Особливості модульно-рейтингової системи навчання.

У 60-х роках у США виникла така дидактична система - модульне навчання» (МН). Модульне навчання - процес засвоєння навчальних модулів в умовах повного дидактичного циклу. Модуль - це логічно завершена частина (розділ, тема) курсу, який закінчується контролем і оцінюється в балах.

Кожен модуль має містити: мету вивчення модуля, знання і уміння, якими має оволодіти студент; час, необхідний для вивчення модуля і його приблизний розподіл; короткий зміст навчальної інформації; основні теоретичні поняття; проблемні і контрольні питання.

Науковці виділяють такі головні особливості цієї системи навчання:

- поділ матеріалу на невеликі дози;

- нестандартність вправ (завдань), складність яких залежить від індивідуальних особливостей студентів;

- наявність прямого і зворотного зв’язку, можливість контролю і самоконтролю.

Необхідно поєднати МН з рейтинговою системою оцінки знань (рейтинг - це сума балів, яку набирає студент в процесі навчання), коли студент набирає бали на кожному етапі засвоєння навчальної програми, її називають модульно-рейтинговою системою навчання (МРСН) у структурі навчального процесу ВНЗ.

В основу цієї системи навчання покладені такі принципи:

- відхід від групового методу навчання і перехід до індивідуальної підготовки спеціалістів;

- перенесення основної уваги на самостійну роботу студентів;

- впровадження якісно нових методів навчання на основі повного забезпечення кожного студента модульними програмами;

- зміна ролі та функції викладача в навчальному процесі, перетворення його у викладача-консультанта;

- зростання поточного, узагальненого і підсумкового контролю.

Без сумніву, ця система має певні переваги, оскільки є прогресивнішою і продуктивнішою дидактичною системою, порівняно з традиційними хоча б у тому, що використовують більше елементів педагогіки співпраці, співробітництва, що гуманізує, раціоналізує і удосконалює навчальний процес, веде до економії часу навчання і витрат праці викладачів, формує професійне мислення та вміння студента вчитися, враховує індивідуальні психологічні особливості студента, тип характеру, розвиває різні нахили і здібності студентів.

Якість модульно-рейтингового навчання має кількісне вираження через рейтинг, тому модульно-рейтинговою програмою слід вважати дидактичну конструкцію, що складається з об’єднаних єдиною темою модулів, кожний з яких має свою рейтингову вартість.

Найважливішими положеннями, що забезпечують відносно цілісне розуміння призначення та принципових моментів функціонування модульно-рейтингової системи є такі:

1. Модульно-рейтингова система навчання повинна мати таку заміну організаційних засад педагогічного процесу у вищій школі, яка забезпечила б суттєву його демократизацію, умови для дійсної зміни місця студента у навчанні (перетворення його з об'єкта в суб’єкт цього процесу), надала б навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, запровадила б у дію принцип індивідуалізації навчання.

2. Модуль - це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів.

3. Засвоєння модуля розпочинається оглядово-установчою лекцією. Далі йдуть індивідуальна самостійна навчальна робота, консультації, потім кілька групових тьюторських занять за опрацьованими джерелами, що впроваджені замість традиційних семінарських занять і в своїй сукупності складають зміст модуля.

4. Організаційно кожне тьюторське зайняття включає у себе три- чотири види навчальної роботи, серед яких два є постійними (невелика письмова робота та дискусія за змістом опрацьованих задач, евристична бесіда, рольові та ділові ігри тощо).

5. Джерела, виділені у списках літератури позначкою «X», складають мінімум навчального матеріалу, необхідного для систематичного оволодіння предметом.

6. Студент може достроково вивчити й скласти звіт з матеріалу, що входить до того чи іншого модуля, за домовленістю з викладачем. Вивільнений таким чином час використовується ним згідно зі своїми інтересами. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо студент під час співбесіди з викладачем продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх (письмово та усно).

7. Для студентів, що засвоїли матеріал і відзвітувалися за змістом усіх модулів до закінчення семестру, екзамен з цього предмету відміняється.

8. Коли студент не зміг з тих чи інших причин вчасно скласти звіт за змістом чергового модуля, він може зробити це за домовленістю з викладачем під час консультації.

9. При організації індивідуальної навчальної діяльності залишається актуальним питання про стимулювання систематичної самостійної роботи з першоджерелами. Формалізм у питаннях обліку її результатів значною мірою усувається за умов функціонування пропонованої системи навчання тим, що перевірка конспектів першоджерел відміняється і факт наявності або відсутності їх у студентів не впливає на оцінку якості його навчальної праці.

10. Виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю залікових одиниць, облік яких ведуть як викладач, так і сам студент.

Оскільки наперед відомо, яку кількість їх треба набрати для того, щоб отримати оцінку, кожен студент отримує можливість протягом усього часу вивчення предмету контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування в засвоєнні курсу шляхом цілеспрямованого планування та розподілу своїх зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам. Прикінцева оцінка успішності вивчення предмета визначається підсумовуванням залікових одиниць, які були отримані студентами за виконання всієї сукупності навчальних завдань.