Стандартні етикетні ситуації, мовні формули 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стандартні етикетні ситуації, мовні формули



Відомо, що спілкування можливе за наявності: мовця, адресата; мети і теми мовленнєвої діяльності. Схематично мовленнєву ситуація можна зобразити так: «хто – кому – чому – про що – де – коли». Етикетною вважається тільки та ситуація, для якої суттєвими є відмінності між мовцями (їхній вік, соціальний статус, стать тощо).

Різні мови світу виробили спеціальні (лексичні, морфологічні, синтаксичні) засоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовленнєві формули, що, власне, і становлять мовленнєвий етикет. Це насамперед такі усталені мовленнєві формули, що вживаються для зав’язування контакту між комунікантами – формули вітань і звертань, для підтримання контакту – формули вибачення, прохання, подяки тощо, для припинення контакту – формули прощання, побажання, тобто власне етикетні мовленнєві формули. Сам же мовленнєвий етикет, крім цих формул, включає ще й соціально-мовні символи етикетного рівня, напр., етикетні форми заперечення (незгоди) і ствердження (згоди), форми питань, що використовуються в певних соціально-культурних групах.

У європейському культурному ареалі виділяють п’ять тональностей спілкування: високу, нейтральну, звичайну, фамільярну (дружню), вульгарну.

За умовами і змістом мовленнєвої ситуації (або ситуації спілкування) розрізняють 15 різновидів мовленнєвого етикету: 1) вітання; 2) скарга; 3) звертання, привертання уваги; 4) втішання; 5) знайомство; 6) комплімент; 7) запрошення; 8) несхвалення; 9) прохання, порада, пропозиція; 10) поздоровлення; 11) погодження; 12) подяка; 13) вибачення; 14) прощання; 15) незгода, відмова.

Дякувати означає «висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось»; бути вдячним – це відчувати «вдячність до кого-, чого-небудь; виражати вдячність». За народною мораллю, невдячність сприймалась як невихованість, черствість і завжди осуджувалась, недарма існує стійкий вираз «чорна невдячність», який означає: «зло замість вдячності за зроблене добро». Вважається, що дякування – одна з тих дій в житті людини, яку можна виконати лише за допомогою мови, спеціально витворених для цього висловів.

В українській мові найбільш уживаними, стилістично нейтральними висловами подяки є: дякую і спасибі, які можуть мати при собі слова, що посилюють вираження вдячності: дуже, сердечне, щиро, красно сердечно, щиро та ін.

Слід зазначити, що народним етикетом передбачаються репліки-відповіді на подяку, їх вибір залежить від того, за що дякується. Однак здебільшого поширена відповідь на подяку – прошу і будь ласка.

В умовах піднесеної тональності спілкування, в офіційних ситуаціях слова подяки можуть уживатися із дієслівною формою дозвольте: дозвольте подякувати вам за...

Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою найсердечнішу (найщирішу) подяку! Не знаю, як і дякувати вам (тобі)!

Вибачати – «просити вибачення, усвідомлюючи свою провину», вибачити ж – «виявляти поблажливість, прощати провину». Отже, ситуація вибачення – передусім усвідомлення своєї вини і намагання її спокутувати за допомогою спеціальних висловів. Вибачення завжди супроводжується проханням, навіть якщо виражене лише інтонаційно, без слів.

Найбільш уживаним і стилістично нейтральним є вибачте (вибач, вибачай, вибачайте), використовуване в ситуації невеликої провини:

У західних областях України поширені вибачальні вислови перепрошую, за перепрошенням, які є кальками з польських пшепрашам і за пшепрошеніем.

Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, винуватий (-а), приношу свої вибачення, перепрошую, не гнівайтесь на мене, я не можу не вибачитись перед Вами; якщо можеш, вибач мені; не сердься на мене; вибач (-те), будь ласка; дозвольте просити вибачення, я не можу не просити у Вас пробачення...

Особливе місце серед увічливих виразів належить висловам привернення уваги. Як правило, вони використовуються у ситуації вибачення, прохання, запрошення. В українській мові до них відносять такі мовні одиниці: будь ласка; коли (як, якщо) буде (твоя, ваша і т. ін.) ласка; з ласки вашої (твоєї); будь ласкавий; будь ласкав; будьте ласкаві; будьте люб’язні. Характерною ознакою цих висловів є те, що до них належать слова з коренем ласк і люб. Іменник ласка означає доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь; одне із значень прикметника ласкавий – те, що у ньому «виявляється доброзичливість, привітність». Синонімічний прикметник люб’язний вживається зі значенням «уважний», привітний до кого-небудь». Отже, ввічливими виразами ми засвідчуємо доброзичливе, привітне ставлення до співрозмовника, що лежить в основі етикетного спілкування.

Вислови будь ласка, коли (як, якщо) твоя ласка використовуються при чемному проханні, запрошуванні, в ситуації вибачення.

У цілому, щоб привернути до себе увагу особи, необхідно:

· спочатку звернутися до неї із словами вибачення (прошу вибачення; перепрошую; будь ласка, пробачте; прошу пробачити);

· коли особа виявить увагу поглядом, мімікою, реплікою, продовжити розмову (Скажіть, будь ласка; Дозвольте запитати; Чи можна на хвилинку зайняти Вашу увагу?; Чи можна Вас запитати?; Чи дозволите на хвилинку відірвати Вас від справ?);

· репліки – відповіді адресата: Я Вас слухаю; Я до Ваших послуг; Чим можу Вам допомогти; Прошу;

· якщо таких реплік не було чи вони мали відмовний характер (даруйте, не можу Вам допомогти; на жаль (вибачте), я зайнятий), потрібно перепросити і відійти.

Упродовж століть наш народ використовував дві основні форми звертання. Добродію, добродійко – специфічно українське шанобливо ввічливе звертання як до знайомого, так і до незнайомого. Звертання добродію (добродійко) вживалися самостійно і в поєднанні з етикетними означеннями: шановний (-а), ласкавий (-а), високошановний (-а), вельмишановний (-а), високоповажний (-а), та з іменем по батькові.

Шанобливо ввічливі форми звертання пане, пані, панове поширилися в українській мові під впливом польської, цим і пояснюється те, що вживання їх переважає в західних областях України. Етикетні звертання пане (пані, панове) можуть уживатися самостійно або в поєднанні з іменем, прізвищем, назвою особи за фахом чи родом діяльності тощо.

Звертаючись до незнайомої людини, слід дотримувати такої послідовності стандартних фраз:

1. Вітання (доброго ранку; добрий день/вечір);

2. Вибачення і прохання (вибачте, що затримую Вас; скажіть, будь ласка; будьте ласкаві, скажіть; чи не могли б Ви сказати);

3. Подяка (щиро (сердечно) дякую Вам за…; щиро вдячний за…);

4. Вибачення (пробачте, що затримав Вас; даруйте, ща завдав Вам клопоту);

5. Прощання (до побачення; бувайте здорові; усього Вас найкращого; хай щастить).

Слід пам’ятати, що звертання і вітання є тими елементами мовного етикету, які передусім сигналізують про соціальні відношення, що встановлюються в рамках комунікативного акту. Тому головним чинником, який впливає на вибір того чи іншого звертання, є соціальний статус комунікантів, ситуація спілкування.

Так, на урочистих зборах промовець, звертаючись до аудиторії, вживе звертання «Товариші!» з атрибутами шановні, вельмишановні, високоповажані або без них. Похідне від слова товариш – слово-звертання Товариство! (шановне, дороге, любе...).

У системі дипломатичного етикету до офіційних представників чи громадян інших країн звертаємося, вживаючи слово пан (панове).

Однією з форм звернення до незнайомої людини в сучасній українській мові є слово громадянин (громадянка, громадяни). Проте сфера його функціонування вузька – правовий, юридичний контекст.

Неважко помітити, що змістом вітань є добрі побажання. Фактично формули вітань є усіченими формами побажальних конструкцій: (Я бажаю вам) доброго ранку! Доброго вечора! Доброї ночі!

Про тісний зв’язок названих формул (вітань і побажань) свідчить і той факт, що формули-побажання становлять тісну діалогічну єдність із формулами-вітаннями. Так, досить часто у відповідь на привітання Доброго ранку (дня), (вечора)! звучить Доброго здоров’я!

Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоровенькі були! Доброго здоров ‘я! Моє шанування! Вітаю Вас! Радий (-а) вітати Вас! Скільки літ, скільки зим! Яким вітром? Салют! Радий (рада) вас (тебе) бачити (вітати)!

ПОРАДИ:

1. Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.

2. Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі.

3. Вітаючись, не тримайте руки в кишенях. Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка).

4. Якщо ви молодший, вітайтеся першим.

5. Якщо ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), вітайтеся першим (першою).

6. Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).

7. Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).

8. Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).

9. Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

Конструкції побажальної модальності: Будь(-те) щасливий (-а, і)! Щасливої дороги! Успіхів тобі (Вам)! Хай щастить! Зичу радості (гараздів, успіхів)! З роси і води!

Формули привітань з певної нагоди: Поздоровляю з Вітаю (Вас, тебе) з Прийми (-іть) поздоровлення (привітання) з З Новим роком! З днем народження! Щасливих Вам свят! Дозвольте вітати Вас від імені… Наше щире вітання…

Знайомство – встановлення контакту між людьми із повідомленням ними чи про них комунікативного мінімуму інформації, необхідної для спілкування.

Такий інформаційний мінімум становить: ім’я чи ім’я і прізвище; ім’я і по батькові; всі три компоненти.

Залежно від ситуації спілкування та статусних знак партнера можна назвати: фах комуніканта, посаду, заклад навчання / місце роботи, місце проживання, позапрофесійні інтереси.

Мовні формули знайомства можна розподілити на дві групи

знайомство без посередника знайомство з посередником
1. будьмо знайомі 2. я хочу (хотів би) з Вами познайомитися 3. Ви не проти, щоб ми познайомилися? 4. чому б нам не познайомитися? 5. дозвольте відрекомендуватися! (моє ім’я… мене звати… я – …) 1. дозвольте представити (відрекомендувати) Вам 2. дозвольте познайомити Вас із… 3. познайомтеся, будь ласка, це … 4. знайомтесь … 5. я хочу представити тобі (Вам) … 6. дозволь(-те) представити (познайомити, рекомендувати) … 7. рекомендую … 8. маю честь представити (рекомендувати)  

Відповіддю можуть стати такі фрази:

дуже приємно, я вже чув про Вас, мені приємно з Вами познайомитися, я радий знайомству з Вами

Прощання – слова, які вимовляються перед розлукою, розставанням.

Важливо пам’ятати, що власне слово прощай(те) використовується тоді, коли прощаються із тим, хто відходить у вічність. За українським звичаєм, після слова прощай! говорять: хай тобі буде земля пером!

Формули із значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здорові! Дозвольте відкланятись! На добраніч! Щасливої дороги! Будь щасливий (-а, -і)! Я з Вами не прощаюсь! Ми ще побачимось! Ми ще зустрінемось!

Прощальним фразам можуть передувати такі: уже пізно; шкода (жаль), але я мушу йти; дякую (тобі, Вам) за зустріч; не можу (тебе, Вас) довше затримувати.

Інші етикетні формули можна представити відповідно до тематики комунікативної ситуації.

Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: Будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб’язні, прошу Вас, чи не змогли б Ви чи можу я попрохати Вас..., маю до Вас прохання..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити..., якщо Ваша ласка..., ласкаво просимо..., якщо Вам не важко..., не відмовте, будь ласка, у проханні..., можливо, Ви мені допоможете...

Згода, підтвердження: Згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, так, напевно, обов’язково, безперечно, безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, будь ласка (прошу), гаразд (добре), з приємністю (із задоволенням)...

Відмова: на жаль, ніяк не можу погодитися; шкода, але про це не може бути й мови; даруй(те), але я змушений тобі (Вам) відмовити; дуже шкода, але я не погоджуюсь; перепрошую, мені треба подумати (мушу порадитися, я маю спочатку це обміркувати).

Заперечення: Ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; я не згодний (згоден); це не точно; неможна; не можу; ні, не бажаю; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь; шкодую, але я мушу відмовитись; нізащо; це даремна трата часу; дякую, я не можу; про це не може бути й мови...

Розрада: не переживай(те); не хвилюйся(теся); заспокойся (тесь); не журися (іться); опануйте себе; не бери (іть) це так близько до серця; викинь(те) це з голови; не думай(те) про це; не звертай(те) на це уваги; сподівайся(теся) на краще; не варто про це думати; всяке буває; це не твоя (Ваша) провина;

Співчуття: Я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість. Ваше хвилювання); це болить і мені; це не може нікого залишити байдужим; я теж перейнялася Вашим болем (горем, тривогою); я співпереживаю (Вашу втрату, Вашу тривогу); треба триматися, людина сильна; не впадайте у відчай (час усе розставить на місця, час вилікує, загоїть рану, втамує біль)...

Пропозиція, порада: Дозвольте висловити мою думку щодо..., а чи не варто б..., чи не спробувати б Вам..., чи не були б Ви такі ласкаві прийняти мою допомогу (вислухати мою пропозицію, пораду), чи не погодилися б Ви на мою пропозицію.

Схвалення: ти (Ви) правильно вчинив(ли) (сказав, виступив); правильний (розумний, доречний) вчинок; ти (Ви) прийняв(ли) вдале (розумне, продумане) рішення.

Зауваження, докір: я змушений зробити тобі (Вам) зауваження; ти (Ви) не зовсім добре вчинив(ли) (зробив(ли), сказав(ли)); тобі (Вам) так робити (говорити) не личить; на мою думку, цей вчинок не робить тобі (Вам) честі; твій вчинок виходить за межі етичних норм.

Висловлення власного погляду: на мій погляд; на мою думку; на моє переконання; я (глибоко) переконаний, що …; я думаю, що …; наскільки я розумію …; я хочу (хотів би) підкреслити, що …; як на мене, то…; мушу зауважити, що …; такою є моя думка.

Отже, кожна із ситуативно-тематичних груп становить синонімічний ряд етикетних одиниць, які різняться за семантичними і стилістичними ознаками. Наявність синонімічних рядів обумовлює можливість вибору одиниці в комунікативному акті, оскільки особистість характеризується не лише тим, що вона робить, але й тим, як вона це робить. Вибір етикетних одиниць ко-мунікантами передусім залежить від таких визначальних екстралінгвістичних факторів, як:

1. Соціальна роль;

2. Вік;

3. Місце проживання;

4. Стать;

5. Культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними;

6. Характер ситуації спілкування;

7. Специфіка взаємин між комунікантами;

8. Меншою мірою вибір потрібної етикетної одиниці зумовлений особистісними характеристиками мовця, його психологічними установками (наприклад, схильність до руйнування мовленнєвого шаблону, намагання виявити свою індивідуальність у ситуаціях-стереотипах).


ПОРАДИ:

– Завжди контролюйте себе що – кому – чому – про що – де – коли ви говорите.

– Дотримуйтесь правил мовного етикету.

– Засвідчуйте свою вихованість, шану і уважність до співрозмовника, привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність.

Визначальними етнопсихологічними особливостями українського етикету є передусім доброта, сердечність, простота, щирість і ніжність. На мовному рівні це виявляється в тому, що:

1. Стрижневим словом багатьох висловів українського мовленнєвого етикету є слова з коренем добр-, здоров-: добридень, добривечір, добрий ранок, добридосвіток, на все добре, добродію; здоров був, здорові були, доброго здоров’я, дай Боже здоров’я, здрастуй(-те) та ін.;

2. Наявна велика кількість слів-звертань із пестливими суфіксами: голубонько, соколику, матінко, матусю, таточку, дідусю, бабусю, бабуню, бабцю, сестричко, братику та ін.; у багатьох етикетних висловах виступає слово із коренем ласк-: будь ласка (будьте ласкаві), ласкаво прошу, з ласки вашої та ін.;

3. Існує багато висловів, які первинною своєю семантикою виражають доброзичливість: будьте щасливі, Боже поможи, дай Боже щастя та ін.;

4. Відсутні інвективи (непристойні, грубі лайки).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 1185; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.177.148 (0.099 с.)