційних зусиль. Кожен викладач повинен самостійно засвоїти принципи цієї дидактичної системи, вміти складати модульну програму, розробляти комплект завдань, вправ, тезів тощо.