Виробничі фонди та нематеріальні активи

 

Основні фонди – це засоби праці, що беруть участь у виробництві тривалий час (більше 365 днів), не змінюють своєї речовинної форми і переносять свою вартість на щойно виготовлений продукт частинами, по мірі їх зносу (шляхом амортизаційних відрахувань) [19, с. 228].

Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єктами основних засобів є:

- закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

- конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

- відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі компонентів, а не самостійно;

- інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством/установою.

 

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні виробничі форди класифікуються за різними ознаками.

Так, відповідно до виробничого призначення розрізняють виробничі та невиробничі фонди. При цьому до виробничих фондів відносять всі фонди виробничого призначення, які беруть безпосередню участь у всіх виробничо-господарських процесах підприємства, є знаряддями праці в своїй натуральній формі, утворюють нову споживчу вартість. Витрати на їх придбання, виготовлення чи поліпшення поступово відносять на зменшення скоректованих прибутків в межах норм амортизаційних відрахувань. Виробничі фонди відтворюються за рахунок амортизаційного фонду.

До невиробничих фондів відносять капітальні активи, які не беруть участі у виробничих процесах і не створюють вартості. Їх вартість не підлягає амортизації.

Залежно від натурально-речовинного характеру розрізняють: основні засоби (групи 1 – 9 відповідно до класифікації згідно Податкового кодексу України), інші необоротні матеріальні активи (групи 10 – 16 відповідно до класифікації згідно Податкового кодексу України) та незавершені капітальні інвестиції.

За участю у виробничому процесі основні виробничі фонди поділяються на:

– активні – беруть безпосередню участь у виробничих процесах, завдяки чому забезпечують належний обсяг та якість вироблюваної продукції;

– пасивні – створюють умови для здійснення виробничих процесів.

Відповідно до Податкового кодексу України, основні засоби та інші необоротні активи розподіляються на такі групи:

- група 1 – земельні ділянки;

- група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом;

- група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої;

- група 4 – машини та обладнання з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень;

- група 5 – транспортні засоби;

- група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі);

- група 7 – тварини;

- група 8 – багаторічні насадження;

- група 9 – інші основні засоби;

- група 10 – бібліотечні фонди;

- група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи;

- група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди;

- група 13 – природні ресурси;

- група 14 – інвентарна тара;

- група 15 – предмети прокату

- група 16 – довгострокові біологічні активи.

Співвідношення різних груп основних фондів у їхній загальній вартості представляє виробничу структуру основних фондів. Чим вище питома вага активних основних фондів, тим більш прогресивною є їхня структура.

На структуру основних фондів впливають такі фактори:

- особливості матеріально-технічної бази виробництва;

- рівень концентрації виробництва, розмір підприємства;

- технічний рівень виробництва, механізація, автоматизація та комп'ютеризація процесів;

- географія розміщення підприємства;

- співвідношення між різними видами капітальних робіт – будівництвом нових та реконструкцією діючих підприємств тощо.

 

За даними Балансу ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки (Додатки З, К, Л) залишкова вартість основних засобів шахти на кінець 2010 року становила 55,2 млн. грн., що складало 38,42 % від загальної вартості активів шахти; у 2011 році – 66,7 млн. грн. (54,81 % від загальної вартості активів); а у 2012 році – 58,1 млн. грн. (39,18 % від загальної вартості активів).

Проаналізуємо структуру основних засобів ВП "Шахта "Червоноградська" (табл. 5.1) за даними розділу ІІ "Основні засоби" Приміток до річної фінансової звітності за 2010 – 2012 роки (Додатки М, Н, П).

Таблиця 5.1

Структура основних засобів (за залишковою вартістю) ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки

Групи основних засобів	На 31.12.2010 р.	На 31.12.2011 р.	На 31.12.2012 р.	Відхилення, пунктів структури
Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	у 2011 р. до 2010 р.	у 2012 р. до 2011 р.	у 2012 р. до 2010 р.
Будинки, споруди та передавальні пристрої		56,85		61,16		68,19	+4,31	+7,03	+11,34
Машини та обладнання		40,72		35,32		28,24	-5,40	-7,08	-12,48
Транспортні засоби		1,88		1,45		1,66	-0,43	+0,21	-0,22
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)		0,45		1,63		1,82	+1,18	+0,19	+1,37
Інші основні засоби				0,36			+0,36	-0,36
Малоцінні необоротні матеріальні активи		0,10		0,08		0,09	-0,02	+0,01	-0,01
Всього залишкова вартість основних засобів		100,0		100,0		100,0	–	–	–

За даними табл. 5.1 можна зробити висновки про те, що найбільша частка в основних засобах ВП "Шахта "Червоноградська" протягом 2010 – 2012 років припадала на будинки, споруди та передавальні пристрої (від 56,85 % на кінець 2010 року до 68,19 % на кінець 2012 року), при чому, їх частка постійно зростала (загальне зростання склало 11,34 %). Значна частка в основних засобах шахти припадала також на машини та обладнання (28,24 – 40,72 %), при чому, їх частка постійно знижувалася (загальне зниження склало 12,48 %). Решта груп основних засобів шахти "Червоноградська" складали в різні роки від 0,08 до 1,88 %.

Нематеріальні активи – це об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності та користування.

Нематеріальні активи поділяються на такі види.

1. Об'єкти права інтелектуальної власності. До них належать:

1.1. Право власності на винахід. Право власності на винахід засвідчується патентом. Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); спосіб.

1.2. Право власності на корисну модель. Право власності на корисну модель засвідчується патентом. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

1.3. Право власності на промисловий зразок. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Об'єктом промислового зразка^ може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

1.4. Право власності на знаки для товарів і послуг. Право власності на знаки для товарів і послуг засвідчується свідоцтвом. Об'єктом права власності на знак можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів,

1.5. Право власності на сорт рослин. Право власності на сорт засвідчується патентом. Патент на сорт засвідчує авторство на сорт і виключне право на його використання. Перелік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

1.6. Право власності на фірмове найменування. Юридична особа має своє найменування. Право і обов'язки господарських організацій, пов'язані з користуванням фірмовим найменуванням, виробничими марками і товарними знаками, що визначаються діючим законодавством.

1.7. Право власності на програми для ЕОМ. Право на публікування, відтворювання, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних та команд, що призначені для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання певного результату.

1.8. Право власності на базу даних. Право на публікування, відтворювання, розповсюджування та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків, тощо), які систематизовані для пошуку і оброблення за допомогою ЕОМ.

1.9. Право власності на науково-технічну інформацію. Об'єктом науково-технічної інформації можуть бути: результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, що зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

2. Об'єкти права користування ресурсами природного середовища. До них належать:

2.1. Право користування земельною ділянкою. Право покупця на подальше господарське або інше використання земельної ділянки. До цього права належить також право оренди земельної ділянки.

2.2. Право користування надрами, в тому числі на розробку корисних копалин.

2.3. Право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище. Право на використання геологічної, геоморфологічної та іншої інформації про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища, природного середовища в цілому, яка міститься в звітах, картах та інших матеріалах.

2.4. Право на користування іншими ресурсами природного середовища. Право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону тощо.

3. Об'єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами. До них належать:

3.1. Економічні вигоди від користування монопольним положенням ринку. Факт монопольного панування на ринку виробництва товарів та здійснення послуг. Визначається на підставі інформації, наданої Антимонопольним комітетом України.

3.2. Права на використання економічних та інших привілей. Право на користування податковими, господарськими та іншими привілеями та користування майном. Визначаються на підставі документів, що засвідчують ці права. Право користування податковими привілеями визначається на підставі інформації, наданої податковою інспекцією.

4. Гудвіл (ділова репутація) – це комплекс заходів, спрямованих на збіль-шення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. Під час приватизації експерт-ному оцінюванню підлягає лише позитивна ділова репутація [22, с. 309 – 310].

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їхнього корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом, але не більше ніж 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

- строки корисного використання подібних активів;

- моральний знос, що передбачається;

- правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За даними розділу І "Нематеріальні активи" Приміток до річної фінансової звітності ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки (Додатки М, Н, П) шахта протягом усього періоду володіла правами користування природними ресурсами на суму 41039 тис. грн. Та повністю зношеними іншими нематеріальними активами, первісна вартість яких складала 35 тис. грн. При чому, за даними Балансу шахти за 2010 – 2012 роки (Додатки З, К, Л) частка нематеріальних активів шахти (за залишковою вартістю) складала: на кінець 2010 року 28,56 %, на кінець 2011 року 33,75 %, а на кінець 2012 року 27,67 %.

 

 

Оборотні активи

 

Оборотні активи – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Існують також інші визначення понять "оборотні активи", "обігові кошти", "оборотні фонди", "оборотні кошти", які часто ототожнюються.

Обігові кошти – це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів та фондів обігу з метою забезпечення безперервного процесу виробництва й реалізації продукції [20, с. 166].

Оборотні кошти включають у себе оборотні фонди та фонди обігу. Оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, а фонди обігу – це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують неперервність виробництва та реалізації продукції.

Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі і в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки неперервному кругообігу коштів підприємства.

У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну. Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою у сфері обігу, де гроші перетворюються на виробничі запаси. Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції. На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством відповідно до його планів.

Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії свого кругообігу, одночасно стає і початковою стадією обороту коштів.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою (5.1) [22, с. 274]:

Г – ВЗ … НВ … ГП – Г ', (5.1)

де Г – кошти, які авансуються підприємством;

ВЗ – виробничі запаси;

НВ – незавершене виробництво, що являє собою виробничу стадію;

ГП – готова продукція;

Г ' – кошти, отримані в результаті реалізації продукції, які включають авансовані витрати та прибуток підприємства.

Крапки (...) означають, що обіг коштів перервано, але процес їхнього кругообігу продовжується у сфері виробництва.

Типовий склад і класифікація обігових коштів має такий вигляд (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Склад і класифікація обігових коштів [20, с. 166]

Види обігових коштів	Склад обігових коштів	Ознаки класифікації
Оборотні виробничі фонди	1. Виробничі запаси: – сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара запасні частини для ремонту (тощо) – засоби праці з терміном служби не більше ніж один рік – малоцінні і швидкозношувальні предмети та інструмент, пристосування й інвентар 2. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва 3. Витрати майбутніх періодів	Нормовані обігові кошти
Фонди обігу	4. Готова продукція на складі і відвантажена, яка знаходиться в оформленні 5. Товари відвантажені, але не оплачені покупцями 6. Грошові кошти в касі і на рахунках у банку 7. Дебіторська заборгованість 8. Засоби в інших розрахунках	Ненормовані обігові кошти

 

Оборотні кошти перебуваються одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує його неперервність та безперебійну роботу підприємства.

Співвідношення між зазначеними групами оборотних коштів у загальній їхній вартості характеризує структуру оборотних коштів. Ця структура тим прогресивніша, чим більша частина оборотних коштів зайнята у сфері виробництва. Перебування цих коштів у сфері обігу – лише необхідна умова безперервності процесу відтворення.

Проаналізуємо структуру оборотних коштів (активів) ВП "Шахта "Червоно-градська" за 2010 – 2012 роки (табл. 5.3) за даними Балансу шахти (Додатки З, К, Л) за наведеною вище класифікацією (див. табл. 5.2).

За даними табл. 5.3 можна зробити висновки, що на ВП "Шахта "Червоноградська" протягом аналізованого періоду в загальній сумі оборотних активів (включаючи витрати майбутніх періодів) більшу частку займали оборотні виробничі фонди, при чому, на кінець 2012 року їхня частка була майже в 3 рази більшою, ніж частка фондів обігу.

Таблиця 5.3

Структура оборотних активів

ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки

Групи оборотних активів	На 31.12.2010 р.	На 31.12.2011 р.	На 31.12.2012 р.	Відхилення, пунктів структури
Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	у 2011 р. до 2010 р.	у 2012 р. до 2011 р.	у 2012 р. до 2010 р.
Оборотні виробничі фонди		54,63		68,04		73,42	+13,41	5,38	18,79
Фонди обігу		45,37		31,96		26,58	-13,41	-5,38	-18,79
Всього оборотних активів		100,0		100,0		100,0	–	–	–

 

Щодо частки оборотних активів у загальній вартості активів шахти, то на кінець 2010 року вона складала 17,12 %, на кінець 2011 року – знизилася до 8,23 %, а на кінець 2012 року – зросла до 30,24 %.

Відповідні зміни відбулися й у динаміці загальної вартості оборотних активів шахти за цей період, адже протягом 2010 року їх вартість зросла на 4,8 млн. грн. або на 24,26 %, протягом 2011 року – знизилася на 14,6 млн. грн. або на 59,30 %, а протягом 2012 року – зросли на 34,8 млн. грн. або в 4,48 разів.