Особливості морально-психологічного забезпечення бойової підготовки Військ Протиповітряної оборони

Війська ППО виконують особливу роль у захисті державних інтересів України. Їх називають військами переднього краю, військами постійної бойової готовності. Підрозділи цих військ і в мирний час виконують відповідальну бойову задачу – несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини.

При організації морально-психологічного забезпечення діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин враховується, що воїни цих військ завжди повинні знаходитися у високій ступені готовності до відбиття повітряного нападу. Від будь-якого номера бойового розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора характер діяльності навіть в мирних умовах потребує виключної самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкості реакції, уважливості, витривалості, сильної волі, твердості та ініціативи.

В мирних умовах морально-психологічне забезпечення направляється на удосконалення бойового вишколу особового складу, підтримку високої бойової готовності частин і з’єднань до відбиття повітряного нападу противника, укріплення морального духу і психологічної стійкості воїнів.

Особлива увага звертається на підвищення якості тактичної, технічної і спеціальної підготовки особового складу, інтенсифікацію навчального процесу, впровадження в бойову підготовку комплексного підходу.

 

Активно використовується система тренувань щодо формування у воїнів необхідних для бою навичок та вмінь, яка склалася у військах і виправдала себе в практиці. В ході тренувань обстановка насичується ситуаціями, які примушують номери бойових розрахунків напружено мислити, відпрацьовувати різні варіанти тактичних задач, швидко приймати рішення на пошук, супроводження та обстріл цілей, на перенос вогню, в необхідних випадках йти на обгрунтований ризик.

 

Однією з ефективних форм морально-психологічного загартування воїнів являється випробування їх раптовістю. Елементи раптовості повинні бути присутніми на всіх тренуваннях, заняттях, кожному тактичному навчанні. Передбачаються маневрування цілей по висоті, швидкості та курсу, їх роз’єднання і з’єднання, поява перешкод і зміна їх інтенсивності. В апаратуру вводяться різні “несправності” і “неполадки”, один спеціаліст заміняється іншим, команди на включення радіолокаційних засобів подаються не завчасно, а одночасно з появою навчальних цілей в зоні виявлення та ін. Все це навчає воїнів до самостійності, твердості, умінню діяти у встановлених умовах сприяє проведення занять і тренувань при неповній інформації, тобто недостатніх даних про цілі і повітряної обстановки.

 

Добре зарекомендували себе вправи по виробленню у воїнів уміння швидко “читати” повітряну обстановку, яка зафіксована на планшетах, грамотно організовувати та обробляти інформацію, підводити підсумки і стисло їх доповідати. При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази.

 

Широке застосування отримав комплексний метод опрацювання задач при проведенні тренажів, літучок та інших видів навчальних занять на тактичному фоні, який передбачає активні дії “противника”, які постійно змінюються, раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, відволікаючих маневрів, імітацію застосування “противника” засобів вогневого подавлення та інше.

 

Велику роль в удосконаленні морально-психологічних якостей особового складу військ протиповітряної оборони відіграють навчання і бойові стрільби. Саме на полігоні, в умовах, наближених до бойових, у особового складу виробляється впевненість в надійності і безвідмовності техніки, в її ефективності. тактичні навчання з бойовими стрільбами є вищою формою удосконалення бойового вишколу підрозділів і військових частин. В процесі проведення навчань особовий склад отримує різноманітну морально-психологічну підготовку, вчиться воювати рішуче, максимально використовувати бойові можливості сучасної техніки. Із зростанням рівня бойової майстерності у воїнів зміцнюється впевненість в своїх діях в складній обстановці сучасного бою. Виробляються духовні якості, психологічна стійкість, вміння і навички, які необхідні для успішного виконання задач щодо захисту Батьківщини.

 

Одним із найбільш відповідальних і складних видів діяльності особового складу Військ Протиповітряної оборони в мирний час є бойове чергування. За своїм характером воно є виконанням бойової задачі і потребує від бойових розрахунків, змін і екіпажів високої готовності у морально-психологічному відношенні.

Бойове чергування потребує від воїнів відповідальності, постійної внутрішньої зібраності, здатності самовіддано виконувати бойові задачі, незалежно від їх складності, воно характеризується витратою значних фізичних і нервово-психологічних сил всіма категоріями військовослужбовців, які надходять в чергові розрахунки, різкими переходами від одного психологічного стану до іншого.

 

Специфіка бойового чергування потребує диференційного підходу до роботи з різними категоріями військовослужбовців. Так, робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітно-ракетних військ зосереджується на формуванні їх здатності своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати повітряні цілі на всій глибині зони ураження в будь-якій обстановці перешкод, вміння находити і застосовувати нові, нестандартні, неочікувані для противника дії, які б забезпечували вирішення задач з більшою надійністю і в більш стислі терміни.

 

В чергових силах радіотехнічних військ центр тяжіння переноситься на підвищення відповідальності особового складу командних пунктів і пунктів управління за надійність радіолокаційної і візуальної розвідки повітряного противника, тверде і безперервне управління підрозділами і розрахунками, оперативний збір, обробку, відображення та видачу достовірної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку на ті командні пункти, які забезпечуються та вищестоящі.

 

Робота з черговими змінами військ зв’язку спрямовується на формування у особового складу норм і правил поведінки, військово-професійних якостей, які відповідають вимогам всебічного забезпечення задач управління військами.

 

Морально-психологічне забезпечення бойового чергування організовується в три послідовних етапи, які охоплюють період підготовки і несення бойового чергування.

 

Перший етап починається за 5-7 днів до заступлення на бойове чергування. На цьому етапі проводиться морально-психологічна підготовка особового складу, що заступає на чергування, з врахуванням морально-психологічного стану воїнів, їх психологічної і професійної сумісності, відношення до виконання службових обов’язків, комплектуються чергові зміни і здійснюється розстановка в бойових розрахунках.

На основі вказівок командира заступник з виховної роботи відпрацьовує заходи з морально-психологічного забезпечення бойового чергування, що передбачає індивідуально-виховну роботу з різними категоріями особового складу, чергових змін і членами їх сімей, вивчення психологічного стану воїнів, які заступають на бойове чергування, організацію місць відпочинку і якісного харчування, проведення культурно-дозвільних заходів, забезпечення особового складу періодичними виданнями, технічними засобами виховання та інші.

Для проведення виховної роботи з особовим складом на командних пунктах і пунктах управління обладнуються спеціально оформлені місця, де зосереджуються технічні засоби виховання (телевізори, радіоприймачі, магнітофони, відеомагнітофони), підшивки газет і журналів, музичні інструменти, настільні ігри, похідні бібліотечки та інше.

 

Другий етап включає період безпосереднього заступлення на бойове чергування та надання особовому складу бойового наказу. Він є самим малотривалим за часом, але найбільш емоційним за психологічним наповненням і важливим за змістом. В роботі з особовим складом на цьому етапі бере активну участь керівний склад усіх рівнів. До військовослужбовців доводиться воєнно-політична ситуація у світі та регіоні, особливості несення бойової служби, перевіряється готовність до виконання бойової задачі, уточнюються функціональні обов’язки. Особовому складу, який заступає на бойове чергування, роз’яснюються обов’язки, міри відповідальності за порушення наказів і діючого законодавства, основні правила безпеки.

Офіцери виховних і тилових органів турбуються про забезпечення сімей військовослужбовців, які заступають на бойове чергування всім необхідним, встановлюють контроль за забезпечення їх домівок електроенергією, водою, теплом, паливом.

В деяких гарнізонах у проведенні ритуалів щодо постановки на бойове чергування зенітно-ракетних полків приймають участь голови місцевих органів влади, представники громадськості і духовенства.

 

Третій етап охоплює період виконання задач бойового чергування. Виховна робота на цьому етапі проводиться безпосередньо на об’єктах бойового чергування. Особлива турбота проявляється про створення в ході несення служби умов, які максимально сприяють виконанню покладених задач. Підсилюється увага до забезпечення військовослужбовців харчуванням, дотриманням режиму праці і відпочинку, контрою за дотриманням мір безпеки. Сім’ям військовослужбовців, які знаходяться на бойовому чергуванні надається допомога у вирішенні соціально-побутових проблем.

Виховна робота під час бойового чергування має цілеспрямований та індивідуальний характер. Особлива увага приділяється військовослужбовцям, які заступають на бойове чергування вперше. Для роботи з особовим складом використовуються кімнати психологічного розвантаження, проводяться психологічні консультації. З особовим складом, який вільний від несення бойового чергування, проводяться групові та індивідуальні бесіди, демонструються кіно- і відеофільми.

При підведенні підсумків бойового чергування у військових частинах видаються накази, в яких поряд з іншими питаннями аналізується зміст і організація морально-психологічного забезпечення, надається оцінка діяльності офіцерів виховної структури військової частини. Велика увага приділяється пропаганді передового досвіду, популяризації воїнів, які відзначилися при несенні бойового чергування.

Добре підготовлений процес підготовки і несення бойового чергування значно впливає на формування та удосконалення морально-психологічної готовності воїнів до захисту Батьківщини. Бойове чергування, як ніякий інший вид діяльності особового складу в мирний час, наближає характер військової праці до реальної бойової обстановки і, таким чином, є школою мужності, стійкості та ініціативи.