Закон перехода кол-ва в качество и качества в количество.

Суть: кол-ые изменения с необходимостью, после нарушения меры, переходят в коренные качественные, которые в свою очередь приводят к новым кач-ым изменениям. Переход кол-ва в качества представляет собой скачок, главным признаком которого является не временное, а содержательно-коренное изм-ие качества. Хар-ки (категории) закона: кач-во, кол-во, мера, скачок, свойства и отношения. Первая всеобщая сторона вещей - специфичность - будет обозначена категорией качества, вторая связанная с однородностью и измеримостью – кол-ва. Кач-во - внутренняя специфическая определённость вещи. Кач-во - есть внутренняя определённость вещи (вещь сохраняет свою природу в каких-то широких пределах, за которыми она приобретает другую определённость, другое качество. Второй момент в определении качества - специфичность. Будучи определённой, вещь всегда специфична, т.е. отлична от других вещей, в которые она может перейти. Кач-во - целостная хар-ка вещи, св-ва – множ-ая хар-ка. Вещь обладает одним кач-ом и многими св-ми. Свойство - это выражение качества вещи в отношении к другой вещи; признак вещи. Свойства не возникают, а обнаруживаются при взаимодействии вещей (химические свойства, свойства личности). Чтобы выявить свойства вещи, надо встать к ним в определённые практические отношения, опосредованные орудиями труда. Отношение - связь вещей, их устойчивое взаимодействие. Вещь - качество - свойство - отношение. Вещь не существует без свойств и отношений, однако свойства и отношения принадлежат вещи. Количество - внешняя специфическая определённость вещи. Характерным признаком количества является его делимость на однородные элементы. Количество может быть определено через перечисление его видов: это всё что может быть выражено величиной, размерами, степенью и т.д. качество и количество выражают противоположные и в то же время неразрывно связанные между собой характеристики предметов. Эта их связь называется мерой. Мера - диалектическое единство качества и количества, или такой интервал количественных изменений, в пределах которого сохраняются качественная определённость предмета. Единство качества и количества. Граница существования данной вещи. Скачок - переход количественных изменений в качественные или переход из одного качественного состояния в другое (возникновение жизни, возникновение и смена общественно-экономических формаций, новые виды растений). Эволюция - постепенные количественные и качественные изменения

48. Закон заперечення в діалектиці

Є також одним з основних законів діалектики, який відображає поступальність, а також специфічно діалектичну форму розвитку предметів і явищ об’єктивної діяльності. Схематично діалектичні заперечення можна показати так:

Теза Антинеза

Синтез

Теза – така форма думки (судження) в якій щось стверджується.

Антитеза – заперечення тези перетворення її на свою протилежність.

Синтез – в свою чергу заперечує антитезу, стає вихідним моментом наступного руху і об’єднує в собі риси двох попередніх ступенів, повторюючи їх на вищому рівні.

Діалектичне заперечення передбачає не тільки зв’язок а й перехід від одного стану до іншого, що розвивається на вищій основі. Діалектичне заперечення виступає насамперед як зумовлене суперечливістю самого предмета, як внутрішня неминучість його якісного перетворення. Сутність закону заперечення заперечення є відображення напряму і форми процесу розвитку в цілому, а також напряму і форми розвитку внутрішніх етапів окремого циклу, розвитку явищ. Він відбиває спадкоємність як характерну рису процесу розвитку, бо в кожному новому ступені розвитку зберігається те позитивне, що було на передніх стадіях розвитку у вихідному пункті та в його запереченні. В об’єктивній діяльності закон заперечення заперечення діє не в чистому вигляді, а покладає собі шлях через безліч випадковостей. Багатосистемність предметів і явищ вимагає конкретного підходу до аналізу різних умов, суперечності, тенденцій.

 

49. Категорії окремого та загального у філософії.

Категорії – це поняття, в яких і через які здійснюється філософське мислення.

Одиничне – це окремий предмет, річ, явище, подія, факт, які характеризуються відповідними просторовими і часовими межами, відповідною визначеністю.