Теплообмін мізк організмом і зовнішнім середовищем

Сільськогосподарські тварини належать до теплокровних, яким властива відносно постійна температура тіла, що підтримується теплорегуляцією. Під теплорегуляцією слід розуміти комплекс реакцій і змін в організмі, спрямованих на підтримання температури тіла на відносно постійному рівні незалежно від умов зовнішнього середовища. Цей процес регулюється центральною нервовою системою і залозами внутрішньої секреції. Під впливом холодових або теплових подразників сповільнюється або прискорюється обмін речовин і, як наслідок цього, збільшується або зменшується утворення тепла в організмі, з одного боку, і збільшуються або зменшуються його витрати в зовнішнє середовище - з іншого. При цьому, існує

 

відповідність між утворенням тепла в організмі і його віддачею в навколишнє середовище.

Теплоутворення в організмі тварин відбувається постійно під час відновно-окислювальних реакцій. Найбільше тепла виробляється в м'язах, паренхіматозних органах, нервовій системі.

Тепловіддача відбувається головним чином через шкіру (випромінювання, проведення, конвекція, випаровування), а також через органи дихання й виділення. Крім того, тепло витрачається на нагрівання корму і води в органах травлення.

Тешіорегуляі/ія в організмі тварин значною мірою залежить від температури повітря, його вологості, швидкості руху, а також від температури та вологості будівельних конструкцій.

Температура повітря та її зоогігієнічне значення

Одним із найважливіших фізичних факторів повітряного середовища, який впливає на стан тваринного організму, є температура. Вона може коливатись протягом року в широкому діапазоні залежно від географічного положення, періоду року, інсоляції, висоти місцевості над рівнем моря тощо. Нерівномірне нагрівання повітря викликає постійний його рух.

Температура повітря, головним чином, впливає на тепловий стан організму, теплообмін між організмом і середовищем. У цьому її основне гігієнічне значення для організму тварин.

Оптимальна температура позитивно впливає на організм тварин, забезпечує краще засвоєння корму, підвищує опірність організму і його стійкість проти захворювань. Оптимальна температура - коли від тварин одного виду або вікової групи одержують найвищу продуктивність при найменших витратах корму.

Температура повітря, при якій обмін речовин і теплопродукція підтримуються на мінімальному рівні, називається зоною теплової байдужості, а крайні точки її- критичними.

Під впливом температури, вищої або нижчої за критичну, тепловіддача організму може послаблюватися або посилюватися. Під час зниження температури тепловіддача організму тварин збільшується, а тому необхідне додаткове утворення тепла, щоб температура тіла була постійною. Це відбувається за рахунок енергії корму, внаслідок чого вона не може бути використана на утворення продукції (молока, м'яса тощо). Отже, у разі утримання тварин за низьких температур мають місце нераціональні витрати корму і

знижується їх продуктивність. Так, після зниження температури повітря у свинарнику від 16-23 до 3-6°С і підвищення вологості до 85-100 % прирости живої маси свиней зменшуються на 13-22,1 %, а витрати корму на 1 кг приросту збільшуються на 0,8-1,13 корм. од. (СІ. Плященко, 1976 р.).

Значне і тривале зниження температури повітря може призвести до захворювання або навіть загибелі тварин від переохолодження (гіпотермія).

Дія низьких температур призводить до відморожування периферичних ділянок тіла (хвіст, вуха, препуцій, дійки, вим'я тощо). Низькі температури краще переносять треновані тварини, із густим волосяним покривом, добре вгодовані. Найчутливіші до холоду новонароджені (через недосконалість процесів терморегуляції), а також худі тварини з низькою резистентністю.

Щоб зменшити витрати тепла з організму і захистити тварин від охолодження, необхідно утеплювати стіни, стелю, підлогу, вікна, двері, запобігати високій вологості повітря в холодний період та протягам року. Крім того, організм тварин потрібно загартовувати, починаючи з молодого віку.

Високі температури також негативно впливають на тварин. За таких умов гальмується віддача тепла з організму. Чим ближче наближатиметься температура повітря до температури тіла, тим меншою буде віддача тепла з організму в зовнішнє середовище. При цьому, організм бореться тенлорегулювальними механізмами, які забезпечують збільшення тепловіддачі (розширення кровоносних судин шкіри, часте дихання тощо) і зменшення теплоутворення (уповільнення обміну речовин, втрата апетиту). Одночасно з цим знижуються продуктивність тварин і захисні функції їх організму.

Якщо ж температура повітря тривалий час перевищує температуру тіла тварин, то надлишок тепла нагромаджується в організмі, що призводить до перегріву його (гіпертермія).

Ознакою гіпертермії є підвищення температури тіла. У тварин настає коматозний стан, пригнічення життєво важливих функцій, судороги і смерть. Такий ступінь гіпертермії називається тепловим ударом. Він може виникати під час тривалого перебування тварин в умовах високої температури і вологості повітря, важкій роботі в спеку, транспортування в закритих вагонах, у разі скупченості утримуючи їх. Найчутливіші до високих температур молоді тварини, а також ті, що мають вищесередню вгодованість. Щоб запобігти перегріву тварин, створюють умови, які підвищують тепловіддачу з організму, тобто

 

знижують температуру і вологість повітря, підвищують швидкість руху його, не допускають скупченості утримуючи їх, нормують раціон відповідно до робочого навантаження, забезпечують вдосталь прохолодною питною водою тощо.

Слід зазначити, що дуже шкідливо впливають на організм тварин, особливо молодняка, різкі коливання температури протягом доби. При високій вологості повітря це може призвести до зниження резистентності організму тварин і виникнення в них різних хвороб.