Лімфатичні утворення голови та шиї

Лімфа від тканини голови відтікає у лімфатичні вузли го­лови: потиличні, привушні, соскоподібні, лицеві, піднижньо­щелепні (збирають лімфу від зубів, щелеп, пародонта тощо), підборідні (збирають лімфу від кінчика язика, щелеп, зубів, па­родонта тощо). Лімфа з лімфатичних вузлів голови відтікає в поверхневі лімфатичні вузли шиї, які поділяють на передню, бічну і задню групи. Лімфа з глибоких лімфатичних вузлів шиї відтікає в правий і лівий яремні стовбури.

Лімфатичні утворення грудної порожнини

Лімфа від стінок грудної порожнини відтікає в парієталь­ні лімфатичні вузли грудної порожнини, від внутрішніх орга­нів — у вісцеральні лімфатичні вузли (притрахейні, трахео­бронхіальні, бронхо-легеневі, передні та задні середостінні). Лім­фа з лімфатичних вузлів грудної порожнини відтікає у правий та лівий бронхо-середостінні стовбури. Правий бронхо-середо­стінний стовбур впадає у праву лімфатичну протоку, а лівий бронхо-середостінний стовбур — у грудну протоку.

Лімфатичні утворення верхньої кінцівки

Лімфатичні судини йдуть разом з артеріями та глибокими венами. На своєму шляху вони впадають у ліктьові та пахвові лімфатичні вузли, від яких лімфа відтікає у правий та лівий підключичний стовбури.

Лімфатичні утворення черевної порожнини

Лімфа від стінок черевної порожнини відтікає в парієталь­ні лімфатичні вузли: нижні діафрагмові і поперекові. Від вну­трішніх органів черевної порожнини лімфа відтікає у вісцера­льні лімфатичні вузли: черевні і верхні та нижні брижові, З парієтальних лімфатичних вузлів лімфа відтікає в правий та лівий поперекові стовбури, які впадають у грудну протоку. Кишковий стовбур збирає лімфу від вісцеральних вузлів і впа­дає у грудну протоку.

Лімфатичні утворення порожнини малого таза

Лімфа від стінок і органів порожнини малого таза відтікає у клубові лімфатичні вузли, а далі у поперекові стовбури (правий та лівий).

Лімфатичні утворення нижньої кінцівки

Лімфатичні судини супроводжують артерії та глибокі вени, впадають у підколінні та пахвинні лімфатичні вузли, від яких лімфа відтікає у правий та лівий поперекові стовбури.

Селезінка

Селезінка (splen, lien) розташована в черевній порожнині в лівому підребер'ї. Це непарний орган, який має бобоподібну форму. У ній виділяють дві поверхні — діафрагмову та вісце­ральну, два краї — верхній та нижній, два кінці — задній та передній. На вісцеральній поверхні знаходяться ворота селе­зінки, через які проходять судини та нерви.

Селезінка вкрита очеревиною і сполучнотканинною капсу­лою, від якої всередину органа відходять перегородки — тра­бекули, які в глибоких ділянках органа анастомозують між со­бою. Між трабекулами розташовується паренхіма — пульпа селезінки. Розрізняють червону та білу пульпу.

Червона пульпа становить близько 80% маси селезінки і складається з ретикулярної сполучної тканини, в якій міс­тяться формені елементи крові й проходять численні кровонос­ні судини синусоїдального типу. Колір зумовлений наявністю в ній скупчень еритроцитів.

У пульпарних тяжах селезінки (це ділянки червоної пуль­пи, які знаходяться між синусами) здійснюються процеси пе­ретворення В-лімфоцитів на плазмоцити, а також моноцитів на макрофаги.

Біла пульпа становить близько 20% маси органа й утворе­на лімфатичними фолікулами (вузликами) селезінки (діамет­ром 0,3—0,5 мм, які складаються з лімфоцитів, плазмоцитів та інших клітин, що залягають у петлях ретикулярної ткани­ни) та лімфатичних періартеріальних піхв (скупчення лімфо­цитів довгастої форми, які у вигляді муфт охоплюють артерії білої пульпи. У центральній частині періартеріальної піхви, ближче до просвіту судини, концентруються В-лімфоцити і плазмоцити, на периферії — Т-лімфоцити).

Функції селезінки:

• здійснюється розмноження лімфоцитів;

• "кладовище" еритроцитів;

• депо крові та заліза;

• синтез біологічно активних речовин (спленін, фактор пригнічення еритропоезу);

• в ембріональний період є універсальним кровотворним органом.