Політика управління фінансовими ризиками.

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших функціональних завдань ФМ. На практиці цю сферу управління фінансами виокремлюють у специф. напрям д-ті ФМ – ризик-менеджмент.

Ризик-менеджмент - система управління ризиками на п-ві, що передбачає використання методів та інструментів, спрямованих на виявлення, ідентифікацію ризиків, розрахунок ймовірності їх настання, їх оцінку (визначення можливого розміру фінансових втрат) та нейтралізацію (внутрішнє і зовнішнє їх страхування). Ризик-менеджмент — це система заходів щодо виявлення, оцін­ки, профілактики та страхування ризиків і включає стратегію і так­тику управлінських дій

Осн. мета управління фінансовими ризиками – мінімізація пов’язаних з ними фінансових втрат.

Головними завданнями управління фінансовими ризиками є оптимізація структури капіталу (співвідношення між власними та позичковими джерелами формування фінансових ресурсів) та оптимізація портфеля боргових зобов’язань. Передумовою оптимізації структури капіталу є розрахунок ефекту фінансового левериджу. Оптимізація портфеля боргових зобов’язань досягається на підставі: -диверсифікації кредиторів; -максимізації рівня показника дюрації (середньозваженого строку непогашеної заборгованості); -мінімізації платежів за користування позичковим капіталом.

В процесі фін. д-ті ризик-менеджмент здійснюється у відповідності з політикою управління фінансовими ризиками – системою цілей і завдань управління ризиками, а також сукупністю методів і засобів досягнення цих цілей. Політика управління фінансовими ризиками знаходить своє відображення у стратегії і тактиці виявлення та нейтралізації ризиків.

Стратегія ризик-менеджменту є сукупністю обраних підприєм­ством управлінських заходів, спрямованих на досягнення постав­леної мети управління ризиком і допомагає сконцентрувати зу­силля і ресурси на найоптимальніших варіантах рішення. Після досягнення поставленої мети кожна стратегія перестає викорис­товуватися, оскільки нові пріоритетні завдання діяльності зумов­люють необхідність розробки нової стратегії. Основною стратегіч­ною метою управління ризиком можна визначити як завдання захисту підприємства від несприятливого впливу факторів зовніш­нього середовища, так і завдання оптимізації внутрішнього се­редовища і т. ін.

Тактика ризик-менеджменту включає практичні методи і прийоми фінансового менеджменту для досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Процес управління ризиками є досить складним (рис. 9.6).

 

Рис. Процес управління ризиками

 

Система управління ризиками включає наступні блоки завдань:

1.ідентифікацію – процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.

На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напрямку господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) і основних господарських операцій визначаються притаманні їм види фінансових ризиків і на цій підставі складається перелік можливих несистематичних ризиків підприємства.

На другій стадії визначається перелік систематичних ризиків, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства в цілому.

На третій стадії формується загальний портфель фінансових ризиків пов’язаних з діяльністю підприємства (включає можливі систематичні і несистематичні фінансові ризики).

2.оцінку ризиків – відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;

Під час оцінки ризиків базовими величинами, що розраховуються, є величина збитків, яких може зазнати підприємство та ймовірність настання цих збитків. Для визначення цих величин використовують складні алгоритми розрахунків. Результати оцінки ризиків є основою для вибору відповідних заходів їх нейтралізації.

3.нейтралізацію ризиків – вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.

До основних інструментів нейтралізації ризиків слід віднести: формування відповідних резервів; диверсифікація ризиків; хеджування; страхування ризиків страховими компаніями.