Поняття, види та класифікація кластерів

 

Уперше на кластер як особливе явище в економіці країни, яке полягає у локалізації об’єктів у певних видах економічної діяльності на чітко визначеній території звернув увагу А. Маршалл, досліджуючи промисловість у цих регіонах. Згідно поглядів М. Портера, який вважається основоположником кластерної моделі розвитку економіки, кластер – це зосередження в географічному регіоні взаємозалежних підприємств та установ у межах окремої області Також автором уведено у наукових обіг поняття промислових кластерів. У розвиток теорії кластерів зробили свій внесок Й. Шумпетер, С. Соколенко та ін.

Кластерна теорія економічного розвитку, за Майклом Портером, передбачає те, що одна або декілька фірм, досягнувши конкурентоспроможності на світовому ринку, розповсюджує свій позитивний вплив на найближче оточення: постачальників, споживачів та конкурентів. А успіхи оточення, в свою чергу, впливають на подальше зростання конкурентоспроможності даної компанії.

Кластери – це географічно сконцентровані групи взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у відповідних галузях.

З позиції системного підходу кластер має дві яскраво виражені складові – галузеву і територіальну. Тому виділяють галузевий кластер, який являє собою сукупність суб’єктів господарської діяльності різних взаємопов’язаних галузей, об’єднаних в єдину організаційну структуру, елементи якої взаємопов’язані і спільно функціонують для забезпечення розвитку власного потенціалу і конкурентоспроможності і регіональний кластер - це територіальне об’єднання взаємозалежних підприємств та установ у межах відповідного регіону, що направляють свою діяльність на виробництво продукції світового рівня. При цьому географічні границі кластера відображають економічні реалії й не обов’язково можуть збігатися з адміністративними границями.

Кластери можуть включати як невелику, так і досить значну кількість підприємств різних за масштабами, так і обсягами виробництва, а також у різних комбінаціях і пропорціях. Центри кластерів можуть формуватися як у традиційних галузях промисловості, що мають географічну концентрацію, так і в підприємницьких структурах комерційного сектору та сфері послуг. Нерідко центрами кластерів можуть служити інноваційні центри, технопарки, університети, науково-дослідні інститути та інші організації.

 

Таблиця 8.1

Ознака	Види кластерів
Класифікація по М. Портеру	Національний, регіональний, локальний
Географічна концентрація	Надпросторовий (у тому числі промисловий й національний), просторовий (у тому числі регіональний, транскордонний, локальний)
Результат діяльності	Промисловий кластер і кластер, що надає послуги
Спосіб використання накопичених знань	Індустріальний й технологічний (інноваційний, інтелектуальний)
Ступінь участі держав	Кластер за участю центральних органів влади, регіональних, муніципальних, міжнародних (федеральні, регіональні, муніципальні, міжнародні)
Природа походження	Стихійний (спонтанний) та штучний
Галузева приналежність	Суднобудівний, фармацевтичний, туристичний, автомобільний, телекомунікаційний та інші.
Юридичне оформлення	Явний (реальний), невиявлений
Рівень зрілості (стадія розвитку)	Агломерат, що зароджується, розвивається, зрілий, який трансформується
Динаміка руху працюючих	Стабільний, що розвивається, завершує свою діяльність
Ступінь розвитку міжфірмових зв'язків	Сильний, стійкий, потенційний, латентний
Структура взаємодії з малими підприємствами в кластері	Кластери Маршала, кластер "центру й промінів", кластер-супутник, кластер державних підприємств
Тип поводження на ринку	Захисний, агресивний
Структура взаємозв’язків учасників кластера	Залежний (усічений) кластер, індустріально- стагнаційний, інноваційно-виробничий, про інноваційний, інноваційно-орієнтований
Об'ємно динамічна характеристика	Малий, середній, великий, мега-, мезо-, мікрокластер
Структура	Однорідний, різнорідний
Рівень домагань і зрілості відносин	Локальний, національний, глобальний
Місія кластера	Інфраструктурно-інноваційний, квазііноваційний, ультраструктурний мегапромисловий, кластер запозичення

 

У сучасному світовому господарстві умовно виділяють такі види кластерів:

1. Виробничі кластери – це об'єднання підприємств, що виробляють продукцію (і супутні послуги) шляхом виконання складальних операцій (наприклад підприємства автомобілебудування, авіаційної промисловості, суднобудування, інших секторів машинобудівного комплексу, організації будівельного сектору і виробництва будівельних матеріалів), а також об'єднання підприємств, які належать до хімічної, целюлозо-паперової, металургійної промисловостей, а також сільського господарства, харчової промисловості тощо.

2. Інноваційно-технологічні кластери – це об’єднання географічно локалізованих підприємств, пов'язаних виробничими зв’язками для створення інноваційної продукції та надання послуг суб’єктам інноваційної діяльності.

3. Туристичні кластери, які формуються на базі туристичних активів регіону і складаються з підприємств різних сфер, пов'язаних із обслуговуванням туристів, наприклад туристичних операторів, готелів, сфери громадського харчування, виробників сувенірної продукції, транспортних підприємств та інших.

4. Транспортно-логістичні кластери, які включать у себе комплекс інфраструктури і компаній, які спеціалізуються на зберіганні, супроводі і доставці вантажів та пасажирів. Кластер може включати також організації, які обслуговують об’єкти портової інфраструктури; компанії, які спеціалізуються на морських, річкових, наземних, повітряних перевезеннях; логістичні комплекси тощо. Транспортно-логістичні кластери розвиваються в регіонах, які мають значний транзитний потенціал.