Рівень реалізації окремих положень Болонського процесу в російських вузах

Згідно з інформацією, отриманої в ході моніторингу участі російських вузів в Болонському процесі, будь-які напрями цього процесу в даний час реалізуються в 80% вузів - учасників дослідження [36].

Можна констатувати, що з моменту підписання Болонської Декларації у вересні 2003 р. процес входження російських вузів у європейський простір вищої освіти прийняв масовий характер.

Дослідження зафіксувало високий рівень диференційованості вузів за ступенем залученості в Болонський процес. Приблизно у чверті вузів на сьогоднішній день реалізуються лише 1-2 напрямки Болонського процесу; залученість ще третині вузів можна визнати "середньої" в них реалізуються 3-4 спрямування; 5 або 6 напрямів реалізуються в 17% досліджених вузів.
Найбільш часто реалізованими напрямками Болонського процесу є забезпечення якості і розвиток дворівневої системи освіти: вони реалізуються в більш ніж половині вузів-учасників дослідження.

Разом з тим найважливішим показником розвитку дворівневої системи є не тільки сам факт її наявності у вузі, але й частка студентів, що готуються у вузі за цією системою. Ввівши бакалаврат і магістратуру, закон "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації" залишив можливість отримати звичну для Росії, але зовсім незрозумілу за кордоном кваліфікацію "спеціаліст". У результаті навіть у тих вузах, де запроваджено бакалавріат, його випускники, що не потрапили до магістратури, продовжують навчання за програмою підготовки фахівців. При цьому в якості відповіді на питання про працевлаштування бакалаврів наводиться інформація про те, що на ринок праці виходить дуже невеликий процент тих бакалавріат: приблизно 85-88% отримали диплом бакалавра продовжують навчання в специалітети, доучіваясь ще 1 рік [37].

Приблизно у чверті вузів, які взяли участь у дослідженні і впроваджують систему менеджменту якості, цей процес знаходиться тільки в підготовчій стадії. Аналіз наданих вузами даних показав, що в переважній більшості вузів (більше 90%) існує система безперервного контролю успішності студентів протягом семестру. Результати дослідження продемонстрували наявність досить широко використовується практики залучення роботодавців до управління вузами [38].

Вивчення і введення системи залікових одиниць (ECTS) як інструменту академічної мобільності реалізується в даний час в 43% вузів, серйозної динаміки за цим показником не фіксується. У вузах, що впровадили в тій чи іншій мірі систему залікових одиниць, за цією системою реалізується близько чверті всіх освітніх програм і навчається близько 18% студентів.
За відомостями, наданими вузами, спільні програми в даний час реалізуються в половині вузів, які взяли участь в опитуванні. Зроблені розрахунки показали, що середня кількість спільних програм, що реалізуються у вузах, становить 7 шт. Введення додатка до диплома про вищу професійну освіту, сумісному із загальноєвропейським додатком до диплома про вищу освіту.
Згідно з планом заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої професійної освіти Російської Федерації на 2005 - 2010 роки, на 2008 роки було заплановано введення додатка до диплома про вищу професійну освіту, сумісному із загальноєвропейським додатком до диплома про вищу освіту [39].

Однак до теперішнього часу Додатку до диплома видаються випускникам на їх вимогу і з оплатою, хоча відповідно до наказу Міністерства освіти та науки Россі від 15 лютого 2005 року № 40, до 2008 року Європейські додатку до диплому повинні видаватися випускникам всіх акредитованих вищих навчальних закладів за акредитованими освітнім програмам автоматично (без заявки випускника) і безкоштовно.
Країни-учасниці Болонського процесу в обов'язковому порядку повинні представляти свій Національна доповідь про реалізацію принципів Болонської Декларації на зустрічі міністрів. У підготовці Національної доповіді Росії 2007 року брали участь фахівці федеральних органів управління освітою, Національного акредитаційного агентства, Національного фонду підготовки кадрів, члени робочої групи по здійсненню Болонських принципів у Росії. Міжнародні експерти так оцінили рівень участі Російської Федерації в Болонський процес:

§ Впровадження 2-х рівневої системи - менше 30% студентів надходить на рівневу підготовку; наявність прийнятого законодавства;
§ Доступ до наступного рівня - все кваліфікації першого рівня дають можливість продовжити навчання хоча б по одній програмі наступного рівня без істотних проблем переходу;

§ Запровадження національної кваліфікаційної рамки - пропозиції за національними кваліфікаційними рамкам розроблені відповідно до європейських кваліфікаційними рамками;

§ Реалізація європейських принципів стандартів якості - процес реалізації національної системи кваліфікаційних рамок, розроблених з урахуванням європейських принципів, вже почався;

§ Незалежна система забезпечення якості - система забезпечення якості діє на національному рівні для всіх інститутів, включає самооцінку, зовнішню оцінку та публікацію результатів;

§ Впровадження додатку до диплома - додаток видається деяким студентам або в рамках деяких програм (на прохання, платно);
§ Впровадження ECTS - кредитна система впроваджена для обох рівнів як система заліку та накопичення;

§ Визнання спільних ступенів - законодавство дозволяє і підтримує спільні програми та спільні ступеня [40].

За відомостями, наведеними у звітах координаторів з Болонського процесу, лише в одному виші - МДІМВ існує вузівський координатор з проблем Болонського процесу. А в інших вузах надходить інформація, часто просто не доходить до викладачів, студентів - тобто до безпосередніх учасників процесів модернізації [41].

На думку В. Байденко, є підстави стверджувати, що перехід до дворівневої системі освіти загальмувався на середині шляху [42]. Тієї ж точки зору дотримується і Ю. Муратова [43]. За результатами проведеного їй дослідження, у випадку максимальної відповідності вузів всіх виділених вимогам сумарне значення інтегрального індексу по 20 університетам склало б 520 балів. У результаті індекс виявився дорівнює 260, що рівно в 2 рази менше максимуму.

Можна зробити загальний висновок про те, що за сукупністю аналізованих параметрів наші вузи в цілому знаходяться рівно на півдорозі до формату єдиного європейського освітнього простору. Існує необхідність тимчасового збереження специалітети. Не змінюється головне - зберігаються прихильність до поточно-групової організації навчального процесу, серйозно обмежує можливості індивідуально-орієнтованої організації навчального процесу. Очевидно, що бажані результати не будуть досягнуті до 2010 року, як це планувалося раніше. Однак ситуація більш оптимістична, ніж здається на перший погляд: зіставлення результатів реалізації основних положень Болонського процесу в Росії з країнами Європи показує несуттєве відставання нашої країни від провідних європейських країн.