Проекти «Програма розвитку та інтеграції Криму» і «Чорнобильська програма відродження та розвитку».

Програма розвитку та інтеграції Криму. В 90-х роках минулого століття в Криму почав розвиватися міжнаціональний конфлікт. Повернення більш ніж 260 тис. кримських татар і невеликих груп болгар, греків та вірменів, депорто­ваних сталінським режимом після Другої світової війни, створювало велику на­пруженість в регіоні. 85% тих, хто повернулись, поселились в побудованих «на скору руку» поселеннях компактного проживання. При цьому у більшості з них не було доступу до чистої питної води - проблема, яка швидко стала джерелом незадоволення, оскільки старі системи водопостачання функціонували неефек­тивно, а уряд був не в змозі відремонтувати або побудувати нові. В 1995 році, на прохання української влади, ПРООН створила Програму роз­витку та інтеграції Криму для сприяння стабільному людському розвитку. Її діяльність спрямована на збереження миру та стабільності на Кримському півострові посередництвом ініціатив з попередження міжетнічних конфлік­тів та прискорення процесу інтеграції серед різних етнічних груп. Починаючи з 1995 року, сумарний вклад в ПРІК міжнародних партнерів та Про­грами розвитку ООН склав 23 млн. доларів США. Фінансові вклади самих крим­чан також збільшувалися - в 2007 ріці обсяги капіталовкладень уряду та співто­вариств досягли 4,3 млн. доларів США, що склало 72% проектних витрат. Протягом першої та другої фази реалізації проекту (1995-2000) діяльність ПРІК ПРООН мала форму реагування на надзвичайну ситуацію шляхом впли­ву безпосередньо на конфліктні прояви.

Такий підхід змінився акцентом на соціальній мобілізації у межах третьої фази (2001-2004). Центральним елементом цього підходу було сприяння реалізації проектів громад, які спонукають ізольовані групи населення, включаючи ра­ніше депортованих громадян, до ініціативи та активної участі у поліпшенні умов побуту та інтеграції до кримського суспільства.

Більш інтегрований підхід, що застосовувався в ході четвертої перехідної фази (2005-2007), вийшов за межі громади та включив роботу на рівні державної політики. Метою цього підходу було забезпечити вирішення струк­турних проблем, що не можуть бути розв'язані на місцевому рівні, сформува­ти сприятливе середовище для експлуатації соціальної інфраструктури, що створена зусиллями громад, синхронізувати дії на макро- та мікрорівні.

Метою п'ятої фази Програми (2008-2011) є підтримка сільських регіонів АРК на шляху до сталого соціально-економічного розвитку з урахуванням націо­нального та культурного різноманіття Криму. Ця мета досягається сприянням стабільності та сталості суспільних інститутів, процесів і партнерських сто­сунків у Криму та впровадженню методів демократичного управління. Протягом останніх десяти років ПРІК ПРООН надає допомогу в самооргані­зації територіальних громад. У цілому, за сприяння Програми в Криму, було створено понад 700 органів самоорганізації населення, які є ефективним ме­ханізмом вирішення проблем на місцевому рівні. З 2009 року ПРІК ПРООН приділяє основну увагу співробітництву з місцевою й республіканською вла­дою для ефективного використання соціальної мобілізації. Програма підт­римала 82 шкільних проекти, впроваджених громадськими батьківськими організаціями, спрямованих на створення комп'ютерних класів і мультиме­дійних музеїв, реконструкцію актових і спортивних залів. В 2009 р. ПРІК ПРООН був розроблений і впроваджений навчальний курс для органів місцевого самоврядування «Сприяння розвитку самоорганіза­ції населення як основа ефективного місцевого самоуправління».

Починаючи з 2002 р., ПРІК ПРООН здійснює проект «Децентралізація водо­постачання в сільській місцевості». У ході реалізації проекту Програма пере­йшла від реконструкції систем сільського водопостачання до вирішення про­блем на більш високому рівні, який охоплює створення сервісних компаній та Асоціації кооператорів сільського водопостачання.

На сьогоднішній день ПРІК підтримує будівництво систем водопоста­чання в 14 районах, охоплюючи всі сільські райони Кримського півострова. «Соціально-економічний розвиток села» - проект ПРІК ПРООН, спрямований на стабілізацію ситуації в сільських районах Криму через підтримку малих сільгоспвиробників (шляхом створення неприбуткових сільськогосподар­ських обслуговуючих кооперативів). «В 2006-2010 рр. ПРІК ПРООН було підт­римано 33 проекти таких кооперативів. На реалізацію цих проектів Програма виділила в цілому більше 600 тис. доларів США. В 2010 р. представники коо­перативів створили Кримську Асоціацію сільськогосподарських обслуговую­чих кооперативів. В 2010 р. ПРІК допомогла розробити Концепцію розвитку сільського туризму в Криму, яка була прийнята урядом республіки для ство­рення відповідної регіональної програми.

Чорнобильська програма відродження та розвитку (ЧПВР). Чверть сто­ліття після Чорнобильської катастрофи населення, яке перебуває в забруд­неній зоні, все ще потерпає від її наслідків. Метою ЧПВР є послаблення довго­тривалих соціальних, економічних та екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, створення більш сприятливих умов для життя та забезпечення сталого розвитку забруднених регіонів. ЧПВР працює в чотирьох найбільш забруднених внаслідок Чорнобильської аварії областях України: Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській.

ПРООН/ЧПВР підтримує перехід від надання гуманітарної допомоги до вті­лення принципу довготривалого розвитку територій, уражених внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей підхід передбачає розвиток можливостей населення впроваджувати власні ініціативи, спрямовані на покращення умов життя, що сприятиме розвитку регіонів та підвищенню відчуття впевненості у своїх силах серед людей та громад на постраждалих від Чорнобильської катастрофи територіях.

Проект спрямований на створення сталої системи повернення регіону до нормальної життєдіяльності і працює в таких напрямках: надання підтримки процесу розробки та впровадження стратегій, орієнто­ваних на розвиток та реабілітацію постраждалих регіонів; стимулювання економічного розвитку через забезпечення ефективного місцевого врядування; розширення можливостей місцевої влади прозо­ро визначати та впроваджувати стратегії місцевого розвитку, надавати гро­мадські послуги та сприяти місцевому економічному розвитку; узагальнення досвіду відродження через розвиток громад - залучення більшого числа постраждалих громад до процесу відродження та розвитку, забезпечення визнання на державному рівні підходів, що спрямовані на по­треби окремих громад, перегляд статусу радіоактивноуражених територій та визнання особливих потреб молоді, таких як доступ до інформаційно - комунікаційних технологій та Інтернету; безпечне середовище для людини через місцеву систему інформування - розвиток можливостей для підтримки на національному рівні інформа­ційної мережі, орієнтованої на громади, на територіях, постраждалих вна­слідок Чорнобильської катастрофи; розширення можливостей органів міс­цевої влади щодо забезпечення кращої поінформованості громадськості з питань безпечного проживання населення поблизу атомних об'єктів.

Громадами реалізовано 191 проект з відродження та розвитку на загальну суму більше 18 млн. грн., з них понад 6,6 млн. грн. - внесок ЧПВР. Біля 200 тисяч осіб користуються результатами впроваджених проектів, які ініційовані місцевими громадами та підтримуються ЧПВР.

 

Основні терміни

Територіальна громада - це жителі,об'єднані постійним проживанням у меж­ах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єди­ний адміністративний центр.

Соціальна мобілізація - це активне залучення всіх верств населення до вирі­шення пріоритетних соціальних, економічних, екологічних проблем місцево­го значення.

 

Контрольні питання

1. Яка роль належить громадам у розвитку суспільства?
2. Що таке соціальна мобілізація?
3. Яким є механізм соціальної мобілізації?
4. Розкрийте механізм залучення громади до активно участі у місцевому самоврядуванні.
5. Для вирішення яких проблем є ефективним метод соціальної мобілізації?
6. Охарактеризуйте фактори впливу на використання соціальної мобілізації'.
7. Як залучати громади до дієвої участі у процесі територіального розвитку?
8. Які етапи проходить соціальна мобілізація?
9. Як в Україні здійснюється залучення громадян до управління?