Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил)

 

Дивізійні, бригадні та полкові командно-штабні навчання проводяться один раз на рік, при цьому на місцевості – один раз в два роки.

Командно-штабні навчання на місцевості є однією з основних форм сумісного навчання командирів, штабів, органів виховної роботи, начальників родів військ, спеціальних військ і служб з’єднання та військової частини щодо управління підпорядкованими військами.

На командно-штабні навчання управління з’єднань, військових частин і штаби батальйонів (дивізіонів) виводяться у повному складі.

Для перевірки реальності оперативно-тактичних розрахунків, які здійснюються штабами, перевірки на практиці нових положень статутів і настанов можуть залучатися війська. Для ведення розвідки, обладнання пунктів управління, прокладки колонних шляхів, створення переправ через водні перешколи, виконання інших завдань в інтересах штабів на навчання виводиться необхідна кількість особового складу і техніки частин (підрозділів) забезпечення та обслуговування.

Під командно-штабних навчань всі питання управління військами відпрацьовуються у повному обсязі в умовах складної динамічної обстановки, яка потребує від командирів і штабів виявлення сміливості, ініціативи і воєнної хитрощі. Під час командно-штабних навчань відпрацьовуються питання морально-психологічного забезпечення у відповідності з темою та цілями навчання. При цьому повинно враховуватися наступне.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України є:

а) в мирний час:

організація проведення морально-психологічної підготовки особового складу військ (сил);

організація військово-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни, інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо підвищення авторитету і престижу військової служби, збереження і розвиток національно-історичних та патріотичних традицій;

здійснення заходів щодо укріплення морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу Збройних Сил України;

здійснення заходів соціально-правового забезпечення особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей;

організація морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, миротворчих задач;

завчасне планування морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України.

б) в надзвичайних ситуаціях:

цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення військ (сил), які безпосередньо виконують бойові та інші задачі;

організація у взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування заходів щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах дислокації та виконання задач військами (силами);

організація всебічного інформаційно-психологічного забезпечення дій військ (сил), а також роз’яснювальної роботи щодо захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу;

організація заходів психологічної підготовки, психологічної допомоги та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують бойові та інші задачі в умовах надзвичайної ситуації;

підготовка пропозицій та організація в Збройних Силах України державних заходів соціального захисту військовослужбовців – учасників виконання задач в умовах надзвичайної ситуації та членів їх сімей;

в) під час переводу Збройних Сил України з мирного на воєнний стан:

аналіз морально-психологічної обстановки, морально-психологічного стану військ (сил) та населення, розробка пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення;

уточнення Плану морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України;

здійснення переводу всієї системи інформаційно-пропагандистського забезпечення, психологічного забезпечення, воєнно-соціальної роботи, культурно-виховної роботи, інформаційно-психологічної протидії, забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та іншим культпросвітмайном, кіно-, відео- обслуговування з мирного на воєнний стан;

проведення в Збройних Силах України комплексу виховних заходів щодо переводу свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час та забезпечення психологічної стійкості військ (сил);

організація і проведення інформаційно-пропагандистських акцій та інших заходів стратегічного та оперативно-стратегічного масштабу щодо захисту особового складу військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника;

управління силами і засобами морально-психологічного забезпечення під час переведення Збройних Сил України з мирного на воєнний стан;

організація морально-психологічного забезпечення на пунктах управління Збройних Сил України;

г) в воєнний час:

організація доведення і роз’яснення особовому складу мети і задач війни, політики України;

постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ (сил) і зниження психогенних втрат;

організація і управління морально-психологічним забезпеченням стратегічних дій і операцій Збройних Сил України;

координація морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України, інших військових формувань України;

здійснення в повному обсязі захисту військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення;

наліз морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення у Збройних Силах України;

забезпечення функціонування в Збройних Силах України системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачена законодавством України на воєнний час;

організація у взаємодії з органами та органами місцевого самоврядування заходів військово-патріотичної роботи з цивільним населенням.

 

Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань:

досягнення морально-психологічної переваги над противником;

підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових задач;

забезпечення психологічної стійкості особового складу;

надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника;

створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування частин, з’єднань, об’єднань Збройних Сил, інших військових формувань України.

Морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується і здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру операції (бойових дій), а також задач, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються особливості особового складу і ступінь його підготовленості.

Особлива увага приділяється роботі з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими та релігійними об’єднаннями, а також населенням районів застосування військ (сил) (районів бойових дій).

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;

досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

зрив психологічних операцій противника, прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу;

організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від завдань, що отримали війська (сили); особливостей воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах дислокації військ (сил) та їх бойового застосування; морально-психологічного стану особового складу своїх військ (сил) і противника; політичної мети війни (воєнного конфлікту); конкретних завдань операції (бойових дій); наявних сил та засобів морально-психологічного забезпечення.

Систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу військ (сил) під час війни (воєнного конфлікту).

Морально-психологічне забезпечення має грунтуватися на таких основних принципах:

об`єктивній оцінці воєнно-стратегічної ситуації, рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), врахування оперативної обстановки, форм бойового застосування, умов виконання покладених завдань;

цілеспрямованості морально-психологічного забезпечення на вирішення конкретних бойових завдань, формування необхідного морально-психологічного стану військ (сил);

тісному та нерозривному зв’язку з іншими видами забезпечення;

безперервності керованого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, їх психологічний стан;

диференційному підході, визначеності змісту, форм та способів реалізації заходів морально-психологічного забезпечення з урахуванням національних, етнічних, культурних, мовних, релігійних та інших особливостей військовослужбовців.

Мета морально-психологічного забезпечення досягається в наслідок узгодженого проведення заходівінформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення; військово-соціальної роботи; культурно-виховної роботи; інформаційно-психологічної протидії.

Підготовка свідомості і психіки особового складу до надійного функціонування в тяжких умовах бойової обстановки та цілеспрямованого інформаційно-психологічного впливу противника (антидержавницьких сил) більшою мірою здійснюється під час проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення; військово-соціальної та культурно-виховної роботи.

Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення є: управління інформаційними потоками, захист інформаційного простору навколо Збройних Сил; формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку; використання військових засобів масового інформування для введення противника в оману; створення позитивного іміджу України та Збройних Сил у міжнародної спільноти; консолідаційна діяльність, забезпечення сприятливих соціально-політичних та психологічних умов застосування Збройних Сил, всебічної підтримки населенням країни дій військ (сил). Інформаційно-пропагандистське забезпечення передбачає:

- організацію щоденного суспільно-політичного, воєнне-технічного та бойового інформування особового складу (в підрозділах – 15-20 хвилин, на пунктах управління – 10-15 хвилин), занять з гуманітарної підготовки на протязі однієї години щодобово;

- активне використання в агітаційно-пропагандистській роботі можливостей військової преси, радіо і телебачення з метою своєчасного роз'яснення особовому складу причин, характеру і мети війни (збройного конфлікту), внутрішньої і зовнішньої політики держави, покладених на Збройні Сили України, інші військові формування завдань, рішень (указів) Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, виховання військовослужбовців на національно-історичних і військових традиціях Українського народу, пропаганди подвигів захисників Батьківщини, прищеплення особовому складу ненависті до ворога;

- ведення агітаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військ (сил) у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, засобами масової інформації з питань військово-патріотичного виховання населення, надання правдивої інформації стосовно ходу бойових дій;

- завчасну підготовку необхідного інформаційно-довідкового матеріалу про район бойових дій, тактику дій противника, особливості місцевого населення, а також необхідної друкованої продукції, кіно-, відеофільмів;

- активне використання друкованих пам’яток, кіно-, відеофільмів з метою розвитку у військовослужбовців впевненості в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки, розповсюдження серед військовослужбовців досвіду ефективної боротьби з бойовою технікою та зброєю противника;

- організацію інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу військ (сил) щодо розповсюдження прикладів мужності, героїзму надання взаємодопомоги, формування товариських взаємовідносин між військовослужбовцями;

- організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп в районах з нестабільною соціально-політичною обстановкою;

- організацію розгортання установок супутникового телебачення в районах невпевненого прийому телевізійного сигналу, а також у разі знищення противником телетрансляційної мережі;

- організацію випуску друкованої продукції на поліграфській базі центру, видів Збройних Сил та оперативних командувань, а також поліграфській базі місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в районах застосування військ (сил) (районах бойових дій);

- використання військових електронних та друкованих засобів масової інформації, мережі Інтернет для введення противника в оману відносно виду, способу і форм застосування військ (сил);

- організацію роботи кореспондентських центрів Збройних Сил, оперативних командувань (армійських корпусів), з метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації про хід бойових дій, їх забезпечення аудіо-, відео- та друкованою продукцією;

- організацію роботи в районі бойових дій журналістів (знімальних груп).

Психологічне забезпечення передбачає: оцінку та прогнозування морально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення психологічної підготовки, психологічного супроводження бойової діяльності, психологічної реабілітації психотравмованих військовослужбовців.

Структурними компонентами оцінки та прогнозування морально-психологічного стану особового складу є:

Політичний:відношення до військової служби; ступінь розуміння необхідності виконання завдань; відношення до виконання бойових завдань; відношення до населення; відношення до військового керівництва; відношення до органів державної влади та їх політики.

Військово-професійний: ступінь підготовленості до виконання службово-бойових завдань; наявність бойового досвіду, навичок дій в бойових умовах; впевненість в озброєнні та бойовій техніці; впевненість у товаришах та колективі (взаємовиручка); ступінь довіри до своїх командирів.

Психологічний:самопочуття; настрій; внутрішня готовність до виконання бойового завдання; готовність до самопожертви; наявність страху та боязливості при виконання бойового завдання; стан здоров’я (фізичне самопочуття).

Основними завданнями психологічної підготовки особового складу є:формування у військовослужбовців психологічної стійкості до пригнічуючих факторів сучасної війни; створення внутрішніх психологічних джерел високої бойової активності; підвищення професійної дієздатності усіх психологічних функцій військовослужбовців; створення передумов для ефективної реалізації особовим складом наявних знань і навичок.

Успішне вирішення завдань психологічної підготовки, можливо в умовах, які викликають у військовослужбовців високу фізичну та психологічну напругу, потребують активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості, мужності, інших моральних і психологічних якостей.

Загальна психологічна підготовка повинна формувати і удосконалювати єдині для всіх Збройних Сил України психологічні якості військовослужбовців згідно з вимогами сучасної війни. Спеціальна психологічна підготовка організується з метою розвитку специфічних військово-професійних якостей. Цільова психологічна підготовка проводиться в інтересах адаптації психіки воїна до умов виконання конкретного бойового завдання.

Під час психологічної підготовки військовослужбовці навчаються методам попередження психотравмування, саморегуляції, виявленню ознак отримання психологічних травм, наданню першої допомоги і підтримки.

Психологічна підготовка забезпечує удосконалення якісних параметрів військовослужбовців, а саме рівнів професіоналізму, фізичного стану, здоров’я, розумових здібностей, моралі і психіки.

З початком бою психологічна підготовка не припиняється, а тільки набуває іншого змісту. В цей час вона спрямовується на здобуття воїнами бойового досвіду і бойової майстерності.

Основними завданнями психологічного супроводження бойової діяльності є: психологічна допомоги військовослужбовцям; виявлення та вимірювання ступеня їх психотравмованості, вживання необхідних медико-психологічних і соціальних заходів; створення позитивних мотиваційних настроїв до виконання бойових завдань. Вона включає:

- прийняття відповідних рішень щодо застереження негативних індивідуальних і групових психічних явищ, в першу чергу паніки, поновлення психологічної стійкості деморалізованих та дезорганізованих військових частин і з’єднань;

- поновлення у воїнів бойової активності, мобілізація їх на виконання покладених завдань;

- налагодження бойового побуту, прийому-відправлення кореспонденції, турбота про задоволення потреб особового складу;

- всебічну оцінку динаміки психогенних втрат, виявлення основних причин їх виникнення, контроль за ступенем моральної, фізичної і психологічної стомленості особового складу, організація його відпочинку (ротації);

- розгортання мережі пунктів психологічної допомоги на базі окремих медичних батальйонів дивізії, медичних пунктів бригад і полків;

- організація роботи щодо виявлення військовослужбовців, які отримали психологічне ураження, надання їм першої допомоги і, за необхідністю, організацію їх евакуації.

Психологічна реабілітація психотравмованих військовослужбовців, поновлення психологічної стійкості та боєздатності особового складу частин і підрозділів включає:

- розгортання центрів психологічної допомоги і реабілітації на базі визначених військово-польових та стаціонарних базових військових госпіталів;

- організація роботи щодо психологічного зняття у особового складу військ (сил) станів депресивності і дезорганізованості, які можуть виникнути після перенесення фізичних і нервово-психічних перевантажень;

- поновлення у військовослужбовців бойової активності, мобілізація на виконання покладених завдань.

Військово-соціальна робота передбачає: реалізації встановлених законодавством України гарантій і пільг військовослужбовців, службовців Збройних Сил України, членів їх сімей; забезпечення виконання норм міжнародного гуманітарного права (права війни); підтримання єдиноначальності, високої дисципліни, організованості та правопорядку. Вона включає:

- оперативну підготовку і направлення в органи державної влади пропозиції щодо удосконалення нормативної бази соціального забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях та членів їх сімей;

організацію безперервного вивчення та прогнозування соціальної обстановки у військах (силах), виявлення і розв'язання соціальних проблем, оперативний розгляд скарг, заяв та пропозицій військовослужбовців та членів їх сімей;

- здійснення сумісно із службою тилу, фінансовою службою постійного контролю за повним доведенням до військовослужбовців встановлених законодавством норм грошового та інших видів забезпечення;

- організація роботи щодо роз'яснення особовому складу Збройних Сил законів та інших правових актів воєнного часу, законів про права та пільги, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- організація постійної взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з метою ефективного вирішення соціальних проблем військовослужбовців, працівників Збройних Сил, а також членів їхніх сімей, організація роботи щодо надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців, які загинули;

- забезпечення суворого виконання особовим складом військ (сил) норм міжнародного гуманітарного права (права війни), узгодження воєнної необхідності з вимогами гуманності під час бойових дій;

- забезпечення відселення сімей військовослужбовців, працівників Збройних Сил з районів можливих бойових дій.

Культурно-виховна робота передбачає відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу, його мобілізацію на виконання бойових завдань; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців. Вона включає:

- ефективне використання концертних бригад, виставок, польових автоклубів, бібліотек, кіно-, відеообслуговування, шефської роботи громадськості у військових частинах;

- організація дозвілля особового складу, сприяння художньої самодіяльності військовослужбовців;

- співпраця органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань організації культурно-виховної роботи у війська (силах).

Головні зусилля системи заходів протидії нформаційно-психологічному впливу противника зосереджуються на попереджувальній контрпропагандистській роботі. Вона включає:

- визначення факторів бойової, соціально-політичної та психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на війська (сили);

- організацію цілодобового перегляду і прослуховування телевізійних та радіопередач протилежної сторони (противника), сторінок міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет з метою визначення об’єктів, характеру та спрямованості інформаційно-психологічного впливу, його мети і можливих наслідків;

- виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх бойових можливостей, порядку використання;

- нейтралізація діяльності інформаційних агенцій протилежної сторони (противника) через випереджене розповсюдження в засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет фактів і подій застосування Збройних Сил України;

- роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів;

- попередження (припинення) розповсюдження чуток через безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне інформування військовослужбовців, своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних документів противника, обмеження індивідуального використання воїнами радіоприймачів, організація суворого контролю за використанням радіозасобів в підрозділах зв'язку;

- організація постійної розвідки сил і засобів психологічних операцій противника, вживання заходів щодо припинення діяльності (знищення, подавлення) телевізійних і радіозасобів, гучномовних станцій, супутникового зв’язку і радіостанцій противника, залучення для цього засобів розвідки, радіо-електронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації;

- участь у підготовці агітаційно-пропагандистських матеріалів для сил психологічної боротьби, визначенні об’єктів їх інформаційно-психологічного впливу, форм і методів розповсюдження агітаційно-пропагандистських матеріалів;

- організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника (антидержавницьких сил) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з відповідними органами Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, сил цивільної оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.

Спеціальні соціологічні дослідження проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на морально-психологічний стан військ (сил), знижують їх боєздатність та боєготовність.

Забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та іншим культпросвітмайном, кіно-, відеообслуговування здійснюється із відповідних баз (складів), кінобаз (кінопунктів)пунктів центру, видів Збройних Сил, оперативних командувань.

Діяльність органів виховної роботи забезпечують фахівці в галузі психології, соціології, політології, педагогіки, психофізіології, історії, військової журналістики, правознавства.

Проведення заходів морально-психологічного забезпечення має за мету формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил).

Морально-психологічна перевага над противником – це рівень морально-психологічного стану військ (сил), який характеризується свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети війни (воєнного конфлікту) та покладених на Збройні Сили завдань; впевненістю в перемогу над ворогом в будь-яких умовах обстановки; позитивним ставлення до дій військово-політичного керівництва держави; високим ступенем розуміння необхідності виконання отриманих бойових завдань; вірою в свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід; повною довірою до своїх командирів; впевненістю у товаришах та колективі, готовністю до взаємовиручки; відсутністю сумніву в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки; добрим самопочуттям, подоланням страху та боязливості перед поставленим бойовим завданням.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ (сил) – це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ (сил), яке проявляється через засоби масової інформації, допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій – це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Морально-психологічна готовність – це показник спроможності наявного морально-психологічного стану особового складу забезпечити вирішення покладених на війська (сили) бойових завдань.

Методами морально-психологічного забезпечення є: методи виховання та навчання; адміністративно-розпорядницькі методи; методи безперервного психологічного супроводу; психодіагностичні методи; методи саморегуляції, психологічного тестування, адаптації, психопрофілактики, психологічної допомоги, психологічної реабілітації; організаційні методи та інші.

Засоби морально-психологічного забезпечення – це система матеріальних засобів та елементів суспільної діяльності, які використовуються з метою підтримання належного морально-психологічного стану особового складу, його мобілізації на виконання покладених бойових завдань. До засобів морально-психологічного забезпечення належать: засоби масового інформування, ремонтні майстерні і сховища технічних засобів виховання, кінопрокатні пункти, культурно-просвітницькі заклади, заклади дозвілля, технічні засоби виховання, література та інше.

Використання тих чи інших форм і методів, сил і засобів морально-психологічного забезпечення великим чином залежить від форми бойового застосування військ (сил).

Морально-психологічне забезпечення відбиття повітряного нападу спрямовується на: виховання у військовослужбовців свідомого розуміння необхідності здійснення комплексу заходів щодо своєчасного виявлення підготовки та початку повітряного нападу противника і своєчасне оповіщення про це вищого керівництва держави та Збройних Сил; мобілізацію особового складу військ (сил) на зрив повітряної наступальної операції противника, масованих ракетно-авіаційних ударів, завдання поразки основним авіаційним і ракетним угрупованням противника; роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо забезпечення збереження боєздатності угруповань Збройних Сил, важливих об’єктів держави, їх особистої ролі у досягнення мети операції Збройних Сил; виявлення і роз’яснення сильних і слабких сторін противника, більш ефективних способів боротьби з ним; підтримання у особового складу мужності, прагнення діяти ініціативно, нешаблонно в умовах застосування противником високоточної зброї; підтримання високої дисципліни, морально-психологічної стійкості, бойової активності

Головні зусилля морально-психологічного забезпечення бойових дій по прикриттю державного кордону зосереджуються на: формуванні та підтримці постійної морально-психологічної готовності першими зустріти агресора, відбити його раптовий напад в будь-яких умовах обстановки; мобілізації особового складу на нанесення противнику максимально можливих втрат, примушення противника передчасно розгорнути свої головні сили і наступати в невигідних напрямах, вигравання часу для підготовки оборони на головній смузі; підтриманні морально-психологічної стійкості військовослужбовців в умовах дій у відриві від головних сил, значної чисельної переваги противника.

Головні зусилля морально-психологічного забезпечення оборонних дій зосереджуються на формуванні та підтримці морально-психологічної готовності та здатності особового складу військ (сил) відбити вторгнення агресора, перехопленні та утриманні морально-психологічної переваги над противником, створенні умови завдання поразки угрупованням агресора.

Морально-психологічні заходи повинні забезпечити: мобілізацію особового складу військ (сил) на відбиття повітряного нападу противника; підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах використання противником високоточної зброї (зброї масового ураження); активізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання рубежів, позицій, районів оборони, повне використання захисних ознак місцевості, проведення заходів по маскуванню; роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо завдання поразки угрупованням військ противника при їх висуванні, розгортанні та переході у наступ, ведення стійкої і активної оборони, утримання зайнятих рубежів (районів, смуг) оборони, недопущення прориву противника у глибину, висадку його повітряних та морських десантів; підтримання у особового складу мужності, завзятості та високої дисципліни; виховання свідомого розуміння необхідності завзято обороняти зайняти позиції і при будь-яких обставинах не залишати їх без наказу старшого командира; підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад з’єднань і частин, які обороняють найбільш важливі райони, від утримання яких залежить стійкість оборони, а також частин, які ведуть бій у оточенні; вивчення сильних і слабких сторін противника, роз’яснення їх особовому складу; проведення роботи з особовим складом з’єднань і частин другого ешелону й резерву по його підготовці до рішучих дій щодо знищення угруповань противника, що вклинились або прорвались; створенню високого наступального пориву у військовослужбовців, які беруть участь у контрударах, відновленні позиції на найважливіших напрямах; створення необхідних морально-психологічних умов для проведення військами (силами) контрнаступальних (наступальних) операцій.

При виході із бою і відході військ заходи морально-психологічного забезпечення спрямовуються на підтримання організованості та дисципліни, недопущення панічних настроїв, забезпеченні підвищеної бойової активності особового складу з’єднання (частини), яке прикриває вихід із бою головних сил об’єднання (з’єднання), своєчасну евакуацію поранених і хворих.

При обороні міст (населених пунктів), бойових дій в горах і оточенні заходи морально-психологічного забезпечення повинні нейтралізувати негативний вплив на особовий склад умов роз’єднаності військ, труднощі в отриманні різноманітної інформації, підвищений інформаційно-психологічний вплив противника. Особливого значення набуває виховання у військовослужбовців стійкості та витривалості, безперервне бойове інформування, індивідуально-виховна робота, попередження можливих негативних психологічних явищ, оперативне реагування на них, особистий приклад командирів і начальників.