Кліше для реферування та анотування

Clichés and useful phrases

for annotations:

1. It is described in short ….

2. It is shown that ….

3. … is analysed.

4. …is examined.

5. Attention is drawn to ….

6. Data are given about ….

7. Attempts are made to analyse ….

8. Attempts are made to formulate ….

9. Conclusions are drawn ….

10. Recommendations are given ….

for abstracts:

1. The article (text) is head-lined ….

2. The author of the article (text) is ….

3. The main idea of the article (text) is ….

The article is about ….

The article deals with ….

The article touches upon ….

The article presents some results which illustrate....

4. The purpose of the article is to give the reader some information on …; to compare …; to determine ….

The aim of the article is to provide the reader with ….

5. The author starts by telling the readers about (that) ….

6. The author writes (Nationals, stresses, thinks, points out) that ….

The article describes ….

According to the article (text) ….

The article goes on to say that ….

7. The article can be divided into 3 (4-5) parts.

The first part deals with ….

The second part is about ….

The third part touches upon ….

8. In conclusion the article reads ….

The author comes to the conclusion that ….

9. I found the article (text) interesting (important, up-to-date, informative).

ГРАМАТИЧНИЙ ДОВІДНИК

Grammar reference

АРТИКЛЬ (THE ARTICLE)

 

1. Артикль – службове слово, що стоїть перед іменником і визначає його рід, число, відмінок, означеність і неозначеність. У зв'язку з останнім в англійській мові є два артиклі – неозначений a, an і означений the.

2. Неозначений артикль походить від числівника один (one) і вживається тільки зі злічуваними іменниками в однині. Неозначений артикль має значення один з, який-небудь:

There will be a university here.

Тут буде університет.

Неозначений артикль не вживається з іменниками у множині і з незлічуваними іменниками:

Then there was silence.

Потім настала тиша.

Неозначений артикль у реченні не наголошується. Перед іменником, що починається з голосного, неозначений артикль має форму an [an]:

It isan apple.

Це яблуко.

3. Означений артикль the походить від вказівного займенника (this, that). Він вживається з іменниками в однині і множині, коли і тому, хто говорить, і тому, хто слухає, зрозуміло, про який предмет іде мова. Означений артикль виділяє певний предмет або особу з класу йому подібних. Наприклад:

This is the shop where we bought the tape – recorder.

Це магазин, в якому ми купили магнітофон.

У реченні означений артикль ніколи не стоїть під наголосом.

4. Артиклі не вживаються перед:

а) власними назвами (прізвища, імена людей; назви міст, країн, континентів): John, Moscow, France, Asia;

б) іменниками, що визначаються вказівними або присвійними займенниками: this table – цей стіл, my book – моя книга;

в) незлічуваними іменниками, що означають речовину:

You can buy oil in the (food) store.

Ти можеш купити олію в магазині.

г) назвами наук, хвороб і коли перед власними назвами стоїть іменник, що означає звання: Professor Petrenko.

5. У деяких випадках перед власними назвами вживається означений артикль (перед назвами рік, морів, океанів, частин світу, гірських ланцюгів): the Thames, the Black Sea, the Atlantic Ocean, the South, the Urals, the Dneeper.

 

 

ІМЕННИК (THE NOUN)

МНОЖИНА ІМЕННИКІВ

 

Іменники утворюють множину додаванням до основи закінчення -(e)s: a cup – cups.

Якщо основа закінчується на -s, -ss, -z, -x, -sh, -ch, то додається закінчення -es, яке читається [iz]: a glass – glasses, a bus – buses, a watch – watches, a wish – wishes, a box – boxes.

Якщо іменник закінчується на - у з попереднім приголосним, додається закінчення -es (читається [iz]), причому - у замінюється на -і: a country — countries.

Якщо іменник закінчується на -f або -fe, то -f змінюється на -v і додається закінчення -es: shelf [∫elf] полиця – shelves [∫elvz] полиці.

Але деякі іменники утворюють множину зміною кореневого голосного і не за правилом: a man чоловік – men чоловіки, a woman жінка – women жінки, a child дитина – children діти, a tooth зуб – teeth зуби.

 

ВІДМІНОК (THE CASE)

В англійській мові існує два основні відмінки — загальний (the Common Case) і присвійний (the Possessive Case).

Розрізняють також так званий об'єктний, або непрямий відмінок, який за своїм значенням відповідає давальному і знахідному відмінку в українській мові.

Загальний відмінок не має закінчень. Він відповідає українському називному відмінку, а присвійний відмінок має закінчення 's і відповідає родовому відмінку в українській мові. У зв'язку з тим що у множині іменники англійської мови закінчуються на - s, то у множині присвійного відмінка ставиться тільки апостроф:

- books’ pages

- сторінки книжок

Щоб виразити всю різноманітність граматичних, зокрема відмінкових, відношень в англійській мові, у якій порівняно мало відмінків, велику смислорозподільну граматичну роль відіграють порядок слів і прийменники.

Таблиця 1. Способи передачі відмінкових відношень в англійській мові

Відмінки	Способи передачі відмінкових відношень в англійській мові	Приклади	Переклад українською мовою
Називний Родовий   Давальний	без прийменника оf   to або без прийменника	The cake is tasty. The plate of my sister is on the table. My sister's plate is on the table. Give this book to my friend. Give my friend this book.	Тістечко смачне. Тарілка моєї сестри знаходиться на столі. Дайте цю книжку моєму другу.
Знахідний Орудний	без прийменника bу with	He drinks coffee. The letter was written by my brother. The letter was	Він п'є каву. Листа було написано моїм братом. Листа було
Місцевий	about, at, under та ін.	written with a ball-pen.   This book is about children. She is at the Institute.	написано кульковою ручкою. Ця книга про дітей. Вона в інституті.

ПРИКМЕТНИК (THE ADJECTIVE)

 

Англійські прикметники не змінюються ні за родами, ні за числами, ні за відмінками:

a round table	круглий стіл
round tables	круглі столи
a young man	молодий чоловік
a young woman	молода жінка
an old worker	старий робітник
an old worker’s son	син старого робітника

У реченні прикметник виступає у функції означення або іменної частини складеного присудка:

I'd like a cup of strong tea. (означення)	Я бажав би чашку міцного чаю.
The tea is too strong. (іменна частина присудка)	Чай дуже міцний.

Таблиця 2. Утворення ступенів порівняння прикметників.

Ступені порівняння	Односкладові	Двоскладові	Багатоскладові
Звичайний ступень   Вищий ступінь     Найвищий ступінь	warm теплий large big великий warmer тепліший larger bigger більший warmest найтепліший largest biggest найбільший	еasy легкий     easier легший     easiest найлегший	important важливий   more important важливіший   most important найважливіший

1. Якщо прикметник у звичайному ступені закінчується на приголосний, перед яким стоїть короткий приголосний, то кінцевий приголосний подвоюється: thin – thinner – thinnest.

2. Якщо прикметник закінчується на - у з попереднім приголосним, то перед -er, -est у змінюється на -і.

Деякі прикметники і прислівники утворюють ступені порівняння від інших коренів:

Таблиця 3. Змішані форми утворення ступенів порівняння

Звичайний ступінь	Вищий ступінь	Найвищий ступінь
good хороший   bad поганий   many багато much багато little малий	better кращий краще worse гірший гірше more більше   less менший менше	best найкращий найкраще worst найгірший найгірше most найбільше   least найменший, найменше

Примітка: Прислівники утворюють ступені порівняння так само, як і прикметники.

§ 4. СПОЛУЧНИКИ AS...AS, NOT SO...AS, THAN ПРИ УТВОРЕННІ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

 

1. При порівнянні двох предметів однакової якості прикметник у звичайному ступені ставиться між as...as:

Не is as young as my brother. Він такий же молодий як мій брат.

2. У заперечних реченнях вживаються слова not so...as:

Не is not so young as my brother. Він не такий молодий як мій брат.

Примітка. При порівнянні носіїв різної якості вживається сполучник than – чим: Не is younger than Helen. Він молодший за Олену.

 

 

ЧИСЛІВНИК (THE NUMERAL)

 

Таблиця 4. Кількісні числівники

1- 12	13—19	20—90	100 і далі
1 one   2 two   3 three 4 four 5 five 6 six 7 seven 8 eight 9 nine 10 ten	13 thirteen 14 fourteen 15 fifteen 16 sixteen 17 seventeen 18 eighteen 19 nineteen	20 twenty 21 twenty-one 30 thirty 40 forty 50 fifty 60 sixty 70 seventy 80 eighty 90 ninety	100 a (one) hundred 101 a (one) hundred and one 121 a (one) hundred and twenty-one 200 two hundred   300 three hundred 400 four hundred 500 five hundred 600 six hundred 700 seven hundred 800 eight hundred 900 nine hundred 1,000 a (one)thousand
11 eleven 12 twelve			1,001 a (one) thousand and one 100,000 a (one) hundred thousand

Примітка. З порядковими числівниками, як правило, вживається означений артикль the.

Таблиця 5.Дробові числівники

Прості дроби 1/2 a (one) half (second) 1/3 a (one) third 2/3 two thirds 3/5 three fifths 1/7 one seventh 2/7 two sevenths 3½ three and a half 61/3 six and one third

Десяткові дроби 0,1 nought [no:t] point one (point one) 0,01 nought point nought one (point nought one) 8,27 eight point two seven 72,903 seven two point nine nought three або seventy two point nine nought three

 

КАЛЕНДАРНІ ДАТИ

1800 – eighteen hundred; 1812 – eighteen twelve; 1917 – nineteen seventeen.

29^th June, 1962; June 29^th, 1962; June 29, 1962 – the twenty ninth of June nineteen sixty-two або June the twenty ninth, nineteen sixty-two.

ЗАЙМЕННИК (the PRONOUN)

 

Займенники – це слова, що вказують на предмети чи їх ознаки, вони вживаються замість іменників, прикметників або числівників.

Особові займенники в називному відмінку (I, you, he, she, it, we, they) виконують функцію підмета і відповідають на питання хто? що?

Особові займенники в об'єктному відмінку (me, you, him, her, it, us, them) відповідають на питання непрямих (давального, знахідного, місцевого) відмінків, у реченнях виконують функцію додатка:

Tell me everything about them. Розкажіть мені все про них.

Вжита без прийменника, ця відмінкова форма займенника відповідає в українській мові давальному і знахідному відмінкам.

Займенники в непрямому відмінку з прийменниками відповідають всім іншим відмінкам залежно від прийменника:

This letter isfor you. This article was translatedby him. І have received a letterfrom her. І quite agreewith him. I readabout it yesterday. Не showed the bookto her.

Це лист для вас. Ця стаття була перекладена ним. Я отримав від неї листа. Я повністю згоден з ним. Я читав про це вчора. Він показав їй книжку.

Присвійні займенники виражають належність і відповідають на питання чий? У реченні вони, як правило, є означенням.

Таблиця 7. Особові і присвійні займенники

Особові займенники	Присвійні
Називний (прямий) Відмінок	Об'єктний (непрямий) відмінок
хто who? що? what?	кого? кому? whom? що? чому? what?	чий? чия? чиє? чиї? whose?
I я you ти he він she вона it воно we ми you ви they вони	me мене, мені you тебе, тобі him його, йому her її, їй it його, її us нас, нам you вас, вам them їх, їм	mу мій, моя, моє, мої your твій, твоя, твоє, твої his його her її its його, її our наш, наша, наше, наші your ваш, ваша, ваше, ваші their їх

 

Таблиця 8. Вказівні займенники

Однина	Множина
this цей, ця, це that той, та, те	these ці those ті

Вказівні займенники в реченні можуть бути означенням, якщо стоять перед іменником, або підметом, якщо стоять перед дієсловом.

 

НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ

SOME кілька, деяк, деяка кількість вживається у стверджувальних реченнях:

І havesome pencils.

У мене є кілька олівців.

ANY скільки-небудь, які-небудь вживається у питальних і заперечних реченнях:

Have you got any pencils?	У вас є які-небудь олівці?
І have notgot any pencils.	У мене немає ніяких олівців.

NO ніякий вживається для утворення заперечення, але в цьому випадку дієслово стоїть у стверджувальній формі:

І haveno pencils.

У мене немає (ніяких) олівців.

Примітка. У стверджувальному реченні займенник any перекладається який-небудь, будь-який.

You can buy stamps at any post-office.

Марки можна купити в будь-якому поштовому відділенні.

 

Таблиця 9. Займенники some, any, no, every і похідні від них

Речення	Про речі	Про людей	Про місце
thing	body, one	where
Стверджу-вальні	some	something що-небудь	somebody someone хтось хто-небудь	somewhere десь де-небудь
	any	anything все, що завгодно	anybody anyone всякий будь-який	anywhere де завгодно куди завгодно
Питальні	any	anything що-небудь	anybody anyone хто-небудь будь-хто	anywhere де-небудь куди-небудь
Заперечні	not... any no	not... anything нічого nothing нічого	not... anybody not... anyone ніхто nobody, no one none ніхто	not... anywhere ніде нікуди nowhere ніде нікуди
Усіх видів	every	everything все	everybody everyone всякий кожний все	everywhere скрізь всюди

Таблиця 10. Зворотні займенники

Особа	Однина	Множина
1-а 2-а 3-я	myself yourself herself himself itself	сам (а) себе	ourselves yourselves themselves	самі себе

 

Таблиця 11. One (ones) у ролі замінників іменників

Займенники	Приклади	Переклад
one ones	Take my pen. – Thank you, I have got one. Some products are more nutritious than the other ones.	Візьміть мою ручку – Дякую, у мене є (ручка). Деякі продукти поживніші за інші (продукти).

 

Щоб запобігти повторенню іменника, замість нього можуть вживатися займенники one (ones), that of (those of). Для заміни іменників в однині вживаються займенники one і that of, а у множині– ones, those of.

Дієслово

(the verb)

Дієслово – це повнозначна, самостійна частина мови, яка означає:

¾ дію: to cut – різати; to put – класти;

¾ стан: to sleep – спати;

¾ відчуття: to feel – почувати; smell – відчувати запах, нюхати, пахнути;

¾ процеси сприйняття (сприймання): to hear – чути, слухати; to see – бачити, дивитися;

¾ процеси мислення: to think – думати, обмірковувати; to consider – розглядати;

¾ уявлення: to imagine – уявляти (собі);

¾ процеси мовлення: to speak – говорити, розмовляти; to say – говорити, сказати, мовити; to tell – розповідати, говорити, сказати;

Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм. Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число, стан. Спосіб дії – за ним дієслово в реченні відрізняється від інших слів.

Дієслова мають особові (Finite Forms) і не особові (Non-Finite Forms) форми.

Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб дії і виступають у реченні лише у функції присудка:

He lives in London. Він мешкає у Лондоні.

Не особові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудками, хоч і можуть входити до його складу. До них належать інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle).

Таблиця 12.

The Infinitive (інфінітив)	To know everything is to know nothing.	Знати все – значить нічого не знати.
The Gerund (герундій)	I am fond of reading books.	Я захоплююсь читанням книжок.
The Participle (дієприслівник)	Money spent on the brain is never spent in vain.	Гроші, витрачені на освіту, завжди окуповуються.

 

Часи дієслова

(tenses)

В англійській мові розрізняються чотири групи часових форм дієслова: Indefinite (Simple) Tenses (неозначені часи), Continuous Tenses (тривалі часи), Perfect Tenses (перфектні або доконані часи) та Perfect Continuous Tenses (перфектно-тривалі часи). Всього в англійській мові вживається 12 часових форм.

В усіх групах часів існує також особлива форма відносного часу: The Future-in-the-Past – майбутнє відносно минулого часу.

Примітка. Детальніше про часи дієслова йдеться у відповідних розділах.

Спосіб дієслова

(the mood)

Спосіб дієслова показує як мовець розглядає дію відносно дійсності. В англійській мові є три способи:

1. Дійсний спосіб (the Indicative Mood) показує, що дія розглядається як реальний факт у теперішньому, минулому і майбутньому:

Таблиця 13.

She speaks English fluently.	Вона вільно розмовляє англійською мовою.
He spokeEnglish fluently.	Він вільно розмовляв англійською мовою.
They will speakEnglish fluently.	Вони будуть вільно розмовляти англійською мовою.

2. Наказовий спосіб (the Imperative Mood) висловлює спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду та інше. Наказовий спосіб має форму другої особи:

Таблиця 14.

Tell me all about it.	Розкажи мені все про це.
Choose an author as you choose a friend.	Вибирай письменника, як вибираєш друга.
Don’t be late.	Не запізнюйся.
Don’t waste time, it flies.	Не гайте часу, він летить.

3. Умовний спосіб (the Subjunctive Mood) показує, що мовець розглядає дію не як реальний факт, а як таку, що могла відбутися за певних умов, а також як щось допустиме, бажане, необхідне або нереальне, нездійснене.

If I saw her tomorrow, I would tell her about it.	Якби я бачив її завтра, я б сказав їй про це.
(Не виключена можливість побачити її завтра. Припущення стосується майбутнього).

Якщо припущення відноситься до минулого часу, воно не може бути виконано і є цілком нереальним:

If I had seen her yesterday, I would have told her about it.	Якби я (по)бачив її учора, я б сказав їй про це.
(Але я її не міг (по)бачити. Минулого повернути не можна).

Найпростішим для опанування є наказовий спосіб – як за обсягом, так і за утворенням.

Дійсний спосіб має дуже розгалужену систему часових форм.

Щодо умовного способу, то він хоч і не великий за обсягом, проте має складну систему утворення.

Примітка. Детальніше про способи дієслова йдеться у відповідному розділі.

Стан дієслова

(the voice)

Особа або предмет, що виконує дію, називається суб’єктом дії. Особа або предмет, на які спрямовано дію, називається об’єктом дії. Так у реченні

A lot of people speak English all over the world.

Багато людей розмовляють англійською в усьому світі.

підмет речення “people” – означає суб’єкт дії, а ‘English” – її об’єкт. У реченні

English is spoken all over the world.

Англійською розмовляють у всьому світі.

підмет речення “English” є об’єктом дії. Суб’єкт дії у цьому реченні не зазначено.

Отже, підмет речення може бути як суб’єктом, так і об’єктом дії, вираженої присудком.

В англійській мові дієслова вживаються в активному стані (the Active Voice) і пасивному (the Passive Voice).

Якщо підметом речення є суб’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в активному стані.

We often see him in the library.

Ми часто бачимо його в бібліотеці.

Підмет речення “we” є суб’єктом дії, “see” – дієслово-присудок в активному стані.

Якщо підметом речення є об’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в пасивному стані.

He is often seen in the library.

Його часто бачать (можна бачити) в бібліотеці.

Підмет речення “He” є об’єкт дії, “is…seen” – дієслово-присудок в пасивному стані. Суб’єкт дії – не зазначено.

Пасивний стан вживається тоді, коли в центрі уваги співрозмовників є особа або предмет, на які спрямована дія (об’єкт дії), суб’єкт дії при цьому здебільшого не вказується:

Rome was founded in 753 B.C.

Рим було засновано в 753р. до нашої ери.

У цьому реченні “Rome” (Рим) є об’єктом дії, вираженої присудком “was founded” (було засновано); саме про об’єкт дії — “Rome” (Рим), а не про діючу особу йде мова.

При потребі суб’єкт дії може бути виражений за допомогою додатка з прийменниками by або with:

The potato was brought to Europe by Spanish.	Картопля була завезена до Європи іспанцями.
Her eyes were filled withtears.	Її очі наповнились сльозами.

Зіставляючи речення з присудком в активному стані

Dr. Pemberton invented Coca-Cola in 1886.

Д-р Пембертон винайшов Кока-Колу у 1886 році.

і речення з присудком в пасивному стані,

Coca-Cola was invented by Dr. Pemberton in 1886.

Кока-Кола була винайдена д-ром Пембертоном у 1886 році.

можна відзначити, що підмету речення в активному стані (Dr. Pemberton) відповідає додаток з прийменником by речення в пасивному стані (by Dr. Pemberton), а додаток до дієслова-присудка речення в активному стані (Coca-Cola) є предметом речення в пасивному стані.

Ви мабуть звернули увагу на те, що в англійських реченнях присудок в пасивному стані складається з двох частин. Це дійсно так.

Пасивний стан дієслів в англійській мові утворюється за допомогою допоміжного дієслова (to) be (бути) у відповідному часі, числі, відповідній особі та дієприкметника минулого часу (the Past Participle) основного дієслова.

Пасивний стан

(the passive voice)

	Допоміжне слово (to)be у відповідному часі, числі та відповідній особі	+	Дієприкметник минулого часу Past Participle (або Participle II) основного дієслова

Запам’ятайте:

У пасивному стані лише допоміжне дієслово (to)be змінюється за часом, особою і числом. Друга частина – дієприкметник минулого часу (Past Participle) – лишається незмінною.

Усі часові форми пасивного стану, його питання і заперечна форми, а також правила утворення дієприкметника минулого часу (Past Participle) будуть розглянуті у відповідних розділах, де йдеться про часи дієслова та дієприкметники.