Проект «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку»

Ефективність залучення громад до управління місцевим розвитком для вирі­шення соціально-економічних проблем і впровадження принципів сталості до­водить досвід Програми розвитку ООН (ПРООН) в різних країнах світу. ПРООН є глобальною мережею ООН в галузі розвитку, організаці­єю, яка відкриває країнам доступ до знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. ПРООН зосереджується на допо­мозі в таких сферах: демократичне врядування; подолання бідності; запо­бігання кризи та її подолання; енергетика і довкілля; ВІЛ/СНІД. У серпні 2006 року уряд України та ПРООН підписали План дій ПРООН в Україні на 2006-2010 роки. У відповідності з планом була визначена низка конкретних заходів, спрямованих на розвиток громадської активності та соціальної мобі­лізації. В сфері «Місцевий розвиток та безпечне середовище для людського розвитку», на кінець 2010 р. впроваджувалося п'ять проектів: «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» (МПВСР), «Місцевий розвиток, орі­єнтований на громаду» (МРГ), «Програма розвитку та інтеграції Криму» (ПРІК), «Чорнобильська програма відродження та розвитку» (ЧПВР) та «Соціальна інте­грація та розвиток громадянської відповідальності молоді». Проект ПРООН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» було започатковано у квітні 2004 року як пілотний проект сприяння врядуванню за широкої участі громадян для покращення якості життя населення міст України на основі принципів сталого розвитку, а також для демонстрації ефективності громадсько-приватного партнерства для вирішення місцевих соціальних, економічних та екологічних проблем.

Мета проекту - розвиток демократичного управління для покращення якості життя мешканців міст України на основі удосконалення механізмів співпраці місцевих влад і партнерів з громадського та приватного секторів. Програма використовує підхід до місцевого розвитку за участі громади, тобто організація діяльності місцевих громад для мобілізації ресурсів з метою ре­алізації планів, сформованих знизу-вгору, розроблених на основі вибірково - територіального підходу і узгоджених з місцевими органами влади. Основними суб'єктами проекту виступають міські ради та їхні асоціації, міс­цеві громади, освітні установи, неурядові громадські організації та органи державної влади. Партнерами проекту є 29 міських та селищних рад з 11 об­ластей України та АР Крим. Заходи проекту реалізуються на трьох рівнях: на рівні громади - впроваджуються нові механізми самоорганізації громад через реалізацію проектів у сфері заощадження енергії, збереження ресур­сів, водопостачання та захисту навколишнього середовища; на муніципальному рівні - впровадження нових механізмів співпраці з громадою, а також створення можливостей для підвищення якості муніци­пальних послуг у новому середовищі; на національному рівні - закріплення набутого досвіду із залучення громад до участі в місцевому розвитку в законодавчому просторі та використання у процесі реформування України.

Програма зосереджувалась на досягненні таких результатів: зміцнити інституційні механізми на місцевому рівні для покращення місце­вого самоврядування; консолідувати, задокументувати та поширити досвід публічно-приватного партнерства громад для покращення якості надання муніципальних послуг; інтегрувати підхід до місцевого розвитку за участі громади до процесу роз­робки законодавства та успішного проведення реформи децентралізації та місцевого самоврядування.

Проект сприяє розвитку відповідних інституцій місцевих громад, які засно­вуються на принципах взаємодопомоги та демократичного врядування. Користь від реалізації програми отримують місцеві громади, освітні заклади, малі підприємства. З допомогою інтервенцій програми їхній інституційний потенціал розбудовується для здатності планувати та вирішувати власні со­ціальні, економічні та екологічні проблеми у сталий спосіб.

Місцеві пропозиції і заходи щодо сталого розвитку впроваджуються за прин­ципом співфінансування, коли кожна партнерська організація бере на себе частку загальної вартості. Проте співвідношення джерел відрізняється як за роками, так і за проектами і місцем виконання.

За період реалізації МПВСР (2004-2010 рр.) було створено 550 організацій жителів. Причому якщо за перші 3 роки їхня кількість досягла 132 од., то за останні - чисельність організацій жителів зросла в 3,2 рази, що свідчить про високий рівень ефективності наочного досвіду. Крім організацій жителів були створені 13 мереж шкіл, 2 мережі бізнес-структур, 8 мереж неурядових гро­мадських організацій, 2 муніципальні ради сталого розвитку, Національний форум міст-партнерів та Національний форум ВНЗ-партнерів.

В містах-партнерах за весь період було реалізовано 307 проектів загальною вартістю 31,57 млн. грн.

Кількість людей, що отримали вигоди від реалізації проектів досягла 178,1 тис. осіб (в т.ч. 57,9 тис. жінок, 47,9 тис. чоловіків та 72,3 тис. дітей), що в 3,2 рази перевищує кількість громадян-членів організацій жителів. Це свідчить про ви­соку результативність і реальний соціально-економічний та екологічний ефект проектів, що здійснюються.

З набуттям досвіду реалізації проектів відбувається поступове зменшення част­ки фінансування з боку ПРООН. В 2006-2007 рр., міські ради забезпечували 44% загальної вартості проектів, ПРООН - 39%, члени організацій громад - 10%, інші суб'єкти громадсько-приватного сектору - 7%.

В 2009 р. співвідношення змінилось на користь громадян і склало: міськради - 44%, ПРООН - 36%, члени організацій громад - 17%, інші - 3%, що свідчить про здобуття громадами досвіду ефективного впровадження про­ектів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку на місцевому рівні. 55% всіх підтриманих проектів були пов'язані з енергоефективністю та збе­реженням довкілля, серед яких - реконструкція систем водовідведення, во­допостачання, опалення, заміна вікон та ремонт туалетів в школах та дитячих садках. 45% складали проекти соціального спрямування - ремонт фасадів, спорудження спортивних майданчиків чи бюветів якісної питної води. Розбудова потенціалу щодо зміцнення спільного врядування для сталого роз­витку здійснюється шляхом проведення тренінгів (проектний менеджмент, стратегічне планування, поінформованість про сталий розвиток, децентра­лізацію та ефективне місцеве самоврядування, ВІЛ/СНІД, ґендер), навчальних поїздок та оглядових візитів, семінарів, конференцій тощо. За період реалізації МПВСР була переконливо доведена дієвість спільної участі та соціальної мобілізації на місцевому рівні. Здобуті важливі уроки.

• Абсолютно реальним є залучення громад до вирішення місцевих еконо­мічних, соціальних і екологічних проблем та мобілізація ресурсів за умов громадсько-приватного партнерства. Соціальна мобілізація допомагає впроваджувати в містах принципи демократичного врядування.
• Методологія соціальної мобілізації та залучення громад дозволяє охопити велику кількість населення за короткий час та з низькими затратами.
• Розповсюдження інформації та тренінги з проблем сталого розвитку покра­щують спільне врядування та залучення громад до прийняття рішень.
• Використання партисипативного підходу до планування робить діяльність місцевої влади більш орієнтованою на людей та націленою на вирішення проблем їхнього добробуту.
• Люди в містах зазвичай високо освічені, вони з легкістю сприймають ідеї та підтримують ініціативи.
• Муніципальні плани розвитку, сформовані знизу-вгору, стають більш орієн­тованими на людей.
• Молоде покоління має бути підготовленим до використання такого підходу через впровадження ідеї соціальної мобілізації у навчальні програми, орга­нізацію тренінгів для випускників ВНЗ перед їхнім виходом на ринок праці, заохочення досліджень, наукових робіт та стажування за даною темою.
• В організаціях громад та їхніх мережах виникає відчуття спільноти та ефек­тивної співпраці.

Разом з тим, розгортання соціальної мобілізації стикається із суттєвими пере­шкодами: ідеї сталого розвитку ще невідомі значній частині населення; через брак ресурсів бюджету міста залучають кошти для співфінансування з поточного галузевого бюджету, що звужує можливості територіального під­ходу у розвитку міста; деякі міста схильні бачити цінність Програми скоріше в мобілізації ресур­сів, ніж у зміцненні спільного врядування; взаємодія центральних та місцевих органів влади із структурами громадян­ського суспільства ще не сформована як результативно діюча.