Поняття про термінологію, термін і терміносистему.

Різні автори тлумачать термінологію по-різному. А.В. Суперанська наголошує на багатозначності слова «термінологія» і на практиці виокремлює п’ять його значень, зокрема:

1) сукупність чи деяка невизначена множина термінів-слів взагалі;

2) сукупність термінів (понять і назв) будь-якої визначеної галузі знання;

3) вчення про творення, склад і функціонування термінів взагалі;

4) вчення про творення, склад і функціонування термінів певної галузі знань, що вживаються в певній мові, та їхніх еквівалентів в інших мовах;

5) загальне термінологічне вчення.

В енциклопедії «Українська мова» термінологію визначено як «сукупність термінів, що обслуговують певну сферу знань, пов’язаних з системою понять».

Деякі вчені трактують поняття «термінологія» та конкретизують його, додаючи низку лінгвістичних характеристик. Для них – це «співвіднесена з певною галуззю знання, проблемою, темою, науковою школою сукупність термінів, які пов’язані між собою на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному (дериватологічному) та граматичному рівнях». Звідси, термінологія – це сукупність термінів будь-якої визначеної галузі знань, що об’єднані між собою на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному та граматичному рівнях.

Економічна термінологія. Сучасна наука має складну ієрархічну будову, а економіка як частина суспільного життя, є ще складнішим, взаємопов’язаним та інтегрованим механізмом, який перетинається з багатьма суміжними науками. І всю цю сукупність понять об’єднує поняття «економіка», що є «найважливішою сферою суспільного життя, у якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання продуктів людської діяльності, формується і постійно розвивається система продуктивних сил і економічних відносин, якими управляють різні типи економічних законів».

З огляду на вище зазначене економічну термінологію визначаємо як сукупність термінів, співвіднесену з найважливішою сферою суспільного життя, у якій здійснюється виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, та пов’язану на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному й граматичному рівнях.

Становлення поняття «економічна термінологія» нерозривно пов’язане з її структуруванням. Пропонуємо вичленувати в економічній термінологічній мережі такі рівні:

Загальнонаукова термінологія.

Загальноекономічна термінологія.

Спеціальна термінологія.

Галузева термінологія.

Галузева термінологія використовує терміни, властиві верхнім трьом рівням, і свої власні, специфічні, що позначають реалії, притаманні лише цій галузі виробництва.

Термін – це мовна одиниця, що позначає реалію певної галузі і співвідносна з її поняттям та виявляє певну сукупність ознак і є складником терміносистеми.

Поняття «системності» у вітчизняній термінології, та й не тільки, ні в кого не викликає сумнівів, так як терміни існують не ізольовано, а належать до певних сукупностей, між елементами яких наявні зв’язки і відношення. Проте дослідники по-різному розглядають системні властивості і параметри термінологічного матеріалу, оскільки існують суттєві відмінності між термінологіями: біологічними, технічними, з одного боку, та гуманітарним, соціально-економічними, з другого боку. Останні включають велику кількість термінів, що походять із загальновживаної лексики, крім того мають довгу історію формування, зокрема, й на національному ґрунті, різні впливи на певному етапі розвитку, а також нестабільність об’єкту дослідження, зміну його меж. Ці недоліки можна подолати в процесі упорядкування певної термінології, коли одні терміни вилучають, другі – видозмінюються, а треті – впроваджуються і т.д. Така робота сприяє створенню терміносистеми, яку визначаємо, як упорядковану сукупність термінів, що адекватно виражають систему понять теорії, яка описує деяку спеціальну сферу людських знань чи діяльності. Звідси, терміносистема – це упорядкована сукупність термінів певної галузі знань.