Сутність державного бюджету.

Історія фінансів свідчить, що бюджет не є інститутом, властивій державі на всіх стадіях його розвитку. Довгий час держава не мала бюджету. "Бюджет з'являється не тоді, коли держава робить витрати й добуває необхідні для цього засоби, а коли воно у свою фінансову діяльність вводить плановий початок - складає кошторис доходів і витрат на певний період".

Роль бюджету в розвитку національної економіки неоднозначна в різні періоди історії, при цьому досить чітко виділяються два етапи. В епоху класичного капіталізму держава не втручалася активно в господарську діяльність. Примітно, що в провідних західних країнах через державний бюджет перерозподілялося від 9 до 19% національного доходу.

У другій половині XX в. бюджет перетворився в потужний регулятор макроекономіки. Про це свідчить той факт, що через бюджет нині перерозподіляється в західних державах від 1/3 до 1/2 ВВП. Рівень податків і державних витрат дозволяє бюджету відігравати провідну роль у забезпеченні економічного росту й зайнятості працівників.

Зміст бюджету як економічної категорії зводиться до того, що державний бюджет виражає грошові відносини, пов'язані з утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів країни.

До числа особливостей бюджету ставляться наступні:

за допомогою бюджету проходить перерозподіл національного доходу, рідше національного багатства між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності;

пропорції бюджетного перерозподілу вартості в більшій мері, чим в інших ланках фінансів, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому й завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

область бюджетного розподілу займає центральне місце в складі державних фінансів, тому що обумовлено ключовим положенням бюджету в порівнянні з іншими ланками;

державний бюджет - центральна ланка фінансової системи і є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов'язаної з відокремленням частини національного доходу в руках держави і її використанням з метою задоволення потреб суспільства й окремих його державно-територіальних формувань.

У процесі функціонування бюджетні відносини одержують відповідні їм матеріально - речовинні втілення; вони матеріалізуються в бюджетному фонді країни, що має складну організаційну структуру.

Сукупність бюджетних відносин по формуванню й використанню бюджетного фонду країни становить також поняття державного бюджету.

У складі централізованих фінансів провідна роль приділяється державному бюджету.

Бюджет як економічна категорія являє собою складну систему соціально-економічних відносин, що розвиваються в суспільстві в процесі формування, розподілі й використання централізованих фінансових ресурсів, створюваних у різних рівнях керування народним господарством і призначених для обслуговування суспільних потреб. При цьому особлива роль приділяється Державному бюджету.

Державний бюджет - це сукупність соціально-економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу й використання централізованого грошового фонду держави.

Необхідність створення цього фонду обумовлено насамперед потребами у фінансових засобах, що виникають у держави у зв'язку з виконанням їм своїх політичних, економічних й інших функцій.

Фінансове обслуговування виробничої й невиробничої сфери, створення певних пропорцій у суспільному розвитку, утримання апарату управління країною, податкових служб, судових і правоохоронних органів, армії передбачає виділення певних фінансових ресурсів. Ці витрати здійснюються за рахунок Державного бюджету, виступаючи як система грошових відносин. Державний бюджет, будучи економічною категорією, виражає економічні відносини в суспільстві відносинами між соціальними групами й класами.

Формування Державного бюджету здійснюється на основі різних дохідних джерел, основну роль серед яких відіграють податки, що стягуються із юридичних і фізичних осіб.

Таким чином, державний бюджет - це грошові відносини, що виникають у держави з фізичними і юридичними особами у зв'язку з формуванням централізованих фінансів, а також відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом національного доходу держави, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів й установ, управління країною, зміцнення обороноздатності держави й ін.