Тематичне членування термінів

У сучасному мовознавстві вирізняють три основні способи диференціації термінолексики: перший – за тематичними групами, другий – за категоріями і третій – метод польового аналізу. Тематична група – це сукупність термінів, об’єднаних однією темою. Об’єднання термінів у тематичні групи ґрунтується на зовнішніх зв’язках між поняттями, відбувається на підставі спільної семантичної ознаки й «має відбиток суб’єктивізму». Зважаючи на значення термінів економіки, виокремлюють сім тематичних груп:

1. Назви дій та процесів: іпотека, купівля, продаж, успадкування землі, розподіл землі, державне регулювання, агровиробництво, інвестування, обіг землі;

2. Назви установ, організацій, об’єднань та їхніх структурних підрозділів: машинно-технологічна станція (МТС), машинно-тракторний парк, колективне сільськогосподарське підприємство (КСП), асоціація селян, агрофірма (аграрна фірма), хмелевиробнича ферма, агрофірма-держгосп, агрогосподарство, селянське фермерське господарство (СФГ), приватне сільськогосподарське підприємство (ПСП), державний племінний завод;

3. Назви осіб за зайнятістю: лізингодавець, аграрний лобі, ізингоодержувач, землевласник, одноосібник, самостійник (особа, що самостійно обробляє кілька гектарів землі і не є юридичною особою; синонім до слова «одноосібник»), виробник-поденник, фермер-підприємець, фермер-орендар, селяни-пайовики, трудові ресурси сільського господарства, сільгоспвиробник селянин-виробник, користувач землі, господар-власник, селянин-власник, селянин-орендодавець, трейдер;

4. Назви наук, наукових напрямків, галузей, концепцій тощо: продовольче машинобудування, виробництво сільськогосподарського і городнього інвентарю, виробництво мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, племінне м’ясне скотарство, рослинництво, ріпаківництво, буряківництво, хмелярство, овочівництво, виноградарство, виноробство, тваринництво, землеробство (рільництво);

5. Назви економічних явищ, властивостей і показників виробництва: економічна родючість, відносна родючість, абсолютна родючість, природна родючість, штучна родючість, родючість землі, розораність, сезонність, товарність землі, щільність поголів’я, землемісткість;

6. Назви об’єктів (предметів і наслідків) виробництва та інших агроекономічних понять і реалій: агротехніка, давальницька сировина, хмелесировина, земельний наділ, земельна ділянка, землі відпрацьовані, землі рекультивовані, сільськогосподарські угіддя, продукція рослинництва, продукція тваринництва, рентний продукт, агропродукція, виноробна продукція (винопродукція), монопродукт, кінцева продукція АПК;

7. Назви документів, які оформляють акти аграрно-економічних відносин: земельний сертифікат, умовний пай, первинний облік землі, комп’ютерна система ведення обліку земель, земельний баланс, договір оренди земельних часток, договір контрактації, давальницькі контракти, форвардний контракт, ф’ючерсний контракт, опціонний контракт, спотові угоди.

Тематичні групи термінів існують не ізольовано, вони перетинаються, що зумовлено як мовними, так і позамовними чинниками. Це відбувається відповідно до діалектичного принципу тотожності й відмінності, який діє на ґрунті функціональної спільності всіх тематичних груп згаданої термінології. Відмінні риси кожної тематичної групи характеризують її з боку специфічних особливостей.

Способи творення термінів.

Терміни утворені внаслідок:

1. Ретермінологізації готового терміна: ін’єкції в економіку, форвардний контракт, компанія-донор, компанія-реципієнт;

2. Термінологізації загальновживаних слів для позначення певного наукового поняття: надій молока, родючість ґрунту, приплід;

3. Запозичення та калькування: аграрій, менеджмент, маркетинг, інвестиція;

4. Використання наявних у мові словотвірних типів або іншомовних компонентів для утворення нових назв: оподаткування, кредитування, агробізнес, землеробство;

5. Використання словосполучень для найменування нових понять: ринок землі, засоби виробництва, знаряддя праці тощо.

Проте незалежно від того, як терміни потрапили до термінології, вони позначають близькі поняття та мають спільні мовні характеристики.