Умовні позначення, що використовуються на

Карті соціальних контактів

Жінка
Чоловік
Ідоли, кумири, люди, що є взірцем
Померлі люди

 

Ті спільні переживання, які соціальний працівник і клієнт відчувають, разом заповнюючи карту, скріплюють їх співпрацю і поглиблюють довіру між ними. Соціальний працівник має змогу отримати інформацію про людей, важливих для клієнта, і в такий спосіб може вплинути на нього під час прийняття рішень. У спеціаліста є підґрунтя розпочати індивідуальну роботу не лише з клієнтом, а й з його соціальним оточенням.

Сімейна групова нарада. Даний метод застосовується для пошуку ресурсів у розширеній сім’ї для вирішення актуальних питань. Такими питаннями можуть бути: підтримка членів сім’ї в екстремальній ситуації; пошук шляхів вирішення та можливих додаткових ресурсів для зміни сімейних обставин [2].

Оцінка є складовою самого процесу пошуку та обговорення рішення. Метод важливий тим, що рішення приймаються людьми, яких воно безпосередньо стосується і спрямовані на покращення саме їхнього добробуту або одного із членів їхньої рідні. Коли проблема вирішується тими, кого вона стосується, тоді можливість досягнення успіху посилюється в декілька разів.

Даний метод передбачає участь модератора (як правило цю роль виконує соціальний працівник), всіх членів розширеної сім’ї, спеціалістів. Сімейні групові наради передбачають етап підготовки (домовленість про дату проведення) та три робочих етапи.

Перший етап. Модератор повідомляє тему зібрання і надає слово спеціалістам, які виступають як експерти. Після висловлювання своїх експертних суджень вони залишають зібрання. Потім соціальний працівник вказує на загрози, які несе в собі дана ситуація і зазначає найгірший вихід із ситуації, якщо не буде знайдено родиною більш конструктивного рішення. Важливо в центрі уваги ставити не людину, а її ситуацію. Це буде зменшувати емоційну напругу зібрання і сприяти пошуку конструктивних шляхів рішення.

Другий етап. Модератор залишає кімнату і надає сім’ї можливість самостійно обговорити питання. Їхня розмова може тривати досить довго, тому модератор, готуючись до наради, має потурбуватися, щоб люди мали достатньо їжі, кави, чаю та солодощів, щоб не виникало у них приводу перенести важку розмову. Нарада може тривати від однієї до трьох годин. Окрім досягнення згоди та прийняття рішення члени наради мають скласти план його виконання, намітивши хто, коли і що має робити.

Третя частина. Модератор повертається і члени наради йому повідомляють своє рішення та план по його реалізації, а також домовляються про дату наступного зібрання по підведенню підсумків реалізації прийнятого рішення. Така зустріч може бути призначена через місяць, проте не пізніше, ніж через три місяці. Рішення наради документально оформляється і підписується всіма її членами.

 

Питання та завдання до теми 4:

1. Обґрунтувати вимоги до вибору методів соціальної діагностики.

2. Визначити найбільш вживані методи соціальної діагностики.

3. Принципи побудови еко-карти.

4. Розробити сценарій проведення сімейної наради.

Література до теми 4:

1. Ейдемиллер Э. Г., Добряков И.В., Никольская И.М. Семейный диагноз и семейная психотерапия. Уч.пос. для врачей и психологов. – СПб.: Речь. 2003, 336 с.

2. Зберегти сім’ю, соціальна робота з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах / [автори-упорядники: Мороз О.М., Постолюк Г.І., Семигіна Т.В., Шепіленко О.С.]. – К.: ЕКМО, 2008. – 160 с

3. Молода сім’я: проблеми та умови її становлення / [за ред. проф. А.Й.Капської]. – К.: ДЦССМ, 2003. – 184 с.

4. Соціальна робота в Україні: навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін., [за заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової]. – Київ: ДЦССМ, 2004. – 256 с.

5. Соціальна робота: технологічний аспект / [за ред. проф. А.Й.Капської]. – К.: ДЦССМ, 2004. – 364 с.

6. Технологии социальной работи: Учебник / [под общей ред. Е. И. Холостовой]. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 400 с.

7. Черников А. В. Интегративная модель системной семейной психотерапевтической диагностики. / Тематическое приложение к журналу “Семейная психология и семейная терапия” за 1997 год. – М.: 1997. – 160с.