Пов’язки на різні частини тіла

Голова. На волосисту частину голови накладається пов’язка “чепець”. Вона закріплюється смужкою бинта за нижню щелепу. Накладається така пов’язка наступним чином: від бинта відривають смужку (зав’язку) довжиною до 1 метра, кладуть її на тім’яну ділянку і кінці А та Б спускають вертикально донизу (попереду вух). Сам хворий або хтось із помічників утримують кінці зав’язки в натягнутому стані. Навколо голови роблять перший хід, потім, дійшовши до зав’язки, бинт обертають навколо неї і ведуть дещо косо, прикриваючи потилицю. На другій стороні бинт теж перекидають навколо зав’язки, і він йде косо, перекриваючи лоб та частину тім’я. Так, перекидаючи бинт через зав’язки, його ведуть все більш вертикально, поки не буде прикрита вся голова. Після цього бинт або закріплюють круговим ходом, або прикріпляють його до вертикальних зав’язок, а кінці зав’язок зав’язують під підборіддям, це міцно утримує пов’язку.

Лоб. Бинтується переважно круговою (циркулярною) пов’язкою. Кінець бинта тісно притискають до голови лівою рукою, а правою розмотують його. Оберти бинта повинні кластися один на другий, перекриваючи лоб цілком.

Потилиця. Бинтується хрестоподібною пов’язкою. Починають двома-трьома циркулярними ходами навколо лоба. Потім голівка бинта проводиться над лівим вухом, косо спускається на потилицю, під праве вухо на шию, під підборіддя, під ліве вухо – і піднімається косо нагору по потилиці над правим вухом на лоб. Такі ходи повторяються, причому кожний наступний хід на потилиці прикриває собою попередній на 1-2 третини, поки не буде прикрита вся потилиця. Закріплюється пов’язка ходом навколо лоба.

Ніс. Прикривається пращеподібною пов’язкою. Для цього використовують широкий бинт або шматок матерії у формі бинта, який надрізають по довжині по обидва боки так, що утворюється чотири поворозки (праща). Середина пращі накладається на ніс, верхні поворозки проводять під вухами і зав’язують на потилиці, нижні – проводять над вухами і також зав’язують на потилиці. Аналогічно можна накласти пращеподібну пов’язку на підборіддя чи потилицю.

Очі. Можуть бути закриті пов’язкою по одному і разом.

Пов’язки на верхню кінцівку.

Спіральна пов’язка на палець починається з кругових обертів бинта в ділянці зап’ястя, потім бинт ведуть косо через тильну поверхню кисті до кінця пораненого пальця, звідти спіральними поворотами забинтовують весь палець до основи, через тили кисті бинт йде на зап’ястя, де і закріплюється. Така пов’язка міцно тримається і не сповзає.

Таким же чином можна накласти пов’язку на всі пальці кисті (“перчатка”).

Перев’язування кисті. На кисть накладають в порядку само- або взаємодопомоги частіше повертаючу пов’язку.

Передпліччя. Накладають спіралеподібну пов’язку при розігнутому лікті –

Ліктьова ділянка. Закривається пов’язкою у вигляді вісімки. Рука в лікті повинна бути зігнута під кутом 90°. Бинтування починають циркулярним ходом на передпліччі. Далі бинт проходить косо через ліктьовий згин на плече, обходить плече і знову через ліктьовий згин повертається до початку пов’язки (при цьому описується “вісімка”). Ці ходи повторюють кілька разів, причому кожний наступний хід на 1-2 третини прикриває попередній. Пов’язка завершується циркулярним ходом на плечі. Для створення спокою кінцівки при рухах у лікті та інших ділянках використовується косинкова підтримуюча пов’язка.

Пов’язки, що накладаються на грудну клітку. Частіше мають вигляд “портупеї”. Цю пов’язку накладають таким чином: відривають смужку бинта довжиною біля 1 м і кладуть його серединою на ліве передпліччя так, щоб один кінець висів на спині, другий – на грудях. Після цього – спіральними та круговими ходами обвивають всю грудну клітку до підпахвових впадин – і тут закріплюють кругові ходи. Частини бинта, що вільно звисають перекидають через праве плече і зав’язують.

Живіт. На ділянку живота частіше накладають кругову спіральну пов’язку.

При відсутності бинтів на грудну клітку та живіт можна накладати пов’язки з простирадла.

Пов’язка на нижню кінцівку. На стегно та гомілку накладають циркулярну кругову пов’язку. Можна з перегинами. Коліно бинтується, як ліктьовий суглоб Щоб закрити ділянку гомілковоступневого суглобу, а також тил ступні і підошву (без пальців), можна використати вісімкоподібну пов’язку, зображену на, а для закриття всієї ступні, включаючи і пальці, роблять круговий хід навколо щиколоток, потім пов’язку продовжують подовжнім ходом від п’яти до пальців і назад по бокових поверхнях ступні. Ці ходи пов’язки повинні бути накладені вільно, без натягу, а поверх них потім йде бинтування, як “онучі”.

Для надання допомоги на місці надзвичайної події часто використовують індивідуальний перев’язочний пакет або пакет перев’язочний універсальний.

Індивідуальний перев’язочний пакет складається з двох ватно-марлевих подушечок та бинта. Одна подушечка пришита (нерухома) до кінця бинта, а інша вільна – пересувається. Перев’язочний матеріал пакету стерильний, загорнутий в пергаментний папір. Зовнішній чохол пакету зроблено з прогумованої тканини.

Правила користування пакетом:

: відірвати край прогумованого чохла;

: зняти паперову обгортку;

: розгорнути перев’язочний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої сторони подушечок, тобто поверхні, яка прикладається до рани;

: внутрішню поверхню прогумованого чохла можна використовувати при накладанні оклюзійної пов’язки при відкритому пневмотораксі.