Про проходження виробничої переддипломної

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ

ПРАКТИКИ НА БАЗІ

Відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська"

Державного підприємства "Львіввугілля"

 

 

Студентки групи ЕКФ – 66з

Шклярська С.Ю.

 

Керівник практики

від підприємства

 

 

Керівник практики

від кафедри

доц. Червона Ольга Юріївна

 

 

Львів 2013

ЗМІСТ

 

Вступ.....................................
Розділ 1. Галузь діяльності підприємства, ринок, місія підприємства, економічні умови діяльності............................
Розділ 2. Організаційні засади діяльності підприємства.........
2.1. Основні положення установчих документів суб’єкта господарювання...................................
2.2. Організаційна структура підприємства................
2.3. Структура та функції економічної служби..............
Розділ 3. Маркетингова діяльність підприємства.............
3.1. Конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг) та підприємства...................................
3.2. Збутова та цінова політика.......................
3.3. Рекламна діяльність...........................
Розділ 4. Виробнича програма та її матеріально-технічне забезпечення.
Розділ 5. Ресурсне забезпечення підприємства..............
5.1. Виробничі фонди та нематеріальні активи..............
5.2. Оборотні активи.............................
5.3. Персонал і організація праці......................
5.4. Фінансові ресурси............................
Розділ 6. Виробничий процес........................
6.1. Організація виробничого процесу...................
6.2. Організація обслуговуючих і допоміжних виробництв........
6.3. Інновації.................................
Розділ 7. Доходи і витрати.........................
7.1. Валові доходи..............................
7.2. Витрати прямі, накладні, валові. Собівартість............
7.3. Прибуток і рентабельність.......................
7.4. Грошові потоки.............................
Розділ 8. Фінансово-економічна та інвестиційна діяльність.......
8.1. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства.......
8.2. Інвестиційна діяльність підприємства.................
Розділ 9. Діяльність підприємства в сфері охорони навколишнього середовища та соціального захисту працюючих.................
Розділ 10. Плани і перспективи розвитку підприємства.........
Висновки...................................
Список використаних джерел.......................
Додатки....................................

 

ВСТУП

 

Метою проходження виробничої переддипломної практики є ознайомлення із сучасними формами ведення господарської діяльності, системою та механізмами забезпечення стабільної економіки підприємствах в сучасних ринкових умовах, поєднуючи набуті теоретичні знання з практичними навичками управління економікою підприємства.

Завданнями виробничої переддипломної практики є:

- ознайомитися із галуззю діяльності підприємства, ринком, на якому працює підприємство, його метою та економічними умовами діяльності;

- ознайомитися з організаційними засадами діяльності підприємства, його організаційною структурою, а також зі структурою та функціями економічної служби;

- ознайомитися з особливостями маркетингової діяльності підприємства, що включає визначення конкурентоспроможності продукції та підприємства, вивчення основ його збутової та цінової політики і рекламної діяльності;

- ознайомитися з виробничою програмою підприємства та особливостями її матеріально-технічного забезпечення;

- ознайомитися з наявними виробничими основними, нематеріальними, оборотними, робочими та фінансовими ресурсами підприємства;

- вивчити особливості виробничого процесу підприємства;

- проаналізувати доходи, витрати, фінансові результати діяльності та грошові потоки підприємства;

- провести фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства;

- охарактеризувати особливості інвестиційної діяльності підприємства;

- ознайомитися з діяльністю підприємства в сфері охорони навколишнього середовища та соціального захисту працюючих;

- ознайомитися із планами та перспективами розвитку підприємства в найближчому майбутньому.

 

Об’єктом проходження практики є Відокремлений підрозділ "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля".

Будівництво шахти розпочалося в 1956 році. Було перерване в 1959 році через відсутність коштів і перебувало на консервації до 1963 року. за зміненим проектним завданням будівництво велося з 1963 до кінця 1971 року. Введена в експлуатацію в жовтні 1971 р. з виробничою потужністю 900 тисяч тонн вугілля на рік [18, с. 41].

Основним видом діяльності шахти, як підприємства вугільної галузі, є видобуток кам’яного вугілля.

Протягом 2011 – 2012 років план по видобутку вугілля ВП "Шахта "Червоноградська" перевиконувався і складав 340 тис. тонн.

Чисельність персоналу шахти за планом повинна становити понад 1365 осіб, але фактично становить лише 1330 осіб.

Фактична ціна 1 т готової товарної вугільної продукції ВП "Шахта "Червоноградська" у 2010 році склала 516,46 грн., у 2011 році – 495,54 грн., а у 2012 році – 555,80 грн.

Фактична повна собівартість 1 тонни готової вугільної продукції шахти у 2010 р. становила 1391,73 грн., у 2011 р. – 1381,91 грн., а у 2012 р. – 1650,22 грн.

Загальна фактична повна собівартість готової вугільної продукції у 2010 р. становила 131,0 млн. грн., у 2011 р. – 186,4 млн. грн., а у 2012 р. – 163,2 млн. грн.

Відповідно збитки шахти за результатами діяльності у 2010 році становили 3,9 млн. грн., за 2011 р. – 22,9 млн. грн., а за 2012 р. – 52,7 млн. грн.

Джерелами даних при написанні звіту з виробничої переддипломної практики на ВП "Шахта "Червоноградська" є: Положення про Відокремлений підрозділ "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля"; організаційна структура ВП "Шахта "Червоноградська" на 2012 рік; Посадова інструкція заступника директора з економічних і фінансових питань; Пояснюючі записки до річного звіту фінансово-господарської діяльності та річна фінансова звітність шахти за 2010 – 2012 роки.

 

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 2

РОЗДІЛ 3

Збутова та цінова політика

 

Збутова політика – це поведінкова філософія або загальні принципи діяльності, яких фірма збирається дотримуватись у сфері побудови каналів розподілу свого товару та переміщення товарів у часі та просторі [25, с. 306].

Враховуючи специфіку ВП "Шахта "Червоноградська", то близько 90 % його рядового вугілля відвантажується на ВАТ "Львівська вугільна компанія". Решта видобутого вугілля відвантажується іншим споживачам, чи використовується на власні потреби.

Ціна є грошовим вираженням вартості товару. Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності. Функції цін:

1) вимірювально-інформаційна функція полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю натуральною формою товарів (послуг). Ціна є критеріальним орієнтиром при обґрунтуванні підприємством рішення щодо доцільності і вигідності виробництва визначеного виду товарів (послуг), а також щодо розширення чи скорочення виробництва;

2) розподільна функція передбачає, що за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;

3) стимулююча функція полягає в тому, що ціна має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;

4) регулююча функція полягає в тому, що ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами і виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни [19, с. 392].

В практиці ціноутворення існує досить розгалужена класифікація цін:

- за обсягами реалізації продукції виділяють оптові і роздрібні ціни;

- за якістю виготовленої продукції розрізняють ціни для товарів вищої якості, першого сорту, другого сорту тощо;

- за часом дії розрізняють постійні, тимчасові (на освоювану продукцію), сезонні ціни (відповідно до пори року);

- за територіальною ознакою виділяють єдині (загальнодержавні), місцеві, світові ціни тощо;

- за ступенем урахування в ціні транспортних витрат (франкування цін) [19, с. 392].

За ступенем визначеності розрізняють визначені ціни та ціни, що визначаються. Під визначеною ціною розуміють фіксовану вартість товару. Під ціною, що визначається, розуміють непряме посилання на умови обчислення ціни до моменту здійснення платежу.

За способом фіксації ціни бувають: тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі.

Тверда ціна встановлюється в момент укладення контракту, вона не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від періодичності постачання товару (послуги).

Періодично тверді ціни на товар передбачають встановлення певної фіксованої суми, дійсної на визначений період часу.

Рухлива ціна – це ціна, яка переглядається, якщо ринкова ціна певного товару до моменту його постачання зміниться. Рухливі ціни, на відміну від періодично твердих, за умов істотних змін на ринку передбачають перегляд і коригування на певний відсоток.

Плаваюча ціна – це ціна, обчислена шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін виробничих витрат в період укладання угод (формування портфелю замовлень).

За ступенем оприлюднення розрізняють опубліковані ціни, до яких відносяться довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактичних угод, ціни пропозицій окремих фірм та розрахункові ціни.

Взагалі, ціна має враховувати корисність товарів чи суму якісних властивостей, заради яких цей товар придбавається.

Перед встановленням остаточної ціни підприємство повинно розглянути ряд додаткових факторів, зокрема:

- психологію ціносприйняття (престижність товару, вираження цін непарним числом тощо);

- політику цін (ціновий образ підприємства, надання знижок з ціни, реакцію на цінову політику конкурентів);

- вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності (оптових і роздрібних торговців, торговельного персоналу, конкурентів, постачальників, державних службовців).

Кожне підприємство самостійно встановлює ціни на свій товар, керуючись сформованою на власний розсуд ціновою політикою.

Суть цінової політики полягає у встановленні на товари фірми таких цін і вмінні так варіювати ними залежно від попиту на ринку, щоб оволодіти його певною часткою, забезпечити намічений обсяг прибутку і вирішувати інші стратегічні та оперативні завдання [34, с. 78].

За даними Пояснюючих записок до річного звіту фінансово-господарської діяльності шахти за 2010 – 2012 роки (Додатки Д, Е, Ж) фактична ціна 1 т готової товарної вугільної продукції ВП "Шахта "Червоноградська" у 2010 році склала 516,46 грн., що на 14,56 грн. (на 2,90 %) більше, ніж було заплановано, при чому, порівняно з попереднім періодом ціна збільшилася на 31,60 %. Крім цього, ціна 1 т рядового вугілля по окремих договорах становила лише 176,11 грн.

У 2011 році фактична ціна 1 т готової товарної вугільної продукції склала 495,54 грн., що на 113,02 грн. (на 18,57 %) нижче, ніж було заплановано, при чому, порівняно з попереднім періодом ціна знизилася на 4,05 %. Ціна 1 т рядового вугілля по окремих договорах становила лише 189,29 грн.

У 2012 році фактична ціна 1 т готової товарної вугільної продукції шахти склала 555,80 грн., що на 97,29 грн. (на 14,90 %) нижче, ніж було заплановано, при чому, порівняно з попереднім періодом ціна збільшилася на 12,16 %. Ціна 1 т рядового вугілля по окремих договорах становила лише 194,50 грн.

 

Рекламна діяльність

 

Реклама – цілеспрямований інформативний вплив опосередкованого характеру на споживача для просування товарів і послуг на ринку збуту.

Розробляючи програму рекламної діяльності, необхідно прийняти низку рішень, які напряму стосуються складання системи цілей, формування бюджету, вибору варіантів звернення, визначення засобів поширення інформації, оцінки виконання програмних заходів.

Основними завданнями реклами є:

- поширення знань про підприємство;

- отримання запитів про інформацію щодо рекламованого товару;

- вплив на процес прийняття рішення про купівлю;

- допомога працівникам служби збуту під час їхніх переговорів з клієнтами;

- подолання упередження щодо товару рекламодавця;

- підтримання позитивних емоцій у осіб, що придбали товар;

- поширення відомостей про сервіс;

- демонстрація солідарності підприємства, безумовного виконання взятих на себе зобов'язань;

- інформація про випробування товару і поліпшення його задля споживачів;

- формування позитивного ставлення до підприємства з боку громадськості з урахуванням участі підприємства у вирішенні різних соціальних завдань.

Залежно від призначення реклама буває:

- інформативна – застосовується на етапі виведення товару на ринок, у період створення первинного попиту;

- запобіжна – застосовується на етапі зростання, коли підприємство тільки формує вибірковий попит, зважаючи на конкурентів;

- нагадувальна – до неї звертаються на етапі зрілості для підтвердження раніше прийнятого вибору (де купити товар, підтримання знань про нього).

Реклама має на меті не тільки зародити думку про потребу споживача в якомусь товарі, a й викликати палке бажання купувати, вдаватися в разі необхідності до послуг банків для отримання кредитів, шукати заробітків.

Оскільки вугілля є специфічним товаром, надто важливим у енергетиці регіону та країни в цілому, тому воно не потребує реклами. Отже, ВП "Шахта "Червоноградська" не веде рекламної діяльності та не рекламує свою продукцію.

 

 

РОЗДІЛ 4

РОЗДІЛ 5

Оборотні активи

 

Оборотні активи – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Існують також інші визначення понять "оборотні активи", "обігові кошти", "оборотні фонди", "оборотні кошти", які часто ототожнюються.

Обігові кошти – це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів та фондів обігу з метою забезпечення безперервного процесу виробництва й реалізації продукції [20, с. 166].

Оборотні кошти включають у себе оборотні фонди та фонди обігу. Оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, а фонди обігу – це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують неперервність виробництва та реалізації продукції.

Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі і в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки неперервному кругообігу коштів підприємства.

У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну. Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою у сфері обігу, де гроші перетворюються на виробничі запаси. Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції. На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством відповідно до його планів.

Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії свого кругообігу, одночасно стає і початковою стадією обороту коштів.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою (5.1) [22, с. 274]:

Г – ВЗ … НВ … ГП – Г ', (5.1)

де Г – кошти, які авансуються підприємством;

ВЗ – виробничі запаси;

НВ – незавершене виробництво, що являє собою виробничу стадію;

ГП – готова продукція;

Г ' – кошти, отримані в результаті реалізації продукції, які включають авансовані витрати та прибуток підприємства.

Крапки (...) означають, що обіг коштів перервано, але процес їхнього кругообігу продовжується у сфері виробництва.

Типовий склад і класифікація обігових коштів має такий вигляд (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Склад і класифікація обігових коштів [20, с. 166]

Види обігових коштів	Склад обігових коштів	Ознаки класифікації
Оборотні виробничі фонди	1. Виробничі запаси: – сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара запасні частини для ремонту (тощо) – засоби праці з терміном служби не більше ніж один рік – малоцінні і швидкозношувальні предмети та інструмент, пристосування й інвентар 2. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва 3. Витрати майбутніх періодів	Нормовані обігові кошти
Фонди обігу	4. Готова продукція на складі і відвантажена, яка знаходиться в оформленні 5. Товари відвантажені, але не оплачені покупцями 6. Грошові кошти в касі і на рахунках у банку 7. Дебіторська заборгованість 8. Засоби в інших розрахунках	Ненормовані обігові кошти

 

Оборотні кошти перебуваються одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує його неперервність та безперебійну роботу підприємства.

Співвідношення між зазначеними групами оборотних коштів у загальній їхній вартості характеризує структуру оборотних коштів. Ця структура тим прогресивніша, чим більша частина оборотних коштів зайнята у сфері виробництва. Перебування цих коштів у сфері обігу – лише необхідна умова безперервності процесу відтворення.

Проаналізуємо структуру оборотних коштів (активів) ВП "Шахта "Червоно-градська" за 2010 – 2012 роки (табл. 5.3) за даними Балансу шахти (Додатки З, К, Л) за наведеною вище класифікацією (див. табл. 5.2).

За даними табл. 5.3 можна зробити висновки, що на ВП "Шахта "Червоноградська" протягом аналізованого періоду в загальній сумі оборотних активів (включаючи витрати майбутніх періодів) більшу частку займали оборотні виробничі фонди, при чому, на кінець 2012 року їхня частка була майже в 3 рази більшою, ніж частка фондів обігу.

Таблиця 5.3

Структура оборотних активів

ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки

Групи оборотних активів	На 31.12.2010 р.	На 31.12.2011 р.	На 31.12.2012 р.	Відхилення, пунктів структури
Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	у 2011 р. до 2010 р.	у 2012 р. до 2011 р.	у 2012 р. до 2010 р.
Оборотні виробничі фонди		54,63		68,04		73,42	+13,41	5,38	18,79
Фонди обігу		45,37		31,96		26,58	-13,41	-5,38	-18,79
Всього оборотних активів		100,0		100,0		100,0	–	–	–

 

Щодо частки оборотних активів у загальній вартості активів шахти, то на кінець 2010 року вона складала 17,12 %, на кінець 2011 року – знизилася до 8,23 %, а на кінець 2012 року – зросла до 30,24 %.

Відповідні зміни відбулися й у динаміці загальної вартості оборотних активів шахти за цей період, адже протягом 2010 року їх вартість зросла на 4,8 млн. грн. або на 24,26 %, протягом 2011 року – знизилася на 14,6 млн. грн. або на 59,30 %, а протягом 2012 року – зросли на 34,8 млн. грн. або в 4,48 разів.

 

 

Фінансові ресурси

 

Фінансові ресурси – це кошти, шляхом яких відбувається відділення тієї частини сукупного суспільного продукту, які без порушення об'єктивної пропорційності суспільного виробництва можуть бути спрямовані на розвиток соціально-економічної мети в цілому [22, с. 319].

Отже, фінансові ресурси підприємств – це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку [30, с. 13].

Фінансові ресурси ВП "Шахта "Червоноградська" формуються за підсумками його діяльності згідно з Положенням про внутрішньогосподарські розрахунки, затвердженим ДП "Львіввугілля".

Особливістю є те, що фінансові ресурси шахти формуються майже повністю за рахунок залученого капіталу (поточних зобов’язань), адже розмір власного капіталу, за рахунок значної суми непокритих збитків, що на кінець 2012 року склали 179379 тис. грн., протягом аналізованого періоду був величиною від’ємною.

Фінансовими ресурсами шахта розпоряджається у встановленому порядку, відповідно до Положення про ВП "Шахта "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" (Додаток А).

Крім цього, шахта самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов’язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку.

 

 

РОЗДІЛ 6

Виробничий процес

 

Інновації

 

Значення терміну "інновація" залежить від конкретної мети дослідження, вимірювання або аналізу об'єкта. У зв'язку з цим розрізняють такі основні типи інновацій.

- товарна інновація – введення нового продукту;

- технологічна інновація – введення нового методу виробництва;

- ринкова інновація – створення нового ринку товарів або послуг;

- маркетингова інновація – освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів;

- управлінська інновація – реорганізація структури управління;

- соціальна інновація – впровадження заходів для поліпшення життя населення;

- екологічна інновація – впровадження заходів для охорони навколишнього середовища [22, с. 386].

Інновацій також можна розглядати як вкладення інвестиційного капіталу в нововведення, що приводять до кількісних або якісних змін у підприємницькій діяльності. Підготовка, обґрунтування, освоєння та контроль за впровадженням нововведення є інноваційною діяльністю.

Згідно із законодавством України, інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів та послуг.

Інноваційна діяльність підприємства – це процес, який здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою впровадження технологічних, технічних, організаторських та управлінських інновацій, розробки принципово нових продуктів чи послуг.

Основними напрямами інноваційної діяльності є:

- реалізація науково-технічних розробок і випробувань;

- ефективна технологічна і конструкторська діяльність;

- впровадження технічних, організаційних та інших нововведень;

- розробка нових систем організації, управління і регулювання діяльності підприємства;

- формування ефективної інноваційно-інвестиційної політики підприємства.

Враховуючи збитковість діяльності ВП "Шахта "Червоноградська", на ній рідко впроваджуються інноваційне обладнання, а власної інноваційної діяльності шахта не веде.

 

 

РОЗДІЛ 7

Доходи і витрати

 

Валові доходи

 

Під валовим доходом розуміють загальну суму доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах [22, с. 630].

Дохід – це збільшення економічних вигод підприємства у вигляді надходження активів (коштів, інших матеріальних або нематеріальних активів), або зменшення зобов'язань підприємства перед його діловими партнерами, що забезпечують зростання власного капіталу підприємства.

Доходи підприємства класифікують за видами діяльності, що здійснює це підприємство. Доходами підприємства визнають:

- дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи;

- надзвичайні доходи.

Доходи підприємства мають склад, який наведений у табл. 7.1.

Основну питому вагу валових доходів складає виручка від реалізації продукції, а також іншої реалізації.

Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг є основним джерелом відшкодування засобів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. її величина впливає не тільки на виробниче відшкодування витрат і формування прибутку, але і на своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань.

До складу валових доходів не включають суми непрямих податків, які складають частину відпускної ціни товарів, робіт, послуг (ПДВ, акцизний збір).

 

Таблиця 7.1

Бухгалтерська класифікація доходів відповідно до П(С)БО 15 "Дохід" [35, с. 151]

Доходи, за видами діяльності	Структура доходів	Склад доходів
І. Доходи від звичайної діяльності
Доходи від операційної діяльності	Дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)	- Реалізація товарів - Реалізація готової продукції - Реалізація послуг - Виконання робіт
	Інші операційні доходи	- Дохід від реалізації іноземної валюти - Дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних і швидкозно-шуваних предметів тощо) - Дохід від операційної оренди активів - Дохід від операційної курсової різниці - Пеня, штрафи, неустойки, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення - Доходи від відшкодування сум раніше списаних активів - Дохід від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності - Отримані гранти, асигнування і субсидії - Інші доходи від операційної діяльності
Доходи від фінансових операцій	- Дохід від участі в капіталі - Інші фінансові доходи
Доходи від іншої звичайної діяльності	- Дохід від реалізації фінансових інвестицій - Дохід від реалізації основних засобів - Дохід від реалізації нематеріальних активів - Дохід від безкоштовно отриманих активів
II. Доходи від надзвичайних подій

Дохід від діяльності підприємства визнається тоді, коли в результаті господарської операції: збільшуються активи або зменшуються зобов'язання, і внаслідок цього відбувається зростання власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов'язання зменшуються), але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

Не визнають доходами: суми ПДВ, акцизів та інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів; суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором; суми попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг; суми завдатку під заставу або на погашення позики, якщо це не передбачене відповідним договором; надходження від первинного розміщення цінних паперів; суму авансу в рахунок оплати продукції; інші надходження, що належать іншим особам.

Проаналізуємо структуру доходів ВП "Шахта "Червоноградська" за період 2010 – 2012 роки (табл. 7.2) за даними Звіту про фінансові результати за цей період (Додатки Р, С, Т) та Приміток до річної фінансової звітності (Додатки М, Н, П).

Таблиця 7.2

Структура доходів ВП "Шахта "Червоноградська" протягом 2010 – 2012 років

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення, пунктів структури
Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	у 2011 р. до 2010р.	у 2012 р. до 2011р.	у 2012 р. до 2010р.
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		31,43		36,84		28,20	+5,41	-8,64	-3,23
Інші операційні доходи, в т.ч.:		42,34		58,11		65,42	+15,77	+7,31	+23,08
- реалізація інших оборотних активів		1,06		0,71		1,10	-0,35	+0,39	+0,04

 

Продовження табл. 7.2

- утримання об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення		0,55		0,48		0,89	-0,07	+0,41	+0,34
- інші операційні доходи		40,73		56,92		63,43	+16,19	+6,51	+22,70
Інші доходи, в т.ч.		4,58		5,05		6,38	+0,47	+1,33	+1,80
- безоплатно одержані активи		4,54		4,26		5,78	-0,28	+1,52	+1,24
- інші доходи		0,04		0,79		0,60	+0,75	-0,19	+0,56
Надзвичайні доходи		21,65					-21,65		-21,65
Валові доходи		100,0		100,0		100,0	–	–	–

 

За даними табл. 7.2 можна зробити висновки про те, що протягом 2010 – 2012 років на ВП "Шахта "Червоноградська" найбільша частка в загальній сумі доходів припадала на інші операційні доходи (42,34 – 65,42 %), при чому, їх частка постійно зростала і загальне зростання склало 23,08 %.

Особливістю шахти є те, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає близько 1/3 від загальної суми доходів, при чому, протягом аналізованого періоду його частка скоротилася в загальному на 3,23 %.

Крім цього, у 2012 році значно скоротилася загальна сума доходів шахти: на 13,83 % порівняно з 2010 роком і аж на 33,93 % порівняно з 2011 роком.

 

Прибуток і рентабельність

 

Прибуток – це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств і в загальному вигляді є різницею між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції [20, с. 278].

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у процесі підприємницької діяльності. Прибуток як головний результат підприємницької діяльності забезпечує підприємство, його працівників і державу в цілому обіговими коштами.

Прибуток як ключова економічна категорія виконує ряд функцій.

По-перше, він є показником ефективності діяльності підприємства.

По-друге, прибуток виконує стимулювальну функцію, оскільки він є основним джерелом приросту власного капіталу. В умовах ринкових відносин власники і менеджери, орієнтуючись на розмір прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, ухвалюють рішення з приводу дивідендної й інвестиційної політики, яка проводиться підприємством з урахуванням перспектив його розвитку. Прибуток у ринковій економіці – рушійна сила і джерело оновлення виробничих фондів та продукції, яка випускається.

По-третє, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу. За рахунок нього на підприємстві після сплати податків і виплати дивідендів, а також інших першочергових відрахувань здійснюються матеріальні заохочення, надаються соціальні пільги працівникам, утримуються об'єкти соціальної сфери. По-четверте, прибуток є джерелом формування доходів бюджетів різного рівня. Він поступає до бюджету у вигляді податків, а також економічних санкцій і використовується на різні цілі, визначені витратною частиною бюджету.

Таким чином, прибуток підприємства – основний фактор його економічного і соціального розвитку. Тому важливо визначити механізм формування прибутку на підприємстві, розглянути різні види прибутку та сферу його застосування.

Відповідно до бухгалтерської звітності підприємства визначають такі види прибутку:

- валовий прибуток;

- прибуток (збиток) від продажу;

- прибуток (збиток) до оподаткування;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

- чистий (нерозподілений) прибуток (збиток) звітного періоду.

Валовий прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарів (робіт, послуг) і повною виробничою собівартістю реалізованої продукції.

Прибуток від продажу визначається як різниця між валовим прибутком і комерційними (витратами на збут) й управлінськими (загальногосподарськими) витратами, якщо останні визнані організацією як витрати зі звичайних видів діяльності. Прибуток від продажу можна обчислити й іншим способом: відніманням від виручки з продажу повної собівартості реалізованої продукції.

Прибуток (збиток) до оподаткування розраховується таким чином: до прибутку від продажу додається (віднімається) сальдо операційних і позареалізаційних доходів і витрат.

Прибуток від звичайної діяльності визначається відніманням від прибутку до оподаткування податку на прибуток та інших аналогічних платежів.

Чистий прибуток (нерозподілений прибуток), який залишається в розпорядженні підприємства, визначається з урахуванням сальдо надзвичайних доходів і витрат.

Проаналізуємо динаміку фінансових результатів ВП "Шахта "Червоноградська" (табл. 7.4) за даними Звіту про фінансові результати (Додатки Р, С, Т).

За даними табл. 7.4 можна зробити висновок, що діяльність шахти протягом 2010 – 2012 років була абсолютно збитковою. Адже від продажу продукції, від операційної діяльності, від звичайної діяльності та остаточний результат її діяльності є збитки. Так, у 2011 році порівняно з 2010 роком скоротилася збитковість операційної та звичайної діяльності шахти, а у 2012 році порівняно з 2011 роком збитковість діяльності зросла за усіма показниками за винятком валового збитку, розмір якого скоротився. Загалом же за період збитковість шахти за усіма наведеними показниками збільшилася, в тому числі чистий збиток у 2012 році порівняно з 2010 роком збільшився в 13,4 рази.

Таблиця 7.4

Аналіз динаміку фінансових результатів

ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки

(тис. грн.)